Цитата:
Допис від Oldmen
|
Действительно злободневные слова:
"...Події 2004 року остаточно відділили тих, хто стояв на майданах від тих, хто домовлявся у кабінетах про взаємні гарантії - відокремили країну від держави. Після майдану люди зрозуміли, що вони можуть впливати не тільки на "ворогів" але і на своїх власних "вождів".
Не дарма історія 2005-2010 років переповнена перемогами місцевих громад над державними органами влади - рідними "помаранчевими" - які захмілівши від "перемоги" забудовували, забирали, виганяли та перепрофілювали все, що бачили.
Однак українці - невиправні романтики. А закоханість - мати розчарування. Тому сьогодні, отримавши цілком прогнозовані результати першого туру, ми відчуваємо розгубленість. Хіба за це боролися?
Звісно, розчарування старанно підтримується у наших душах зверху і збоку. Проте давайте замислимося - а чи це єдиний результат помаранчевої революції? На наш погляд - ні. Бо є ще ті самі перемоги місцевих громад, які ми згадали вище.
Головним результатом революції стало те, що ми з вами навчилися самоорганізовуватися і перемагати не тільки засліплених маревом наживи бізнесменів, але й навіть державу як інституцію. Згадайте, скільки рішень органів державної влади було скасовано на нашу з вами вимогу?
Помаранчева революція навчила нас, як треба захищатися від держави. Правильно? А ще переконала у тому, що "добрих царів" не існує і захищатися від влади доведеться навіть якщо переміг найпопулярніший, найрозкрученіший, найавторитетніший кандидат."
и вообще слова как песня звучат...:
"Як відомо, базовим елементом самоуправління є так звана місцева громада. Що воно таке - більшість з нас уявляє слабо.
Найчастіше замість голосу громади нам підсовують голос місцевої влади - селищної, міської або районної. Але є й інші випадки. Хто встановлює домофони у під'їздах? Не влада ж, правильно? Хто виходить на акції протесту, коли замість дитячого майданчику починають будувати хмарочос?
Громада матеріалізується під час спільних дій. Центром її кристалізації стають зазвичай кілька неспокійних осіб, яких проблема чіпляє найбільше. Громада організується, мобілізується, і коли досягає мети - знову розчиняється у повітрі. І так було завжди.
Таким було віче,
яке укладало чи розривало угоди з князями в часи Київської Русі. Такою була основа партизанського руху у двадцяті або сорокові-п'ятдесяті роки минулого сторіччя.
Головною задачею громади завжди було забезпечення виживання - як фізичного, так само і культурного, бо люди від тварин відрізняються, що ведуть діяльність, напряму не пов'язану з фізичним виживанням.
Тому саме зараз у критичні для країни часи настав час зміцнення громад всіх рівнів - від під'їзду аж до країни.
На жаль, в розвитку громади в Україні спадковість було перервано - виморено голодом, виселено в Сибір, закатовано по таборах. Але нові паростки самоорганізації стимульовані ворожою до народу діяльністю держави дають великі надії."
Несоглашусь лиш с термином "Киевкая Русь".
Русь она Русь и есть(или была) и зародилась и выросла она тут, на этих землях. Потом с подачи Руси появилась Московия, которая набрав больший ресурс, подменила в истории понятия и непризнала истории Руси до Московии, насвав нас Киевской Русью.
ИМХО, логичнее было бы Россию називать Московской Русью, т.е. так как отцов, именами сыновей не называют
