Отчеты о рыбалке за Ноябрь 2015 года

[Eugene_Goroh]

Над седым Днепром осенним ветер тучи собирает.
Между третьим и четвертым шлюзом гордо реет лодка
Под названием Колибри. В ней Горох и Паша Daiwer,
Нагрузившись силиконом, также прочими снастями
Так, что борт волну черпает, бороздят отважно бровки,
Мощно погружают джиги в глубину прибрежных свалов.
То в камыш уходит джига, то за корч она цепляет,
Но искусство и упорство принесут успех достойным!
С тактикой определившись и с удачным силиконом,
Тащит щуку грозный Паша, черной молнии подобный!
Тут клюет и у Гороха, и зубастая красотка
Выдает приватный танец, подпевая фрикционом!
Зябко щурятся драчисты - им, лошарам, недоступно
Наслажденье тонкой ловлей и эстетикой процесса!
Тролингуи тоже стонут - тролингуям неподвластен
Тутошний рельеф дебильный, порожденье земснаряда...
Множество мужей достойных шарилось по этим водам,
Но удача улыбнулась только Паше и Гороху!
Пусть - немного, пусть - некрупных, но однако же сумели
Несколько приятных щучек взять усталые джигиты!
Ну да если б и не взяли, все равно пребудет с нами
Плеск воды и шум мотора, золото берез осенних,
Вкус дождя и запах ветра, и рыбацкие беседы,
И вибрации тестикул в предвкушении поклевки
***
Эту песнь я посвящаю аксакалам лысоглавым
(Да пребудут их гонады в сухости, тепле и силе!) -
Рыбы молодости вашей не осталось уж наверно,
Но фелляции не стоит предаваться по-любому

[Asche]

Завжди, коли випадає нагода поїхати до батьків в рідне місто Заліщики, беру з собою свої снасті. Адже Дністер тут всього в 5-ти хвилинах пішого ходу. Треба бути зовсім лінивим, щоб не скористатись можливістю порибалити на одній з найбільших річок України. Хоча рибалю я тут з берега, емоцій подібні виходи переважно приносять силу силенну.

Ось і тепер, збираючись до рідної хати, поставив в тубус 2 спінінга, 2 котушки, трохи силікону та парочку воблерів. Зважаючи, що в кінці жовтня я попав на скажену роздачу окуня, а також взяв 2 судачка і жереха по кілограму кожен, а фотокамеру з собою не брав, то на цей раз вирішив виправити нюанс з фототехнікою. Плекав надію, що на річці все ще гарно ловиться риба, і мені вдасться гарно порибалити в наступні декілька днів.

Дорога пройшла досить добре, але в Заліщики я добрався відносно пізно. Десь в 15 годині я був вдома, голодний як вовк. Тому мені треба було мінімум годину, аби добре набити шлунок і скласти снасті. До речі, дуже зручно тримати в хаті вже зібраний комплект. Взяв в руки спінінг, повісив сумку чи рюкзак на плече і пошкандибав на річку. Мобільність зашкалює. Нічого зайвого.

Так от, поки чекав на вулиці маму з ключами від хати, зустрів якогось рибалку. Чесно кажучи, багато людей зі спінінгом в нас не зустрінеш. Все ж таки провінція. Вирішив пробити інформацію. Я то чув, що трошки раніше на Дністрі непогано ловився судак. Ну але остання інформація про те, що рибку стало важко знайти мене трохи засмутила.

Новий знайомий був в піднесеному настрої і це мене радувало. Розказав що сьогодні за 2 годинки йому вдалось виманити біля 20 невеликих окунів і 3 щучки від півкіло. Зважаючи на те, що чоловік ловив вертушками 3 і 4 номеру по Mepps, я оцінював свої шанси, як фантастично хороші, адже в рюкзаку було немало силікону.

Ну от вже й за 16 годину. Все ж це досить пізній час, аби ловити окуня. В цю пору у нас він вже готується спати. Але ми легкого шляху не шукаємо. Треба пробувати. Yamaga Blue Current 74 + Daiwa Luvias 2506, на шнурі Unitika Night Game #0.3 з флюрокарбоновим повідком Climax 0.22 висить свинцева «чебурашка» з 6-м номером гачка Owner MH-12. Я рушив до річки.

Проходячи через міст, зауважую, що рівень води в Дністрі знову нещадно впав. Пам’ятаю, що в кінці жовтня вода досить непогано почала підійматись і була надія, що річка набере потрібну кількість води. Але зараз об’єм цієї води знову критичний. Це, до речі, страшна біда всіх водойм і підземних джерел в нашому регіоні, яка сталась в цьому році. Маю надію, зима буде більш сніжною і все стане на свої місця.

Отже, зважаючи на такий рівень води, зразу почав думати, де б вибрати точку для сьогоднішньої риболовлі. Минулих разів ловив біля ямки під мостом, а також з тієї точки обловлював територію вище по течії, де і вдалось взяти тоді три хороших рибки. Вирішено почати саме звідтіля, хоча й яма вже на яму була не схожа.

Спокою не давало те, що на течії раніше тримався судак. Я тоді б впіймав значно більше цієї риби, та під рукою не було потрібного гачка, адже віднісся до підготовки дуже халатно. Максимум, що тоді було в сумці – Owner MH-12 #10. Тепер же я був підкований. Міняю гачок на офсет від Decoy і ставлю приманку Percas Sakura Shad 3” в кольорі Lime Chartreuse. Такий підхід, на мою думку, мав би спокусити судака.

Та от на звичному для нього місці його не було. Печаль. Стараюсь обловити ямку. Цікаво, що минулого разу на самій глибині риба не клювала. Всіх окунів я доставляв строго із звалу на глибину, з кам’яної бровки. А цього разу все було зовсім інакше. Клюнув окунь на самій глибокій точці. І хоч розмір його був невеликим, та приманка, яка, до речі, пахне просто «жесть», повністю помістилась в шахту. Фундамент закладений!



Ну, але зупинятись на цьому я не хотів. Розумію, що вечоріє. Окунь – радше випадковість в цю годину, аніж закономірність. Та все ж я вирішую пошукати його в ямі дальше. Ставлю все той же Owner MH-12 #6 і вішаю на нього приманку Percas Fit Minnow 2” в кольорі Blue Pearl. Шикарна приманка в шикарному кольорі, особливо для сутінок. Пізніше, вона зробить мою рибалку, а потім впаде смертю хоробрих в дністровському камінні.

Пробивав я ту ямку і розумів, що окунь вже пішов спати. Так, можливо будуть ще полосаті, але, як я вже казав, то буде виключення.

Тим часом сутеніло і я розумів, що часу на пошук риби в мене залишається ой як мало, якщо не враховувати те, що хотів вже в темноті пробігтись по судакових точках. Вирішую знятись з ями і перебігти в дещо іншу точку, де раніше також непогано ловився окунь. Там нічого хитрого немає. Межа сильної течії і тихої води, з невеликою глибиною і купою старої трави на камінні. Казка для любителів зачепитись.

Починаю обловлювати місце різними способами. Це і знос приманки з течії на тиху воду, і обхід «пупка» з різних сторін, і стягування з міляка на глибину. Рибка не клювала. Воно й не дивно, час доби був такий.

І ось подзвонив товариш. Почали про щось там спілкуватись, як в мене на тому кінці щось повисло і почало стравлювати шнур. Товариш слухав звук фрикціону в трубку і чортихав мене, бо минулий раз мені сів кілограмовий судачок якраз під час нашої розмови.

Неспішно виважую рибку. Розумію, що глибина дуже мала, а на дні купа трави і каміння, куди дуже легко затягнути приманку і об що легко перетерти навіть такий товстий флюрокарбон. Ніяк не можу зрозуміти, що ж то за риба. На судака не схоже, адже пручається довго. Головою не мотає так як окунь. І тут я бачу, що це щука. Реально, це дуже бажаний трофей, адже на Дністрі в цих місцях щука – величезна рідкість. Як я і казав, мою рибалку зробила приманка Percas Fit Minnow 2”.





Дивно, раніше якось не звертав уваги на цей силікон. Була пачка, яку колись дали в призах на змаганнях, але в неї і не впирався. А тут мене зацікавило щось нове і досить непогана консистенція силікону. Думаю, що після більш детального вивчення цих приманок, напишу огляд на них.

Так от, свою щуку я взяв. В принципі, на цьому можна було б і закінчувати риболовлю, адже сподіватись на окуня було марно в такий час. Та все ж я продовжив своє заняття в надії на щуку. А ще я ж мав в темноті пошукати судачка.

Сталось, правда, не так як я думав, але вже як є. Приманку я не міняв. Теоретично, в сутінках вона мала б бути досить помітна. Трохи змінив місце розташування, але саму точку не міняв. Скажу чесно, була в мене ще одна посадка чогось схожого на непогану щуку, але рибу я дуже скоро злив. Натомість вдалось впіймати ще два окуня в сутінках, що підтвердило мої думки про колір приманки.





Ну а далі почалось те, без чого неможливо уявити риболовлю на Дністрі – «зацепи»! Обірвав я свою новин очку, потім вирішив поставити монтаж з відвідним повідком. Перший раз закинув, і залишився лише поводок. Грузило спочиває в камінні. Але без цього ніяк.

Риба перестала навіть клювати. Стемніло. Я вирушив в пошуках судачка. Шукав я його по трьох точках, але так і не знайшов. В принципі, особливо я не впирався, просто перевірив точки. Можливо, трохи пізніше він і вийшов на них, але я був вже вдома. До речі, на приманку Percas Sakura Shad 3” в кольорі Lime Chartreuse я заробив один непоганий схід і незрозумілі потяжки чогось невеликого. Ну але це не результат.

Я, безумовно, залишився задоволений сьогоднішнім виходом на Дністер. Я розумію, що в світловий день мої шанси значно більші. Я сподіваюсь, що завтра вирішу свої питання якомога швидше і відвідаю цю величну ріку ще раз. А там, дивись, і новий звіт.

[Сява]

Сегодня с Вадимом С.Л. проехался по Десёнке, рыба что интересно в начале рыбалки рыба ответила взаимностью, было поймано за час норму подлещей и небольших лящиков, а потом как исчезла, пол дня ОФП(гребля вёслами) не дало ни как кого результата.
Но получено море удовольствия, созерцание осенней Природы, чего и всем желаю.

[Dandy_Sumy]

Сегодня целый день провел на речке. Не сказал бы, что был хороший клев. Всех абсолютно приходилось уговаривать. Без раздач. Как правило 1-2 хвостика с точки, было только пару мест где поймал больше трех окуней. Используемые веса 2-7 грамм. Так как рыба клевала практически вся в ногах, то и самые ходовые веса были соответствующие, большинство поимок на 2-3 грамма. И снова влетел голавлик! Стрельнул опять Рачок, на 5-ти граммах, клюнул с дальняка, почти с выброса. Это уже третий микрушный на Псле за этот сезон, и все на "жуко-ракообразных". По приманкам больше всех сбила Веснянка, несколько хвостов на Рачка (в том числе и самый мордастый окунь) и парочка на Шэд Импакта 2".

[Dood]

Сегодня я ловил на Левом Берегу Днепра в черте г.Киева, примерно с 13 до 16 часов.
Фидер Флагман Шерман Про 4,2-160 + катушка Ультегра 5500 со шнуром Момои ДжигЛайн 0,12 мм и шок-лидером Беркли Трайлайн Профессионал на 20 либров + патерностер с фидергамом + кормушка Престон Инновейшнс Пуля на 80 гр.
Прикормка от Флагман - Турбо Колд Ватер Блэк + Лящ Кориця + Меласса для Плотвы Специи + Ликвид с Бетаином. В готовую прикормку я добавлял сыпучку ПерецМолотый с Чесноком и Пастончино. В кормушку подкладывал кормовой мотыль.
Поводки около 1 м, 0,083-0,12 мм, с крючками №№ 16-12. Лучше всего рулил поводок 0,083 мм с крючком №16.
Из наживок лучше всего рулила комбинация пару мотыликов + опарик (или пинка), без пенки.
Дальность 60+ метров.
Вначале ловли у меня стоял поводок 0,12 мм и крючок №12 - и в течении часа ни одной поклевки или хотя бы обсоса наживки!!!
Надо что-то делать - подумал я и установил поводок 0,083 мм с крючком №16. И тут же - как прорвало: Рыбоиды жадно налетали на предложенную наживку, а мое дело было лишь подсечь и доставить на берег "трофеи" - в основном Плотва разнокалиберная, и еще был ПодЛещик и Судачок.
В наступивших сумерках я быстренько собрался с целью успеть сесть на автобус, который доставит меня к станции метро, на котором я доеду домой.

ЗЫ: так как Ласточками уже и не пахнет, то я сфоткал мужиков в лодке

Отакэ...

[ВАДИМ С Л]

Посмотрели с Сявой прогноз и решили ехать сегодня, завтра и на выходных прогнозёры рисуют сильные ветра...
Рано утром приехали на Десёнку, накачали лодки и отплыли от берега на поиски больших стай бели. К слову сказать я на этом месте уже не первый раз в этом сезоне, последний раз был недели полторы назад... но тогда рыб провернул такой хитрый манёвр... что я до сих пор не могу понять куда такая большая стая могла скрыться... ловил тогда всего 40 минут на одном месте, клёв ураган... затем стая ушла, я поднял якорь и начал искать но рыб я больше не нашел... уж поверьте прочесал всё, везде пусто, как буд то и не было стаи.
В этот раз так как мы вдвоем, на двух лодках и с эхолотами, я был уверен что двух опытных рыбацюг знающих толк в ловле на гирлянду с лодки, обмануть и провернуть такой финт больше не удастся стае. Но не тут то было...
С утра пока Славик испытывал свой самодельный якорь-парашют я сразу помаслал туда где прошлый раз ловил, немного пропетлял и заметил стаю, на том же месте что и прошлый раз...
Не теряя времени бросаю якорь на дно, разматываю снасть, первая проводка и есть сеня, дальше почти с каждой проводки то сене то подлещик, клёв стабильный.
Подгрёб Славик и стал рядом, клюе стабильно у обоих и рыб попадается неплохой... половили мы так часа полтора и рыб как и прошлый раз засуетился, на две-три минуты отходит потом снова подходит, один раз кааак отошел так и с концами... а мы два дурня всё надеялись что рыб вернётся... якоря всё было лень поднимать .
Ждём пять, джём десять минут, нету... когда мы опомнились и подняли якоря, было поздно... прочесали всё вокруг и пусто... рыб совершил снова такой маневр что я второй раз не могу понять куда можно так заныкаться... где то стая нашла себе нычку (ямку) про которую мы пока ещё не знаем... или в берег упёрлась на глубине 6-7 метров... но то такое, мы обязательно разберёмся что к чему и накажем ихнего самого главного, чтоб не водил за собой стаю по не известным нам тропам...
Славик было попытался прочесать всё подряд... от берега до берега... но быстро отказался от этой идеи...
Дальше искать не было желания, рыбы мы наловили неплохо за то короткое время клёва... удовольствие получили и в 13-00 были на берегу. Отаке

[Asche]

От добре, коли в тебе є можливість рибалити, а ще й риба відгукується на твої проводки та приманки. А то буває не раз, викроїш мінімальну частинку свого часу, а риба закриває рот. Але цими днями в мене наявність часу та непоганий кльов риби зійшлися в одну дорогу.

Тішив сьогодні себе черговим виходом на р. Дністер. Вчора, як я вже писав, рибку я знайшов, та за браком часу ловив порівняно недовго. Так, емоцій було дуже багато. Вони мене й підбили повторити похід сьогодні по своїх перевірених точках для ловлі з берега. Ціллю був окунь, а також щука, яка останнім часом проявляє свою активність на Дністрі. Дивно, адже її в цих місцях практично немає. Саме тому треба встигнути половити зубасту красуню, поки вона дає це зробити.

Отже, впоравшись з своїми справами вранці, почав збиратись в пошуках риби. На годиннику було біля 10 години, коли я почав складати приманки в рюкзак та збирати комплекти. Сьогодні в пару до своєї Yamaga я вирішив взяти новинку свого арсеналу: Favorite Rockstar 682SUL-S. Чому? По-перше, мав нестримне бажання «обкатати» цей спінінг. По-друге, було відчуття, що нині риба може повести себе зовсім по-іншому і можливо треба буде впиратися в ловлю дрібного окуня. Можливо носити з собою два комплекти було трохи безглуздо, та все ж це не спричиняло ніяких незручностей.

Рушаю в дорогу, прикидаючи в умі, де буду ловити. Так, я хотів перевірити вчорашні точки, але в той же момент було бажання «пробити» місця, де ловив окуня в цьому сезоні раніше. Всього таких місць було 5. Три з них були «козирними», а дві інші точки – другорядними. Тобто відвідувати їх при більш-менш нормальному кльові не було б ні часу ні бажання.

По приходу помічаю, що рівень води в річці опустився за ніч ще приблизно на 5см. Мене така ситуація реально тривожить. Але з цим нічого не поробиш. Наразі мусимо миритися з тим, що маємо. Та все ж займаю позицію біля ямки під мостом, де вчора вдалось виманити одного окуня. Була надія, що окунь в денний час на самій ямі активізується, а з течії вдасться виманити судака чи жереха, що тут було не раз. Та от сьогодні дана точка мовчала взагалі. Я на неї вертався разів 5, але жодного разу риба тут не клювала. Всі мої старання були марними і закінчились двома глухими «зацепами».

Простоявши біля півгодини на тому місці, починаю розуміти, що ловити тут немає чого і вирішую йти на межу течії і спокійної води, де любить крутитись окунь і де вчора була впіймана щучка.

На вулиці сьогодні стояла погода значно комфортніша, ніж вчора. Хоча було досить хмарно, та вітру не було взагалі. Напевно тому і було дуже тепло, адже вчора шквальний вітер часом продував «правильний» одяг. Ну це комфортно для мене, але от як реагує на це рибка треба було ще дізнатись.

Зважаючи на світлу пору доби та дзеркально прозору воду, вирішую підібрати максимально помітну для риби приманку. В рух пішла Percas Butcher Swirl 2” в машинному маслі. Розмір підбирав спеціально для окуня, хоча була надія і на щуку. Вчора ж вона спокусилась двохдюймовим Percas Fit Minnow.

Вже перша проводка приносить таку бажану покльовку. На дальній дистанції класичний подвійний підрив приніс результат. Непоганий окунь досить скоро був доставлений до берега. Тішить тут рибка при виважуванні проти течії. Краса! На протязі півгодини я взяв з десяток окунів різного розміру. Були й досить непогані екземпляри, як для мікрухи. Приманка однозначно порадувала.

Ну а далі кльов магічним чином затих. Було дуже дивно: щойно було, як з кулемета, а зараз ловля на стадіоні. Мучила одна думка: а чи не прийшла на це місце щука, яка витіснила окуня. Але кльов я викликати ніяк не міг. Вже було задумався про танці з бубном, але…

Але прийшла мудра думка – поставити приманку більшого розміру. Розмір – не проблема. Проблема – вибрати в своєму арсеналі щось таке, що спокусить рибу не тільки розміром. Зважаючи на те, що Butcher Swirl 2” ловив окуня, а, значить, приманка сьогодні працює, а також любов щуки до фіолетового відтінку, ставлю Percas Butcher Swirl 3” в кольорі Violet silve & blue. Починаю обловлювати територію, починаючи від течії і поступово зміщуючи закиди в сторону берега.

Тим часом наочно спостерігаю 2 виходи щуки прямо біля берега. Але мої старання дістати зубасту звідти були марними. Так просто я здаватись не хотів і продовжував втілювати свою стратегію. І ось на «вибросі» чую, як щось пройшлось по приманці. Щось навіть не пройшлось, а лиш злегка пошкребло. Підсікаю; пусто. Але це вже результат.

Продовжую в тому ж дусі. Не раз помічав, що щука атакує з тої самої точки до тих пір, поки не впіймаєш її, або поки не зріже приманку. Тому вирішено якомога ретельніше обловити точку, де була покльовка. І ось цей шкребок повторюється. Підсічка – «панєслась». Починаю виважувати рибку на тонкому шнурі. Солідний Favorite Rockstar відпрацьовує ривки, а пісня фрикціону звеселяє серце. Ось красуня вже на березі. Видно, що промазала. Але вчасна підсічка виправила ситуацію.

Дивно, але після цієї гості кльов пропав. Як я не намагався звабити рибу, вона не відповідала взаємністю. Тягнув, правда, якусь невелику рибку. Але скоріш всього я під багрив якусь «бєль», яка благополучно зіскочила. Ставало сумно. Настала ситуація, коли «треба мінєти».

А поміняти я вирішив точку. Була в мене одна цікава місцина в запасі, де колись була ямка. Вона то ніби й лишилась, але значно обміліла через малий рівень води та замулення, яке виникло через цей рівень. Все ж пробити таке місце було сенс, адже там рибка повинна триматись. Туди я і попрямував.

Довго думав, що ж поставити на гачок. Приманка повинна була бути не сильно великою, бо приціл був на окуня. В той же час вона повинна була чимось рибу спокушати. Глянувши на хмарне небо, ставлю Percas Fit Minnow 2” в кольорі Blue Pearl, що, в теорії, має нагадувати хижаку малька.

Зміна місця дала свої плоди. Довго покльовки чекати не довелось. В принципі, коли правильно підібрана снасть, приманка, проводка і місце, результат буде. Цього разу відпрацьовувала Yamaga. Скажу, що цікаво половити двома кардинально різними спінінгами в одних і тих же умовах. Відкриваються різні їх нюанси.

Далі чергував спінінги і підловлював окуня. Не обійшлось і без досадних обривів. Ну але на Дністрі без цього нікуди. Все складалось досить чудово. Тільки от хотілось розловити і зрозуміти роботу нових приманок в арсеналі. Тому поставив на гачок Percas Lexxy 2.5”.

Щодо цієї приманки в мене сумнівів не було. Форма робоча і не раз доводила це. А от колір Green Pumpkin grn & gold взагалі шикарно вписується в більшість умов. Він може в різних виробників називатись по-різному, але сам відтінок чудово працює по окуню.

Обловлюю точку, збільшивши тривалість пауз. Правда не сильно, бо це могло сприяти западанню грузила між камінням. Окунь не відкликався, що мене трохи здивувало. Але от на черговій проводці прямо в ногах сталась покльовка «віддай спінінг» і риба зразу почала тікати від берега. Боротьба була цікавою. А ще цікавіше стало тоді, коли я побачив щуку, з пащі якої виднівся флюрокарбоновий поводок. Доставив її на берег, де вона зразу ж «легким движением головы» зрізала 0.22 повідок. Приманка була в самій шахті. Добре, що такий казус стався вже на березі. Довелось провести операцію.

Ну а далі настала печаль печальна. Вкотре переконуюсь, що навіть маленька зміна в погоді і риба перестає клювати. Вийшло сонце і хижак закрив рот. Які місця я не пробував, які приманки не перебирав: не допомогло нічого.

Все ж свою дозу адреналіну сьогодні я отримав. Зрозумів, що окунь починає закривати рот, а щука наразі жирує. Бо хоч її в наших місцях її практично немає, та все ж вона виходить годуватись до берега.

Маю надію, що продовжити мій риболовний марафон на Дністрі в наступні декілька днів мені ніщо не завадить. І якщо так і буде, то рибку я впіймаю, а по можливості і відчитаюсь.

[Serj-911]

начали с 9 утра и до 14 полный , перепробовали всё что можно, лодок много, а толку нету. Зато отдохнули, и воздухом подышали. Другая команда из двух человек пока ми рыбачили нарезала в лесу 6 вёдер грибов. Зато не с пустыми руками домой ехали Всем Удачный выходных

[Рамштайн]

Вчера перед работой заскочил на озеро за релаксом - за пару часиков вокруг озера было словлено несколько спортивных окушков - погодка прелесть.

[uss]

Утро....ВЕТЕР!!!!...... Воды - НЕТУ Не то, чтоб совсем, но очень мало...
Когда воду дали - рыбы не дали....
Да и воды пожалели.....
Всё то же место, бомбарда , с берега. На уху еле наковырял

[LEO 1979]

Уже несколько лет подряд беру минимум неделю отпуска в конце октября, начале ноября, чтобы отвести душу в ловле хищника в окрестностях «украинской Венеции», городка Вилково. В этом году обстоятельства сложились так, что вместо одной недели удалось выкроить целых три! Планов было громадьё: тяжелый судачий джиг по корчам на русле, щука по заливам ну и т.д. и т.п.
Начало вышло довольно многообещающим: Дунай оказался с хорошей, т.е. достаточно прозрачной водой (здесь мутность воды главный фактор наличия-отсутствия клёва). Мы с товарищем в первые пару дней «галопом по европам» проскочили по ближайшим к городу судаковым точкам; судак был, хоть и некрупный и не много, но было ощущение, что стоит уделить ему больше времени и результаты не заставят себя ждать, НО… На третий день прошел сильнейший осенний ливень и через несколько часов вода стала на глазах превращаться в крепко заваренный кофе с молоком. О судаке пришлось забыть, надолго.
Со щукой и окунем картина тоже складывалась не радужная. Случались выезды, когда на троих, наверное не самых бестолковых спиннингистов, за утро удавалось заработать всего по нескольку поклёвок на всех. И это в ситуациях, когда от отчаяния приходилось измельчаться до 3-5 гр весов со всякими-разными мини и микросъедобками. Кое-где на не совсем типичных для этого времени года местах удавалось найти ладошечного окуня с редкими вкраплениями прозрачных судачков и мелких щучек. К огромному сожалению, два основных залива в районе города сейчас подвергаются массивному сетевому прессингу, причём не только сетками-китайками но и огромными неводами в ночное время. Что-то, а выгребать рыбу из водоёма при её наличии местный люд умеет, многовековые традиции и опыт ё моё…
Оставалась ещё надежда на остров Ермаков, рассказы о фантастических как по количеству так и по качеству уловах щуки (якобы регулярны поимки экземпляров 10+, а то и за 15 кг) регулярно слышал от местных, которые промышляют там в основном жерлицами в зимнее время. Сам остров Ермаков представляет собой собственно дунайский остров около 8 км в длину и км 3-4 в ширину (приблизительно, в гугле лень проверять), обдамбованый по периметру, и разрезанный вдоль двумя, а в некоторых участках и тремя продольными канавами- старицами, шириной метров до 30 с глубинами до 2-2,5 м. Помимо стариц, существует широкая сеть мелководных плёс, причём площадь некоторых составляет десятки га. Вся эта красота во время весеннего паводка заливается дунайской водой и остров в мае-июне представляет собой огромное внутреннее озеро с обширными, быстропрогревающимися и кормными мелководьями. В общем нерестовый рай для щуки, сазана, карася, окуня и многих других рыб. Сетевеки и рыбоядные птицы (в весенее время сюда слетаются сотни, а то и тысячи пеликанов, бакланов, цапель, белохвостые орланы и другие пернатые любители рыбы) конечно хорошо дают «прикурить» в это время. Но быстро поднимающаяся водная растительность и заросли прошлогоднего тростника-камыша, в значительной мере, спасают рыбу.
Поскольку сейчас по низкой воде заехать в остров напрямую невозможно, то пришлось подобрать компанию местных крепких ребят из числа закадычных друзей-товарищей юности, кто имеет хоть какое-то представление о ловле спиннингом, для того чтобы протянуть «Крым» с 25 ямахой метров 25-30 буквально по сухой земле. Это всё у нас благополучно получилось и ранним утром мы оказались в прекрасных местах, не побоюсь этого слова - царстве растений, рыб и птиц. (см. фото) Вокруг нас беспрерывно взлетали утки, проплывали лебеди, кружили орланы и прочая «мелкая птичья сволочь» (с). За весь день мы не увидели ни одного человека! Были видны и периодические выходы щуки, а при резком звуке, например ударе веслом об борт, вокруг во многих местах появлялись цепочки пузырей от зарывающихся со страху карасей. В общем, грохоту мы создавали много: 5 человек в дюралевом катере, все с прутами наперевес, зачастую норовят кинуть в одно и тоже понравившееся место, постоянные зацепы (трудно отговорить народ от проверенной вертушки или колебалки, в пользу куда как более уместного в корчах подгруженного селикона на офсетнике например или колебалки-незацепляйки), смех, шутки-прибаутки, местное вино и самогон (я не пил, за рулём ведь), в общем это мало было похоже на осмысленную рыбалку. Две щучки мы таки поймали, я свою килошку на подгруженый виброхвост на офсетнике, товарищ полторуху на колебло. Пытались мы на нашем «дрендоуте» заходить и ловить на мелководных плёсах, но на тех где трава упала и слой чистой воды составлял до полуметра, подкрасться к рыбе не удавалось, хотя вроде как подходящие приманки в виде подповерхностников от мегабасса до ю-зуриковской нулёвки и поверхностых стиков-попперов имелись, ещё и солнечная тихая погода + кристально чистая вода успеху ловли не способствовали, а там где воду покрывал почти сплошной ковёр травы, щуки, и не мелкие, переодически с бурунами уходили от лодки, но как их оттуда выковыряешь?! Впрочем эта вылазка понравилась, прежде всего прекрасными, по настоящему дремучими местами, уверен будь погода поблагоприятнее, хотя бы с приличным ветром, результаты могли бы быть куда выше.
Я уже несколько лет вынашивал идею попробовать зарыбить щукой карьер в сосновом лесу на подъезде к Вилково – место шашлычно-купального отдыха местных жителей и не только. В водоёме оставшемся после добычи песка, с площадью не меньше как гектаров 35-40, с глубинами до 4,5 (обплавал как-то на резинке с эхом), подводными косами, буграми, мелководьями поросшими тростником, есть практически весь набор местных рыб: масса окуня, карася, плотвы, краснопёрки, уклеи, бычка, есть карп,и толстолоб, вроде как даже судачёк есть, а вот щуки почему то нет, хотя говорят когда-то была. То ли окунь её там запрессовал, то ли болячка какая выкосила, а вернее всего выбили электроудочники-гады. В общем очень хотелось чтобы там жила и процветала щука, которую дай Бог когда- нибудь можно будет и половить. В общем, в одном озерке возле города, на всякие микроджиги-вертушечки за несколько поездок удалось собрать под два десятка щучек сеголеток-двухлеток и довести счёт до ровно 20 щуками из ерика где держим лодки, прямо возле дома и отпустить их в этот карьер. Плюс ещё с десяток пузытых окуних туда кинули для «освежения» крови. Во время новогодних праздников собираюсь это дело продолжить, авось приживётся.
Кстати самой крупной рыбой этого отпуска оказалась щука на 1,8 кг пойманная всё в том же ерике-озерке где водный гараж, в 30 метах от родительского дома (см фото с дочкой).
На последнюю неделю приехал мой закадычный товарищ из Киева – Тарас, и мы с ним ещё успели в открытии по зайцу поучаствовать (упешно), проехать несколько раз по всё тем же изъезженным в начале отпуска заливам, поймать там несколько десятков окуней и считаных по пальцам щучек. В последние два дня природа немного сжалилась над нами и Дунай хоть немного просветлел, ну так… на грани. Мы хоть от души натягались якоря, насмотрелись в эхолот, оторвали по десятка два тяжелых офсетных монтажей на злых корчах. Итогом стал десяток судачков, лишь парочку из которых можно было назвать условно зачётными.
Выводы: отпуск почти целиком в это время года брать абсолютно не камильфо – уж слишком короткие дни; рыбы с каждым годом увы становится всё меньше, но остаётся верить в светлое будущее, например в наведение порядка в рыбном промысле, новую рыбоохранную полицию, повышение сознательности и осознанности населения и прочие фантастические вещи

Всем спасибо за внимание и НХНЧ!

ЗЫ: вся мелочь отпущена либо переселена

[LEO 1979]

Ещё фото к предыдущему отчету

[Серж 80]

У моих друзей-рыболовов есть давняя традиция: закрывать спиннинговый сезон на реке Днепр в поселке Сорокошичи. В этот раз они пригласили меня, чтобы вместе осуществить данное мероприятие. Я с радостью принял приглашение, ведь время, проведенное в кругу единомышленников, дорогого стоит. Кто знает, когда еще представится такая возможность.
Этот участок Днепра в плане рыбной ловли очень перспективен. Здесь поздней осенью рыболовам часто предоставляется возможность побороться с действительно трофейными экземплярами хищной рыбы. Верилось, что всем нам удастся закрыть спиннинговый сезон на мажорном аккорде. Да так, чтобы потом было о чем вспомнить и что обсудить!!!
Выезд был рассчитан на три полноценных дня. Планировали ночевать в палатке, готовить еду на примусе, вести беседы у потрескивающего костра и под звездным небом… Ночевка в палатке – привычное для нас дело, ведь все члены нашего коллектива опытные рыболовы-сплавщики.
Время в пути за рыбацкими байками и воспоминаниями о былых сражениях с крупной рыбой пролетело незаметно. И вот 180 км дороги и бездорожья позади, наконец-то мы у могучей реки Днепр.

Открывающийся вид был потрясающим! Вся поверхность воды постоянно будоражилась всплесками рыбы. Время от времени водная гладь у камыша взрывалась фонтанами брызг: кормилась не крупная щука. В небе беспрерывно курсировали стаи уток, лебедей, в камышах охотились выдры, возились ондатры, еноты, «пилили» молодые деревья здоровенные бобры. Да, здесь жизнь бьет ключом!!!
После небольшого перекуса спешно отправляемся на рыбалку.

Днепровские плавни

Спиннинговую ловлю начинаем у места стоянки. Изучаем все перспективные бровки, выходы и входы в глубокие участки водоема, но поклевок нет. Заодно любуемся открывающимися видами. Места здесь потрясающей красоты!!!

Щучьи места

Первым отличился Юрка. Ему из небольшого приямка удалось поймать на джиг четыре некрупные щучки. Сработал риппер Master Spin, который был немного усовершенствован напарником. Он отрезал брюшко и красным маркером покрасил переднюю часть приманки. После такого успеха я сразу же попросил у Юрки такой же риппер, и в скором времени мне также удалось заработать и реализовать поклевку. Небольшая щучка на паузе очень сильно ударила силиконку, и я незамедлительно подсек. Есть – рыба на крючке!

К моему удивлению в этот день у напарника данная приманка работала с завидным постоянством. Почти на каждом перспективном месте Юрке удавалось заработать на нее поклевку. Второй Юрка постоянно экспериментировал с цветом, размером и формой приманок разных производителей, но это не принесло ему за весь день ни единой поклевки.
Совсем скоро Юра на тот же уловистый силикон с дальней бровки выхватил двухкилограммовую щуку. Это событие еще больше вселило во всех нас уверенность, что необходимо основную ставку сделать именно на тюнингованный Master Spin.

Уже под вечер мне удалось заработать еще одну поклевку и даже немного побороться со щукой, но, к сожалению, данный поединок закончился досадным сходом у самой лодки.
Любуемся красочным закатом и отправляемся в лагерь готовить рыбацкую уху.
Уха получилась очень вкусной, ароматной, наваристой. Именно такую мы и мечтали отведать в этот холодный осенний день.

Новый день оказался еще более трудовым. Юрка, который вчера поймал больше всех, видимо здорово растратил свою удачу. Ему за целый день удалось поймать лишь одного окуня. И это была единственная поклевка.

Хотя нет. Совсем забыл. Юрке удалось поймать на спиннинг ондатру. Откровенно говоря, такое зрелище я видел впервые. С необычным трофеем было грешно не сфотографироваться.

Необычный трофей

Второй Юрка после детального осмотра «Хомячка», именно так мы нарекли нашего нового друга, с большой уверенностью заявил, что данный экземпляр является молодым самцом. Я не стал перепроверять информацию, поверил ему на слово.

"Хомячок"

После непродолжительной фотосессии мы отпустили зверюшку. Но она так с нами подружилась, что еще долго кружила вокруг лодок и не хотела расставаться.
Этот трудовой день закончился поимкой нашей командой одного окуня, небольшой щучки и десятка не крупных красноперок на боковой кивок. С таким скромным результатом мы и отправились в лагерь готовить ужин. В этот раз результаты наших трудов мы поджарили до хрустящей золотистой корочки. Такое блюдо хорошо сочеталось с рюмочкой крепкого сбивающего дыхание национального напитка. Казалось, бесконечные разговоры под открытым небом на свежем воздухе закончатся лишь под утро, но внезапно навалившаяся усталость прервала наши посиделки у костра и мы отправились отдыхать.
Новый день встретил нас настоящей бодрящей зимней прохладой. Палатка, машина, деревья, тростник, удилища, лодки – все было покрыто изморозью. Зима совсем скоро вступит в свои права. Вот такими внезапными набегами она постоянно и проверяет на прочность золотистую осень, которая постепенно пятясь, уступает свои позиции.

Пьем ароматный черный чай и выходим на воду. Река, словно чан на огне, отдает накопившееся за предыдущий день тепло. Все кипит и парует. Даже друг друга было сложно рассмотреть.


Желающих поймать свой трофей в этот день было очень много. У меня порой складывалось впечатление, что сижу на Крещатике, а вокруг меня бесконечными потоками идут машины. Откровенно говоря в такой обстановке я еще не ловил ни разу. Это быстро надоело и мы все сместились вглубь плавней. Именно здесь у Юрки произошла поклевка, которая нас всех немного озадачила. Во время проводки шнур упал на воду, а затем пошел в сторону. Напарник сделал подсечку, но остановить то, что было по ту сторону водной глади, ему не удалось. Это что-то очень быстро пошло под лодку, спиннинг критически изогнулся и переломился. После этого вокруг лодки долго всплывали пузыри воздуха, и непрерывно шла муть со дна. Нам оставалось лишь строить догадки: крупный сом, сазан, толстолоб, щука… А может бобер, который постоянно валил деревья у нашего лагеря. Ведь опыт ловли различного зверья на спиннинг у напарника имелся. Но Юрка склонялся к мнению, что это что-то по ощущениям было похоже на подводную лодку. Кто знает, может и заблудившаяся российская подводная лодка. Глубина в месте ловли позволяла беспрепятственно осуществлять маневры даже такому судну.
Немного позже презентованной Юркой приманке щука откусила хвост, и я принялся искать уловистую среди имеющихся в моем арсенале. В скором времени выбор пал на существо от Reins G – Tail Twin похожее на рака. Вот на это фантазийное существо мне удалось поймать некрупную щучку и еще одну дотащить до лодки, после чего она сошла.

После досадного схода и поломки спиннинга, Юрка поймал две щучки на все тот же заговоренный Master Spin. Второму Юрке за весь день удалось подержать две неплохие щуки, которые уже у борта лодки чудом освободились от крючка. Вот с такими результатами мы и завершили третий день на Днепре.
Прощаемся с рекой и отправляемся домой. Интуиция мне «шептала», что я сюда еще обязательно вернусь. И это произойдет через неделю, а может через две. Что-то мне подсказывало, что мы сюда еще приедем по-настоящему закрывать спиннинговый сезон. А это была всего лишь генеральная репетиция.

[Asche]

Сьогоднішня риболовля стала третьою за три дні в моєму риболовному марафоні. Шукаю можливості вийти на воду, поки перебуваю в м. Заліщика, що на березі Дністра, та поки рибка непогано покльовує. В принципі, її треба знайти, аби вона клювала, а таких точок дуже мало. Але мені все ж вдається третій день поспіль знайти хижака і я безмежно тішусь, що мене ще ніхто не «спалив», бо тут вже було б повно місцевих аборигенів.

Так от, сьогодні, в п’ятницю 13-го, я таки вирвався на річку. Вранці мав роботу біля дому, тому риболовля була під питанням. Але в обід я все ж таки відклав ті справи на завтра і почав збиратись на Дністер. Погода була просто чудовою. Світило сонечко і ще досить пригрівало своїм промінням. Вітру практично не було. Ну як проґавити такий момент і не провести хоча б частину дня біля річки? В рюкзак приманки, фотоапарат, всяку дрібноту і вперед.

Зразу думав, які ж місця з останніх робочих вибрати для сьогоднішньої роботи. Ще вчора я думав, що піду зовсім в інший бік міста в пошуках судака. Кажуть, що він там непогано ловився. Але підкуповувало те, що на своїх точках я 90% знайду окуня, а ще й останнім часом там непогано показує себе невелика щука. Тому я і пішов знову на свої місця. Пізніше я подзвоню до товариша, який націлився на судачка і почую, що в тому місці вже стоїть 10-15 рибалок, а спіймали на всіх аж 2 судачки до кілограма і одну маренку. Пресинг надзвичайний. Тому я ні разу не жалкую, що обрав такий маршрут.

По приходу зразу оминаю яму під мостом. Раніше тут спостерігався просто кулеметний кльов окуня. Зараз же там глухо, як в танку. Скоріш всього риба просто звідти втекла через низький рівень води в річці. Піду цього разу в інше місце з надією на окуня та «шнурків».

По приходу зразу починаю ловити. Добре, коли приходиш вже з зібраним спінінгом. На гачку висить приманка, якою закінчував вчора – Crzay Fish Nano Minnow 2.2”. З неї і стартую. В теорії її мала б їсти як щука, так і хороший окунь.

Буквально через 10хв лову я на тім кінці відчуваю чіткий удар, який перетворюється в реалізовану покльовку. Починаю отримувати першу порцію сьогоднішнього кайфу. Щука, проти течії, на міляку, без металічного повідка. Хіба робота біля дому може дати стільки адреналіну? =)



Стало зрозуміло, що зубаста і нині крутиться в даному місці. Це добре. Будемо, значить, її ловити. Але на мою приманку більше рибка реагувати не хотіла. Треба було щось міняти. Згадав, що вчора працював Butcher Swirl 3” від Percas і зразу ж поставив його.

Риба довго себе чекати не заставила. Закинув ближче до берега, де було видно вихід щуки, і на перших сантиметрах підмотки сідає щучка. Ах, як класно боротись з нею. Особливо, якщо до того в тебе була значна перерва по рибі більшій аніж «спортивний» окунь, або по рибі взагалі. Припаркував і цю красуню, а потім ще одну. Сьогоднішня риболовля вже тоді мені здавалась вдалою і захопливою.





Далі кльов не пропав, але я зрозумів, що допустився помилки. Щука клювала на максимально дальній дистанції. Я до неї докидав. «Тюкала» вона на початку проводки, але… Але в мене стояв 8 номер гачка на приманці в 3 дюйма. Збочення, чи не так? Рибка просто не засікалась.

Шукаю в своїх запасах щось побільше і вибираю офсетик від Decoy. Тепер все мало б виправитись. Але поки я проводив свої маніпуляції, рибка відійшла.

Щоб знайти хижака довелось трохи зміститись нижче по течії. Там на мілячку чітко виднілась стара трава і невеличкі бровки. На них я і став шукати рибу. І не прогадав. Вже на перших проводках чую покльовку і реалізую. На березі опинився невеликий окунь. Настільки велика приманка і широкий офсетний гачок не помішали йому зажерти все в себе. Додаю фото для скептиків, які говорять, що на офсет риба засікається гірше. Офсети просто мають бути хороші, та і все.



Продовжую ловити в цьому місці. Стараюсь кидати в різні боки, щоб знайти де стоїть рибка. І ось цей раз кидаю з моєї коси фактично в берег. Приманка тільки впала на воду, як в руку вдарило током. Реалізую і виважую щуку. Красуня спокусилась на той же Percas Butcher Swirl 3”. Приманка явно робоча і заслуговує одного з перших місць в коробці, особливо коли говоримо про ловлю щуки, хай навіть не самого більшого розміру.



Все складалось дуже добре. До цього моменту. Після щуки я не міг ніяк заробити покльовку. В принципі, я пізніше зрозумів, що зміна місць ловлі давала результат. Рибці просто треба було дати відновитись на точці. Тому я і змістився ще на одне місце, де вчора непогано підбирав окуня, взяв щучку і заробив один прикрий зріз.

Приманку міняти не став. Вона себе сьогодні показала добре. Значить і в новій точці має ловити, якщо тут є риба. Але от з рибою було не дуже. Я проходив бровку з двох її сторін, прочісував яму, а риба не клювала. Тільки от я вперся, що не піду з місця, поки не зловлю рибу.

І от на одній з проводок, яку я робив з максимально високими качками, стукнула рибка. Підсікаю і паркую окуня. Я ж казав, що приманка зловить, лиш би рибу знайти. Butcher Swirl витягнув окуня з самої верхівки бровки.



А потім був самий печальний момент нинішнього виходу. Я вирішив перевірити точку судаковою проводкою: два швидких оберти котушки і пауза, щоб приманка впала на дно. Після чергової підмотки чую, що за щось зачепився. Тримаю шнур натягнутим і вже думаю про те, щоб починати відстрілювати приманку, як «зацеп» оживає. Потримав я його недовго. Скоріш за все це був хороший судак. Причина сходу – не зробив підсічку, бо не чув покльовки, плюс гачок дещо затупився до каменюк. Коротше – судака не засік як слід.

На тому і закінчився кльов в цьому місці. Вирішив пройтись по березі пошукати судака. Ходив, бродив, судака не знайшов. Зате знайшов мертвий «зацеп». Треба було повертатись на точку, з якої починав, адже світлового дня залишалось небагато.

Повернувся, прив’язався, поставив Fit Minnow 2”, яка за останні два дні стала однією з улюблених моїх приманок. Кинув – глухо. Ще раз – глухо. Думаю, треба зміститись, але е разок кинути. Кинув… Удар, емоції, щука в руках.



Потім затихло. Ну хто б сумнівався. Я помітив, що береш 1-2 рибки і можна сміло переходити. Треба дати рибі можливість підійти на місце знову. Тому я і змістився.

Разом з тим поміняв приманку на Percas Wiki Worm 2”. Дуже цікава п’явка, яка мусить припасти до серця окуню, на що й була зроблена ставка. Сталось точно так, як і думав. За перших декілька проводок взяв 3 окуні. Приманка робоча – однозначно.



Ну а потім пішла жара. 3 проводки і 3 щуки. На Wiki Worm, який мав ловити окуня. В мене раніше була ця приманка, але я не надавав їй значення. А тепер розумію, що даремно. «Торч» неймовірний.



Хотілось би підвести певний підсумок. Сьогодні я розкусив по щуці 2 точки, куди варто виходити за нею. Окунь або не хоче їсти, або, що скоріше, щука в моїх місцях не дає йому підійти за мальком в цей період. Його ну дуже мало. Гачки треба постійно перевіряти на гостроту і вчасно міняти. Якщо не розумієш чи клюнуло, або зачепився – підсікай з розмахом. Не так досадно втратити приманку з монтажем, як хорошого судака.

[сан-саныч]

Когда едешь на рыбалку хоть бери всё в лодку и лафет тоже. Рыбалка была продуктивной на наличие объёмного свежего воздуха и позитива. А вот завершение рыбалки стало полной неожиданностью. На лафете не оказалось наличие лебёдки,поворотного колеса и упора под лодку. Погрузка лодки ночью на лафет без лебёдки это жесть. Одному немного тяжело. Будьте бдительны! Среди нас много ублюдков похожих на рыбаков!

[вутмук]

Ближние грядки, мост Патона. Сталькотрол наконец то выстрелил, одна клевака за три часа ловли, но в 2м. лодке нам стало реально тесно. До 5 недотянула пол кг, удовольствие с адреналином получил сполна, особенно когда на первых порах дал слабину, все таки на невку это было впервые, ну и конечно финальные аккорды схватки с доставанием тети в лодку. Спасибо за идею и детализацию причастным..

[Alex74]

Как-то на прошлых выходных сделали вывод, что плотва уже прошла и наступило время подлещика, бо клевал часто, а ловился много ... А вот и нет, природа преподносит сюрпризы..
Сегодня, погода не очень комфортная, но клев хороший. В основном - плотва - тараночно-селедочная, а подлещиков пара-тройка. Разнообразные пинки-опарики были не в почете, мотыль онли..
Дистанция ближняя, кормушки мелкие. Тонкие, мелкие гаки - дошел до 20-го номера в погоне за подлещиком, правда не сильно помогло.
Кормил: Флагман лещ корица+Флагман Плотва холодная вода. Пробито по феншую через 2 и 3 мм сито, добавлена земля +мотыль. Усе гуд, рыбу собирает. Вобщем учимся ловить по холодной воде. Рядом ловили местные доночники по классической схеме с горохом и красным - не клевало чегось..Предполагаю, шо до лета будет так же....
Ну, фидерами намахались, рыбы наловились, воздухом надышались - хорошее завершение трудовой недели.

[yray]

Вчера, пока погода позволяла, поехали ловить уклейку на мушки. Брала крупная и очень хорошо! Помимо нее влетали ( и после фотосессии отпускались) неплохие жерешки и голавлики. Вообщем рыбалка получилась!

[jarojar]

Всем доброго времени суток:-) Поймал бычка неплохого на Reins Saturn 2", чебурашка 1 гр. вольфрамовая и крючёк Gamakatsu 12 номер F22. Отпущен. А вообще- японцы молодцы:-) Уловистые снаcти производят. На опарыша шла краснопёрка мелкая в полводы. Кот на берегу накормлен:-) Холодно уже на берегу..

[Dohtur78]

Цілий день дув несамовитий вітер (~10 м/с),майже щогодини зміннючи напрям,тому рибалити було ну зовсім не комфортно. І з рибою так само,як з погодніми умовами не дуже пощастило. Під дощ, сонце та низькі хмари вдалося добитися ласки з боку невеличкої щучки і малого судачка. Рибу,як завжди,відпустив,та з мріями про майбутні трофеї повернувся в царство асфальту,машин,людей і комунікацій:"Привіт,цивілізація ! І будь ти неладна ..."
P.S. За дебільні фото вибачайте. Обіцяю взимку взяти декілька уроків та виправитися.


[[Ссылки только членам профсоюза. ]