Нормативная база

Admin · 01.07.2006, 20:59

По собственной инициативе открываю эту Тему в рамках Экологии.

Admin · 01.07.2006, 21:01

Про затвердження режимів промислового рибальства в 2006 році

Наказ Міністерства аграрної політики України
від 27 лютого 2006 року N 81

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
1 березня 2006 р. за N 209/12083

Відповідно до Закону України "Про тваринний світ", Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Укрдержрибгоспу (протокол від 22.12.2005 N 8), з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2006 році.

1.2. Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2006 році.

1.3. Режим промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2006 році.

2. Укрдержрибгоспу (Качний О. С.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України і в 10-денний термін після державної реєстрації надіслати його до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра В. О. Пабата.

Міністр О. П. Баранівський

ПОГОДЖЕНО:

Міністр охорони навколишнього
природного середовища України П. М. Ігнатенко

Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва А. Дашкевич

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства аграрної політики України
від 27 лютого 2006 р. N 81

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
1 березня 2006 р. за N 209/12083

РЕЖИМ
промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2006 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про тваринний світ", Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Укрдержрибгоспу (протокол від 22.12.2005 N 8).

2. Промисел у басейні Азовського моря у 2006 році здійснюватиметься за квотами, що виділені користувачам у межах лімітів, визначених для лову в Азовському морі з лиманами, затоками та протоками, у тому числі дослідного лову в Молочному лимані (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 грудня 2005 року N 482 "Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2006 році", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2005 року за N 1594/11874), відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264, Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман", затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 30 травня 1997 року N 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 432/2236, а також цього Режиму.

3. Вилов бичка прибережного промислу, оселедця азово-донського, калкана азовського, пелінгаса, судака звичайного, личинок хірономід та глоси у басейні Азовського моря здійснюється за рахунок квот, виділених користувачам. Вилов інших видів водних живих ресурсів, за винятком тих, які вилучаються для забезпечення науково-дослідних робіт та відтворення, здійснюється користувачами за рахунок ліміту, виділеного для ведення промислу.

3.1. Капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки, пелінгаса кільцевими та кошільними неводами, бичків механізованими драгами щодоби в установлений час передають Штабу путини інформацію про вилов риб, райони лову та прилов осетрових.

3.2. Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає до Державної екологічної інспекції Азовського моря та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції звіти про фактичні улови водних живих ресурсів користувачами в басейні Азовського моря. При освоєнні 90 % ліміту терміново інформує про це Державну екологічну інспекцію Азовського моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію.

3.3. На кожному судні, у ланці, бригаді тощо ведеться промисловий журнал установленої форми. Потрібно мати документи, які підтверджують законність вилучення (талон) і здачі (квитанція) риби та інших водних живих ресурсів згідно з Інструкцією про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11 листопада 2005 року N 623/404, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2005 року за N 1458/11738.

4. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Заготівля плідників здійснюється у період весняного промислу (ставними неводами), а також восени з 1 вересня до 30 листопада 2006 року з використанням 90 одиниць ставних неводів за рахунок установлених для цього квот.

5. Для запобігання загибелі молоді осетрових риб і з метою збереження їх запасів у 2006 році забороняється промисловий лов:

- пелінгаса зябровими сітками у 12-мильній прибережній зоні від паралелі 46°00' півн. широти до кінцевої частини коси Обіточної;

- судака зябровими сітками в Азовському морі та Таганрозькій затоці.

6. Особини осетрових, які приловлюються на промислі, як дорослі, так і молодь, випускаються в море. Особини осетрових, виловлені ставними неводами протягом періоду, визначеного пунктом 4 цього Режиму, використовуються для здійснення робіт з штучного відтворення і повинні передаватися на рибоводні підприємства за рахунок затверджених лімітів і квот.

7. У разі прилову осетрових на промислі тюльки кошільними неводами в кількості 1 екз. на 1 т улову судно залишає даний район промислу, повідомивши про це протягом доби постійно діючу групу з оперативного регулювання промислу риби в Азовському морі та Керченській протоці (Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів).

8. Дозволяється застосування в Утлюкському лимані ставних сіток з кроком вічка 45 - 70 мм для вилову пелінгаса загальною кількістю 2500 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється Укрдержрибгоспом: Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів - 2000 сіток, резерв Укрдержрибгоспу - 500 сіток.

9. Дозволяється проведення промислу тюльки в Таганрозькій затоці з початку її масового підходу, але не раніше 15 березня та до 31 травня дрібновічковими ставними неводами в кількості 200 одиниць.

10. Дозволяється промисловий лов оселедця азово-донського в районі Керченської протоки, обмеженої з півночі лінією "мис Хроні - мис Ахілеон", одностінними зябровими сітками з мінімальним кроком вічка 26 мм у загальній кількості 500 од. з виділенням по 50 од. сіток на одну бригаду з 1 січня до 31 травня та з 1 жовтня до 31 грудня. Промисловий розмір оселедця встановлюється довжиною у 15 см. Прилов молоді оселедця обмежується 8 % за перебирання за рахунком від загальної кількості риб в улові. Розподіл сіток між користувачами, які отримали квоти на зазначений вид риби, здійснюється Укрдержрибгоспом: Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів - 400 сіток, резерв Укрдержрибгоспу - 100 сіток.

11. Промисловий лов бичків:

11.1. Дозволяється ведення промислу бичків:

- механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від кінцевої частини Бердянської коси до маяка на острові Бирючий на відстані від берега до 30 миль, на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "кінцева частина Бердянської коси - буй Єленінської банки (46°35,7' півн.ш., 37°24,3' східн.д.) - буй Железинської банки (46°13,5' півн.ш., 37°25,0' східн.д.)," - з 15 серпня до 30 листопада; загальна кількість механізованих драг становить 28 одиниць для Української сторони, у тому числі резерв Укрдержрибгоспу - 6 одиниць. Розподіл їх на промислі між українськими користувачами здійснює комісія Укрдержрибгоспу за письмовими заявками користувачів водних живих ресурсів. Заявки необхідно подати до Укрдержрибгоспу до 1 липня поточного року;

- підйомними пастками у прибережній 1,5-км зоні від с. Каменське до миса Хроні та у Керченській протоці - з 15 серпня до 30 листопада;

- ручними, напівмеханізованими драгами, волокушами, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до кінця Бердянської коси - з 15 серпня до 30 листопада;

- ятерами в Обіточній затоці - з 1 березня до 30 квітня.

11.2. Мінімальний розмір допустимого до вилову бичка (промисловий розмір) - 10 см.

11.3. Мінімально допустимий розмір вічка:

- у бичкових драгах і волокушах у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм;

- у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах - 18 мм.

11.4. Висота приводів бичкової драги повинна бути біля матні не більше 2 м (у посадці), висота крил біля клячів (у джгуті) - 1,4 м; довжина - не більше 45 м у посадці з обов'язковою посадкою матні на нерозтяжні пожилини з вихідним коефіцієнтом посадки - 0,71 - 0,97.

12. Дозволяється ведення промислу глоси в Сиваші: сітками - з 1 липня до 31 грудня; ставними неводами, каравками і ятерями - з 1 вересня до 31 грудня.

13. Дозволяється ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту.

14. Дозволяється промисел гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря від мису Хроні до кордону з Російською Федерацією, а також у затоці Сиваш та Утлюкському лимані - з 15 травня до 30 вересня.

15. Дозволяється промисел креветок:

- у прибережній зоні Азовського моря від селища Валок до кінця Білосарайської коси та в Утлюкському лимані волокушами довжиною до 6 м з кроком вічка не менше 6,5 мм і сачками - з 1 січня до 15 травня, а також з 1 липня до 31 грудня;

- у затоці Сиваш волокушами довжиною до 6 м з кроком вічка не менше 6,5 мм, ятерами з кроком вічка 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (в'язанок сухих рослин) - з 1 січня до 15 травня і з 1 липня до 31 грудня.

16. Дозволяється промисел хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюкський лиман, - мотильницями (діаметром до 1 м), сачками (з капронового газу, діаметром до 0,6 м), рамками-ситами (площиною до 1 м2) із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи потужністю не більше 45 м3/год. для подання повітря в товщу води) - з 1 січня до 31 травня та з 1 вересня до 31 грудня.

17. На акваторії Молочного лиману дозволяється науково-дослідний лов за відповідними програмами рибогосподарських наукових установ щодо комплексних досліджень водних живих ресурсів Молочного лиману, за винятком ділянок:

а) акваторія частини Олександрівської затоки від діючого гирла (Кирилівського) Молочного лиману на південному березі та від мису Кубек (включно) на північному березі затоки у східному напрямку на відстань 3,5 км;

б) озеро Молочне та акваторія, що прилягає до Олександрівської коси з боку Молочного лиману завширшки 150 м від узрізу води.

18. З метою недопущення перелову встановленого ліміту на вилов пелінгаса в басейні Азовського моря пелінгас може вилучатись як прилов при різних видах промислу в межах квот користувача з дотриманням норм прилову риб непромислового розміру. При лові хамси та тюльки кошільними неводами прилов пелінгасу промислового розміру обмежується величиною 50 % від загальної ваги улову.

19. У разі прилову всіх видів дельфінів забезпечити їх невідкладний випуск у навколишнє природне середовище та змінити місце ведення промислу.

Голова Укрдержрибгоспу О. С. Качний

Admin · 01.07.2006, 21:06

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства аграрної політики України
від 27 лютого 2006 р. N 81

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
1 березня 2006 р. за N 211/12085

РЕЖИМ
промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2006 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про тваринний світ", Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Укрдержрибгоспу (протокол від 22.12.2005 N 8).

2. Промисел водних живих ресурсів в дніпровських водосховищах у 2006 році здійснюється за квотами, що виділені користувачам у межах лімітів, визначених для лову в дніпровських водосховищах (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 грудня 2005 року N 482 "Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2006 році", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2005 року за N 1594/11874), відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Стандартна довжина ставних сіток на водосховищах Дніпровського каскаду - 70 м.

4. Дозволяється на Київському водосховищі:

- з 1 липня відловлювати плітку, лина та карася в місцях їх концентрації ставними сітками з кроком вічка 52 - 55 мм;

- здійснювати науково-промисловий лов раків сітками з кроком вічка 36 - 40 мм в районі сіл Ошитки, Сорокошичі.

5. Дозволяється на Канівському водосховищі в місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх вилову сітки з вічком 52, 60 мм.

6. Дозволяється на Кременчуцькому водосховищі:

6.1. Відповідно до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський" та інших нормативно-правових документів на території Заказника, дозволяється:

- зариблення рослиноїдними рибами (товстолобик та ін.) на ділянці "Насосна N 2" в районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області;

- відбірковий лов старшовікових груп рослиноїдних та туводних видів риб крупновічковими сітками з вічком 110 мм і більше в осінній період з 1 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від оствору Жовнінська круча - с. Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км Липівського автодорожного мосту. Лов здійснюється на підставі біологічного обґрунтування Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється в залежності від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову за участю представників органів охорони навколишнього природного середовища. Штаб відбіркового лову у Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період та його повноваження визначається під час засідання комісії Укрдержрибгоспу з визначення користувачів водних живих ресурсів, що будуть здійснювати зазначений лов відповідно до чинного законодавства. Учасників відбіркового лову визначають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та охорони навколишнього природного середовища із користувачів водних живих ресурсів, які вкладають кошти на зариблення Кременчуцького водосховища та мають власні плавзасоби.

6.2. Проводити лов верховодки і тюльки тюльковими тралами в місцях їх концентрації, включаючи об'єкти природно-заповідного фонду, у весняний та осінньо-зимовий періоди. Лов проводити на глибинах не менше 3 м під контролем органів рибоохорони відповідно до біологічного обгрунтування.

6.3. У місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову ставні сітки з вічком 52, 60 мм.

7. Дозволяється на Дніпродзержинському водосховищі:

- у місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка 52 - 60 мм;

- застосовувати на зарослих та закорчованих ділянках водосховища глибиною до 2 м в районі о. Крячок, у межах Чикалівських, Успенських, Келебердянських, Солошинських заплав (до Тахтаївського кар'єру і с. Світлогорське) та Орлянської заплави (до лівобережної захисної греблі) низькостінні поріжні сітки з вічком 36 мм і більше (за дозволом органів рибоохорони).

8. Дозволяється на Запорізькому водосховищі використання закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища від греблі ДніпроГЕС до аміакопроводу з 1 липня до 20 вересня.

9. Дозволяється на Каховському водосховищі:

- проведення відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької ТЕС, застосовувати три ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм, у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм;

- для відлову карася в місцях його концентрації протягом промислового періоду проводити лов ставними поріжними сітками з вічком 52 - 60 мм в районі скидного каналу Запорізької ДРЕС;

- для виявлення скупчень рослиноїдних риб проводити лов з 1 грудня в Рогачицькій затоці контрольними сітками з вічком не менш 100 мм і двома ставними неводами;

- на ділянках від с. Князе-Григорівка до с. Каїри і від с. Дудчани до м. Берислава проводити лов з 1 серпня двома частиковими неводами на кожній ділянці;

- на закорчованих і заплавних ділянках Дніпровської гряди, вище урочища Суха Балка - Червона забора з лівого боку від русла Дніпра до сіл Скельки і Тарасівка протягом промислового періоду застосовувати ставні сітки (в тому числі поріжні) з кроком вічка 50 - 60 мм.

10. Забороняється у Київському водосховищі:

- частка ставних сіток з кроком вічка менше 75 мм не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості крупновічкових сіток згідно з рибопромисловими документами;

- забороняється використання сіток з вічком 30 мм та 70 мм.

11. Забороняється у Кременчуцькому водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше 36 мм протягом усього року.

12. Забороняється у Київському та Кременчуцькому водосховищах використання закидних частикових неводів у дозаборонний період при вилученні 20 % річного ліміту ляща.

13. Забороняється у Каховському водосховищі:

- використання ставних сіток з кроком вічка 30 - 36 мм протягом усього року;

- використання ставних сіток з кроком вічка 38 - 42 мм в період з кінця весняної заборони до 20 серпня;

- використання ставних сіток з кроком вічка 70 мм протягом усього року;

- використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) більше 500 м та відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 м;

- встановлення у весняний та дозаборонний періоди ставних неводів, ятерів та сіток ближче, ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.

14. Забороняється у Запорізькому водосховищі:

- застосування протягом усього промислового періоду ставних сіток з вічком 30 - 36 мм;

- застосування протягом усього промислового періоду сіток з вічком 70 мм;

- застосування сіток з вічком 38 мм до 1 вересня;

- використання дрібновічкового тралу, окрім періоду з 1 листопада до льодоставу. Лов тралом здійснювати тільки під контролем органів рибоохорони.

Голова Укрдержрибгоспу О. С. Качний

Admin · 01.07.2006, 21:19

Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства

Наказ Державного комітету рибного господарства України
від 15 лютого 1999 року N 19

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 квітня 1999 р. за N 269/3562

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства аграрної політики України
від 1 серпня 2001 року N 229,
від 15 червня 2004 року N 224

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року N 1126 "Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила любительського і спортивного рибальства та Інструкцію про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства (додаються).

2. Визнати такими, що втратили чинність: Правила любительского и спортивного лова рыбы и других водных организмов и растений в Западно-Черноморском бассейне, затверджені наказом Захчоррибводу від 24.10.83 N 148, Правила любительского и спортивного рыболовства в водоемах бассейна Азовского моря, Манычских водохранилищах, водоемах Калмыцкой АССР и Ставропольского края, подведомственных Азоврыбводу, затверджені наказом Азоврибводу від 20.07.89 N 141, Правила любительского и спортивного рыболовства во внутренних водоемах Украинской ССР, затверджені наказом Укррибводу від 01.08.90 N 83.

Скасувати Правила любительського рибальства у водоймах Республіки Крим, затверджені наказом Кримазчоррибводу та Держуправління з охорони навколишнього природного середовища Криму від 21.12.93 N 76-П/46.

3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держкомрибгоспу України Степаненка О. М.

Перший заступник Голови В. Бондаренко

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра охорони
навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України А. Яцик

Заступник Міністра фінансів України Г. Антоньєв

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету рибного господарства України
15 лютого 1999 р. N 19

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 квітня 1999 р. за N 269/3562

ПРАВИЛА
любительського і спортивного рибальства

Правила любительського і спортивного рибальства (далі - Правила рибальства) розроблені відповідно до Закону України "Про тваринний світ" та Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 р. N 1126, і регламентують норми лову (добування), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання, район дії, дозволені та заборонені знаряддя і способи лову та інше.

1. Район дії Правил рибальства

1.1. Дія цих Правил рибальства поширюється на всі водні об'єкти України (далі - водойми) та їх придаткову систему в межах, яких вона сягає за максимальних паводків (за винятком водойм, які знаходяться на території природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), штучно створених ізольованих водойм або їх ділянок, на яких лов (добування) водних живих ресурсів заборонено).

1.2. Район дії Правил рибальства охоплює водойми таких умовних регіонів:

а) Чорноморський;

б) Азовський;

в) внутрішні водойми.

1.2.1. До Чорноморського регіону належать:

Чорне море в межах територіальних вод з затоками, бухтами, лиманами:

ріки, які впадають у Чорне море, з їх придатковими системами (озерами, затоками, каналами, протоками, водосховищами, які мають постійну або тимчасову сполучність з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також - усіма притоками у межах поширення максимальних паводків ріки), в таких межах:

- р. Дніпро - від місця впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до с. Велика Олександрівка;

- р. Південний Буг - від місця впадіння у Бузький лиман до с. Голоскове Миколаївської області включно;

- р. Інгул - від гирла до с. Чернишівка Миколаївської області включно;

- р. Дністер з рукавом Турунчук, а також Кучурганське водосховище в межах Одеської області;

- р. Дунай, включаючи озеро Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні;

- усі внутрішні водойми Автономної Республіки Крим;

- інші внутрішні водойми в межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

1.2.2. До Азовського регіону належать:

Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки, бухти і лимани;

(абзац другий пункту 1.2.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

річки, які впадають в Азовське море, з їх придатковими системами в таких межах:

- р. Берда - до греблі Бердянського водосховища;

- р. Кальміус - до греблі Павлопольського водосховища;

- річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з'єднує їх з морем;

- інші річки, які впадають в Азовське море на території України від витоку до гирла.

1.2.3. До регіону внутрішніх водойм належать:

всі водойми України, за винятком водойм Чорноморського та Азовського регіонів.

2. Визначення термінів

2.1. Терміни, що використовуються в цих Правилах рибальства, мають таке значення:

водойми - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);

внутрішні водойми - озера, річки та їх придаткові системи, водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об'єкти;

придаткові системи водойм - непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені;

рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які використовуються чи можуть використовуватись для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;

рибогосподарські водойми загального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об'єктів за окремими особами;

рибогосподарські водойми спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів за окремими особами;

водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування у воді.

До їх числа належать:

прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;

круглороті;

морські ссавці;

водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі, черевоногі, двостулкові;

ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;

водорості, вищі водні рослини;

спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування), що здійснюються з їх вилученням з природного середовища;

любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування);

промислове рибальство - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства;

користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси;

дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства - документ, що видається за плату органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках);

природно-заповідний фонд - ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання;

прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини уздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;

забруднювальна речовина - речовина, що спричиняє погіршення якості води;

маломірні судна - плавзасоби, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства судновласника;

меліоративний лов - вилучення певної кількості окремих видів водних живих ресурсів з метою кількісної та якісної оптимізації їх складу та покращення стану водних екосистем;

води транскордонні - водні об'єкти, які розташовані на кордоні або перетинають кордони щонайменше двох країн;

б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче від водопідпірної споруди (греблі).

3. Загальні положення

3.1. Любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі - лов) заборонені цими Правилами рибальства.

3.2. Любительське і спортивне рибальство (далі - любительське рибальство) на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.

3.3. Любительське рибальство на окремих водоймах або їх ділянках (далі - водойми) в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.

3.4. Водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань.

(абзац перший пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обґрунтовані пропозиції щодо визначення водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними службами органів рибоохорони.

3.5. Дозволи на право здійснення любительського рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються органами рибоохорони.

3.6. За видачу дозволів справляється плата, розмір якої встановлюється Укрдержрибгоспом за узгодженням з Мінфіном.

(пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

3.7. Нормативи плати за вилов риби в порядку здійснення спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3.8. Водойми можна надавати в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського рибальства на договірних засадах.

3.9. Громадські організації, що об'єднують громадян, які займаються любительським рибальством, діють на підставі своїх статутів (положень), цих Правил рибальства і у відповідності до законодавства України.

3.10. Для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам - любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому законодавством порядку культурні рибні господарства (далі - КРГ).

Створюються такі господарства за погодженням з органами рибоохорони. Розпорядження цими водоймами здійснюється відповідно до статті 8 Водного кодексу.

Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.

Правила рибальства на водойми КРГ не поширюються.

Розмір плати за лов риби в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.

Користувачами (засновниками) КРГ можуть бути фізичні або юридичні особи всіх форм власності.

3.11. На водоймах, визначених для любительського рибальства, забороняється промислове рибальство.

На таких водоймах, як виняток, дозволяється проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення.

Лов зазначених водних живих ресурсів здійснюється постійно або тимчасово у порядку їх спеціального використання.

3.12. Об'єктами любительського рибальства можуть бути будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов яких заборонено цими Правилами рибальства.

3.13. Громадяни, які займаються любительським рибальством, зобов'язані:

виконувати вимоги цих Правил рибальства;

підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;

мати при собі документи, що дають право на риболовлю на окремих водоймах, де впроваджено лов риби за дозволами, і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони або інших уповноважених на те органів за їх вимогою;

не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах.

3.14. Забороняється:

застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства;

перебувати на водоймі або поблизу її з вибуховими та отруйними речовинами, а також - зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу їх;

продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;

продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;

миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;

зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків конечної потреби (шторм, туман, аварія тощо);

організація змагань з рибальства в період нересту риби;

пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);

пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту - всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;

лов морських ссавців, риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;

вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову правилами рибальства;

вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та об'єктів лову, які є в цих знаряддях тощо;

проведення без погодження з органами рибоохорони та без дозволу Мінекобезпеки акліматизації (реакліматизації), переселення і розведення нових для фауни України або генетично змінених водних живих ресурсів, зариблення водойм тощо.

3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів:

із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також - способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;

у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;

у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;

у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);

з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);

з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км - в Азовському морі;

у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, а в нижніх - на відстані в межах, встановлених п. 4.13 цих Правил рибальства;

поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;

у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;

у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;

на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіоактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;

на зимувальних ямах;

з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями - на відстані більш як за 500 метрів від берега;

на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;

у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях;

(пункт 3.15 доповнено абзацом шістнадцятим згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.

(пункт 3.15 доповнено абзацом сімнадцятим згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

Правила любительського і спортивного рибальства: Часть 2

<HR style="COLOR: #d1d1e1" SIZE=1>

Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства

4. Здійснення любительського рибальства

4.1. Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів здійснюється:

на водоймах загального користування - безкоштовно;

на водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства:

членам таких об'єднань - за їх членськими квитками;

іншим громадянам - за платними відловлювальними картками, які видаються цими об'єднаннями. Вартість таких карток встановлюється громадськими об'єднаннями за погодженням з фінансовими органами Автономної Республіки Крим або відповідної області та з органами рибоохорони;

на водоймах, де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги - за платними дозволами, що видаються органами рибоохорони.

Установлення плати за рибальство з берега допускається тільки на річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних кілометрів.

Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об'єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):

інвалідам I та II груп;

учасникам війн та збройних конфліктів;

учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій, а також дітям до 16 років.

(пункт 4.1 доповнено новою частиною першою згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229,
у зв'язку з цим пункт 4.1 вважати
відповідно частиною другою цього пункту)

Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за винятком видів, пойменованих в п. 4.10 цих Правил рибальства, є літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється:

4.1.1. На водоймах загального користування - з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом.

(пункт 4.1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

4.1.2. На водоймах, на яких впроваджене платне рибальство:

з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом.

(пункт 4.1.2 в редакції наказу Міністерства
аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

4.1.3. На водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства:

членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега і човнів вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом;

іншим особам - забороняється;

особи, пойменовані в пункті 4.1.2 цих Правил рибальства, мають право на безоплатний лов риби з берега і човна.

4.1.4. Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

4.2. Любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше N 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків:

на водоймах загального користування, а також тих, що закріплені за громадськими об'єднаннями - не більше п'яти на рибалку;

на водоймах, де впроваджене платне рибальство - не більше десяти на рибалку.

4.3. Підводне полювання на риб дозволяється:

гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів:

на ділянках водойм, визначених органами рибоохорони для проведення любительського рибальства;

при наявності посвідчення підводного мисливця.

Підводне полювання здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог цих Правил рибальства щодо строків, місць лову, норми вилову, наявності документів на право лову, сплати за дозволи та водні живі ресурси.

(пункт 4.3 в редакції наказу Міністерства
аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

4.4. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

4.5. Лов безхребетних дозволяється:

усіх безхребетних - ручним збиранням, а також:

креветок, гамаруса, мотиля - однією підсакою з діаметром не більше 70 см;

мотиля - однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см без застосування механічних пристроїв;

мідії, черевоногого молюска рапана - щипцями, підсакою з діаметром не більше 70 см, підводним ловом без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів;

раків - раколовкою - "хапкою" з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою;

"розщіпом" - не більше п'яти снастей на ловця.

Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.

Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації.

(пункт 4.5 в редакції наказу Міністерства
аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

4.6. Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі таких видів у таких кількостях:

Об'єкти лову Водойми Водойми, закріплені за громадськими
(добування) загального об'єднаннями, а також ті, де
користування впроваджене платне рибальство
риба (кг) 3 5
раки (шт) 30 50
мідії (кг) 5 8
рапана (шт) 10 20
креветки (кг) 1 2

Вивезення з водойми риби та безхребетних - як у свіжому, так і в обробленому вигляді, - незалежно від терміну перебування на водоймі дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.

Останній абзац пункту 4.6 виключено

(згідно з наказом Міністерства аграрної
політики України від 01.08.2001 р. N 229)

4.7. Застосування живої насадки - живця на рибальських снастях дозволяється із числа тих видів риб, які не перелічені в додатку цих Правил рибальства.

Відлов живця дозволяється на водоймах підсакою діаметром не більше 100 см або "хваткою" ("павуком") розміром 1 х 1 м з вічком сіткового полотна не більше 10 мм.

4.8. Централізована заготівля живця та кормових організмів для акваріумного риборозведення з метою їх реалізації провадиться за спеціальними дозволами, які видаються органами рибоохорони за плату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 N 231.

(пункт 4.8 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

4.9. Лов водних безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) дозволяється безкоштовно, на водоймах загального користування, на відведених органами рибоохорони ділянках для застосування як наживки при риболовлі або для потреб акваріумного риборозведення в кількості не більше 0,1 кг на ловця за добу.

4.10. Забороняється любительський лов таких видів водних ссавців, риб і водних безхребетних:

- дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України.

4.11. Забороняться лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.

4.12. Максимально дозволений прилов риб і раків, менших за встановлений розмір, допускається всіма видами дозволених цими Правилами рибальства любительських знарядь лову за підрахунком поштучно, не більше 30 % від загального улову за видами, вказаними в додатку цих Правил рибальства.

4.13. Забороняється лов риби, добування водних тварин протягом усього року:
4.13.1. В Чорному морі з лиманами і пониззями річок:

а) перед гирлом р. Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва боки від кожного рукава й гирла, відлічуючи від середини фарватера, на 5 км углиб моря, а також безпосередньо в р. Дунай та Стенсівсько-Жебріянських плавнях в акваторіальних межах Дунайського біосферного заповідника;

б) в Дністровському лимані:

- перед гирлами річок Дністер та Турунчук на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирел і на 2 км в бік лиману;

- на ділянці від гирла ріки Турунчук вздовж західного берега до міста Білгород-Дністровський на відстані 1 км вглиб лиману;

- перед гирлом, яке з'єднує Дністровський лиман з морем - на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км усередину приморської частини Дністровського лиману від Кароліно-Богазької коси і на 1 км в обидва боки від гирла;

- у Карагольській затоці;

в озері Ялпуг - у верхів'ї від автошляхового мосту Болград-Рені униз до лінії, яка з'єднує північну межу села Тополине і протилежний берег на 5 км від південної межі с. Виноградівка;

в озері Кагул - від риборозплідника рибгоспу ім. Шмідта на 2 км уздовж берега в бік м. Рені та на 500 м углиб озера, включаючи протоку Руська;

в озері Кугурлуй - від каналу Тобачел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурой, а також канал "Георгій Запша" до виходу в озеро Кугурлуй та углиб водойми на 200 м;

у верхів'ях Хаджибейського лиману - від лінії, яка з'єднує північний край с. Щорсове з південним краєм с. Жовте, до гирла р. Малий Куяльник і вглиб до південної водної межі с. Білка;

у верхів'ях озера Сасик - від лінії, яка з'єднує південні межі селищ Борисівка та Трапівка, до гирл річок Кагільник та Сарага і углиб цих річок до автошляхових мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр;

в) на річці Південний Буг:

на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз за течією (Миколаївська область);

на ділянці в межах м. Первомайська від впадання р. Кодима вниз річкою до краю міської межі;

у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадання в р. Південний Буг;

г) на річці Дніпро:

на відстані 10 км униз за течією від греблі Каховської ГЕС;

на Львівській ямі (на 700 м униз і на 100 м угору від пристані с. Львів);

на ділянці нижче за лінію від Верхньо-Касперівського маяка через протоки на щоглу Червоної Хати і далі на верхів'я затоки Глаголь на південь до виходу протоки Джигірка, включаючи Щучу Забич, і далі - на материковий берег, і в Дніпровському лимані - перед гирлами ріки Дніпро по лінії, що йде від гирла балки біля східного краю с. Широка Балка, через лиман у точці 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с. Рибальче, на Станиславській ямі (навпроти села Станислав) тощо.

4.13.2. Азовське море з лиманами і пониззями річок, що до нього впадають:

від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в Казантипській затоці на відстані 8 км береговою лінією;

від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на відстані 15 км береговою лінією;

від фортеці до північної межі с. Соляне на Арабатській стрілці;

від мису Чагани на схід до пансіонату військрадгоспу "Азовський" на відстані 18 км береговою лінією;

від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску очисних споруд м. Керч у районі Булганацької балки.

4.13.3. Внутрішні водойми:

у Дніпровських водосховищах:

Київському - перед гирлом р. Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся водною межею Дніпровсько-Тетерівського держлісомисливського господарства до північної межі с. Сухолуччя річкою Тетерів до с. Приборськ.

Канівському:

- на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС;

- в затоці "Річище" вниз, від греблі до гатки;

- в затоці "Галерне" на всій акваторії.

Кременчуцькому:

- на відстані 5 км нижче від греблі Канівської ГЕС до створу пристані "Тарасова гора";

- верхній вхід до урочища "Озеро Криве";

- в затоках:

Сульській - від острова "Жовнинська круча" - село Мозоліївка вгору до гирла річки Сула;

Цибульницькій - від острова "Московська гора" траверзою на протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник;

- перед гирлом річки Вільшанка на відстані 500 м від гирла в обидві сторони та вглиб водосховища;

- в Липівському державному орнітологічному заказнику в межах: від залізничного моста вгору паралельно до суднового ходу, вздовж лівого берега на відстані 400 м за острови Копилові і далі в напрямку с. Кедина Гора;

- у Роському іхтіологічному заказнику у межах: від гирла річки Рось до с. Межиріч із затоками і заплавами;

(пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

Дніпродзержинському:

- на відстані 10 км униз від греблі Кременчуцької ГЕС;

- у відрізі ріки Псел від нижнього закінчення острова Волчек у районі колишнього села Редути догори, паралельно до суднового ходу, на русловий маяк біля гирла р. Псел і до створу N 9;

- у Ворсклянській затоці - лінією: Кишеньковське лісництво - с. Великий Курган, від нього - на лівий берег (колишнє с. Вереміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі "Світлогорськ - Кобеляки" біля с. Лучки.

Дніпровському:

- на відстані 5 км - униз від греблі Дніпродзержинської ГЕС до автошляхового мосту в м. Дніпродзержинську;

- у балці Велика Осокорівка - від гирла на створі, обмеженому насосною станцією водопроводу "Дніпро - Західний Донбас" - траверзою на протилежний берег угору за течією до траси "Москва-Сімферополь", включаючи всі балки та затоки;

- в балці Вороній - від с. Мар'ївка Синельниківського р-ну - униз за течією, включаючи острови Великий і Малий Махорет з прилеглими ділянками шириною 50 м.

Каховському:

- на дільниці від греблі Дніпровської ГЕС старим і новим руслами до залізничних мостів через водосховище в м. Запоріжжя, за винятком дільниці по старому руслу р. Дніпро, від гранітного кар'єру до затоки "Вирва";

у затоках:

Капулівській - від лінії: мис в с. Капулівка - мис в с. Олексіївка - насосна станція колгоспу ім. К. Маркса - вглиб затоки;

Новопавлівський- від лінії: мис у районі зони відпочинку м. Нікополя, включаючи Зелений острів, - західна межа смт. Червоногригор'ївка - углиб затоки;

Рогачицький - від лінії: мис в с. Рогачик - с. Сергіївка, угору до автостради Запоріжжя - Нова Каховка.

на внутрішніх водоймах Кучугур:

а) від східної межі с. Іванівка до пристані Енергодар - у 500-метровій прибережній смузі, включаючи Іванівські кучугури та їх внутрішні водойми;

б) від лінії ЛЕП до Водянського ковша у 500-метровій прибережній смузі, включаючи внутрішні водойми Водянських кучугур;

в) в кілометровій зоні навколо Великих кучугур і Малих кучугур;

у водосховищах:

Дністровському:

- перед гирлами річок, що впадають у Дністровське водосховище, - на 1 км в обидва боки від гирла і углиб водосховища та на 1 км від гирла догори за течією.

Ладижинському:

- від острова в с. Сокілець до бази відпочинку Вінницького державного політехнічного університету;

- від греблі Ладижинської ГЕС до Паланської затоки правим берегом;

у річках:

- Конка - на ділянці від залізничного мосту до автошляхового мосту автомагістралі Москва - Сімферополь через цю річку;

- Ворскла - на ділянці від гирла до гужового мосту біля міста Кобеляки;

- Псел - на ділянці від гирла до залізничного мосту через цю річку біля станції Потоки;

- Цибульник - на всій її протяжності;

- Сула - на ділянці від гирла до села Бурімка правим берегом і до с. Горошино лівим берегом;

- Вільшанка - на ділянці від гирла до с. Байбузи;

- Південний Буг - на відстані 5 км від греблі Гайворонської ГЕС униз за течією;

- Оскол - на ділянці від гирла до греблі Червонооскольської ГЕС;

- Сіверський Донець - на ділянці від села Студенок до села Кам'янка Ізюмського району Харківської області;

- на ділянці від греблі ЛТЕС (м. Щастя) до гирла річки Євсуг, включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією;

- на ділянці від автошляхового мосту с. Богородичне до с. Маяки;

(пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець;

(пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- Деркул - на ділянці від села Герасимівка до гирла;

- Тетерів із заплавою - на ділянці від гирла до с. Приборськ;

абзац виключено

(згідно з наказом Міністерства аграрної
політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- від греблі буферного водосховища в с. Нагоряни донизу на відстані 1 км;

- Бистриця Надвірнянська - на ділянці від початку до с. Пасічна Надвірнянського району;

(абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- Бистриця Солотвинська - на ділянці від початку до с. Монастирчани Богородчанського району;

(абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- Прут з притоками - в межах території Карпатського Національного природного парку;

(абзац пункту 4.13.3 в редакції наказу Міністерства
аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками - на ділянці від початку до села Кути Косівського району;

- Рибниця з притоками - на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;

- Лімниця з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в с. Рівни;

- Чечва з притоками - на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище;

- Свіча з притоками - на ділянці від витоку до мосту у м. Вигода Долинського району;

(абзац пункту 4.13.3 в редакції наказу Міністерства
аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- Лужниця з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в с. Гошів;

- Сукіль з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в місті Болехів;

- Десна - в іхтіологічному заказнику "Кам'яна гряда" - ділянка на відстані 1 км в районі пристані м. Новгород-Сіверський Чернігівської області.

4.14. Забороняться лов риби, добування водних тварин на таких водоймах у такі строки:

4.14.1. Чорноморський регіон:

р. Дунай в межах України - на 30 діб, на придатковій системі української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик - на 60 діб (конкретні строки встановлюються щорічно з урахуванням погодних умов);

р. Дністер в межах Одеської області - з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах - з 15 квітня по 15 червня;

р. Дніпро - від місця впадання у Дніпровський лиман до забороненого простору Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с. Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок* - 10 квітня по 15 червня;

р. Південний Буг - від впадання у Бузький лиман до с. Голоскове - з 5 квітня по 25 травня;

____________
* Примітка: у подальшому строки заборони, встановлені для річок, поширюються також на їх придаткову систему.

р. Інгул - від гирла до с. Чернишовка - з 1 квітня по 30 червня.

в лиманах:

Дніпровському, Бузькому і Березанському - на усій акваторії - з 5 квітня по 5 червня;

Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега углиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему - з 6 червня по 15 червня;

Тілігульському, Григоріївському, Дофонівському, Шаболатському (Будацькому), Сухому і Тузловському - з 1 травня по 15 червня;

Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня;

Дністровському з прилеглими плавнями - з 15 квітня по 31 липня;

Дніпровському по всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня, а на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського лабазу - у півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему - до 15 червня;

у Кучурганському водосховищі - з 15 квітня по 15 червня;

у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і плавнями - з 15 квітня по 15 червня;

у озерах і гирлах лиманів, які з'єднують озера і лимани з морем, і перед гирлами з боку моря та лиманів - на відстані 500 м в обидва боки від гирла та на 500 метрів углиб моря, озера, лиману - з 1 квітня по 31 серпня;

в усіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, не вказаних у цих Правилах - з 1 квітня по 30 червня;

у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим - з 1 квітня по 31 травня;

таких об'єктів лову:

- азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах - з 20 серпня по 10 вересня;

- оселедця в р. Дунай і передгирловому просторі Чорного моря - в строки ступеневої заборони;

- оселедця в рр. Дністер, Турунчук і Дністровському лимані - в строки ступеневої заборони;

- бичка в Чорному морі - з 1 травня по 15 червня;

- глоси в Чорному морі (крім Каркінітської затоки) і в лиманах - з 14 лютого до 1 травня;

абзац виключено

(згідно з наказом Міністерства аграрної
політики України від 01.08.2001 р. N 229)

- креветок - з 1 червня по 31 серпня;

- мідії - з 1 червня по 30 серпня.

4.14.2. Азовський регіон:

в усіх річках з їх придатковими системами - з 1 квітня по 31 травня;

в Азовському морі, Керченській протоці і затоці Сиваш: камбали-глоси - з 1 січня по 31 травня, креветок - з 1 липня по 31 липня.

4.14.3. Регіон внутрішніх водойм:

на період нересту риби:

у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і Рівненської областей - з 1 квітня по 10 червня;

(абзац третій пункту 4.14.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

в річках, притоках і озерах Закарпатської області - з 25 березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня;

р. Дністер з усіма притоками - з 1 квітня по 10 червня;

у всіх інших річках та їх кореневих водах - з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових - з 1 квітня по 30 червня;

на зимувальних ямах - з 1 листопада до закінчення зимового періоду (перелік і межі зимувальних ям, строки заборони лову на яких щорічно затверджуються управліннями або інспекціями рибоохорони і доводяться до відома населення інспекціями рибоохорони через засоби масової інформації);

на окремих ділянках у таких межах:

у водосховищах:

Київському - з 1 листопада до 30 червня:

- від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3 км в обидві сторони і вглиб водосховища;

Кременчуцькому - з 1 листопада по кінця весняної заборони на ділянці від острова Червоний (48-й буй) вгору до 72-го буя шириною по руслу Дніпра 1 км;

Дніпровському - з 1 березня по 31 серпня:

- в балці "Гадюча" (Малишовка) від гирла до вершини;

- у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автошляхового мосту вгору за течією до створу: мис с. Одинківка - Кремська затока;

- з 1 квітня по 31 серпня в балках:

Мала Осокорівка - від гирла до вершини балок Капустяна і Дубова;

Вільна - від гирла до селища Відрадне.

Крачуновське - з 1 квітня по 31 серпня:

- від гирла річки Боковенька до с. Христофорівка:

- на річці Боковій - з 1 квітня по 31 серпня, від гирла до с. Софігейківка.

З 1 листопада по 20 травня в річках:

- Десна - від Чернігівського залізничного мосту до автошляхового мосту в с. Шестовиця;

- перед гирлами річок Снов та Убідь - в обидва боки на відстані 1 км від гирл;

- Убідь - з усіма рукавами від гирла до смт. Сосниця.

5. Контроль за дотриманням Правил рибальства

5.1. Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.

(пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

5.2. До системи органів рибоохорони входять:

Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);

басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові управління рибоохорони);

інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);

структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

5.3. Органи рибоохорони, що здійснюють охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно до законодавства, мають право:

визначати водойми для організації любительського рибальства, надавати дозволи на його здійснення;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів;

перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів;

доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;

у встановленому законодавством порядку застосовувати спеціальні засоби захисту та вогнепальну табельну зброю;

вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі ресурси, а також відповідні документи;

використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і запобігання цим порушенням;

викликати громадян і посадових осіб для надання усних аби письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

складати протоколи і в установленому порядку розглядати справи про адміністративні правопорушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди (крім забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, на яких установлений особливий режим охорони), а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

(абзац одинадцятий пункту 5.3 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 р. N 225)

брати участь у проведенні державної екологічної експертизи відповідних проектів здійснення господарської та іншої діяльності;

визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та водних живих ресурсів;

подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

визначати терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обґрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями.

(пункт 5.3 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

З метою створення сприятливих умов для нересту риби та відтворення інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені на 10 днів в той чи інший бік (залежно від гідрометеорологічних умов), без зміни загальної тривалості періоду заборони;

дозволяти у заборонений період здійснення любительського лову риби та водних безхребетних обмеженою кількістю визначених знарядь лову, за винятком місць нересту риби, зимівлі або масового скупчення водних живих ресурсів.

6. Відповідальність за порушення Правил рибальства

6.1. Особи, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

6.2. Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. N 32.

6.3. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

6.4. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.

В. о. начальника Головрибводу О. М. Степаненко

Admin · 01.07.2006, 21:26

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету рибного господарства України
від 15 лютого 1999 р. N 19

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 квітня 1999 р. за N 270/3563

ІНСТРУКЦІЯ про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства аграрної політики України
від 1 серпня 2001 року N 229

(Слова "Держкомрибгосп" та "Держкомрибгосп України" по всьому тексту Інструкції у всіх відмінках замінено словом "Укрдержрибгосп" у відповідних відмінках згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 1 серпня 2001 року N 229)

1. Загальні положення

1.1. Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства (далі - Інструкція) розроблена на підставі законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", постанов Кабінету Міністрів України від 28.09.96 N 1192 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства", від 06.04.98 N 449 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і нормативів плати за їх спеціальне використання", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 N 231 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", від 18.07.98 N 1126 "Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства".

(пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

1.2. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, мають таке значення:

водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування у воді.

До водних живих ресурсів належать:

- прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;

- круглороті;

- морські ссавці;

- водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі, черевоногі, двостулкові;

- ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;

- водорості, вищі водні рослини;

водойми - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);

рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;

рибогосподарські водойми загального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство за умови загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на використання цих ресурсів та без закріплення водних об'єктів за окремими особами;

любительське рибальство - лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбаченими правилами любительського і спортивного рибальства;

спортивне рибальство - вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів;

дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства - документ, що видається органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках).

2. Порядок визначення водойм (їх ділянок) і видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів

2.1. Рибогосподарські водойми (їх ділянки), на яких любительське і спортивне рибальство (далі - любительське рибальство) здійснюється за плату, за умови спеціального використання водних живих ресурсів визначаються органами рибоохорони на підставі біологічних та наукових обґрунтувань.

(абзац перший пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

Нормативи плати за вилов риби, добування інших водних живих ресурсів, що здійснюється за умов їх спеціального використання, встановлюються відповідно до Нормативів плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 449 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2000 року N 231).

(абзац другий пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

2.2. Документом на право проведення любительського рибальства, що здійснюється за умов спеціального використання водних живих ресурсів на визначених для цієї мети водоймах або їхніх ділянках (далі - водойми), є дозвіл (додаток 1), що видається органами рибоохорони Укрдержрибгоспу (далі - органи рибоохорони).

2.3. Бланки дозволів виготовляються друкарським способом, мають відповідну нумерацію і є бланками суворої звітності.

2.4. Дозволи дійсні за наявності документа, що засвідчує особу.

Передача дозволу іншій особі забороняється.

2.5. За видачу дозволів справляється плата, розмір якої визначається Укрдержрибгоспом за погодженням з Мінфіном України.

2.6. Термін дії дозволу встановлюється органом рибоохорони, який його видає.

3. Порядок обчислення та внесення платежів за лов риби, добування інших водних живих ресурсів і за видачу дозволів на право здійснення любительського рибальства

3.1. Обчислення плати за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського рибальства (далі - плата за лов) проводиться за формулою:

П = Н х К х Т

де:

П - розмір плати за лов у гривнях;

Н - норматив плати за спеціальне використання водних живих ресурсів в гривнях за 1 кг (затверджені постановою КМУ від 06.04.98 N 449):

К - добова норма вилову, яку встановлено дозволом;

Т - термін дії дозволу (діб).

3.2. Внесення плати за спеціальне використання водних живих ресурсів громадянами здійснюється одночасно з оплатою дозволу в банківські установи або в касу бухгалтерії уповноваженого органу рибоохорони, який видає дозвіл, на вказаний цим органом рахунок.

3.3. Органи рибоохорони, які уповноважені видавати дозволи (далі - уповноважені органи), ведуть журнал обліку встановленого зразка (додаток 2), аркуші якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою уповноваженого органу, який здійснює фінансову звітність за видачу дозволів.

3.4. Добова норма вилову риби за видами встановлюється уповноваженими органами за місцем видачі дозволу, з урахуванням видового співвідношення тих видів риб, які є об'єктом любительського рибальства, та тих, які найбільш часто зустрічаються в даному регіоні в термін, що вказаний в дозволі.

3.5. Добова норма вилову риби за вагою встановлюється уповноваженим органом за місцем видачі дозволу відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства.

3.6. Плата за видачу дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів (далі - плата за дозволи) відповідно до наказу Державного казначейства України від 22.01.2001 N 3 "Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками", зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.02.2001 за N 104/5295, вноситься рибалками на рахунки органів рибоохорони, які видають ці дозволи.

(пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

3.7. Облік та використання коштів, отриманих за видачу дозволів, здійснюються органами рибоохорони за кошторисом, складеним відповідно до Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 16.02.98 N 164. Ці кошти використовуються на покриття витрат, пов'язаних з виготовленням та видачею дозволів, матеріально-технічне забезпечення.

3.8. Кошти, отримані за спеціальне використання водних живих ресурсів (далі - плата за лов), уповноважені органи щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, в повному обсязі перераховують до Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації за КФК 13 070 200.

10 % коштів, отриманих за видачу дозволів, структурні підрозділи органів рибоохорони щоквартально, до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, перераховують на спеціальний реєстраційний рахунок Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства Укрдержрибгоспу (далі - Головрибвод).

(абзац другий пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

3.9. Підрахунки коштів, отриманих за видачу дозволів і за лов, проводяться за даними журналу обліку видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства (додаток 2).

3.10. У випадках, коли видачу дозволів здійснюють структурні підрозділи уповноважених органів, в яких не ведеться бухгалтерський облік, усі бухгалтерсько-фінансові операції з коштами, отриманими за лов і за видачу дозволів, здійснюють їх вищестоящі структурні підрозділи за своїми платіжними реквізитами. Бухгалтерський облік операцій щодо надходження та використання коштів ведеться відповідно до чинного законодавства.

3.11. До 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, структурні підрозділи органів рибоохорони подають до Головрибводу квартальний і річний звіт про отримані кошти та виконання кошторису витрат.

4. Контроль і відповідальність

4.1. Контроль за правильністю розрахунків, обліку та використання коштів, отриманих за лов та видачу дозволів органами рибоохорони, здійснюється Управлінням фінансів, валютного регулювання, бухгалтерського обліку, звітності та контролю Укрдержрибгоспу і Головрибводом.

(пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229)

4.2. Відповідальність за правильність розрахунків, обліку та використання коштів, отриманих за лов та видачу дозволів органами рибоохорони, покладаються на керівників структурних підрозділів тих органів рибоохорони, в яких ведеться облік цих коштів.

В. о. начальника Головрибводу О. М. Степаненко

Admin · 01.07.2006, 21:33

Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України

Наказ Державного комітету рибного господарства України
від 18 березня 1999 року N 33

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
25 травня 1999 р. за N 326/3619

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства аграрної політики України
від 15 червня 2004 року N 225

Відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, що додаються.

2. Визнати такими, що не застосовуються на території України, "Правила рыболовства во внутренних водоемах Украинской ССР", затверджені наказом Міністерства рибного господарства СРСР від 6 січня 1969 року N 1.

3. Управлінню справами (В. М. Денисяко) довести затверджені цим наказом Правила до відома всіх структурних підрозділів Держкомрибгоспу України та заінтересованих міністерств, відомств, установ, підприємств, організацій, Головної екологічної інспекції Мінекобезпеки України, Головного управління національних природних парків і заповідної справи Мінекобезпеки України, державних інспекцій рибоохорони.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету рибного господарства України О. М. Степаненка.

Голова Державного комітету
рибного господарства України

М. Шведенко

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра охорони
навколишнього природного середовища
та ядерної безпеки України

В. Братішко

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету
рибного господарства України
від 18 березня 1999 року N 33

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
25 травня 1999 р. за N 326/3619

ПРАВИЛА
промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України

1. Загальні положення

Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України (надалі - Правила) визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України.

2. Основні терміни, які використовуються в цих Правилах

Акліматизація водних живих ресурсів - цілеспрямоване вселення будь-якого виду водного живого ресурсу в район, де він раніше не мешкав, з метою збагачення та оптимізації природного угруповання корисними для людини видами або покращання екологічного стану водного об'єкта.

Анадромні риби - види риб, які розмножуються у прісноводних об'єктах, а потім мігрують у морські райони для нагулу.

Балка - суха або з тимчасовим водотоком долина з плоским дном.

Вилучення водних живих ресурсів - лов (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів із природного середовища.

Відтворення водних живих ресурсів (надалі - відтворення) - природне або штучне (розведення, переселення, акліматизація тощо) поновлення чисельності популяцій (ретрансформація) водних живих ресурсів, які скорочуються в процесі їх лову або природної смертності.

Водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких (постійно або на окремих стадіях розвитку) неможливе без перебування у воді.

До водних живих ресурсів належать:

- прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;

- круглороті;

- водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;

- водорості, вищі водні рослини;

- інші водні живі ресурси загальнодержавного значення.

Водоохоронна зона - зона вздовж річок, морів, озер, водосховищ, інших водних об'єктів для створення сприятливого режиму, попередження забруднення, засмічення, знищення навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку водних об'єктів.

Водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку.

Дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів (надалі - дозвіл) - офіційний документ, який засвідчує право користувача на спеціальне використання водних живих ресурсів.

Експедиційний лов - вилучення водних живих ресурсів виробничим підрозділом користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо) на промислових ділянках інших користувачів, за умови їхньої згоди та реєстрації промислового квитка і талона в державному органі рибоохорони, в зоні діяльності якого буде здійснюватись експедиційний лов.

Зимувальна яма - поглиблена ділянка дна водного об'єкта, де скупчуються водні живі ресурси в зимовий період.

Знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів (надалі - знаряддя лову) - сітки, неводи, трали, пастки тощо, якими здійснюється лов водних живих ресурсів.

Квота спеціального використання водних живих ресурсів (надалі - квота) - частка ліміту, яка виділяється користувачу.

Контрольний спостережний пункт (надалі - КСП) - стаціонарно розташований береговий пункт, на якому наукове підприємство, установа, організація (у тому числі державний орган рибоохорони) здійснюють науково-дослідні роботи, пов'язані з вивченням стану водних живих ресурсів у районі дислокації пункту.

Контрольний лов - вилучення водних живих ресурсів для контролю кількісного або якісного складу популяції з метою регулювання їхнього промислу або з'ясування ветеринарно-санітарного (епідеміологічного) стану тощо.

Користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси.

Корінні води - русла річок з усіма діючими рукавами, затоками, затонами і всі інші проточні в межень води.

Ліміт спеціального використання водних живих ресурсів (надалі - ліміт) - дозволений обсяг вилучення (вилову, добування, збирання) водного живого ресурсу з природного середовища.

Меліоративний лов - вилучення окремих видів водних живих ресурсів з метою оптимізації їх кількісного і якісного складу та покращання стану водних екосистем.

Науково-дослідний лов - вилучення водних живих ресурсів, яке здійснюється в наукових цілях і може бути дозволене в будь-яких районах, будь-якими знаряддями та засобами лову в будь-який час.

Науково-промисловий лов - вилучення водних живих ресурсів з метою з'ясування доцільності здійснення в подальшому їхнього промислу; при цьому обсяги вилучення водних живих ресурсів можуть досягати рівня промислових уловів.

Нерестові ділянки - ділянки водних об'єктів, де здійснюється розмноження риб та інших видів водних живих ресурсів.

Неспеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі - неспеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при якому водні організми - об'єкти промислу можуть бути в улові в будь-якому співвідношенні.

Об'єкт промислу - водний живий ресурс певного виду та біологічного стану, щодо якого здійснюється промисел.

Паспорт промислової ділянки (надалі - паспорт) - офіційний документ, який містить назву, карту-схему, номер, місцезнаходження та фізико-географічну характеристику промислової ділянки.

Промислова ділянка - рибогосподарський водний об'єкт або його частина, що закріплюється державним органом рибоохорони за окремим користувачем для здійснення промислу та відтворення водних живих ресурсів.

Промисловий квиток - офіційний документ, що засвідчує особу, яка відповідає за вилучення водних живих ресурсів у складі виробничих підрозділів користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо).

Придаткові системи водних об'єктів - непроточні в межень заплавні води (єрики, протоки, гирла, озера та інші водні об'єкти, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені).

Приймальний пункт, приймальне судно водних живих ресурсів (надалі - приймальний пункт, приймальне судно) - приміщення (судно), пристосоване (відповідно до санітарних норм) для приймання вилучених, посортованих за видами водних живих ресурсів, для їх подальшого зберігання.

Рибалка - особа, яка безпосередньо здійснює вилучення водних живих ресурсів із природного середовища у складі виробничого підрозділу користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо).

Рибне господарство - галузь народного господарства, завданням якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції.

Риболовні судна - судна, що використовуються для вилучення, приймання, обробки, зберігання та транспортування водних живих ресурсів, спеціально обладнані (згідно із законодавством) для виконання зазначених робіт.

Рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватись для рибогосподарських потреб.

До рибогосподарських водних об'єктів належать:

- моря із затоками, лиманами та естуаріями;

- ріки з їхніми придатковими системами (озера, бухти, затоки, канали, гирла, протоки, водосховища, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями або тимчасовими водними об'єктами, а також всі притоки в межах розповсюдження максимальних паводків ріки);

- технічні водойми, що використовуються (можуть використовуватись) для розведення, вирощування та вилову водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їхніх запасів.

Спеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі - спеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при якому об'єкт промислу повинен складати не менше 50 % від маси улову.

Спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського й спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюється шляхом їх вилученням з природного середовища при здійсненні промислу, науково-промислового, дослідного, контрольного, меліоративного лову, любительського та спортивного рибальства в порядку спеціального використання, а також з метою подальшого відтворення, акліматизації та реакліматизації.

Створ - ділянка річки, на якій розміщуються споруди гідровузла, що забезпечують підняття рівня води і приймають її натиск.

Талон - офіційний документ, що засвідчує право рибалки на здійснення вилучення водних живих ресурсів.

Улов водних живих ресурсів (надалі - улов) - сукупність вилучених водних живих ресурсів у кількісному або ваговому вимірі.

3. Район дії цих Правил

Рибогосподарські водні об'єкти України та їх водоохоронні зони, за винятком:

- рибогосподарських водних об'єктів Автономної Республіки Крим;

- Чорного моря в межах територіальних вод і виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України із затоками, бухтами, лиманами та естуаріями тощо;

- річок, що впадають в Чорне море, з їхніми придатковими системами (озерами, бухтами, затоками, каналами, гирлами, протоками, водосховищами, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також усіма притоками в межах розповсюдження максимальних паводків ріки), у таких межах:

р. Дніпро - від впадання в Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до села Велика Олександрівка;

р. Південний Буг - від впадання в Бузький лиман до с. Голоскове Миколаївської області, включно;

р. Інгул - від гирла до с. Чорнишовка Миколаївської області, включно;

р. Дністер і рукав Турунчук з придатковою системою, включаючи Кучурганське водосховище в межах Одеської області;

р. Дунай з придатковою системою, включаючи лиман Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні в межах Одеської області;

- інших річок - в межах території Херсонської, Миколаївської і Одеської областей;

- лиманів, зв'язаних з Чорним морем, у тому числі Хаджибейського та Куяльницького;

- Азовського моря з усіма затоками, гирлами, лиманами, включаючи Сиваш, Керченську протоку в межах до лінії - м. Такиль - м. Панагія;

- річок на території Донецької і Запорізької областей, що впадають в Азовське море, з їхніми придатковими системами (рукавами, гирлами, плавнями, лиманами, озерами), а також усіма притоками в межах розповсюдження максимальних паводків цих річок: Грузький Єланчик, Кальміус (до Павлопольської греблі), Кальчик, Берда (до греблі Бердянського водосховища), Обіточна, Лозоватка, Корсак, Молочна з Молочним Лиманом;

- інших водних об'єктів, що сполучаються з Азовським морем.

4. Контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

5. Порядок здійснення промислу в районі дії цих Правил

5.1. Промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.

З метою створення оптимальних умов відтворення, штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання і охорони, до цих Правил можуть розроблятись Режими, які уточнюють і доповнюють вимоги щодо здійснення спеціального використання водних живих ресурсів у окремих рибогосподарських водних об'єктах.

5.2. Рибалкам, які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у виробничих підрозділах користувачів (ланки, судна, дільниці, бригади тощо), державними органами рибоохорони видаються промислові квитки та талони; іншим рибалкам, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах, користувачі зобов'язані видати посвідчення рибалки.

6. Обов'язки користувачів

6.1. При здійсненні промислу водних живих ресурсів:

6.1.1. Здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів.

6.1.2. На кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів.

6.1.3. Вести на кожному приймальному пункті, приймальному судні журнали з обліку прийнятих та реалізованих водних живих ресурсів.

6.1.4. Виконувати узгоджені з державними органами рибоохорони й науковими установами, підприємствами, організаціями плани меліоративних заходів (зариблення рибогосподарських водних об'єктів; поліпшення умов відтворення, рятування молоді із залишкових водойм; розчищення тоней, плавів, проток, міжлиманних з'єднань, каналів, джерел; боротьба із задухою, викос рослинності тощо).

6.1.5. Утримувати в належному санітарному стані закріплені промислові ділянки, знаряддя лову й забезпечувати їхню охорону. Проводити після закінчення промислу очистку промислових ділянок від всіх пристроїв, що засмічують водний об'єкт.

6.1.6. Не здійснювати на промислових ділянках без дозволу державних органів рибоохорони, інших уповноважених на це органів робіт, що змінюють природні умови у водному об'єкті.

Не допускати (без дозволу органів рибоохорони) інших користувачів до використання водних живих ресурсів на закріплених за ними промислових ділянках.

6.1.7. Маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності.

6.1.8. Використовувати на промислі тільки відповідно пристосовані для здійснення рибальства і в установленому порядку зареєстровані плавзасоби, що мають на борту реєстраційний номер.

6.1.9. Безперешкодно допускати працівників державних органів рибоохорони на місця вилучення водних живих ресурсів, судна та інші плавучі засоби, склади, берегові приймальні пункти, приймальні судна, рибозаводи для перевірки знарядь і засобів лову, огляду добутих водних живих ресурсів, пред'являти на їхню вимогу промисловий журнал, інші документи, що мають відношення до промислу, та надавати їм допомогу в проведенні перевірок.

На вимогу працівників державних органів рибоохорони судно зобов'язане зупинитися, якщо воно не зайнято в цей момент ловом, постановкою, перевіркою тощо знарядь лову (в таких випадках судно зобов'язане зупинитися відразу ж після закінчення промислової операції).

6.1.10. Надавати працівникам державних органів рибоохорони та інших уповноважених органів право безкоштовного користування при службових поїздках зв'язком та попутними суднами, іншими видами транспорту, а також пересаджувати їх (на їхню вимогу) на інші судна, що є поряд.

6.1.11. Вчасно подавати в державні органи рибоохорони та інші державні установи відомості про обсяги вилучення водних живих ресурсів, іншу звітність відповідно до вимог законодавства.

6.1.12. Надавати на договірних умовах рибницьким підприємствам, установам, організаціям плідників риб, інших водних організмів.

Надавати на договірних умовах науковим установам, організаціям (у тому числі державним органам рибоохорони), що займаються розробкою рекомендацій щодо регулювання промислу, а також контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам водні живі ресурси для біологічного аналізу.

6.1.13. Забезпечувати на договірних умовах у структурних підрозділах користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо) можливість роботи іхтіолога-спостерігача підприємств, установ, організацій (у тому числі державних органів рибоохорони), що займається розробкою рекомендацій з регулювання промислу.

6.1.14. Прилов видів, які занесені до Червоної книги України, а також акліматизованих видів випускати (крім плідників, які відбираються для потреб рибництва) у рибогосподарські водні об'єкти в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються шляхом складання акта та записом у журналі обліку вилучених водних живих ресурсів в зазначеному журналі також реєструються і факти випуску).

Про факти оприбуткування, випуску видів, які занесені до Червоної книги України, а також акліматизованих видів інформується державний орган рибоохорони і держуправління екобезпеки в області, в якій знаходиться рибогосподарський водний об'єкт.

6.2. Обов'язки користувачів, які займаються відтворенням:

6.2.1. У термін до першого грудня поточного року подавати на затвердження в державні органи рибоохорони узгоджений з науковими установами, підприємствами, організаціями план заходів на наступний рік щодо відтворення та рибницько-меліоративних робіт.

Щотижня та після закінчення робіт з відтворення направляти в державні органи рибоохорони звітні дані про обсяги виконання зазначених робіт.

У місячний термін після закінчення рибницько-меліоративних робіт направляти державним органам рибоохорони звіт про обсяги виконання.

6.2.2. Вести на кожному приймальному пункті (судні) журнал з обліку плідників, що заготовляються, в якому фіксується відбір плідників із кожного окремого улову за видами, кількістю, розміром, масою та статтю, з обов'язковою вказівкою номера приймально-здавальної квитанції.

6.2.3. З участю представника державних органів рибоохорони - негайно оформляти акти про списання загиблих плідників, а також про утилізацію ікри, не придатної для одержання потомства та переробки.

7. Права користувачів

7.1. Здійснювати в установленому порядку спеціальне використання водних живих ресурсів.

7.2. Право власності на добуті в установленому порядку водні живі ресурси та доходи від реалізації їх.

7.3. Право на компенсацію збитків, завданих їм порушеннями природоохоронного законодавства.

7.4. Оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їх права на використання водних живих ресурсів.

7.5. Брати участь у вирішенні питань охорони водних живих ресурсів.

7.6. Проводити відтворення водних живих ресурсів, рибницько-меліоративні роботи в рибогосподарських водних об'єктах та оформляти відповідну документацію згідно з законодавством.

7.7. Інші передбачені законодавством України права щодо використання водних живих ресурсів.

8. Права державних органів рибоохорони

8.1. За узгодженням з науковими підприємствами, установами, організаціями - переносити (не більше ніж на 15 діб) терміни заборони, передбачені пунктом 11 цих Правил, у той чи інший бік без зміни загальної тривалості. Строки заборони, встановлені цими Правилами, поширюються на перше й останнє числа періоду включно з загальною тривалістю заборони в річках - 50, у водосховищах і озерах - 70, у новостворених водних об'єктах, а також у придатковій системі річок та інших водних об'єктів - 90 діб.

8.2. За узгодженням з науковими підприємствами, установами, організаціями - продовжувати на термін до 15 діб тривалість промислу, передбачену пунктом 11 цих Правил.

8.3. Визначати за узгодженими з науковими рибогосподарськими підприємствами, установами, організаціями межі нерестових ділянок, зимувальних ям і організовувати охорону їх у період нересту, зимівлі риб, інших водних живих ресурсів.

8.4. Відповідно до обґрунтувань наукових підприємств, установ, організацій, інших компетентних юридичних осіб (у тому числі державних органів рибоохорони) - дозволяти в період заборони лов рослиноїдних риб та інших водних живих ресурсів, випущених у рибогосподарські водні об'єкти.

8.5. У разі виникнення ситуацій, загрозливих для існування водних живих ресурсів (задуха, отруєння, обезводнення, масові паразитарні та інші епізоотії тощо), - дозволяти вилов їх у відповідних водних об'єктах або їхніх ділянках, включаючи заборонені зони (за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду), всіма засобами та знаряддями лову і в будь-який період року.

8.6. Залучати виробничі підрозділи користувачів (судна, дільниці, ланки, бригади) для здійснення контрольного лову в районах, що закриваються для промислу внаслідок підвищених приловів водних організмів непромислового розміру або при перевищенні прилову водних живих ресурсів інших видів при спеціалізованому промислі.

8.7. Здійснювати перевірку готовності у користувачів необхідних для використання виділених квот знарядь, засобів лову, плавзасобів за кількістю і видами, берегових приймальних пунктів, приймальних суден, відповідних облікових документів тощо.

Відповідно до обсягів виділених квот - видавати їм дозволи, промислові квитки, талони та реєструвати журнали обліку вилучених водних живих ресурсів.

Якщо користувачі належним чином не підготувались до проведення промислу, то державні органи рибоохорони можуть відмовити їм у видачі зазначених документів.

Вимагати надання звіту про використання дозволу.

8.8. При видачі або обміні промислових квитків - перевіряти знання Правил рибальства, інших нормативних документів рибалками, які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у виробничих підрозділах користувачів, і, в разі виявлення незадовільних знань зазначених документів, - відмовляти їм у видачі промислових квитків.

8.9. Визначати користувачам межі району (промислової ділянки) для здійснення промислу.

8.10. Дозволяти і здійснювати контроль за проведенням користувачами меліоративних, науково-промислових ловів, робіт з рибництва, відтворення, рятування молоді водних живих ресурсів, рибоводно-меліоративних робіт, що проводяться користувачами на промислових ділянках.

Затверджувати склад комісії з контролю за випуском водних живих ресурсів.

8.11. Перевіряти на суднах, у ланках, дільницях, бригадах, приймальних пунктах, приймальних суднах тощо документи на право вилучення, транспортування, приймання, переробки, реалізації водних живих ресурсів, інші документи; проводити догляд суден і автотранспорту, виробничих приміщень.

Здійснювати перевірку знарядь лову, контролювати їхню кількість, перевіряти відповідність вимогам цих Правил засобів лову, що застосовуються, а також схеми розстановки стаціонарних і режим роботи активних знарядь лову.

8.12. Дозволяти науковим установам, підприємствам, організаціям, іншим компетентним юридичним особам (в тому числі державним органам рибоохорони) спеціальне використання водних живих ресурсів для науково-дослідних цілей, проведення меліоративних, науково-промислових, контрольних ловів, робіт з рибництва, відтворення (переселення, акліматизація за наявності дозволу Мінекобезпеки), реакліматизації, в тому числі в заборонених для промислу районах, в будь-який час і тими засобами та знаряддями лову, що передбачені програмами досліджень, планами інших вищезгаданих робіт.

8.13. Безперешкодно перевіряти підприємства, установи, організації, судна, інші плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів, гідротехнічні споруди (крім забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, на яких установлений особливий режим охорони), а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

(підпункт 8.13 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 р. N 225)

8.14. Призупиняти та поновлювати дію дозволів, промислових квитків, талонів шляхом вилучення їх у разі порушення користувачем вимог цих Правил, законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Скасовувати дозволи, промислові квитки, талони шляхом їх вилучення в разі систематичного чи грубого порушення користувачем вимог цих Правил, законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Припинення права на спеціальне використання водних живих ресурсів не звільняє користувачів цих ресурсів від зобов'язань щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства з питань охорони і використання водних живих ресурсів.

8.15. Вилучати і здавати в установленому порядку улови, добуті з порушеннями цих Правил, знаряддя їх добування, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддями правопорушення. Вилучений у користувача улов включається в рахунок виділеної йому квоти.

Вибірка з води знарядь лову, що використовувались з порушенням цих Правил, доставка затриманих знарядь лову, плавзасобів та уловів до місць зберігання на вимогу працівників державних органів рибоохорони проводиться порушником за його рахунок.

8.16. Складати акти перевірок і протоколи про порушення правил рибальства, інших норм і правил у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, розглядати справи про порушення та приймати за ними відповідні рішення згідно з законодавством.

8.17. Подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних живих ресурсів.

8.18. Доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до місцевих органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ.

8.19. Давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів.

8.20. Викликати громадян і посадових осіб для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

8.21. Використовувати фотографування, звукозапис, відеозйомку тощо, як допоміжні засоби для попередження і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

8.22. Перевіряти в осіб, відповідальних за лов у виробничих підрозділах користувача, знання Правил рибальства при видачі та обміні промислових квитків. У разі виявлення незадовільних знань цих Правил державні органи рибоохорони можуть відмовляти їм у видачі промислового квитка.

8.23. Інспектори державних органів рибоохорони відповідно до законодавства мають право:

8.23.1. На отримання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту, а також право на носіння форменого одягу зі знаками розрізнення, встановленими Держкомрибгоспом.

8.23.2. Одержувати безкоштовно від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, громадян статистичні, інші довідкові та інформаційні матеріали, пояснення, потрібні для визначення стану охорони, відтворення і використання природних ресурсів, а також повідомлення про аварійні забруднення довкілля.

8.23.3. Користуватись при виконанні службових обов'язків попутним водним і сухопутним транспортом та засобами зв'язку, що належать користувачам водних живих ресурсів усіх форм власності.

9. Забороняється

9.1. Скидати в рибогосподарські водні об'єкти та їхню водоохоронну зону неочищені й незнешкоджені стічні води промислових, комунальних, сільськогосподарських, інших підприємств, а також води від миття транспорту, виробничі, побутові та інші види відходів.

9.2. Скидати ґрунт, вибраний при проведенні днопоглиблювальних, дноочисних та інших робіт, а також пульпу, що створюється, за межами відведених і позначених місць та не в установлені терміни.

9.3. Здійснювати в рибогосподарських водних об'єктах вимочування льону, конопель, миття автотранспорту, винної тари, тари з-під ядохімікатів та інших речовин, що негативно впливають на гідрохімічний режим водних об'єктів.

9.4. Здійснювати заготівлю лісу на берегах рік та їхніх приток, що є місцями нересту цінних видів риб, інших водних живих ресурсів, на відстані менше ніж 1 км від берега, а в районі розміщення рибницьких заводів і господарств із розведення риб, інших водних організмів - на відстані менше ніж 3 км.

9.5. Вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.

9.6. Знаходитися промисловим, транспортним та іншим суднам у межах заборонених для промислу місцях, за винятком транзитного проходу і проходу фарватером, зупинок біля поселень, для встановлення бакенів і у випадках надзвичайної потреби (шторм, туман, аварія і т. п.).

9.7. Всюди продаж і скупка водних живих ресурсів (об'єктів промислу) та продукції з них без наявності у продавця документів, що підтверджують законність їх вилучення або придбання.

9.8. Будь-яке рибальство на новоутворених водосховищах та інших водних об'єктах.

9.9. Будь-яке рибальство на протязі всього року біля гребель і шлюзів, у районі насосних станцій питного та промислового водопостачання, а також станцій, які перекачують ґрунтові та поверхневі води у водосховища на відстані ближче 500 м, а біля мостів, які охороняються, - в межах відомчих охоронних зон.

9.10. Займати будь-якими засобами та знаряддями лову водних живих ресурсів більше 2/3 ширини русла річки, струмка або протоки, а також здійснювати одночасне або чергове закидання неводів із протилежних берегів "в замок" і встановлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку.

9.11. Застосовувати нові знаряддя та засоби лову водних живих ресурсів.

9.12. У прибережних захисних смугах забороняється:

9.12.1. Застосування авіаопилення і авіаобприскування при обробці сільськогосподарських, лісних та інших масивів.

9.12.2. Використання для будь-яких цілей препаратів ДДТ, гексахлорану та інших речовин, гранично допустима концентрація яких для води рибогосподарських водних об'єктів нормується як "відсутність".

9.12.3. Застосування пестицидів із незатвердженими гранично-допустимими концентраціями (ГДК) для води рибогосподарських водних об'єктів.

9.12.4. Будівництво складів для схову пестицидів і мінеральних добрив, влаштування злітно-посадочних майданчиків для авіахімічних робіт, ванн для купання худоби, майданчиків для заправлення наземної апаратури ядохімікатами.

9.12.5. Будівництво тваринницьких ферм і комплексів, розміщення шлаконакопичувачів, сховищ, відстійників промислових відходів та інших гідротехнічних споруд, що можуть негативно впливати на прибережні води річок, озер і т. і.

9.12.6. Розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво і городництво.

9.12.7. Будівництво будь-яких споруд(крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок для автомобілів.

9.12.8. Улаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

9.13. Користувачам водних живих ресурсів забороняється:

9.13.1. Здійснення промислу виробничими підрозділами користувача (ланки, дільниці, бригади тощо) на суднах, що не призначені для здійснення промислу, та (або) без наявності в рибалок, відповідальних за вилучення, промислових квитків, талонів, журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів), а в інших рибалок, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах користувача, посвідчень рибалок.

9.13.2. Зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, частини їхнього тіла, а також приймати (здавати) виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової назви.

9.13.3. Вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про райони та об'єкти промислу, обсяги вилучення водних живих ресурсів.

9.13.4. Зберігати на судні, бригадному стані тощо або у водоохоронній зоні неопломбовані державними органами рибоохорони знаряддя лову, застосування яких у даному районі і в даний період заборонено.

9.13.5. Використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків.

9.13.6. Використовувати знаряддя лову із водних об'єктів, в яких виявлені осередки паразитарних та інфекційних захворювань риб, в інших водних об'єктах без попередньої дезінфекції цих знарядь.

9.13.7. Перебувати на водному об'єкті або у водоохоронній зоні зі знаряддями лову, застосування яких заборонено цими Правилами, а також із вибуховими та отруйними речовинами, за винятком випадків (проведення на водних об'єктах робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин, а також при транзитному їх провозі), узгоджених з державними органами рибоохорони.

9.13.8. Викидати за борт улов (у тому числі дозволених до вилову об'єктів промислу) або його частину. У таких випадках користувач зобов'язаний відшкодувати завдані збитки.

9.13.9. Вилов риби та інших водних живих ресурсів на зимувальних ямах.

9.14. Без погодження з державними органами рибоохорони забороняється:

9.14.1. Будь-яка діяльність, що може негативно вплинути на стан водних живих ресурсів, без виконання обов'язкових заходів з попередження та зменшення можливого впливу.

9.14.2. Проводити в рибогосподарських водних об'єктах без обґрунтування наукових установ, підприємств, організацій та дозволу Мінекобезпеки акліматизацію та переселення водних організмів.

9.14.3. Здійснювати обваловування та відбудову зруйнованих валів на заплавних ділянках, що є місцями нересту, міграцій риб та інших водних живих ресурсів.

9.14.4. Створювати завали та перегороджувати ріки, протоки, канали, руйнувати вали та береги, проводити будівництво ставів і каналів, випускати з лиманів і озер воду.

9.14.5. Здійснювати забір води з рибогосподарських водних об'єктів для потреб промисловості, сільського, комунального та особистого господарства. Експлуатувати водозабірні споруди без ефективних рибозахисних пристроїв.

9.14.6. Здійснювати видобуток гравію та піщано-ракушкової суміші в рибогосподарських водних об'єктах та в прибережних захисних зонах.

9.14.7. Здійснювати в рибогосподарських водних об'єктах днопоглиблювальні, вибухові, бурові, сейсмологічні та геологорозвідувальні роботи, за винятком проведення невідкладних днопоглиблювальних робіт для підтримки судноплавства на обмілілих ділянках річок.

Про проведення вибухових робіт у зазначених випадках потрібно негайно повідомити в державні органи рибоохорони.

9.14.8. Здійснювати заготівлю очерету, рогозу та інших водних рослин на нерестових та інших, визначених органами рибоохорони, ділянках рибогосподарських водних об'єктів.

9.14.9. Проводити на рибогосподарських водних об'єктах та їхніх ділянках роботи з розведення та вирощування водних живих ресурсів.

9.14.10. Установлювати садкові лінії для вирощування риби та інших водних живих ресурсів, а також колектори для вирощування молюсків.

МІСЦЯ, СТРОКИ, ЗНАРЯДДЯ ТА ЗАСОБИ ЛОВУ

10. Забороняється промисел протягом усього року

10.1. У дніпровських водосховищах та річках, що в них впадають:

10.1.1. Київському:

- перед гирлом р. Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, яка проходить від південного краю с. Страхолісся по водній межі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства на північну околицю с. Сухолуччя і далі вгору до гирла річки Тетерів;

- р. Тетерів - від гирла до с. Приборськ;

- р. Уж - на ділянці від гирла до с. Поліське;

- р. Прип'ять - у межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Прип'ятьський".

10.1.2. Канівському:

- на відстані 5 км вниз рікою від греблі Київської ГЕС;

- у затоці Річище вниз рікою від греблі Київської ГЕС до Гатки, а в районі м. Києва від пригребельного забороненого простору до гирла р. Павлівка, включаючи затоки і р. Десна від гирла до затоки Погрібська стариця;

- у затоці урочища Галерне на всьому протязі від гирла до верхньої межі садкового господарства ТЕЦ-5;

- р. Десна - в районі пристані м. Новгород-Сіверський в межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Кам'яна гряда".

10.1.3. Кременчуцькому:

- на відстані 5 км вниз рікою від греблі Канівської ГЕС (нижня межа забороненої зони проходить через водосховище по лінії, яка з'єднує на правому березі пристань Тарасова Гора, на лівому - верхній вхід в урочище Озеро Криве);

- в Сульській затоці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула;

- у Цибульницькій затоці - від створу Московська гора за траверзом на протилежний берег і вгору до дамб спеціалізованих рибних господарств на р. Цибульник та її притоці - річці Обломіївці;

- перед гирлом річки Вільшанки на відстані 500 метрів у всі боки і вглиб водосховища;

- у Липівському орнітологічному заказнику загальнодержавного значення - в межах від дамби Черкаського залізничного моста вгору рікою до с. Кедина гора - с. Чапаєвка між фарватером р. Дніпро і лівим берегом водосховища;

- в іхтіологічному заказнику місцевого значення "Роський" - ділянка р. Рось від гирла вгору рікою до с. Межиріч;

- р. Сула - від гирла до с. Буромка;

- р. Вільшанка - від гирла до с. Байбузи;

- р. Цибульник - на всьому її протязі.

10.1.4. Дніпродзержинському:

- на відстані 5 км униз рікою від греблі Кременчуцької ГЕС, в рукаві річки Псьол від створу с. Радута за траверзом на протилежний берег (старе гирло р. Псьол) угору рікою до гирла річки Псьол;

- у Ворсклянській затоці по створу: Кишеньківське лісництво - Великий Курган і далі Великого Кургану на корінний лівий берег (колишнє с. Єременки), потім вгору рікою до шосейного моста Світлогорськ - Кобеляки біля с. Лучки;

- р. Псьол на ділянці від гирла до залізничного моста через річку біля ст. Потоки;

- р. Ворскла на ділянці від гирла до гужового моста біля с. Кобеляки.

10.1.5. Дніпровському:

- на відстані 5 км униз рікою від греблі Дніпродзержинської ГЕС до автодорожнього моста в м. Дніпродзержинськ;

- у затоці Балка Велика Осокорівка в межах іхтіологічного заказника від гирла на створі насосна станція водоводу Дніпро-Західний Донбас за траверзом на протилежний берег і вгору по річці до моста по трасі Москва-Сімферополь, з включенням усіх балок і заток, які впадають у балку Велика Осокоровка;

- у затоці Балка Ворона від островів Великий і Малий Махортет з їхніми водоохоронними зонами та ділянками водосховища завширшки 50 м, які до них прилягають, і вгору по затоці до лінії, що проходить від кінця с. Мар'ївка Синельниківського району Дніпропетровської області на протилежний берег.

10.1.6. Каховському:

- від греблі Дніпровської ГЕС по старому і новому руслах до залізничних мостів через річку Дніпро біля м. Запоріжжя;

- у р. Конка - на ділянці від залізничного моста до шосейного моста через трасу Москва-Сімферополь;

- в 1-кілометровій акваторії навколо островів Великі та Малі Кучугури в межах орнітологічного заказника загальнодержавного значення.

10.2. У гірських річках та їх водосховищах:

- Дністер - від витоку до с. Колодруби;

- Коропець - в межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Козівський";

- Дністер - від впадання р. Серет до турбази "Дністрянка" в межах "Городоцько-Добрівлянського" іхтіологічного заказника місцевого значення;

- Серет - від Касперівської ГЕС до гирла в межах "Касперівсько-Городоцького" іхтіологічного заказника місцевого значення;

- Бистриця-Надвірнянська - від витоку до с. Тисменичани Богородчанського району;

- Бистриця-Солотвинська - на ділянці від витоку до шосейного моста біля с. Богородчани;

- Прут з притоками - від витоку до автодорожного моста в с. Ланчин;

- Чорний і Білий Черемош з притоками - від витоку до с. Кути Косівського району;

- Рибниця з притоками - на всьому її протязі;

- Лімниця з притоками - від витоку до автодорожного моста в с. Рівня;

- Чечва з притоками - від витоку до гирла р. Дуби біля с. Сваричів Рожнятівського району;

- Свіча з притоками - на всьому її протязі;

- Лужниця з притоками - від витоку до автодорожного моста в с. Гошів;

- Сукель з притоками - від витоку до автодорожного моста в м. Болехів;

- Стрий - від гирла до місця впадання річки Опор;

- Лімниця, Верещиця, Луква, Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Сірет, Збруч, Смотрич, Студениця - на відстані 1 км від гирл вгору по ріці і в пригирлових просторах усіх перерахованих у цьому пункті річок у радіусі 1 км від їхніх гирл;

- Сірет з притоками - від витоку до смт Берегомет;

- Дністер - на відстані 10 км вниз рікою від греблі буферного водосховища до с. Нагоряни Вінницької області, а також у Дністровському водосховищі від с. Горошеве по гирлу річки Збруч, включаючи його;

- у затоках Дністровського водосховища, які утворились у зоні підтоплення пригирлових ділянок річок і притоків;

- Дністровському водосховищі та на р. Дністер у зоні іхтіологічних заказників місцевого значення: "Репуженські острови", "Василівська вирва", "Дарабанське плесо", "Бернівський острів".

10.3. В інших річках:

- Горинь від с. Леражне до с. Бечаль у межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Леражненський";

- Сіверський Донець - від с. Студенок до с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області;

- Сіверський Донець - на відстані 7 км нижче греблі ЛГЕС вниз по ріці до гирла р. Євсуг і від гирла р. Євсуг угору по ріці 1,5 км до залізничного моста в межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Донецький";

- Деркул - від гирла вгору по ріці 30 км до с. Герасимівка в межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Деркульський";

- Оскол - на ділянці від гирла до греблі Краснооскольської ГЕС.

11. Забороняється промисел у такі строки

11.1. У водосховищах:

11.1.1. Київському з затоками, включаючи зону підтоплення з притоками, - з 1 квітня до 10 червня, а на ділянках від греблі насосної станції на р. Ірпінь на відстані 3 кілометри в обидва боки і вглиб водосховища - з 1 грудня до 30 червня.

11.1.2. Канівському з затоками і протоками в межах зони підтоплення - з 1 квітня до 10 червня.

11.1.3. Кременчуцькому з затоками - з 1 квітня до 10 червня, а на ділянці в межах від острова Красний (38 буй) вгору рікою до 62 буя завширшки 1 км по руслу Дніпра - від початку льодоставу (але не пізніше 1 грудня) і до кінця весняної заборони.

11.1.4. Дніпродзержинському з затоками - з 1 квітня до 10 червня.

11.1.5. Дніпровському:

- з 5 квітня до 14 червня;

- у затоці Балка Гадюча (Малишевська) від гирла до вершини і в Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автодорожного моста вгору по ріці до створу мис Одинківка - Кремська затока - з 1 березня до 1 вересня;

- у затоці Балка Мала Осокорівка і від гирл до вершин балок Капустяна, Дубова і в балці Вольна - від гирла до селища Відрадне - з 1 квітня до 1 вересня.

11.1.6. Каховському:

- з 10 квітня до 20 червня;

- на акваторіях заток: Капулівська (Олексіївська) від мису с. Капулівка до мису с. Олексіївка (насосна станція); Новопавлівська - від зони відпочинку м. Нікополь (включаючи Зелений острів) до західної околиці смт Красно-Григорівка; Рогачицька - від лінії мис с. Нижній Рогачик - с. Сергіївка вгору рікою до автостради Запоріжжя - Нова Каховка; Республіканець - від лінії мис с. Республіканець - за траверзом на протилежний берег і вглиб затоки; Василівська (нижня частина водосховища) - від входу в затоку і вглиб її; Болгарська - від входу в затоку і вглиб її - з 1 січня до 20 вересня і з 1 грудня до 1 січня.

11.1.7. Карачунівському - з 1 квітня до 10 червня, а на ділянці від гирла р. Боковенька до с. Христофорівка і в р. Бокова на ділянці від гирла до с. Волове - з 1 квітня до 1 вересня.

11.1.8. Дністровському - з 1 квітня до 30 червня.

11.1.9. Інших водосховищах та озерах Волинської і Рівненської областей - з 1 квітня до 10 червня.

11.2. У річках:

- Десна - від Чернігівського залізничного моста до автодорожного моста в с. Шестовиця;

- Снов і Убедь - на відстані 1 кілометра вгору рікою від гирл і перед гирлами - з 1 листопада до 21 травня;

- Убедь - від гирла до моста в м. Сосниця - з 1 листопада до 21 травня;

- Дніпро - на ділянці від м. Лоїв до с. Нижні Жари, Сож - від населеного пункту Яриловицький Скиток до гирла - з 1 квітня до 31 травня;

- Дністер з усіма притоками - з 1 квітня до 30 червня, а на ділянці від Ново-Дністровської греблі - с. Барнашівка до с. Хрушка - з 15 травня до 14 липня;

- Південний Буг з усіма притоками - з 1 квітня до 21 травня.

11.2.1. У всіх інших річках, за винятком басейну р. Дністер і річок Закарпатської області, в корінних водах - з 1 квітня до 21 травня, а в придаткових - з 1 квітня до 30 червня.

11.2.2. В річках, притоках і озерах Закарпатської області - з 25 березня до 16 травня і - з 1 вересня до 31 грудня.

12. Забороняється лов:

12.1. Водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України.

12.2. Риби та інших водних живих ресурсів гоном (способом багрення, за допомогою брязкал та бовтання).

13. Забороняється застосовувати:

13.1. Електроловильні пристрої, колючі знаряддя лову, частикові трали, тюлькові неводи і волокуші у всіх водних об'єктах протягом усього року.

13.2. Частикові закидні неводи і волокуші у водосховищах Дніпра та Сіверського Донця - з кінця весняної заборони до 20 вересня.

13.3. Сітки з вічком 52 - 68 мм у дніпровських водосховищах, в усіх інших водних об'єктах - сітки з вічком 42 - 68 мм.

13.4. Сітки довжиною більше 35 метрів у малих річках та інших водних об'єктах площею до 5000 га і більше 70 метрів - у водних об'єктах, площа яких перевищує 5000 га.

13.5. Знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони.

13.6. Спосіб траління при лові закидними неводами і волокушами із суден.

13.7. Поріжні ставні сітки з розміром вічка до 42 мм у дніпровських водосховищах.

14. Органи рибоохорони можуть дозволяти:

14.1. За погодженням з науково-дослідними установами, організаціями застосовувати:

14.1.1. Сітки з розміром вічка 42 - 60 мм - у водосховищах і технічних водних об'єктах для відлову крупних особин карася, лина, плітки в місцях їхньої концентрації.

14.1.2. Сітки з розміром вічка 50 - 60 мм - у водосховищах дніпровського каскаду для відлову крупної плітки, карася, плоскирки в місцях їхньої концентрації в період з 1 жовтня до початку весняної заборони, а на Київському і Канівському водосховищах, крім того, - на протязі 25 діб після закінчення заборони - для відлову лина, карася в місцях їхньої концентрації.

14.1.3. Поріжні ставні і плавні сітки з розміром вічка 36, 40, 45, 50, 55, 60 і більше міліметрів - на закорчованих і зарослих ділянках водних об'єктів.

14.1.4. Дрібновічкові неводи та дрібновічкові поріжні ставні сітки - для відлову дрібного частика на малих рибогосподарських водних об'єктах у промисловий період.

14.1.5. Ставні сітки з розміром вічка 100 - 130 і більше міліметрів, ставні неводи та ятери з розміром вічка в задніх стінках котлів 100 і більше міліметрів - у період весняної заборони на водних об'єктах для відлову старшовікових груп рослиноїдних та інших видів риб.

14.1.6. Тюлькові трали - в заборонених місцях, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду, і в заборонений період з дотриманням встановлених норм прилову молоді риб, що охороняється, згідно з цими Правилами рибальства, і на глибинах не менше 5 метрів.

14.1.7. Ставні сітки, закидні та ставні неводи з розміром вічка 100 і більше міліметрів у заборонених місцях, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду, для облову концентрацій старшовікових груп рослиноїдних та інших видів риб.

14.1.8. Заготівлю плідників рослиноїдних риб для потреб відтворювальних комплексів у заборонений період і в заборонених місцях, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Заходи з охорони молоді водних живих ресурсів

15. Промисловий розмір

15.1. Мінімальні розміри риб та річкових раків, допустимі до вилову (у свіжому вигляді, в см):

Судак - 42
Білизна - 33
Синець - 24
Лящ - 32
Товстолобик - 40
Підуст - 25
Сазан - 35
Білий амур - 40
Чехоня - 24
Головень - 24
Щука - 35
Тараня - 18
Сом - 70
Вугор - 50
Карась - 15
Берш - 28
В'язь - 28
Річкові раки - 10

15.1.1. Лин на ділянках р. Сож, з заплавою, від с. Яриловицький Скиток до гирла р. Дніпро, з заплавою, від м. Лоїв до Неданчицького залізничного моста і в Київському водосховищі - 22.

15.1.2. Лин в Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському, Каховському водосховищах - 24.

15.1.3. Лин в інших водних об'єктах - 20.

15.1.4. Плітка в дніпровських водосховищах - 18.

15.1.5. Плітка в Дністровському водосховищі - 20.

15.1.6. Рибець в Дністровському водосховищі - 27.

15.1.7. Промисловий розмір риби визначається у свіжому вигляді виміром від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця.

15.1.8. Промисловий розмір річкових раків визначається виміром по спинному боку тіла від середини ока до кінця хвостової пластинки.

16. Максимально допустимий прилов риби непромислової міри складає:

16.1. У сітках з розміром вічка 70 і більше міліметрів - 20 % від загальної кількості улову видів риб, що охороняються.

16.2. У сітках з розміром вічка 22-50 - не більше 20 % від загальної кількості улову всіх видів риб.

16.3. В ятерах і відціджувальних знаряддях лову - не більше 8 % від загальної кількості улову видів риб, що охороняються.

16.4. В уклійно-йоршових і тюлькових знаряддях лову - не більше 2 % від загальної маси улову риби.

17. При підвищеному прилові особин непромислового розміру в будь-якому районі державні органи рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним кроком вічка.

18. Улови із вмістом риби непромислової міри більше встановленої кількості, а також риба, виловлена з порушенням цих Правил, незалежно від того, де вони були виялені (на місцях лову, в пунктах приймання, переробки та реалізації), відбираються державними органами рибоохорони і здаються на рибоприймальні пункти або в торговельну мережу.

19. Розмір вічка в знаряддях лову

19.1. Мінімально допустимий розмір вічка в знаряддях лову (в мм)
<LEGEND>Вложения</LEGEND><TABLE cellSpacing=3 cellPadding=0 border=0><TBODY><TR><TD>

</TD><TD>dodatok.doc (35.5 Кбайт)</TD></TR></TBODY></TABLE>

19.2. Розмір вічка в знаряддях лову визначається шляхом виміру відстані між 11 вузлами і ділення отриманого числа на 10. При визначенні розміру вічка в мокрих знаряддях лову після консервації допускається зниження установлених розмірів на 5 %.

Відповідальність за порушення цих правил

20. Порядок притягнення порушників цих Правил до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначається чинним законодавством України.

Заступник начальника Головрибводу
О. П. Мендусь

Admin · 01.07.2006, 21:49

Проект

вноситься народними депутатами України
О. О. Шевченком, І. Ф. Томичем, М. В. Гладієм, М. С. Комарем, Р. А. Чубаровим, О. М. Царенком, А. М. Козловським, В. О. Лещенком, Є. О. Гірником, Н. О. Парубком, В. Б. Шкляром, М. Х. Шершуном

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про рибне господарство та промислове рибальство

Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади щодо збереження, управління, розвитку промислового рибальства та рибного господарства, порядок взаємовідносин між державними органами управління і користувачами риби та інших водних живих ресурсів у процесі рибогосподарської діяльності і промислового лову риби, організації вивчення, охорони, раціонального використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів що належать до природних багатств внутрішніх водних об'єктів України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони та у Світовому океані.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

анадромні види риб - види риб, які здійснюють нагул у морських водах, а для нересту мігрують у прісні води;

відповідальне рибальство - промисловий лов риби та інших водних живих ресурсів, збереження риби та інших водних живих ресурсів, яке забезпечує їх довгострокове використання, з урахуванням специфіки функціонування природних екосистем і збереження біологічного різноманіття;

внутрішні рибогосподарські водні об'єкти - водні об'єкти на території України, що використовуються для рибогосподарської діяльності;

водні живі ресурси - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування у воді. До водних живих ресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні види риб на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини;

каботажне плавання - провадження судном флоту рибної промисловості під Державним прапором України рибогосподарської діяльності в межах Азово-Чорноморського басейну з метою промислу, переробки, транспортування водних живих ресурсів та продукції з них без права заходження в іноземні порти;

катадромні види риб - види риб, які здійснюють нагул у прісних водах, а для нересту мігрують у морські води;

квота вилову - частка загальнодопустимого вилову (ліміту) риби та інших водних живих ресурсів, що встановлюється для кожної юридичної чи фізичної особи, яка здійснює спеціальне використання окремого виду або групи видів риби та інших водних живих ресурсів;

користувачі риби та інших водних живих ресурсів - суб'єкти господарювання та фізичні особи, які здійснюють використання риби та інших водних живих ресурсів;

конвенційний район - частина відкритих вод Світового океану, на яку поширюється дія міжнародних договорів щодо регулювання промислу риби та інших водних живих ресурсів;

ліміти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів - встановлені обсяги вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів;

оренда рибогосподарських водних об'єктів - здійснюване на підставі договору строкове, платне володіння і користування рибогосподарськими водними об'єктами;

охорона риби та інших водних живих ресурсів - система заходів, спрямованих на здійснення контролю та запобігання порушенням фізичними та юридичними особами законодавства з питань збереження і раціонального використання риби та інших водних живих ресурсів;

правила промислу риби та інших водних живих ресурсів - правила, що встановлюють порядок та умови вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів (далі - правила);

продукція промислу українського походження - різні види харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, виробленої з риби та інших водних живих ресурсів резидентами, у тому числі на суднах флоту рибної промисловості під Державним прапором України;

промислове рибальство (надалі також - промисел) - підприємницька діяльність з добування (вилову) риби та інших водних живих ресурсів із застосуванням спеціальних засобів з приймання, переробки, перевантаження, транспортування та зберігання виловів і продуктів переробки риби та інших водних живих ресурсів;

режим - встановлена на відповідний строк сукупність вимог та правил, що уточнюють, доповнюють або скасовують діючі правила з метою оптимізації кількісного та якісного складу риби та інших водних живих ресурсів (відтворення, вирощування тощо), отримання їх максимальних обсягів у водному об'єкті;

рибний морський порт - спеціалізоване державне підприємство з комплексом споруд та інфраструктурою, що розташовані на спеціально відведених території та акваторії і призначені для комплексного обслуговування суден флоту рибної промисловості, перевантаження, переробки та зберігання продукції з риби та інших водних живих ресурсів, відстою;

рибопромислове судно - судно, яке використовується для здійснення риболовства, в тому числі судна для приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання уловів риби та інших водних живих ресурсів і продуктів їх переробки, а також для постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів;

рибогосподарські водні об'єкти за межами юрисдикції України - виключні (морські) економічні зони іноземних держав, конвенційні райони та відкриті води Світового океану, в яких вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до вимог законодавства прибережних держав та міжнародних договорів;

рибогосподарські водні об'єкти спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів (їх ділянок) за суб'єктами рибного господарства;

спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів - це всі види використання риби та інших водних живих ресурсів, за винятком любительського та спортивного рибальства у водних об'єктах України, у виключної економічної (морської) зоні, на її континентальному шельфі та у Світовому океані, що здійснюються за умови наявності офіційного документа суворої звітності (ліцензії), який засвідчує право суб'єкта рибного господарства на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів в межах затверджених лімітів.

суб'єкти рибного господарства - юридичні та фізичні особи, які провадять рибогосподарську діяльність відповідно до вимог законодавства;

улов загальнодопустимий - встановлений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища обсяг максимального улову риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті на певний проміжок часу;

флот рибної промисловості - риболовні, науково-дослідні, навчальні чи інші спеціалізовані судна, що безпосередньо використовуються для рибогосподарської діяльності, у тому числі для промислу, охорони риби та інших водних живих ресурсів, транспортування улову в морський рибний порт.

Стаття 2. Законодавство про рибне господарство та регулювання рибальства

Законодавство про промислове рибальство та рибне господарство ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, розробленого відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, Законів України "Про тваринний світ", "Про виключну (морську) економічну зону України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року", міжнародних договорів у галузі регулювання промислу та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 3. Завдання законодавства про промислове рибальство та рибне господарство

Завданням законодавства про промислове рибальство та рибне господарство є правове регулювання відносин у сфері вивчення, охорони, відтворення, використання, переробки риби та інших водних живих ресурсів та їх реалізації, переміщення через митний кордон України цих ресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів відповідального рибальства, регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України, у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі, у відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав.

Стаття 4. Сфера промислового рибальства та рибного господарства

Функціонування галузі рибного господарства та промислового рибальства забезпечують суб'єкти рибного господарства, а також технологічно пов'язані з ними підприємства та організації чи інші підприємства, які забезпечують діяльність та розвиток галузі (рибні морські порти, галузеві навчальні заклади, навчально-тренажерні центри, торговельні, будівельні, постачальницькі, науково-дослідні, проектно-конструкторські підприємства та організації, суднобудівні, судноремонтні заводи, селекційні центри, спеціалізовані лабораторії, органи рибоохорони, нагляду за експлуатацією суден флоту рибної промисловості, судна флоту рибної промисловості тощо).

Стаття 5. Принципи державної політики у сфері рибного господарства та регулювання рибальства

Національна політика у сфері промислового рибальства та рибного господарства ґрунтується на таких принципах:

забезпечення продовольчої безпеки держави;

управління промисловим рибальством і збереження риби та інших водних живих ресурсів, їх біологічного різноманіття та навколишнього природного середовища;

раціональне науково обґрунтоване використання риби та інших водних живих ресурсів з метою одержання максимальних уловів;

підвищення біопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом відтворення риби та інших водних живих ресурсів, розвитку аквакультури;

підтримка вітчизняного товаровиробника рибогосподарської продукції;

забезпечення рівної конкуренції в рибному господарстві;

виконання міжнародних зобов'язань України щодо забезпечення виконання функцій держави прапора стосовно суден фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, що провадять промисловий лов риби та інших водних живих ресурсів і рибогосподарську діяльність у виключній (морській) економічній зоні України, відкритому морі, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав.

Розділ Ii
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 6. Державне управління промисловим рибальством та рибним господарством

Державне управління промисловим рибальством та рибним господарством здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Стаття 7. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі промислового рибальства та рибного господарства

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства у встановленому порядку:

1) здійснює:

впровадження державної політики щодо ведення промислового рибальства та рибного господарства;

державний контроль за охороною, відтворенням, використанням водних живих ресурсів;

ліцензування діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі промисловим рибальством);

контроль за додержанням ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів;

контроль за веденням аквакультури;

ведення державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів та рибогосподарських водних об'єктів;

державний моніторинг риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення з метою вивчення їх запасів, прогнозування та розроблення біологічно обґрунтованих обсягів вилучення;

присвоєння номерів та ведення реєстру суб'єктів рибного господарства;

видачу рибопереробним підприємствам номерів, асортиментних знаків для консервів, пресервів та іншої рибопродукції, реєстрацію рибоконсервних та пресервних цехів;

державний контроль за діяльністю органів, які здійснюють нагляд в сфері безпеки риболовних суден;

розподіл встановлених лімітів на квоти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів і доведення їх до користувачів;

розподіл національних квот вилову у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав і відкритих водах Світового океану між юридичними та фізичними особами;

представництво, захист прав і інтересів України в міжнародних організаціях, регіональних рибогосподарських організаціях та іноземних державах, міжнародне співробітництво в галузі вивчення, охорони, використання, відтворення, переробки риби та інших водних живих ресурсів Світового океану;

підготовку та сертифікацію спеціалістів рибної галузі;

державний контроль за додержанням суб'єктами промислового рибальства і рибного господарства вимог законодавства;

керівництво охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів;

виконання функцій держави прапора, передбачених міжнародними договорами в галузі відповідального рибальства, рибного господарства, стосовно суден юридичних та фізичних осіб України незалежно від форми власності, що провадять рибогосподарську діяльність у відкритих водах Світового океану, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав;

державний нагляд за безпекою мореплавства суден флоту рибної промисловості;

виконання зобов'язань України за міжнародними конвенціями з питань збереження людського життя на морі, охорони довкілля, що стосуються підприємств і суден флоту рибної промисловості;

ведення кадастру риби та інших водних живих ресурсів, що мають промислове значення, моніторинг, ідентифікацію, маркування суден флоту рибної промисловості та маркування знарядь лову;

2) розробляє:

основні напрями і програми розвитку рибного господарства та промислового рибальства;

нормативно-правові акти щодо провадження промислового рибальства рибогосподарської діяльності у межах своїх повноважень;

біологічне обґрунтування лімітів вилучення риби та інших водних живих ресурсів;

ліцензійні умови провадження діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів;

правила та режими промислу риби і інших водних живих ресурсів, любительського та спортивного рибальства;

нормативи, порядок справляння плати за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення;

порядок використання коштів на відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

Статут флоту рибної промисловості та затверджує його;

3) організовує:

проведення науково-дослідних робіт з питань вивчення запасів риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, конвенційних районах, відкритих водах Світового океану, виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідно до міжнародних зобов'язань України;

проведення експертизи щодо впливу на стан запасів риби та інших водних живих ресурсів експлуатації водозабірних, гідротехнічних споруд та інших господарських об'єктів, проведення вибухових, днопоглиблювальних робіт, видобутку корисних копалин, прокладення кабелів, трубопроводів, проведення будівельних та інших робіт у рибогосподарських водних об'єктах і водоохоронних зонах, а також визначення розміру заподіяних рибному господарству збитків;

діяльність селекційно-генетичних центрів та ведення племінної справи для цілей аквакультури;

4) погоджує:

проекти нормативно-правових актів з питань промислового рибальства і ведення рибного господарства, які розробляються іншими центральними органами виконавчої влади;

плани науково-дослідних робіт з питань виготовлення та удосконалення знарядь лову і добування риби та інших водних живих ресурсів;

ліміти вилучення риби та інших водних живих ресурсів;

договори щодо надання в оренду рибогосподарських водних об'єктів;

програми здійснення науково-дослідного, науково-промислового, дослідно-конструкторського, контрольного, рибницько-меліоративного вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів для цілей відтворення, аквакультури, вивчення їх санітарно-епідеміологічного стану;

проекти міжнародних договорів та угод щодо відповідального рибальства, охорони та використання риби та інших водних живих ресурсів;

проекти створення нових рибогосподарських водних об'єктів;

5) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Розділ Iii
ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ВОДНІ ОБ'ЄКТИ

Стаття 8. Водні живі ресурси

Водні живі ресурси поділяються на водні живі ресурси загальнодержавного, місцевого значення та водні живі ресурси відкритих вод Світового океану, територіального моря та спеціальних (морських) економічних зон інших держав.

До водних живих ресурсів загальнодержавного значення належать:

водні живі ресурси, які перебувають у природному середовищі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод та внутрішніх рибогосподарських водних об'єктів, що знаходяться на території більш як однієї області;

водні живі ресурси, які перебувають у водних об'єктах у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також види, які занесені до Червоної книги України;

Промислове рибальство провадиться також у відкритих водах Світового океану, територіального моря та спеціальних (морських) економічних зон інших держав.

До водних живих ресурсів місцевого значення належать водні живі ресурси, що в установленому законодавством порядку виловлені у водних об'єктах місцевого значення або у ставках, що знаходяться у басейнах річок загальнодержавного значення, а також у штучно створених водних об'єктах, що використовуються для цілей аквакультури.

Стаття 9. Рибогосподарські водні об'єкти, які використовуються для цілей рибного господарства та промислового рибальства

До рибогосподарських водних об'єктів, які використовуються для цілей рибного господарства та промислового рибальства належать:

внутрішні морські води (з лиманами та естуаріями), територіальне море, виключна (морська) економічна зона України, акваторія континентального шельфу, відкриті води Світового океану, територіальне море та спеціальні (морські) економічні зони інших держав;

водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища, ставки), які знаходяться і використовуються на території більш як однієї області;

водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Розділ Iv
НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ПРОМИСЛОВОМУ РИБАЛЬСТВІ

Стаття 10. Наукове забезпечення

Наукове забезпечення в рибному господарстві здійснюють наукові установи, наукові організації, вищи навчальні заклади Iii та Iv рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічної діяльності, основними завданнями яких є:

проведення державного моніторингу запасів риби та інших водних живих ресурсів та стану рибогосподарських водних об'єктів;

проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення біології та середовища існування риби та інших водних живих ресурсів, збирання біологічних і промислово-статистичних даних, розроблення прогнозів загально- та можливо допустимих уловів основних видів риби та інших водних живих ресурсів;

розроблення ефективних екологічно безпечних методів профілактики хвороб риби та інших водних живих ресурсів;

розроблення наукових засад управління та оптимального використання риби та інших водних живих ресурсів, їх збереження і відтворення у внутрішніх водах та водах Світового океану;

визначення лімітів використання риби та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водах;

розроблення і удосконалення методів підвищення продуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом ведення аквакультури, створення нових високопродуктивних об'єктів рибництва на селекційно-генетичній основі;

розроблення нових ресурсозберігаючих технологій;

розроблення і удосконалення методів виробництва з риби та інших водних живих ресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів, біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для населення та сільськогосподарських тварин;

участь у створенні міжнародної системи збереження та управління водними живими ресурсами в Азово-Чорноморському басейні і відкритих водах Світового океану, встановлення та підтримка зв'язків із закордонними рибогосподарськими і науковими установами та організаціями;

маркетингові дослідження у рибному господарстві, розроблення стратегії подальшої діяльності суб'єктів рибного господарства, посилення їх конкурентоспроможності, забезпечення інтеграції у міжнародні організації;

створення інвестиційних проектів, планів розвитку, реконструкції та реструктуризації підприємств;

використання галузевих трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Фінансування наукових досліджень у сфері охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів, аквакультури, діяльності рибогосподарських і наукових установ та організацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших джерел.

Стаття 11. Державний моніторинг і ведення державного обліку та державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів що мають промислове значення

Державний моніторинг, державний облік та державний кадастр риби та інших водних живих ресурсів, що мають промислове значення ведуться центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів, їх раціонального використання та відтворення.

Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ПРОВАДЖЕННЯМ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА, РИБОГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА ОХОРОНОЮ ТА ВІДТВОРЕННЯМ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

Стаття 12. Державний контроль за провадженням промислового рибальства та рибогосподарської діяльності

Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Стаття 13. Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством

Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством здійснюється відповідно до законодавства.

Стаття 14. Державний контроль за охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів

Державний контроль за охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до законодавства.

Розділ Vi
ВИКОРИСТАННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

Стаття 15. Види використання риби та інших водних живих ресурсів

Використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Загальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється громадянами безоплатно в естетичних, оздоровчих, рекреаційних, наукових, культурно-освітніх, виховних, інших цілях без вилучення їх з природного середовища (крім любительського та спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування).

У порядку загального використання риби та інших водних живих ресурсів громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяється зайняття безоплатно любительським і спортивним рибальством (без права реалізації вилову) у визначених відповідно до законодавства рибогосподарських водних об'єктах загального користування у дозволених обсягах за умови додержання правил рибальства і водокористування.

Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища і включає промисловий, науково-дослідний, науково-промисловий, дослідно-конструкторський, контрольний, рибницько-меліоративний вилов, вилов водних живих ресурсів для цілей відтворення, аквакультури та визначення їх санітарно-епідеміологічного стану.

Законодавством можуть бути передбачені також інші види спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів.

Стаття 16. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів

Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензія на спеціальне використання водних живих ресурсів містить:

- дані про користувача;

- дані про район промислу;

- дані про рибопромислове судно;

- об'єм вилову квотуємих водних живих ресурсів за видами;

- дозволені знаряддя лову та способи лову;

- дозволені терміни лову;

- вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища;

- дані реєстрації в Реєстрі та системі моніторингу риболовних суден;

- дані про наявність системи управління безпечною експлуатацією.

Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об'єктах здійснюється суб'єктами рибного господарства, за плату в межах затверджених лімітів, на засадах рівних можливостей щодо одержання квот вилову та з урахуванням ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм у внутрішніх морських водах територіального моря, континентальному шельфі виключної (морської) економічної зони України, транскордонних водах у межах відкритих вод Світового океану, внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, крім внутрішніх водойм (ставків) рибницьких господарств.

Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів місцевого значення встановлюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Порядок справляння і розміри збору за спеціальне використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Встановлення лімітів на використання риби та інших водних живих ресурсів

Ліміти встановлюються на види (групи видів) риби та інших водних живих ресурсів, стосовно яких здійснюється промисел на відповідних водних об'єктах, крім ізольованих (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об'єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об'єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення риби та інших водних живих ресурсів.

Обґрунтування допустимих обсягів спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів за видами (групами видів) у водних об'єктах розробляють наукові установи та організації на замовлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства, інших юридичних або фізичних осіб - суб'єктів рибного господарства.

Затвердження лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів в зоні юрисдикції України в місячний термін здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища на підставі поданого науковими організаціями та установами біологічного обґрунтування. Погодження лімітів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства.

Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів державного значення в межах юрисдикції України та водних живих ресурсів в Світовому океані, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні інших держав визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів місцевого значення визначають Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 18. Розподіл лімітів на квоти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів

Затверджені ліміти спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства розподіляє на квоти для спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів між суб'єктами рибного господарства.

Науково-дослідний вилов з метою визначення запасів та контрольний вилов риби та інших водних живих ресурсів науково-дослідними організаціями для вивчення їх санітарно-епідеміологічного стану на водних об'єктах місцевого значення, де не встановлені ліміти, здійснюється без квотування.

Переважне право на одержання квот вилову риби та інших водних живих ресурсів для здійснення спеціального використання мають суб'єкти рибного господарства, які:

здійснюють (з урахуванням можливості використання одних і тих самих водних живих ресурсів у ході виконання різних робіт) вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів під час виконання програм дослідних робіт;

здійснюють штучне відтворення риби та інших водних живих ресурсів, рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об'єктів;

у попередні роки у повному обсязі використали виділені квоти.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства може відмовити суб'єкту рибного господарства у виділенні квоти у разі:

відсутності ліцензії на провадження промислового рибальства;

несвоєчасного подання суб'єктом рибного господарства документів на одержання квоти;

відсутності частки (крім резерву) нерозподіленого ліміту.

Стаття 19. Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів

Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів у Світовому океані розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Правила промислу водних живих ресурсів в зоні юрисдикції України розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства на основі його наукового обґрунтування за басейновим принципом за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Правилами промислу визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів, типи, розміри та кількість рибальських суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони.

З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів риби та інших водних живих ресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів. Режими затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 20. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах за межами юрисдикції України

У виключних (морських) економічних зонах іноземних держав, конвенційних районах та відкритій частині Світового океану промислове та науково-пошукове використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів або законодавством відповідних іноземних держав.

Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у відкритому морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав встановлюється відповідно до норм міжнародного права або міжнародних угод.

Стаття 21. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів іноземними юридичними і фізичними особами

Іноземні юридичні і фізичні особи можуть на рівних з вітчизняними суб'єктами рибного господарства засадах використовувати рибу та інші водні живі ресурси у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на континентальному шельфі, крім акваторій та об'єктів природно-заповідного фонду, за наявності міжнародних договорів з відповідними іноземними державами за дозвільними документами, які видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Іноземні юридичні та фізичні особи, які ведуть вилов риби та інших водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, повинні додержуватися вимог, установлених цим Законом та іншими актами законодавства.

Стаття 22. Любительське і спортивне рибальство

Для задоволення особистих потреб громадянам дозволяється зайняття любительським і спортивним рибальством. Любительське і спортивне рибальство - це вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів (за винятком видів, занесених до Червоної книги України) у рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) загального користування або у визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках), в установлені строки, у дозволених обсягах та дозволеними знаряддями вилову риби та інших водних живих ресурсів для особистого споживання.

Любительське і спортивне рибальство на рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) загального користування здійснюється безоплатно, без надання спеціальних дозвільних документів.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на підставі відповідних дозволів за плату. Плата справляється до надання дозволу і зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Порядок зайняття любительським і спортивним рибальством встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 23. Права суб'єктів рибного господарства

Суб'єкти рибного господарства мають право на:

користування рибогосподарськими водними об'єктами, землями водного фонду та використання риби та інших водних живих ресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку;

володіння, користування та розпорядження рибою та іншими водними живими ресурсами, що добуті у встановленому законодавством порядку, а також на доходи від їх реалізації;

відшкодування збитків, заподіяних їх здоров'ю і майну внаслідок порушення цього Закону;

спорудження у встановленому порядку гідротехнічних та інших об'єктів, які необхідні для забезпечення рибогосподарської діяльності;

поновлення права власності на рибу та інші водні живі ресурси;

одержання компенсації або відповідних кредитних та інших пільг у разі проведення за власні кошти робіт з відтворення риби та інших водних живих ресурсів, а також здійснення інших ефективних заходів щодо їх охорони тощо.

Інші права суб'єктів рибного господарства визначаються законодавством України.

Стаття 24. Обов'язки суб'єктів відповідального рибальства, рибного господарства

Суб'єкти рибного господарства зобов'язані:

додержуватись ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим рибальством;

додержуватись правил і режимів промислового рибальства;

вносити своєчасно плату за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів;

не допускати погіршення умов існування риби та інших водних живих ресурсів внаслідок своєї діяльності;

додержуватись встановленого режиму господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг;

сприяти спеціалізованим науковим установам у роботі з питань вивчення біологічного стану риби та інших водних живих ресурсів і стану наданих у користування рибогосподарських водних об'єктів;

вести облік обсягів використаної риби та інших водних живих ресурсів та подавати у встановленому порядку цю інформацію органам, що здійснюють проведення державного моніторингу, ведення державного обліку та державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів;

здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення риби та інших водних живих ресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування;

негайно інформувати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки їх загибелі;

здійснювати заходи щодо профілактики і боротьби із захворюванням та загибеллю водних живих ресурсів;

здійснювати охорону риби та інших водних живих ресурсів, додержуватись режиму охорони видів, занесених до Червоної книги України, в межах наданих у користування промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів;

самостійно припиняти використання риби та інших водних живих ресурсів у разі зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення, негайно вживати заходів до усунення негативного зовнішнього впливу на водні живі ресурси та середовище їх перебування, проникнення чужорідних видів;

не допускати без дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища переселення і акліматизацію риби та інших водних живих ресурсів;

безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, переробки та реалізації риби та інших водних живих ресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби представників спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль за провадженням відповідального рибальства і рибогосподарської діяльності, а також представників органів, що здійснюють ведення державного кадастру і державний моніторинг риби та інших водних живих ресурсів, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання риби та інших водних живих ресурсів, своєчасно виконувати їх вимоги та розпорядження.

Розділ Vii
ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА РИБУ ТА ІНШІ ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ

Стаття 25. Право користування рибою та іншими водними живими ресурсами

Юридичні та фізичні особи мають право користуватися рибою та іншими водними живими ресурсами як об'єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону.

Право користування рибою та іншими водними живими ресурсами здійснюється з вилученням і без вилучення їх з природного середовища суб'єктами господарювання та фізичними особами відповідно до законодавства.

Для здійснення промислу рибогосподарські водні об'єкти (їх ділянки) загальнодержавного значення надаються суб'єктам рибного господарства у користування.

Надання у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до законодавства.

Припинення права користування рибою та іншими водними живими ресурсами здійснюється відповідно до закону.

Стаття 26. Право власності на рибу та інші водні живі ресурси, які вилучені у порядку спеціального використання

Право власності на рибу та інші водні живі ресурси набувається та реалізується відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Риба та інші водні живі ресурси, які перебувають у стані природної волі і знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі та Світовому океані, виділені Україні міжнародними організаціями є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника риби та інших водних живих ресурсів, що мають загальнодержавне значення здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України.

Кожний громадянин має право користуватися рибою та іншими водними живими ресурсами - об'єктами права власності Українського народу.

У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних та фізичних осіб можуть перебувати окремі види риби та інших водних живих ресурсів, які законно, у порядку спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, з додержанням умов та правил вилову, вилучені з природного середовища або розведені в штучно створених умовах, що підтверджено відповідними документами, форма яких визначається законодавством.

Риба та інші водні живі ресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову.

Не можуть передаватись у приватну власність риба та інші водні живі ресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або у передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).

Стаття 27. Припинення права власності на рибу та інші водні живі ресурси

Право власності на рибу та інші водні живі ресурси припиняється у разі:

порушення порядку їх спеціального використання;

порушення установленого порядку переселення, акліматизації, схрещування риби та інших водних живих ресурсів, а також виведення та використання генетично змінених їх видів;

створення власником риби та інших водних живих ресурсів умов, які призводять до погіршення довкілля, порушення стану екосистем, знищення флори і фауни;

встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у приватній власності окремих видів риби та інших водних живих ресурсів;

добровільної відмови власників від права власності на рибу та інші водні живі ресурси;

порушення інших вимог відповідно до законодавства.

Право власності на рибу та інші водні живи ресурси припиняється в порядку, визначеному законодавством.

Розділ Viii
ШТУЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ

Стаття 28. Порядок штучного відтворення риби та інших водних живих ресурсів

Штучне відтворення риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства шляхом розведення, вселення, переселення, акліматизації риб, молюсків, інших водних живих ресурсів на рибогосподарських водних об'єктах, які надані їм.

Стаття 29. Порядок здійснення аквакультури

Здійснення аквакультури дозволяється суб'єктам рибного господарства у спеціальних штучних умовах або наданих для цього у користування чи оренду рибогосподарських водних об'єктах відповідно до законодавства.

Розділ Ix
ОХОРОНА РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

Стаття 30. Зміст та забезпечення охорони риби та інших водних живих ресурсів

Охорона риби та інших водних живих ресурсів забезпечується шляхом:

здійснення державного контролю за додержанням вимог цього Закону, інших вимог законодавства щодо охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів та регулювання їх використання у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, а також у відкритому морі відповідно до міжнародних договорів;

додержання вимог щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів під час розвідки та видобування корисних копалин, користування надрами континентального шельфу, створення на ньому штучних островів, установок, проведення вибухових, днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів, проведення будівельних та інших робіт у рибогосподарських водних об'єктах;

створення заповідників, заказників і виділення інших територій та об'єктів природно-заповідного призначення;

встановлення особливого режиму охорони риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або на виконання міжнародних договорів;

вжиття заходів щодо запобігання захворюванню риби та інших водних живих ресурсів та ліквідації епізоотій;

запобігання проникненню у природне середовище чужорідних видів риби та інших водних живих ресурсів та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення;

розведення в штучних умовах рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, риби та інших видів водних живих ресурсів, створення центрів і "банків" для збереження їх генетичного фонду;

здійснення інших заходів щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів.

Стаття 31. Основні вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об'єктів

Під час будівництва, реконструкції та технічного переоснащення споруд, інших гідротехнічних об'єктів, а також проведення робіт на рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) та у визначених водоохоронних зонах, які можуть негативно вплинути на стан риби та інших водних живих ресурсів, виконавці зазначених робіт в обов'язковому порядку здійснюють заходи щодо збереження умов існування, відтворення, міграції, зимівлі риб та інших водних живих ресурсів, а також забезпечують недоторканність ділянок, що мають особливу цінність для охорони і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

На рибогосподарських водних об'єктах, які мають важливе значення для збереження і відтворення риби та інших водних живих ресурсів, що перебувають під загрозою зникнення та занесені до Червоної книги України, права водокористувачів та користувачів інших природних ресурсів обмежуються.

Проекти створення та режими експлуатації водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших пов'язаних між собою водних об'єктів) повинні передбачати комплекс заходів щодо недопущення погіршення умов міграції та відтворення риби та інших водних живих ресурсів. Зазначені проекти підлягають обов'язковій державній екологічній експертизі, а режими їх експлуатації повинні бути погоджені із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Інші вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об'єктів визначаються законодавством.

Стаття 32. Охорона анадромних та катадромних видів риб

Іноземні юридичні та фізичні особи у разі вчинення порушення правил промислу анадромних та катадромних видів риб, які формуються у межах вод під юрисдикцією України, несуть адміністративну та/або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України, а за межами України - відповідальність згідно з нормами міжнародного права.

Стаття 33. Відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам під час будівництва, експлуатації господарських об'єктів та проведення робіт на рибогосподарських водних об'єктах

Під час будівництва та введення в експлуатацію нових або реконструкції, розширення існуючих споруд та інших будівель на рибогосподарських водних об'єктах, а також проведення на них і у водоохоронних зонах різних видів робіт (днопоглиблення, прокладення нафтогазопроводів і продуктопроводів, видобуток корисних копалин тощо), що негативно впливають на стан риби та інших водних живих ресурсів, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюються заходи щодо відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам при проведенні цих робіт.

Особи, з вини яких були завдані збитки рибі та іншим водним живим ресурсам, здійснюють проектування та будівництво компенсаційних об'єктів або перераховують кошти до державного бюджету в установленому порядку.

Після завершення будівництва компенсаційні об'єкти передаються для експлуатації рибогосподарським організаціям.

Стаття 34. Організація охорони риби та інших водних живих ресурсів

Державним органом, що забезпечує охорону і регулювання рибальства, а також здійснюють державний контроль у цій галузі, є Держрибінспекція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства.

Положення про Держрибінспекцію затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства.

Розділ X
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА, ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства з питань промислового рибальства, охорони, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів

Порушення ліцензійних умов здійснення промислового рибальства, вимог цього Закону та законодавства з питань охорони, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Розділ Xi
РИБНІ ПОРТИ ТА ФЛОТ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Стаття 36. Рибні порти

До сфері рибного господарства існують морські та річкові рибні порти, а також портопункти, місця базування суден флоту рибної промисловості.

Перелік морських та річкових рибних портів, порто пунктів та місць базування суден флоту рибної промисловості для вивантаження риби та інших водних живих ресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства) затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Рибні порти, портопункти та місця базування суден флоту рибної промисловості повинні забезпечувати:

безпечну стоянку суден флоту рибної промисловості; постачання екіпажів суден питною водою та продуктами харчування; звільнення від сміття та забруднених вод;

сервісне обслуговування і ремонт суден, їх механізмів та обладнання;

перевантаження та збереження продукції, виготовленої з риби та інших водних живих ресурсів з додержанням санітарних вимог;

переробку риби та інших водних живих ресурсів.

Морський рибний порт входить до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства який.

Начальник морського рибного порту на морську вимогу може видавати розпорядження про затримання суден та вантажів. Розпорядження дійсне строком до 3 діб (за винятком неробочих днів), протягом яких судом, господарським судом або іншим уповноваженим органом буде винесено рішення щодо арешту судна або вантажу. Судно або вантаж підлягають негайному звільненню у разі відсутності рішення про їх арешт або надання судновласником чи вантажовласником достатнього забезпечення морської вимоги. Відповідальність за збитки, завдані необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, за розпорядженням яких здійснено затримання.

Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та органами місцевого самоврядування.

Стаття 37. Судна флоту рибної промисловості

Судна флоту рибного господарства завдовжки 24 метри і менше належать до малих суден, завдовжки більш як 24 метри, але менш як 45 метрів - до середніх суден, 45 метрів і більше - до великих суден.

Стаття 38. Технічний нагляд за суднами флоту рибної промисловості

Судна флоту рибної промисловості завдовжки 12 м і менше не піднаглядні класифікаційному товариству.

Технічний нагляд за суднами, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Стаття 39. Допуск суден флоту рибної промисловості до плавання

Судно флоту рибної промисловості може бути допущене до плавання після встановлення відповідності його технічного стану вимогам безпеки та охорони на морі та безпеки плавання, а також ідентифікації, реєстрації, маркування судна та знарядь лову, підготовки та сертифікації персоналу.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава може залучити до виконання певних завдань судна флоту рибної промисловості.

Стаття 40. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості

Судна флоту рибної промисловості підлягають реєстрації в Реєстрі риболовних суден.

Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр риболовних суден є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку риболовних суден здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Стаття 41. Каботажне плавання суден флоту рибної промисловості

Каботажне плавання суден флоту рибної промисловості здійснюється за умови одержання дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства.

Причалювання до суден закордонного плавання та заходження до іноземних портів суден флоту рибної промисловості, що перебувають у каботажному плаванні, дозволяється лише за умови настання обставин, які загрожують життю і здоров'ю людини на морі.

Оформлення в режимі каботажного плавання суден флоту рибної промисловості здійснюється на строк, визначений правилами, програмами дослідження та вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів з урахуванням класифікаційного свідоцтва судна.

Митний контроль та митне оформлення суден каботажного плавання, запасів споживання, продукції морського промислу здійснюється в установленому законодавством порядку.

Розділ Xii
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ У РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Стаття 42. Трудові відносини працівників рибного господарства

Трудові відносини працівників рибного господарства регулюються Кодексом законів про працю України, Статутом флоту рибної промисловості, іншими нормативно-правовими актами про працю.

Управлінський персонал рибної галузі, державні інспектори органів рибоохорони, державні інспектори з нагляду за безпекою мореплавства, члени екіпажів суден флоту рибної промисловості, управлінський персонал рибних морських портів, курсанти та студенти галузевих навчальних закладів мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення та символікою, зразки яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Особливості умов праці, соціально-побутового та житлового забезпечення, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку окремих категорій працівників рибного господарства встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства згідно із законодавством за погодженням з профспілками.

На працівників (членів екіпажів суден) флоту рибної промисловості у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України може бути розповсюджений статус сезонних працівників або тих, що працюють вахтовим методом.

Розділ Xiii
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 43. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають:

формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку;

сприяння будівництву та модернізації суден флоту рибної промисловості, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення як будівництва суден для флоту рибної промисловості, так і рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення;

пріоритетне надання в оренду водних об'єктів з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, що займаються вирощуванням риби та інших водних живих ресурсів.

Розділ Xiv
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РЕГУЛЮВАННІ РИБАЛЬСТВА

Стаття 44. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у галузі рибного господарства та промислового рибальства, а також вивчення, збереження, охорони, відтворення, використання, переробки водних живих ресурсів, аквакультури здійснюється з метою забезпечення промислового рибальства за межами юрисдикції України на принципах довгострокового збереження риби та інших водних живих ресурсів та їх раціонального використання, дбайливого ставлення до довкілля; у співробітництві щодо безпеки мореплавства та охорони риболовних суден, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Admin · 01.07.2006, 23:24

Про затвердження Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення

Наказ Міністерства аграрної політики України
від 9 квітня 2003 року N 101

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
22 квітня 2003 р. за N 320/7641

З метою дотримання органами рибоохорони законності при оформленні ними матеріалів про адміністративні правопорушення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, що додається.

2. Державному департаменту рибного господарства (Алимов С. І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Вважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о порядке производства в органах рыбоохраны по делам о нарушениях правил рыболовства и охраны рыбных запасов", затверджену наказом Міністерства рибного господарства СРСР від 5 травня 1988 року N 213.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на голову Державного департаменту рибного господарства Алимова С. І.

Міністр
С. Рижук

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства аграрної політики України
від 9 квітня 2003 р. N 101

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
22 квітня 2003 р. за N 320/7641

Інструкція
з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів рибоохорони та громадськими інспекторами рибоохорони.

1.2. Порядок провадження за справами про адміністративні правопорушення визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та іншими законами України.

2. Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення

2.1. При вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони та громадські інспектори органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) згідно з додатком 1.

2.2. Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою.

2.3. Якщо правопорушення вчинене кількома особами, то протокол складається на кожну особу окремо.

2.4. Якщо правопорушення пов'язане зі збитками, заподіяними рибному господарству внаслідок незаконного вилову (добування) або знищення водних живих ресурсів, або правопорушенням заподіяна матеріальна шкода, то про це зазначається у протоколі.

2.5. Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов'язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ.

2.6. При складанні протоколу слід чітко викладати всі відомості, передбачені формою протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом викритого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративні правопорушення у місцях, визначених посадовими особами органів рибоохорони, яким надано право розгляду таких справ або прийняття рішення щодо направлення їх на розгляд до суду.

2.7. Протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є.

У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення.

Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

2.8. Особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз'яснює його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

2.9. Протокол про порушення передається посадовій особі органів рибоохорони, якій надано право розгляду справ про адміністративні правопорушення.

3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення

3.1. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються посадовими особами органів рибоохорони згідно із статтею 240 КУпАП.

3.2. Особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, перевіряє правильність оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у відповідності до статті 278 КУпАП.

У разі виявлення у протоколі чи доданих до нього матеріалах порушень законодавства і цієї Інструкції або помилок дається вказівка особі, яка склала протокол про їх усунення.

3.3. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа органів рибоохорони виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 2).

3.4. Винесення постанов по справам про адміністративні правопорушення (далі - постанова), їх виконання, оскарження і опротестування здійснюються відповідно до КУпАП.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує питання про відшкодування заподіяних збитків, а також щодо вилучених речей і документів. Про прийняте рішення зазначається в постанові.

З урахуванням вчиненого адміністративного правопорушення або особи правопорушника до нього можуть застосовуватись додаткові заходи громадського впливу шляхом направлення повідомлення про правопорушення за місцем роботи або навчання.

При накладенні адміністративного стягнення посадові особи органів рибоохорони зобов'язані враховувати характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, пом'якшувальні або обтяжувальні відповідальність обставини.

4. Діловодство в справах про адміністративні правопорушення

4.1. Бланки протоколів друкуються із зазначенням їх порядкового номеру і обліковуються в журналі видачі протоколів.

Облік бланків протоколів ведеться працівником, який за своїми функціональними обов'язками є відповідальним за їх облік та зберігання.

4.2. Складені протоколи реєструються в журналі обліку матеріалів про адміністративні правопорушення (додаток 3).

4.3. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають посадові особи органів рибоохорони, яким надано право провадити вилучення речей та документів.

4.4. Термін зберігання матеріалів про адміністративні правопорушення, журналів видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення, журналів обліку матеріалів про адміністративні правопорушення встановлюється три роки.

Заступник начальника
Головрибводу

А. Чинюк

Admin · 01.07.2006, 23:25

Про затвердження Положення про громадських інспекторів рибоохорони

Наказ Міністерства аграрної політики України
від 9 жовтня 2002 року N 324

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 жовтня 2002 р. за N 842/7130

Відповідно до статті 58 Закону України "Про тваринний світ" та Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про громадських інспекторів рибоохорони, що додається.

2. Державному департаменту рибного господарства (Алимов С. І.) забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінрибгоспу України від 14.07.97 N 114 "Про затвердження Положення про громадських інспекторів рибоохорони", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.09.97 за N 372/2176.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на голову Державного департаменту рибного господарства Алимова С. І.

Міністр
С. Рижук

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства аграрної політики України
від 9 жовтня 2002 р. N 324

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 жовтня 2002 р. за N 842/7130

Положення
про громадських інспекторів рибоохорони

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблене відповідно до статті 58 Закону України "Про тваринний світ" та пункту 42 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192.

1.2. Громадський контроль у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства здійснюють громадські інспектори рибоохорони (далі - громадські інспектори) за їх згодою.

1.3. Громадські інспектори призначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства та його територіальними органами.

2. Діяльність громадських інспекторів

2.1. Діяльність, керівництво і контроль за роботою громадських інспекторів здійснюються Головним управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Головрибвод) Державного департаменту рибного господарства та територіальними органами рибоохорони, які:

а) здійснюють підбір громадських інспекторів;

б) проводять інструктажі та семінари;

в) забезпечують нормативно-правовими актами;

г) координують роботу громадських інспекторів, ведуть облік проведеної роботи;

ґ) спрямовують роботу громадських інспекторів шляхом видачі планів та наказів на певні види робіт;

д) надають практичну допомогу в організації та проведенні рибоохоронних рейдів;

е) підводять підсумки роботи громадських інспекторів за рік.

3. Порядок призначення громадських інспекторів

3.1. Громадськими інспекторами можуть бути громадяни України, які досягли 18 років.

3.2. Громадянин, який бажає бути громадським інспектором, подає до відповідного територіального органу рибоохорони заяву, подання організації, підприємства або установи, що його рекомендує, або письмове клопотання державного інспектора рибоохорони.

3.3. Громадські інспектори відповідно до поданої заяви призначаються начальником Головрибводу або його заступниками, керівниками територіальних органів рибоохорони після проходження ними співбесіди.

3.4. Громадські інспектори отримують посвідчення встановленого Головрибводом зразка (додаток 1).

Облік посвідчень громадських інспекторів ведеться у журналі спеціально уповноваженою особою.

3.5. Посвідчення громадського інспектора за підписом осіб, визначених у п. 3.3 цього Положення, видаються терміном на один рік із щорічним продовженням за позитивними результатами роботи.

3.6. Громадський інспектор діє в територіальних межах повноважень органу, що видав посвідчення.

На кожного громадського інспектора ведеться картка обліку проведеної роботи (додаток 2).

3.7. Громадські інспектори виконують роботу з охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства без звільнення від основної роботи та додаткової оплати праці.

3.8. Стимулювання громадських інспекторів, які беруть активну участь в охороні, відтворенні водних живих ресурсів та регулюванні рибальства, здійснюється у встановленому законодавством порядку.

4. Координація діяльності громадських інспекторів

4.1. Кожний громадський інспектор працює у взаємодії з державним інспектором рибоохорони і під його керівництвом у межах відповідного територіального органу рибоохорони (відділу, дільниці тощо).

4.2. Керівник підрозділу (державний інспектор), за яким закріплений громадський інспектор:

надає йому практичну і методичну допомогу з питань здійснення громадського контролю за дотриманням вимог законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства;

координує його діяльність;

проводить з ним навчання, регулярні інструктажі з охорони праці та техніки безпеки, ознайомлює його з нормативно-правовими актами, які регулюють здійснення громадського контролю;

залучає його до участі у перевірках виконання вимог законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства рибодобувними підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів.

5. Права громадських інспекторів

Громадські інспектори мають право:

спільно з працівниками органів рибоохорони брати участь у проведенні перевірок дотримання вимог законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства рибодобувними підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів;

складати протоколи або брати участь у складанні протоколів про правопорушення відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення;

разом з працівниками органів рибоохорони доставляти осіб, які порушують законодавство у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, до міліції чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради, якщо особа порушника не може бути встановлена на місці порушення;

перевіряти документи на право використання рибних та інших водних живих ресурсів, проводити огляд речей, знарядь рибальства, добутих об'єктів лову;

проводити у випадках, передбачених законом, фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку, як допоміжні засоби для попередження і розкриття порушень законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства;

брати участь у підготовці для передачі до судових органів матеріалів про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, та виступати в ролі свідків;

роз'яснювати громадянам вимоги правил рибальства та законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

6. Обов'язки громадських інспекторів

Громадські інспектори зобов'язані:

дотримуватись вимог чинного законодавства при проведенні рейдів і перевірок;

виконувати покладені на них завдання;

подавати органу рибоохорони, який призначив громадського інспектора, щорічний звіт про проведену роботу не пізніше 1 січня наступного за звітним роком.

7. Позбавлення повноважень громадського інспектора

7.1. Орган рибоохорони, що призначив громадського інспектора, має право позбавити його права виконувати обов'язки громадського інспектора з вилученням посвідчення у разі:

ненадання щорічного звіту;

негативної оцінки роботи;

учинення громадським інспектором порушень законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, а також протиправних дій при виконанні обов'язків громадського інспектора.

7.2. Рішення про позбавлення права виконувати покладені обов'язки громадського інспектора з вилученням посвідчення приймається начальником Головрибводу, його заступниками або керівниками територіальних органів рибоохорони.

Начальник Головрибводу
О. М. Степаненко

JK · 02.07.2006, 12:30

ДЖ, это все прекрасно. А че делать - прошлой осенью в Вышгороде, областной инспекции, гав-гав-гав-!, спрашиваю о том, как бы так рыбе помочь, браков помочить и пр... Знаеш, что сказали? "Да нет такой должности типа, когда-то вообще была, но у нас щас перестройка и вообще никому гав-гав-гав- не нужно." И кому потом заявы писать? Позже от ЮГа узнал, что таки реально существует институт общ. инспекторов, но меня туда не возьмут - рожей не вышел. Так что хотелось бы услышать конкретное место и чела, которому эту заяву давать. Хотя, после всех мансов, желания поубавилось.
ПС Если в этом разделе только документы - перемести в более подходящий.

Admin · 02.07.2006, 13:01

Цитата:

Допис від JK

ПС Если в этом разделе только документы - перемести в более подходящий.

И документы, и обсуждение и ваще ..... Есть идея (не моя) раздел Экология переименовать в "Экология и Право"

Кстати - Проект Закона - обсуждать надо .....

Admin · 02.07.2006, 13:03

Цитата:

Допис від JK

Так что хотелось бы услышать конкретное место и чела, которому эту заяву давать. Хотя, после всех мансов, желания поубавилось.
.

Не хипижись ....

К Вику звони по этому вопросу.

Эх жаль Янкович заболемши .....

Надо бы проведать человека

Индеец · 03.07.2006, 09:25

Цитата:

Допис від DJ

И документы, и обсуждение и ваще ..... Есть идея (не моя) раздел Экология переименовать в "Экология и Право"

Кстати - Проект Закона - обсуждать надо .....

А чево там обсуждать? Авторы этого и других законопроэктов, либо дебилы, либо умышленно "не видят" экопроблем Днепра и экологических прав граждан. Канешно с рыбловов-спортсменов откатов не возьмеш, то ли дело промысловики(читай Браки в законе), вот и пишут под них эти проэкты, уроды...
А тема хорошая, посмотрим скока народу прочитает и выскажется по теме, а то я начинаю уже думать, что на всю Украину наберется не более ста человек - небезразличных. Таким колличеством проблем не решить.
Уже в данных момент, стоит собрать инициативную группу и под стенами Администрации Президента заявить, что населению не нужно промышленное рыболовство во внутренних водоемах общего пользования, пускай промысловики сами выращивают то что ловят, а сделать это можно только в водоемах закрытого типа(озеро). Но если нас спросят, а кто вы такие?... а мы пока ни кто, организации нет - статуса нет, а значит нарушители общественного порядка.

Admin · 03.07.2006, 14:34

Цитата:

Допис від Индеец

А чево там обсуждать? .

Ну давай не обсуждать а осуждать .... тоже вариант

Только, имхо, под лежачий камень вода не течет ....

ЗЫ: А проджект сей есть фуфло из пальца (?) высосаное ...

Индеец · 03.07.2006, 22:16

Цитата:

Допис від DJ

Ну давай не обсуждать а осуждать .... тоже вариант

Только, имхо, под лежачий какмень вода не течет ....
ЗЫ: А проджект сей есть фуфло из пальца (?) высосаное ...

Про "осуждать", это в самую дырочку!
Про "лежачий камень", есть подвижки по регистрации, но к сожалению ряды учредителей (читай спонсоров, единомышленников, на которых и пресдтавители региональных "осередкив" и финансирование регистрации и фунциклирования офиса, фонд з\п и т. д. организации) поредели, но это решаемо чем и занимаюсь. Будет сложно вывешу здесь объяву.
Про "проджект", не фуфло это, все чотко под заказ промысловиков (читай Браков в законе) выписано. Кстати, а "проэктик" то свежий!, это к размышлению поклонников пчеловода...

Admin · 03.07.2006, 22:27

Цитата:

Допис від Индеец

Про "проджект", не фуфло это, все чотко под заказ промысловиков (читай Браков в законе) выписано. Кстати, а "проэктик" то свежий!, это к размышлению поклонников пчеловода...

Я вот раньше читая Лигу никогда на проджекты внимания не обращал .... а зря .... Весьма интересные есть .......

Индеец · 03.07.2006, 22:33

Цитата:

Допис від DJ

Я вот раньше читая Лигу никогда на проджекты внимания не обращал .... а зря .... Весьма интересные есть .......

А у тебя абоненское обслуживание или на дисках, какой пакет или назв.диска?

Admin · 03.07.2006, 22:36

Цитата:

Допис від Индеец

А у тебя абоненское обслуживание или на дисках, какой пакет или назв.диска?

Лига-Закон Элит. Ежедневное обновление по инету.

Индеец · 03.07.2006, 22:57

Цитата:

Допис від DJ

Лига-Закон Элит. Ежедневное обновление по инету.

Элит, да еще абонентский, это жирно!

JK · 04.07.2006, 10:58

Цитата:

Допис від Индеец

Авторы этого и других законопроэктов, либо дебилы, либо умышленно "не видят" экопроблем Днепра и экологических прав граждан.

Они не дебилы. Кто бабло гребет от браков, тот и проекты пишет. Хотя, довольно полный проект, как на мое мнение, кое-что изменить (напр. уменьшить количество разрешительных органов, уточнить размеры охранных зон в конкретных случаях, ничего не сказано об инспекции - сюда же надо а не отдельными актами и додатками и пр.) и хоть чего-то будет. А вот поучавствовать в обсуждении - так на пасеку нас не пустят, это уже полная херня. Когда закон будет принят - тогда изменить что-то крайне сложно. Скорее всего так и будет - примут новую правовую и нормативную базу, а потом общественность к обсуждению и допустят, дадут покричать в мегафон. Короче, очередные правила пчеловодства.

01.07.2006, 20:59	#1
Admin Реєстрація: 22.06.1998 Дописи: 1.889 Images: 2970 Дякував: 0 Дякували 35 раз(и) в 23 повідомленнях	Нормативная база По собственной инициативе открываю эту Тему в рамках Экологии.

01.07.2006, 21:01	#2
Admin Реєстрація: 22.06.1998 Дописи: 1.889 Images: 2970 Дякував: 0 Дякували 35 раз(и) в 23 повідомленнях	Про затвердження режимів промислового рибальства в 2006 році Про затвердження режимів промислового рибальства в 2006 році Наказ Міністерства аграрної політики України від 27 лютого 2006 року N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 березня 2006 р. за N 209/12083 Відповідно до Закону України "Про тваринний світ", Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Укрдержрибгоспу (протокол від 22.12.2005 N 8), з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах НАКАЗУЮ: 1. Затвердити такі, що додаються: 1.1. Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2006 році. 1.2. Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2006 році. 1.3. Режим промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2006 році. 2. Укрдержрибгоспу (Качний О. С.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України і в 10-денний термін після державної реєстрації надіслати його до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра В. О. Пабата. Міністр О. П. Баранівський ПОГОДЖЕНО: Міністр охорони навколишнього природного середовища України П. М. Ігнатенко Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва А. Дашкевич ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства аграрної політики України від 27 лютого 2006 р. N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 березня 2006 р. за N 209/12083 РЕЖИМ промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2006 році 1. Цей Режим розроблено відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про тваринний світ", Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Укрдержрибгоспу (протокол від 22.12.2005 N 8). 2. Промисел у басейні Азовського моря у 2006 році здійснюватиметься за квотами, що виділені користувачам у межах лімітів, визначених для лову в Азовському морі з лиманами, затоками та протоками, у тому числі дослідного лову в Молочному лимані (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 грудня 2005 року N 482 "Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2006 році", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2005 року за N 1594/11874), відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264, Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман", затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 30 травня 1997 року N 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 432/2236, а також цього Режиму. 3. Вилов бичка прибережного промислу, оселедця азово-донського, калкана азовського, пелінгаса, судака звичайного, личинок хірономід та глоси у басейні Азовського моря здійснюється за рахунок квот, виділених користувачам. Вилов інших видів водних живих ресурсів, за винятком тих, які вилучаються для забезпечення науково-дослідних робіт та відтворення, здійснюється користувачами за рахунок ліміту, виділеного для ведення промислу. 3.1. Капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки, пелінгаса кільцевими та кошільними неводами, бичків механізованими драгами щодоби в установлений час передають Штабу путини інформацію про вилов риб, райони лову та прилов осетрових. 3.2. Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає до Державної екологічної інспекції Азовського моря та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції звіти про фактичні улови водних живих ресурсів користувачами в басейні Азовського моря. При освоєнні 90 % ліміту терміново інформує про це Державну екологічну інспекцію Азовського моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію. 3.3. На кожному судні, у ланці, бригаді тощо ведеться промисловий журнал установленої форми. Потрібно мати документи, які підтверджують законність вилучення (талон) і здачі (квитанція) риби та інших водних живих ресурсів згідно з Інструкцією про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11 листопада 2005 року N 623/404, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2005 року за N 1458/11738. 4. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Заготівля плідників здійснюється у період весняного промислу (ставними неводами), а також восени з 1 вересня до 30 листопада 2006 року з використанням 90 одиниць ставних неводів за рахунок установлених для цього квот. 5. Для запобігання загибелі молоді осетрових риб і з метою збереження їх запасів у 2006 році забороняється промисловий лов: - пелінгаса зябровими сітками у 12-мильній прибережній зоні від паралелі 46°00' півн. широти до кінцевої частини коси Обіточної; - судака зябровими сітками в Азовському морі та Таганрозькій затоці. 6. Особини осетрових, які приловлюються на промислі, як дорослі, так і молодь, випускаються в море. Особини осетрових, виловлені ставними неводами протягом періоду, визначеного пунктом 4 цього Режиму, використовуються для здійснення робіт з штучного відтворення і повинні передаватися на рибоводні підприємства за рахунок затверджених лімітів і квот. 7. У разі прилову осетрових на промислі тюльки кошільними неводами в кількості 1 екз. на 1 т улову судно залишає даний район промислу, повідомивши про це протягом доби постійно діючу групу з оперативного регулювання промислу риби в Азовському морі та Керченській протоці (Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів). 8. Дозволяється застосування в Утлюкському лимані ставних сіток з кроком вічка 45 - 70 мм для вилову пелінгаса загальною кількістю 2500 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється Укрдержрибгоспом: Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів - 2000 сіток, резерв Укрдержрибгоспу - 500 сіток. 9. Дозволяється проведення промислу тюльки в Таганрозькій затоці з початку її масового підходу, але не раніше 15 березня та до 31 травня дрібновічковими ставними неводами в кількості 200 одиниць. 10. Дозволяється промисловий лов оселедця азово-донського в районі Керченської протоки, обмеженої з півночі лінією "мис Хроні - мис Ахілеон", одностінними зябровими сітками з мінімальним кроком вічка 26 мм у загальній кількості 500 од. з виділенням по 50 од. сіток на одну бригаду з 1 січня до 31 травня та з 1 жовтня до 31 грудня. Промисловий розмір оселедця встановлюється довжиною у 15 см. Прилов молоді оселедця обмежується 8 % за перебирання за рахунком від загальної кількості риб в улові. Розподіл сіток між користувачами, які отримали квоти на зазначений вид риби, здійснюється Укрдержрибгоспом: Азовське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів - 400 сіток, резерв Укрдержрибгоспу - 100 сіток. 11. Промисловий лов бичків: 11.1. Дозволяється ведення промислу бичків: - механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від кінцевої частини Бердянської коси до маяка на острові Бирючий на відстані від берега до 30 миль, на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "кінцева частина Бердянської коси - буй Єленінської банки (46°35,7' півн.ш., 37°24,3' східн.д.) - буй Железинської банки (46°13,5' півн.ш., 37°25,0' східн.д.)," - з 15 серпня до 30 листопада; загальна кількість механізованих драг становить 28 одиниць для Української сторони, у тому числі резерв Укрдержрибгоспу - 6 одиниць. Розподіл їх на промислі між українськими користувачами здійснює комісія Укрдержрибгоспу за письмовими заявками користувачів водних живих ресурсів. Заявки необхідно подати до Укрдержрибгоспу до 1 липня поточного року; - підйомними пастками у прибережній 1,5-км зоні від с. Каменське до миса Хроні та у Керченській протоці - з 15 серпня до 30 листопада; - ручними, напівмеханізованими драгами, волокушами, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до кінця Бердянської коси - з 15 серпня до 30 листопада; - ятерами в Обіточній затоці - з 1 березня до 30 квітня. 11.2. Мінімальний розмір допустимого до вилову бичка (промисловий розмір) - 10 см. 11.3. Мінімально допустимий розмір вічка: - у бичкових драгах і волокушах у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм; - у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах - 18 мм. 11.4. Висота приводів бичкової драги повинна бути біля матні не більше 2 м (у посадці), висота крил біля клячів (у джгуті) - 1,4 м; довжина - не більше 45 м у посадці з обов'язковою посадкою матні на нерозтяжні пожилини з вихідним коефіцієнтом посадки - 0,71 - 0,97. 12. Дозволяється ведення промислу глоси в Сиваші: сітками - з 1 липня до 31 грудня; ставними неводами, каравками і ятерями - з 1 вересня до 31 грудня. 13. Дозволяється ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту. 14. Дозволяється промисел гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря від мису Хроні до кордону з Російською Федерацією, а також у затоці Сиваш та Утлюкському лимані - з 15 травня до 30 вересня. 15. Дозволяється промисел креветок: - у прибережній зоні Азовського моря від селища Валок до кінця Білосарайської коси та в Утлюкському лимані волокушами довжиною до 6 м з кроком вічка не менше 6,5 мм і сачками - з 1 січня до 15 травня, а також з 1 липня до 31 грудня; - у затоці Сиваш волокушами довжиною до 6 м з кроком вічка не менше 6,5 мм, ятерами з кроком вічка 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (в'язанок сухих рослин) - з 1 січня до 15 травня і з 1 липня до 31 грудня. 16. Дозволяється промисел хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюкський лиман, - мотильницями (діаметром до 1 м), сачками (з капронового газу, діаметром до 0,6 м), рамками-ситами (площиною до 1 м2) із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи потужністю не більше 45 м3/год. для подання повітря в товщу води) - з 1 січня до 31 травня та з 1 вересня до 31 грудня. 17. На акваторії Молочного лиману дозволяється науково-дослідний лов за відповідними програмами рибогосподарських наукових установ щодо комплексних досліджень водних живих ресурсів Молочного лиману, за винятком ділянок: а) акваторія частини Олександрівської затоки від діючого гирла (Кирилівського) Молочного лиману на південному березі та від мису Кубек (включно) на північному березі затоки у східному напрямку на відстань 3,5 км; б) озеро Молочне та акваторія, що прилягає до Олександрівської коси з боку Молочного лиману завширшки 150 м від узрізу води. 18. З метою недопущення перелову встановленого ліміту на вилов пелінгаса в басейні Азовського моря пелінгас може вилучатись як прилов при різних видах промислу в межах квот користувача з дотриманням норм прилову риб непромислового розміру. При лові хамси та тюльки кошільними неводами прилов пелінгасу промислового розміру обмежується величиною 50 % від загальної ваги улову. 19. У разі прилову всіх видів дельфінів забезпечити їх невідкладний випуск у навколишнє природне середовище та змінити місце ведення промислу. Голова Укрдержрибгоспу О. С. Качний

01.07.2006, 21:06	#3
Admin Реєстрація: 22.06.1998 Дописи: 1.889 Images: 2970 Дякував: 0 Дякували 35 раз(и) в 23 повідомленнях	РЕЖИМ промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2006 році ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства аграрної політики України від 27 лютого 2006 р. N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 березня 2006 р. за N 211/12085 РЕЖИМ промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2006 році 1. Цей Режим розроблено відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про тваринний світ", Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Укрдержрибгоспу (протокол від 22.12.2005 N 8). 2. Промисел водних живих ресурсів в дніпровських водосховищах у 2006 році здійснюється за квотами, що виділені користувачам у межах лімітів, визначених для лову в дніпровських водосховищах (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 грудня 2005 року N 482 "Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2006 році", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2005 року за N 1594/11874), відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму. 3. Стандартна довжина ставних сіток на водосховищах Дніпровського каскаду - 70 м. 4. Дозволяється на Київському водосховищі: - з 1 липня відловлювати плітку, лина та карася в місцях їх концентрації ставними сітками з кроком вічка 52 - 55 мм; - здійснювати науково-промисловий лов раків сітками з кроком вічка 36 - 40 мм в районі сіл Ошитки, Сорокошичі. 5. Дозволяється на Канівському водосховищі в місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх вилову сітки з вічком 52, 60 мм. 6. Дозволяється на Кременчуцькому водосховищі: 6.1. Відповідно до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський" та інших нормативно-правових документів на території Заказника, дозволяється: - зариблення рослиноїдними рибами (товстолобик та ін.) на ділянці "Насосна N 2" в районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області; - відбірковий лов старшовікових груп рослиноїдних та туводних видів риб крупновічковими сітками з вічком 110 мм і більше в осінній період з 1 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від оствору Жовнінська круча - с. Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км Липівського автодорожного мосту. Лов здійснюється на підставі біологічного обґрунтування Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється в залежності від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову за участю представників органів охорони навколишнього природного середовища. Штаб відбіркового лову у Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період та його повноваження визначається під час засідання комісії Укрдержрибгоспу з визначення користувачів водних живих ресурсів, що будуть здійснювати зазначений лов відповідно до чинного законодавства. Учасників відбіркового лову визначають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та охорони навколишнього природного середовища із користувачів водних живих ресурсів, які вкладають кошти на зариблення Кременчуцького водосховища та мають власні плавзасоби. 6.2. Проводити лов верховодки і тюльки тюльковими тралами в місцях їх концентрації, включаючи об'єкти природно-заповідного фонду, у весняний та осінньо-зимовий періоди. Лов проводити на глибинах не менше 3 м під контролем органів рибоохорони відповідно до біологічного обгрунтування. 6.3. У місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову ставні сітки з вічком 52, 60 мм. 7. Дозволяється на Дніпродзержинському водосховищі: - у місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка 52 - 60 мм; - застосовувати на зарослих та закорчованих ділянках водосховища глибиною до 2 м в районі о. Крячок, у межах Чикалівських, Успенських, Келебердянських, Солошинських заплав (до Тахтаївського кар'єру і с. Світлогорське) та Орлянської заплави (до лівобережної захисної греблі) низькостінні поріжні сітки з вічком 36 мм і більше (за дозволом органів рибоохорони). 8. Дозволяється на Запорізькому водосховищі використання закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища від греблі ДніпроГЕС до аміакопроводу з 1 липня до 20 вересня. 9. Дозволяється на Каховському водосховищі: - проведення відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької ТЕС, застосовувати три ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм, у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; - для відлову карася в місцях його концентрації протягом промислового періоду проводити лов ставними поріжними сітками з вічком 52 - 60 мм в районі скидного каналу Запорізької ДРЕС; - для виявлення скупчень рослиноїдних риб проводити лов з 1 грудня в Рогачицькій затоці контрольними сітками з вічком не менш 100 мм і двома ставними неводами; - на ділянках від с. Князе-Григорівка до с. Каїри і від с. Дудчани до м. Берислава проводити лов з 1 серпня двома частиковими неводами на кожній ділянці; - на закорчованих і заплавних ділянках Дніпровської гряди, вище урочища Суха Балка - Червона забора з лівого боку від русла Дніпра до сіл Скельки і Тарасівка протягом промислового періоду застосовувати ставні сітки (в тому числі поріжні) з кроком вічка 50 - 60 мм. 10. Забороняється у Київському водосховищі: - частка ставних сіток з кроком вічка менше 75 мм не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості крупновічкових сіток згідно з рибопромисловими документами; - забороняється використання сіток з вічком 30 мм та 70 мм. 11. Забороняється у Кременчуцькому водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше 36 мм протягом усього року. 12. Забороняється у Київському та Кременчуцькому водосховищах використання закидних частикових неводів у дозаборонний період при вилученні 20 % річного ліміту ляща. 13. Забороняється у Каховському водосховищі: - використання ставних сіток з кроком вічка 30 - 36 мм протягом усього року; - використання ставних сіток з кроком вічка 38 - 42 мм в період з кінця весняної заборони до 20 серпня; - використання ставних сіток з кроком вічка 70 мм протягом усього року; - використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) більше 500 м та відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 м; - встановлення у весняний та дозаборонний періоди ставних неводів, ятерів та сіток ближче, ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур. 14. Забороняється у Запорізькому водосховищі: - застосування протягом усього промислового періоду ставних сіток з вічком 30 - 36 мм; - застосування протягом усього промислового періоду сіток з вічком 70 мм; - застосування сіток з вічком 38 мм до 1 вересня; - використання дрібновічкового тралу, окрім періоду з 1 листопада до льодоставу. Лов тралом здійснювати тільки під контролем органів рибоохорони. Голова Укрдержрибгоспу О. С. Качний

01.07.2006, 21:26	#5
Admin Реєстрація: 22.06.1998 Дописи: 1.889 Images: 2970 Дякував: 0 Дякували 35 раз(и) в 23 повідомленнях	ІНСТРУКЦІЯ про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне...... ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 р. N 19 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 270/3563 ІНСТРУКЦІЯ про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства аграрної політики України від 1 серпня 2001 року N 229 (Слова "Держкомрибгосп" та "Держкомрибгосп України" по всьому тексту Інструкції у всіх відмінках замінено словом "Укрдержрибгосп" у відповідних відмінках згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 1 серпня 2001 року N 229) 1. Загальні положення 1.1. Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства (далі - Інструкція) розроблена на підставі законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", постанов Кабінету Міністрів України від 28.09.96 N 1192 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства", від 06.04.98 N 449 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і нормативів плати за їх спеціальне використання", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 N 231 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", від 18.07.98 N 1126 "Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства". (пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229) 1.2. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, мають таке значення: водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування у воді. До водних живих ресурсів належать: - прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку; - круглороті; - морські ссавці; - водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі, черевоногі, двостулкові; - ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини; - водорості, вищі водні рослини; водойми - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт); рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів; рибогосподарські водойми загального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство за умови загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на використання цих ресурсів та без закріплення водних об'єктів за окремими особами; любительське рибальство - лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбаченими правилами любительського і спортивного рибальства; спортивне рибальство - вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів; дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства - документ, що видається органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках). 2. Порядок визначення водойм (їх ділянок) і видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів 2.1. Рибогосподарські водойми (їх ділянки), на яких любительське і спортивне рибальство (далі - любительське рибальство) здійснюється за плату, за умови спеціального використання водних живих ресурсів визначаються органами рибоохорони на підставі біологічних та наукових обґрунтувань. (абзац перший пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229) Нормативи плати за вилов риби, добування інших водних живих ресурсів, що здійснюється за умов їх спеціального використання, встановлюються відповідно до Нормативів плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 449 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2000 року N 231). (абзац другий пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229) 2.2. Документом на право проведення любительського рибальства, що здійснюється за умов спеціального використання водних живих ресурсів на визначених для цієї мети водоймах або їхніх ділянках (далі - водойми), є дозвіл (додаток 1), що видається органами рибоохорони Укрдержрибгоспу (далі - органи рибоохорони). 2.3. Бланки дозволів виготовляються друкарським способом, мають відповідну нумерацію і є бланками суворої звітності. 2.4. Дозволи дійсні за наявності документа, що засвідчує особу. Передача дозволу іншій особі забороняється. 2.5. За видачу дозволів справляється плата, розмір якої визначається Укрдержрибгоспом за погодженням з Мінфіном України. 2.6. Термін дії дозволу встановлюється органом рибоохорони, який його видає. 3. Порядок обчислення та внесення платежів за лов риби, добування інших водних живих ресурсів і за видачу дозволів на право здійснення любительського рибальства 3.1. Обчислення плати за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського рибальства (далі - плата за лов) проводиться за формулою: П = Н х К х Т де: П - розмір плати за лов у гривнях; Н - норматив плати за спеціальне використання водних живих ресурсів в гривнях за 1 кг (затверджені постановою КМУ від 06.04.98 N 449): К - добова норма вилову, яку встановлено дозволом; Т - термін дії дозволу (діб). 3.2. Внесення плати за спеціальне використання водних живих ресурсів громадянами здійснюється одночасно з оплатою дозволу в банківські установи або в касу бухгалтерії уповноваженого органу рибоохорони, який видає дозвіл, на вказаний цим органом рахунок. 3.3. Органи рибоохорони, які уповноважені видавати дозволи (далі - уповноважені органи), ведуть журнал обліку встановленого зразка (додаток 2), аркуші якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою уповноваженого органу, який здійснює фінансову звітність за видачу дозволів. 3.4. Добова норма вилову риби за видами встановлюється уповноваженими органами за місцем видачі дозволу, з урахуванням видового співвідношення тих видів риб, які є об'єктом любительського рибальства, та тих, які найбільш часто зустрічаються в даному регіоні в термін, що вказаний в дозволі. 3.5. Добова норма вилову риби за вагою встановлюється уповноваженим органом за місцем видачі дозволу відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства. 3.6. Плата за видачу дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів (далі - плата за дозволи) відповідно до наказу Державного казначейства України від 22.01.2001 N 3 "Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками", зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.02.2001 за N 104/5295, вноситься рибалками на рахунки органів рибоохорони, які видають ці дозволи. (пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229) 3.7. Облік та використання коштів, отриманих за видачу дозволів, здійснюються органами рибоохорони за кошторисом, складеним відповідно до Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 16.02.98 N 164. Ці кошти використовуються на покриття витрат, пов'язаних з виготовленням та видачею дозволів, матеріально-технічне забезпечення. 3.8. Кошти, отримані за спеціальне використання водних живих ресурсів (далі - плата за лов), уповноважені органи щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, в повному обсязі перераховують до Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації за КФК 13 070 200. 10 % коштів, отриманих за видачу дозволів, структурні підрозділи органів рибоохорони щоквартально, до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, перераховують на спеціальний реєстраційний рахунок Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства Укрдержрибгоспу (далі - Головрибвод). (абзац другий пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229) 3.9. Підрахунки коштів, отриманих за видачу дозволів і за лов, проводяться за даними журналу обліку видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства (додаток 2). 3.10. У випадках, коли видачу дозволів здійснюють структурні підрозділи уповноважених органів, в яких не ведеться бухгалтерський облік, усі бухгалтерсько-фінансові операції з коштами, отриманими за лов і за видачу дозволів, здійснюють їх вищестоящі структурні підрозділи за своїми платіжними реквізитами. Бухгалтерський облік операцій щодо надходження та використання коштів ведеться відповідно до чинного законодавства. 3.11. До 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, структурні підрозділи органів рибоохорони подають до Головрибводу квартальний і річний звіт про отримані кошти та виконання кошторису витрат. 4. Контроль і відповідальність 4.1. Контроль за правильністю розрахунків, обліку та використання коштів, отриманих за лов та видачу дозволів органами рибоохорони, здійснюється Управлінням фінансів, валютного регулювання, бухгалтерського обліку, звітності та контролю Укрдержрибгоспу і Головрибводом. (пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 01.08.2001 р. N 229) 4.2. Відповідальність за правильність розрахунків, обліку та використання коштів, отриманих за лов та видачу дозволів органами рибоохорони, покладаються на керівників структурних підрозділів тих органів рибоохорони, в яких ведеться облік цих коштів. В. о. начальника Головрибводу О. М. Степаненко

01.07.2006, 21:49	#7
Admin Реєстрація: 22.06.1998 Дописи: 1.889 Images: 2970 Дякував: 0 Дякували 35 раз(и) в 23 повідомленнях	Проект: ЗАКОН УКРАЇНИ "Про рибне господарство та промислове рибальство" Проект вноситься народними депутатами України О. О. Шевченком, І. Ф. Томичем, М. В. Гладієм, М. С. Комарем, Р. А. Чубаровим, О. М. Царенком, А. М. Козловським, В. О. Лещенком, Є. О. Гірником, Н. О. Парубком, В. Б. Шкляром, М. Х. Шершуном ЗАКОН УКРАЇНИ Про рибне господарство та промислове рибальство Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади щодо збереження, управління, розвитку промислового рибальства та рибного господарства, порядок взаємовідносин між державними органами управління і користувачами риби та інших водних живих ресурсів у процесі рибогосподарської діяльності і промислового лову риби, організації вивчення, охорони, раціонального використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів що належать до природних багатств внутрішніх водних об'єктів України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони та у Світовому океані. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: анадромні види риб - види риб, які здійснюють нагул у морських водах, а для нересту мігрують у прісні води; відповідальне рибальство - промисловий лов риби та інших водних живих ресурсів, збереження риби та інших водних живих ресурсів, яке забезпечує їх довгострокове використання, з урахуванням специфіки функціонування природних екосистем і збереження біологічного різноманіття; внутрішні рибогосподарські водні об'єкти - водні об'єкти на території України, що використовуються для рибогосподарської діяльності; водні живі ресурси - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування у воді. До водних живих ресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні види риб на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини; каботажне плавання - провадження судном флоту рибної промисловості під Державним прапором України рибогосподарської діяльності в межах Азово-Чорноморського басейну з метою промислу, переробки, транспортування водних живих ресурсів та продукції з них без права заходження в іноземні порти; катадромні види риб - види риб, які здійснюють нагул у прісних водах, а для нересту мігрують у морські води; квота вилову - частка загальнодопустимого вилову (ліміту) риби та інших водних живих ресурсів, що встановлюється для кожної юридичної чи фізичної особи, яка здійснює спеціальне використання окремого виду або групи видів риби та інших водних живих ресурсів; користувачі риби та інших водних живих ресурсів - суб'єкти господарювання та фізичні особи, які здійснюють використання риби та інших водних живих ресурсів; конвенційний район - частина відкритих вод Світового океану, на яку поширюється дія міжнародних договорів щодо регулювання промислу риби та інших водних живих ресурсів; ліміти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів - встановлені обсяги вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів; оренда рибогосподарських водних об'єктів - здійснюване на підставі договору строкове, платне володіння і користування рибогосподарськими водними об'єктами; охорона риби та інших водних живих ресурсів - система заходів, спрямованих на здійснення контролю та запобігання порушенням фізичними та юридичними особами законодавства з питань збереження і раціонального використання риби та інших водних живих ресурсів; правила промислу риби та інших водних живих ресурсів - правила, що встановлюють порядок та умови вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів (далі - правила); продукція промислу українського походження - різні види харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, виробленої з риби та інших водних живих ресурсів резидентами, у тому числі на суднах флоту рибної промисловості під Державним прапором України; промислове рибальство (надалі також - промисел) - підприємницька діяльність з добування (вилову) риби та інших водних живих ресурсів із застосуванням спеціальних засобів з приймання, переробки, перевантаження, транспортування та зберігання виловів і продуктів переробки риби та інших водних живих ресурсів; режим - встановлена на відповідний строк сукупність вимог та правил, що уточнюють, доповнюють або скасовують діючі правила з метою оптимізації кількісного та якісного складу риби та інших водних живих ресурсів (відтворення, вирощування тощо), отримання їх максимальних обсягів у водному об'єкті; рибний морський порт - спеціалізоване державне підприємство з комплексом споруд та інфраструктурою, що розташовані на спеціально відведених території та акваторії і призначені для комплексного обслуговування суден флоту рибної промисловості, перевантаження, переробки та зберігання продукції з риби та інших водних живих ресурсів, відстою; рибопромислове судно - судно, яке використовується для здійснення риболовства, в тому числі судна для приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання уловів риби та інших водних живих ресурсів і продуктів їх переробки, а також для постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів; рибогосподарські водні об'єкти за межами юрисдикції України - виключні (морські) економічні зони іноземних держав, конвенційні райони та відкриті води Світового океану, в яких вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до вимог законодавства прибережних держав та міжнародних договорів; рибогосподарські водні об'єкти спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів (їх ділянок) за суб'єктами рибного господарства; спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів - це всі види використання риби та інших водних живих ресурсів, за винятком любительського та спортивного рибальства у водних об'єктах України, у виключної економічної (морської) зоні, на її континентальному шельфі та у Світовому океані, що здійснюються за умови наявності офіційного документа суворої звітності (ліцензії), який засвідчує право суб'єкта рибного господарства на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів в межах затверджених лімітів. суб'єкти рибного господарства - юридичні та фізичні особи, які провадять рибогосподарську діяльність відповідно до вимог законодавства; улов загальнодопустимий - встановлений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища обсяг максимального улову риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті на певний проміжок часу; флот рибної промисловості - риболовні, науково-дослідні, навчальні чи інші спеціалізовані судна, що безпосередньо використовуються для рибогосподарської діяльності, у тому числі для промислу, охорони риби та інших водних живих ресурсів, транспортування улову в морський рибний порт. Стаття 2. Законодавство про рибне господарство та регулювання рибальства Законодавство про промислове рибальство та рибне господарство ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, розробленого відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, Законів України "Про тваринний світ", "Про виключну (морську) економічну зону України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року", міжнародних договорів у галузі регулювання промислу та виданих відповідно до них нормативно-правових актів. Стаття 3. Завдання законодавства про промислове рибальство та рибне господарство Завданням законодавства про промислове рибальство та рибне господарство є правове регулювання відносин у сфері вивчення, охорони, відтворення, використання, переробки риби та інших водних живих ресурсів та їх реалізації, переміщення через митний кордон України цих ресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів відповідального рибальства, регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України, у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі, у відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав. Стаття 4. Сфера промислового рибальства та рибного господарства Функціонування галузі рибного господарства та промислового рибальства забезпечують суб'єкти рибного господарства, а також технологічно пов'язані з ними підприємства та організації чи інші підприємства, які забезпечують діяльність та розвиток галузі (рибні морські порти, галузеві навчальні заклади, навчально-тренажерні центри, торговельні, будівельні, постачальницькі, науково-дослідні, проектно-конструкторські підприємства та організації, суднобудівні, судноремонтні заводи, селекційні центри, спеціалізовані лабораторії, органи рибоохорони, нагляду за експлуатацією суден флоту рибної промисловості, судна флоту рибної промисловості тощо). Стаття 5. Принципи державної політики у сфері рибного господарства та регулювання рибальства Національна політика у сфері промислового рибальства та рибного господарства ґрунтується на таких принципах: забезпечення продовольчої безпеки держави; управління промисловим рибальством і збереження риби та інших водних живих ресурсів, їх біологічного різноманіття та навколишнього природного середовища; раціональне науково обґрунтоване використання риби та інших водних живих ресурсів з метою одержання максимальних уловів; підвищення біопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом відтворення риби та інших водних живих ресурсів, розвитку аквакультури; підтримка вітчизняного товаровиробника рибогосподарської продукції; забезпечення рівної конкуренції в рибному господарстві; виконання міжнародних зобов'язань України щодо забезпечення виконання функцій держави прапора стосовно суден фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, що провадять промисловий лов риби та інших водних живих ресурсів і рибогосподарську діяльність у виключній (морській) економічній зоні України, відкритому морі, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав. Розділ Ii ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА Стаття 6. Державне управління промисловим рибальством та рибним господарством Державне управління промисловим рибальством та рибним господарством здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Стаття 7. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі промислового рибальства та рибного господарства Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства у встановленому порядку: 1) здійснює: впровадження державної політики щодо ведення промислового рибальства та рибного господарства; державний контроль за охороною, відтворенням, використанням водних живих ресурсів; ліцензування діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі промисловим рибальством); контроль за додержанням ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів; контроль за веденням аквакультури; ведення державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів та рибогосподарських водних об'єктів; державний моніторинг риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення з метою вивчення їх запасів, прогнозування та розроблення біологічно обґрунтованих обсягів вилучення; присвоєння номерів та ведення реєстру суб'єктів рибного господарства; видачу рибопереробним підприємствам номерів, асортиментних знаків для консервів, пресервів та іншої рибопродукції, реєстрацію рибоконсервних та пресервних цехів; державний контроль за діяльністю органів, які здійснюють нагляд в сфері безпеки риболовних суден; розподіл встановлених лімітів на квоти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів і доведення їх до користувачів; розподіл національних квот вилову у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав і відкритих водах Світового океану між юридичними та фізичними особами; представництво, захист прав і інтересів України в міжнародних організаціях, регіональних рибогосподарських організаціях та іноземних державах, міжнародне співробітництво в галузі вивчення, охорони, використання, відтворення, переробки риби та інших водних живих ресурсів Світового океану; підготовку та сертифікацію спеціалістів рибної галузі; державний контроль за додержанням суб'єктами промислового рибальства і рибного господарства вимог законодавства; керівництво охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів; виконання функцій держави прапора, передбачених міжнародними договорами в галузі відповідального рибальства, рибного господарства, стосовно суден юридичних та фізичних осіб України незалежно від форми власності, що провадять рибогосподарську діяльність у відкритих водах Світового океану, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав; державний нагляд за безпекою мореплавства суден флоту рибної промисловості; виконання зобов'язань України за міжнародними конвенціями з питань збереження людського життя на морі, охорони довкілля, що стосуються підприємств і суден флоту рибної промисловості; ведення кадастру риби та інших водних живих ресурсів, що мають промислове значення, моніторинг, ідентифікацію, маркування суден флоту рибної промисловості та маркування знарядь лову; 2) розробляє: основні напрями і програми розвитку рибного господарства та промислового рибальства; нормативно-правові акти щодо провадження промислового рибальства рибогосподарської діяльності у межах своїх повноважень; біологічне обґрунтування лімітів вилучення риби та інших водних живих ресурсів; ліцензійні умови провадження діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів; правила та режими промислу риби і інших водних живих ресурсів, любительського та спортивного рибальства; нормативи, порядок справляння плати за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення; порядок використання коштів на відтворення риби та інших водних живих ресурсів; Статут флоту рибної промисловості та затверджує його; 3) організовує: проведення науково-дослідних робіт з питань вивчення запасів риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, конвенційних районах, відкритих водах Світового океану, виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідно до міжнародних зобов'язань України; проведення експертизи щодо впливу на стан запасів риби та інших водних живих ресурсів експлуатації водозабірних, гідротехнічних споруд та інших господарських об'єктів, проведення вибухових, днопоглиблювальних робіт, видобутку корисних копалин, прокладення кабелів, трубопроводів, проведення будівельних та інших робіт у рибогосподарських водних об'єктах і водоохоронних зонах, а також визначення розміру заподіяних рибному господарству збитків; діяльність селекційно-генетичних центрів та ведення племінної справи для цілей аквакультури; 4) погоджує: проекти нормативно-правових актів з питань промислового рибальства і ведення рибного господарства, які розробляються іншими центральними органами виконавчої влади; плани науково-дослідних робіт з питань виготовлення та удосконалення знарядь лову і добування риби та інших водних живих ресурсів; ліміти вилучення риби та інших водних живих ресурсів; договори щодо надання в оренду рибогосподарських водних об'єктів; програми здійснення науково-дослідного, науково-промислового, дослідно-конструкторського, контрольного, рибницько-меліоративного вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів для цілей відтворення, аквакультури, вивчення їх санітарно-епідеміологічного стану; проекти міжнародних договорів та угод щодо відповідального рибальства, охорони та використання риби та інших водних живих ресурсів; проекти створення нових рибогосподарських водних об'єктів; 5) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. Розділ Iii ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ВОДНІ ОБ'ЄКТИ Стаття 8. Водні живі ресурси Водні живі ресурси поділяються на водні живі ресурси загальнодержавного, місцевого значення та водні живі ресурси відкритих вод Світового океану, територіального моря та спеціальних (морських) економічних зон інших держав. До водних живих ресурсів загальнодержавного значення належать: водні живі ресурси, які перебувають у природному середовищі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод та внутрішніх рибогосподарських водних об'єктів, що знаходяться на території більш як однієї області; водні живі ресурси, які перебувають у водних об'єктах у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також види, які занесені до Червоної книги України; Промислове рибальство провадиться також у відкритих водах Світового океану, територіального моря та спеціальних (морських) економічних зон інших держав. До водних живих ресурсів місцевого значення належать водні живі ресурси, що в установленому законодавством порядку виловлені у водних об'єктах місцевого значення або у ставках, що знаходяться у басейнах річок загальнодержавного значення, а також у штучно створених водних об'єктах, що використовуються для цілей аквакультури. Стаття 9. Рибогосподарські водні об'єкти, які використовуються для цілей рибного господарства та промислового рибальства До рибогосподарських водних об'єктів, які використовуються для цілей рибного господарства та промислового рибальства належать: внутрішні морські води (з лиманами та естуаріями), територіальне море, виключна (морська) економічна зона України, акваторія континентального шельфу, відкриті води Світового океану, територіальне море та спеціальні (морські) економічні зони інших держав; водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища, ставки), які знаходяться і використовуються на території більш як однієї області; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Розділ Iv НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ПРОМИСЛОВОМУ РИБАЛЬСТВІ Стаття 10. Наукове забезпечення Наукове забезпечення в рибному господарстві здійснюють наукові установи, наукові організації, вищи навчальні заклади Iii та Iv рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічної діяльності, основними завданнями яких є: проведення державного моніторингу запасів риби та інших водних живих ресурсів та стану рибогосподарських водних об'єктів; проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення біології та середовища існування риби та інших водних живих ресурсів, збирання біологічних і промислово-статистичних даних, розроблення прогнозів загально- та можливо допустимих уловів основних видів риби та інших водних живих ресурсів; розроблення ефективних екологічно безпечних методів профілактики хвороб риби та інших водних живих ресурсів; розроблення наукових засад управління та оптимального використання риби та інших водних живих ресурсів, їх збереження і відтворення у внутрішніх водах та водах Світового океану; визначення лімітів використання риби та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водах; розроблення і удосконалення методів підвищення продуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом ведення аквакультури, створення нових високопродуктивних об'єктів рибництва на селекційно-генетичній основі; розроблення нових ресурсозберігаючих технологій; розроблення і удосконалення методів виробництва з риби та інших водних живих ресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів, біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для населення та сільськогосподарських тварин; участь у створенні міжнародної системи збереження та управління водними живими ресурсами в Азово-Чорноморському басейні і відкритих водах Світового океану, встановлення та підтримка зв'язків із закордонними рибогосподарськими і науковими установами та організаціями; маркетингові дослідження у рибному господарстві, розроблення стратегії подальшої діяльності суб'єктів рибного господарства, посилення їх конкурентоспроможності, забезпечення інтеграції у міжнародні організації; створення інвестиційних проектів, планів розвитку, реконструкції та реструктуризації підприємств; використання галузевих трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Фінансування наукових досліджень у сфері охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів, аквакультури, діяльності рибогосподарських і наукових установ та організацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших джерел. Стаття 11. Державний моніторинг і ведення державного обліку та державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів що мають промислове значення Державний моніторинг, державний облік та державний кадастр риби та інших водних живих ресурсів, що мають промислове значення ведуться центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів, їх раціонального використання та відтворення. Розділ V ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ПРОВАДЖЕННЯМ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА, РИБОГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА ОХОРОНОЮ ТА ВІДТВОРЕННЯМ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ Стаття 12. Державний контроль за провадженням промислового рибальства та рибогосподарської діяльності Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Стаття 13. Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством здійснюється відповідно до законодавства. Стаття 14. Державний контроль за охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів Державний контроль за охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до законодавства. Розділ Vi ВИКОРИСТАННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ Стаття 15. Види використання риби та інших водних живих ресурсів Використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється в порядку загального і спеціального використання. Загальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється громадянами безоплатно в естетичних, оздоровчих, рекреаційних, наукових, культурно-освітніх, виховних, інших цілях без вилучення їх з природного середовища (крім любительського та спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування). У порядку загального використання риби та інших водних живих ресурсів громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяється зайняття безоплатно любительським і спортивним рибальством (без права реалізації вилову) у визначених відповідно до законодавства рибогосподарських водних об'єктах загального користування у дозволених обсягах за умови додержання правил рибальства і водокористування. Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища і включає промисловий, науково-дослідний, науково-промисловий, дослідно-конструкторський, контрольний, рибницько-меліоративний вилов, вилов водних живих ресурсів для цілей відтворення, аквакультури та визначення їх санітарно-епідеміологічного стану. Законодавством можуть бути передбачені також інші види спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів. Стаття 16. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензія на спеціальне використання водних живих ресурсів містить: - дані про користувача; - дані про район промислу; - дані про рибопромислове судно; - об'єм вилову квотуємих водних живих ресурсів за видами; - дозволені знаряддя лову та способи лову; - дозволені терміни лову; - вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища; - дані реєстрації в Реєстрі та системі моніторингу риболовних суден; - дані про наявність системи управління безпечною експлуатацією. Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об'єктах здійснюється суб'єктами рибного господарства, за плату в межах затверджених лімітів, на засадах рівних можливостей щодо одержання квот вилову та з урахуванням ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм у внутрішніх морських водах територіального моря, континентальному шельфі виключної (морської) економічної зони України, транскордонних водах у межах відкритих вод Світового океану, внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, крім внутрішніх водойм (ставків) рибницьких господарств. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів місцевого значення встановлюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Порядок справляння і розміри збору за спеціальне використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Стаття 17. Встановлення лімітів на використання риби та інших водних живих ресурсів Ліміти встановлюються на види (групи видів) риби та інших водних живих ресурсів, стосовно яких здійснюється промисел на відповідних водних об'єктах, крім ізольованих (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об'єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об'єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення риби та інших водних живих ресурсів. Обґрунтування допустимих обсягів спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів за видами (групами видів) у водних об'єктах розробляють наукові установи та організації на замовлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства, інших юридичних або фізичних осіб - суб'єктів рибного господарства. Затвердження лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів в зоні юрисдикції України в місячний термін здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища на підставі поданого науковими організаціями та установами біологічного обґрунтування. Погодження лімітів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства. Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів державного значення в межах юрисдикції України та водних живих ресурсів в Світовому океані, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні інших держав визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів місцевого значення визначають Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Стаття 18. Розподіл лімітів на квоти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів Затверджені ліміти спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства розподіляє на квоти для спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів між суб'єктами рибного господарства. Науково-дослідний вилов з метою визначення запасів та контрольний вилов риби та інших водних живих ресурсів науково-дослідними організаціями для вивчення їх санітарно-епідеміологічного стану на водних об'єктах місцевого значення, де не встановлені ліміти, здійснюється без квотування. Переважне право на одержання квот вилову риби та інших водних живих ресурсів для здійснення спеціального використання мають суб'єкти рибного господарства, які: здійснюють (з урахуванням можливості використання одних і тих самих водних живих ресурсів у ході виконання різних робіт) вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів під час виконання програм дослідних робіт; здійснюють штучне відтворення риби та інших водних живих ресурсів, рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об'єктів; у попередні роки у повному обсязі використали виділені квоти. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства може відмовити суб'єкту рибного господарства у виділенні квоти у разі: відсутності ліцензії на провадження промислового рибальства; несвоєчасного подання суб'єктом рибного господарства документів на одержання квоти; відсутності частки (крім резерву) нерозподіленого ліміту. Стаття 19. Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів у Світовому океані розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Правила промислу водних живих ресурсів в зоні юрисдикції України розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства на основі його наукового обґрунтування за басейновим принципом за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Правилами промислу визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів, типи, розміри та кількість рибальських суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони. З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів риби та інших водних живих ресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів. Режими затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Стаття 20. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах за межами юрисдикції України У виключних (морських) економічних зонах іноземних держав, конвенційних районах та відкритій частині Світового океану промислове та науково-пошукове використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів або законодавством відповідних іноземних держав. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у відкритому морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав встановлюється відповідно до норм міжнародного права або міжнародних угод. Стаття 21. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів іноземними юридичними і фізичними особами Іноземні юридичні і фізичні особи можуть на рівних з вітчизняними суб'єктами рибного господарства засадах використовувати рибу та інші водні живі ресурси у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на континентальному шельфі, крім акваторій та об'єктів природно-заповідного фонду, за наявності міжнародних договорів з відповідними іноземними державами за дозвільними документами, які видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Іноземні юридичні та фізичні особи, які ведуть вилов риби та інших водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, повинні додержуватися вимог, установлених цим Законом та іншими актами законодавства. Стаття 22. Любительське і спортивне рибальство Для задоволення особистих потреб громадянам дозволяється зайняття любительським і спортивним рибальством. Любительське і спортивне рибальство - це вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів (за винятком видів, занесених до Червоної книги України) у рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) загального користування або у визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках), в установлені строки, у дозволених обсягах та дозволеними знаряддями вилову риби та інших водних живих ресурсів для особистого споживання. Любительське і спортивне рибальство на рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) загального користування здійснюється безоплатно, без надання спеціальних дозвільних документів. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на підставі відповідних дозволів за плату. Плата справляється до надання дозволу і зараховується до спеціального фонду державного бюджету. Порядок зайняття любительським і спортивним рибальством встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 23. Права суб'єктів рибного господарства Суб'єкти рибного господарства мають право на: користування рибогосподарськими водними об'єктами, землями водного фонду та використання риби та інших водних живих ресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку; володіння, користування та розпорядження рибою та іншими водними живими ресурсами, що добуті у встановленому законодавством порядку, а також на доходи від їх реалізації; відшкодування збитків, заподіяних їх здоров'ю і майну внаслідок порушення цього Закону; спорудження у встановленому порядку гідротехнічних та інших об'єктів, які необхідні для забезпечення рибогосподарської діяльності; поновлення права власності на рибу та інші водні живі ресурси; одержання компенсації або відповідних кредитних та інших пільг у разі проведення за власні кошти робіт з відтворення риби та інших водних живих ресурсів, а також здійснення інших ефективних заходів щодо їх охорони тощо. Інші права суб'єктів рибного господарства визначаються законодавством України. Стаття 24. Обов'язки суб'єктів відповідального рибальства, рибного господарства Суб'єкти рибного господарства зобов'язані: додержуватись ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим рибальством; додержуватись правил і режимів промислового рибальства; вносити своєчасно плату за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів; не допускати погіршення умов існування риби та інших водних живих ресурсів внаслідок своєї діяльності; додержуватись встановленого режиму господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг; сприяти спеціалізованим науковим установам у роботі з питань вивчення біологічного стану риби та інших водних живих ресурсів і стану наданих у користування рибогосподарських водних об'єктів; вести облік обсягів використаної риби та інших водних живих ресурсів та подавати у встановленому порядку цю інформацію органам, що здійснюють проведення державного моніторингу, ведення державного обліку та державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів; здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення риби та інших водних живих ресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування; негайно інформувати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки їх загибелі; здійснювати заходи щодо профілактики і боротьби із захворюванням та загибеллю водних живих ресурсів; здійснювати охорону риби та інших водних живих ресурсів, додержуватись режиму охорони видів, занесених до Червоної книги України, в межах наданих у користування промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів; самостійно припиняти використання риби та інших водних живих ресурсів у разі зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення, негайно вживати заходів до усунення негативного зовнішнього впливу на водні живі ресурси та середовище їх перебування, проникнення чужорідних видів; не допускати без дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища переселення і акліматизацію риби та інших водних живих ресурсів; безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, переробки та реалізації риби та інших водних живих ресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби представників спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль за провадженням відповідального рибальства і рибогосподарської діяльності, а також представників органів, що здійснюють ведення державного кадастру і державний моніторинг риби та інших водних живих ресурсів, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання риби та інших водних живих ресурсів, своєчасно виконувати їх вимоги та розпорядження. Розділ Vii ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА РИБУ ТА ІНШІ ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ Стаття 25. Право користування рибою та іншими водними живими ресурсами Юридичні та фізичні особи мають право користуватися рибою та іншими водними живими ресурсами як об'єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону. Право користування рибою та іншими водними живими ресурсами здійснюється з вилученням і без вилучення їх з природного середовища суб'єктами господарювання та фізичними особами відповідно до законодавства. Для здійснення промислу рибогосподарські водні об'єкти (їх ділянки) загальнодержавного значення надаються суб'єктам рибного господарства у користування. Надання у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до законодавства. Припинення права користування рибою та іншими водними живими ресурсами здійснюється відповідно до закону. Стаття 26. Право власності на рибу та інші водні живі ресурси, які вилучені у порядку спеціального використання Право власності на рибу та інші водні живі ресурси набувається та реалізується відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Риба та інші водні живі ресурси, які перебувають у стані природної волі і знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі та Світовому океані, виділені Україні міжнародними організаціями є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника риби та інших водних живих ресурсів, що мають загальнодержавне значення здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України. Кожний громадянин має право користуватися рибою та іншими водними живими ресурсами - об'єктами права власності Українського народу. У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних та фізичних осіб можуть перебувати окремі види риби та інших водних живих ресурсів, які законно, у порядку спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, з додержанням умов та правил вилову, вилучені з природного середовища або розведені в штучно створених умовах, що підтверджено відповідними документами, форма яких визначається законодавством. Риба та інші водні живі ресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову. Не можуть передаватись у приватну власність риба та інші водні живі ресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або у передбаченому законодавством порядку придбані за межами України). Стаття 27. Припинення права власності на рибу та інші водні живі ресурси Право власності на рибу та інші водні живі ресурси припиняється у разі: порушення порядку їх спеціального використання; порушення установленого порядку переселення, акліматизації, схрещування риби та інших водних живих ресурсів, а також виведення та використання генетично змінених їх видів; створення власником риби та інших водних живих ресурсів умов, які призводять до погіршення довкілля, порушення стану екосистем, знищення флори і фауни; встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у приватній власності окремих видів риби та інших водних живих ресурсів; добровільної відмови власників від права власності на рибу та інші водні живі ресурси; порушення інших вимог відповідно до законодавства. Право власності на рибу та інші водні живи ресурси припиняється в порядку, визначеному законодавством. Розділ Viii ШТУЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ Стаття 28. Порядок штучного відтворення риби та інших водних живих ресурсів Штучне відтворення риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства шляхом розведення, вселення, переселення, акліматизації риб, молюсків, інших водних живих ресурсів на рибогосподарських водних об'єктах, які надані їм. Стаття 29. Порядок здійснення аквакультури Здійснення аквакультури дозволяється суб'єктам рибного господарства у спеціальних штучних умовах або наданих для цього у користування чи оренду рибогосподарських водних об'єктах відповідно до законодавства. Розділ Ix ОХОРОНА РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ Стаття 30. Зміст та забезпечення охорони риби та інших водних живих ресурсів Охорона риби та інших водних живих ресурсів забезпечується шляхом: здійснення державного контролю за додержанням вимог цього Закону, інших вимог законодавства щодо охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів та регулювання їх використання у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, а також у відкритому морі відповідно до міжнародних договорів; додержання вимог щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів під час розвідки та видобування корисних копалин, користування надрами континентального шельфу, створення на ньому штучних островів, установок, проведення вибухових, днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів, проведення будівельних та інших робіт у рибогосподарських водних об'єктах; створення заповідників, заказників і виділення інших територій та об'єктів природно-заповідного призначення; встановлення особливого режиму охорони риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або на виконання міжнародних договорів; вжиття заходів щодо запобігання захворюванню риби та інших водних живих ресурсів та ліквідації епізоотій; запобігання проникненню у природне середовище чужорідних видів риби та інших водних живих ресурсів та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення; розведення в штучних умовах рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, риби та інших видів водних живих ресурсів, створення центрів і "банків" для збереження їх генетичного фонду; здійснення інших заходів щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів. Стаття 31. Основні вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об'єктів Під час будівництва, реконструкції та технічного переоснащення споруд, інших гідротехнічних об'єктів, а також проведення робіт на рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) та у визначених водоохоронних зонах, які можуть негативно вплинути на стан риби та інших водних живих ресурсів, виконавці зазначених робіт в обов'язковому порядку здійснюють заходи щодо збереження умов існування, відтворення, міграції, зимівлі риб та інших водних живих ресурсів, а також забезпечують недоторканність ділянок, що мають особливу цінність для охорони і відтворення риби та інших водних живих ресурсів. На рибогосподарських водних об'єктах, які мають важливе значення для збереження і відтворення риби та інших водних живих ресурсів, що перебувають під загрозою зникнення та занесені до Червоної книги України, права водокористувачів та користувачів інших природних ресурсів обмежуються. Проекти створення та режими експлуатації водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших пов'язаних між собою водних об'єктів) повинні передбачати комплекс заходів щодо недопущення погіршення умов міграції та відтворення риби та інших водних живих ресурсів. Зазначені проекти підлягають обов'язковій державній екологічній експертизі, а режими їх експлуатації повинні бути погоджені із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Інші вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об'єктів визначаються законодавством. Стаття 32. Охорона анадромних та катадромних видів риб Іноземні юридичні та фізичні особи у разі вчинення порушення правил промислу анадромних та катадромних видів риб, які формуються у межах вод під юрисдикцією України, несуть адміністративну та/або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України, а за межами України - відповідальність згідно з нормами міжнародного права. Стаття 33. Відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам під час будівництва, експлуатації господарських об'єктів та проведення робіт на рибогосподарських водних об'єктах Під час будівництва та введення в експлуатацію нових або реконструкції, розширення існуючих споруд та інших будівель на рибогосподарських водних об'єктах, а також проведення на них і у водоохоронних зонах різних видів робіт (днопоглиблення, прокладення нафтогазопроводів і продуктопроводів, видобуток корисних копалин тощо), що негативно впливають на стан риби та інших водних живих ресурсів, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюються заходи щодо відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам при проведенні цих робіт. Особи, з вини яких були завдані збитки рибі та іншим водним живим ресурсам, здійснюють проектування та будівництво компенсаційних об'єктів або перераховують кошти до державного бюджету в установленому порядку. Після завершення будівництва компенсаційні об'єкти передаються для експлуатації рибогосподарським організаціям. Стаття 34. Організація охорони риби та інших водних живих ресурсів Державним органом, що забезпечує охорону і регулювання рибальства, а також здійснюють державний контроль у цій галузі, є Держрибінспекція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства. Положення про Держрибінспекцію затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства. Розділ X ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА, ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства з питань промислового рибальства, охорони, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів Порушення ліцензійних умов здійснення промислового рибальства, вимог цього Закону та законодавства з питань охорони, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Розділ Xi РИБНІ ПОРТИ ТА ФЛОТ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Стаття 36. Рибні порти До сфері рибного господарства існують морські та річкові рибні порти, а також портопункти, місця базування суден флоту рибної промисловості. Перелік морських та річкових рибних портів, порто пунктів та місць базування суден флоту рибної промисловості для вивантаження риби та інших водних живих ресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства) затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Рибні порти, портопункти та місця базування суден флоту рибної промисловості повинні забезпечувати: безпечну стоянку суден флоту рибної промисловості; постачання екіпажів суден питною водою та продуктами харчування; звільнення від сміття та забруднених вод; сервісне обслуговування і ремонт суден, їх механізмів та обладнання; перевантаження та збереження продукції, виготовленої з риби та інших водних живих ресурсів з додержанням санітарних вимог; переробку риби та інших водних живих ресурсів. Морський рибний порт входить до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства який. Начальник морського рибного порту на морську вимогу може видавати розпорядження про затримання суден та вантажів. Розпорядження дійсне строком до 3 діб (за винятком неробочих днів), протягом яких судом, господарським судом або іншим уповноваженим органом буде винесено рішення щодо арешту судна або вантажу. Судно або вантаж підлягають негайному звільненню у разі відсутності рішення про їх арешт або надання судновласником чи вантажовласником достатнього забезпечення морської вимоги. Відповідальність за збитки, завдані необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, за розпорядженням яких здійснено затримання. Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та органами місцевого самоврядування. Стаття 37. Судна флоту рибної промисловості Судна флоту рибного господарства завдовжки 24 метри і менше належать до малих суден, завдовжки більш як 24 метри, але менш як 45 метрів - до середніх суден, 45 метрів і більше - до великих суден. Стаття 38. Технічний нагляд за суднами флоту рибної промисловості Судна флоту рибної промисловості завдовжки 12 м і менше не піднаглядні класифікаційному товариству. Технічний нагляд за суднами, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Стаття 39. Допуск суден флоту рибної промисловості до плавання Судно флоту рибної промисловості може бути допущене до плавання після встановлення відповідності його технічного стану вимогам безпеки та охорони на морі та безпеки плавання, а також ідентифікації, реєстрації, маркування судна та знарядь лову, підготовки та сертифікації персоналу. У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава може залучити до виконання певних завдань судна флоту рибної промисловості. Стаття 40. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості Судна флоту рибної промисловості підлягають реєстрації в Реєстрі риболовних суден. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстр риболовних суден є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку риболовних суден здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Стаття 41. Каботажне плавання суден флоту рибної промисловості Каботажне плавання суден флоту рибної промисловості здійснюється за умови одержання дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства. Причалювання до суден закордонного плавання та заходження до іноземних портів суден флоту рибної промисловості, що перебувають у каботажному плаванні, дозволяється лише за умови настання обставин, які загрожують життю і здоров'ю людини на морі. Оформлення в режимі каботажного плавання суден флоту рибної промисловості здійснюється на строк, визначений правилами, програмами дослідження та вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів з урахуванням класифікаційного свідоцтва судна. Митний контроль та митне оформлення суден каботажного плавання, запасів споживання, продукції морського промислу здійснюється в установленому законодавством порядку. Розділ Xii ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ У РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ Стаття 42. Трудові відносини працівників рибного господарства Трудові відносини працівників рибного господарства регулюються Кодексом законів про працю України, Статутом флоту рибної промисловості, іншими нормативно-правовими актами про працю. Управлінський персонал рибної галузі, державні інспектори органів рибоохорони, державні інспектори з нагляду за безпекою мореплавства, члени екіпажів суден флоту рибної промисловості, управлінський персонал рибних морських портів, курсанти та студенти галузевих навчальних закладів мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення та символікою, зразки яких затверджує Кабінет Міністрів України. Особливості умов праці, соціально-побутового та житлового забезпечення, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку окремих категорій працівників рибного господарства встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства згідно із законодавством за погодженням з профспілками. На працівників (членів екіпажів суден) флоту рибної промисловості у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України може бути розповсюджений статус сезонних працівників або тих, що працюють вахтовим методом. Розділ Xiii ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА Стаття 43. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають: формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку; сприяння будівництву та модернізації суден флоту рибної промисловості, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення як будівництва суден для флоту рибної промисловості, так і рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення; пріоритетне надання в оренду водних об'єктів з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, що займаються вирощуванням риби та інших водних живих ресурсів. Розділ Xiv МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РЕГУЛЮВАННІ РИБАЛЬСТВА Стаття 44. Міжнародне співробітництво Міжнародне співробітництво у галузі рибного господарства та промислового рибальства, а також вивчення, збереження, охорони, відтворення, використання, переробки водних живих ресурсів, аквакультури здійснюється з метою забезпечення промислового рибальства за межами юрисдикції України на принципах довгострокового збереження риби та інших водних живих ресурсів та їх раціонального використання, дбайливого ставлення до довкілля; у співробітництві щодо безпеки мореплавства та охорони риболовних суден, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища. Востаннє редагував Admin: 04.07.2006 о 19:53.

01.07.2006, 23:25	#9
Admin Реєстрація: 22.06.1998 Дописи: 1.889 Images: 2970 Дякував: 0 Дякували 35 раз(и) в 23 повідомленнях	Положення про громадських інспекторів рибоохорони Про затвердження Положення про громадських інспекторів рибоохорони Наказ Міністерства аграрної політики України від 9 жовтня 2002 року N 324 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 р. за N 842/7130 Відповідно до статті 58 Закону України "Про тваринний світ" та Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Положення про громадських інспекторів рибоохорони, що додається. 2. Державному департаменту рибного господарства (Алимов С. І.) забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінрибгоспу України від 14.07.97 N 114 "Про затвердження Положення про громадських інспекторів рибоохорони", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.09.97 за N 372/2176. 4. Контроль за виконанням наказу покласти на голову Державного департаменту рибного господарства Алимова С. І. Міністр С. Рижук ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства аграрної політики України від 9 жовтня 2002 р. N 324 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 р. за N 842/7130 Положення про громадських інспекторів рибоохорони 1. Загальні положення 1.1. Це Положення розроблене відповідно до статті 58 Закону України "Про тваринний світ" та пункту 42 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192. 1.2. Громадський контроль у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства здійснюють громадські інспектори рибоохорони (далі - громадські інспектори) за їх згодою. 1.3. Громадські інспектори призначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства та його територіальними органами. 2. Діяльність громадських інспекторів 2.1. Діяльність, керівництво і контроль за роботою громадських інспекторів здійснюються Головним управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Головрибвод) Державного департаменту рибного господарства та територіальними органами рибоохорони, які: а) здійснюють підбір громадських інспекторів; б) проводять інструктажі та семінари; в) забезпечують нормативно-правовими актами; г) координують роботу громадських інспекторів, ведуть облік проведеної роботи; ґ) спрямовують роботу громадських інспекторів шляхом видачі планів та наказів на певні види робіт; д) надають практичну допомогу в організації та проведенні рибоохоронних рейдів; е) підводять підсумки роботи громадських інспекторів за рік. 3. Порядок призначення громадських інспекторів 3.1. Громадськими інспекторами можуть бути громадяни України, які досягли 18 років. 3.2. Громадянин, який бажає бути громадським інспектором, подає до відповідного територіального органу рибоохорони заяву, подання організації, підприємства або установи, що його рекомендує, або письмове клопотання державного інспектора рибоохорони. 3.3. Громадські інспектори відповідно до поданої заяви призначаються начальником Головрибводу або його заступниками, керівниками територіальних органів рибоохорони після проходження ними співбесіди. 3.4. Громадські інспектори отримують посвідчення встановленого Головрибводом зразка (додаток 1). Облік посвідчень громадських інспекторів ведеться у журналі спеціально уповноваженою особою. 3.5. Посвідчення громадського інспектора за підписом осіб, визначених у п. 3.3 цього Положення, видаються терміном на один рік із щорічним продовженням за позитивними результатами роботи. 3.6. Громадський інспектор діє в територіальних межах повноважень органу, що видав посвідчення. На кожного громадського інспектора ведеться картка обліку проведеної роботи (додаток 2). 3.7. Громадські інспектори виконують роботу з охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства без звільнення від основної роботи та додаткової оплати праці. 3.8. Стимулювання громадських інспекторів, які беруть активну участь в охороні, відтворенні водних живих ресурсів та регулюванні рибальства, здійснюється у встановленому законодавством порядку. 4. Координація діяльності громадських інспекторів 4.1. Кожний громадський інспектор працює у взаємодії з державним інспектором рибоохорони і під його керівництвом у межах відповідного територіального органу рибоохорони (відділу, дільниці тощо). 4.2. Керівник підрозділу (державний інспектор), за яким закріплений громадський інспектор: надає йому практичну і методичну допомогу з питань здійснення громадського контролю за дотриманням вимог законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства; координує його діяльність; проводить з ним навчання, регулярні інструктажі з охорони праці та техніки безпеки, ознайомлює його з нормативно-правовими актами, які регулюють здійснення громадського контролю; залучає його до участі у перевірках виконання вимог законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства рибодобувними підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів. 5. Права громадських інспекторів Громадські інспектори мають право: спільно з працівниками органів рибоохорони брати участь у проведенні перевірок дотримання вимог законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства рибодобувними підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів; складати протоколи або брати участь у складанні протоколів про правопорушення відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення; разом з працівниками органів рибоохорони доставляти осіб, які порушують законодавство у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, до міліції чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради, якщо особа порушника не може бути встановлена на місці порушення; перевіряти документи на право використання рибних та інших водних живих ресурсів, проводити огляд речей, знарядь рибальства, добутих об'єктів лову; проводити у випадках, передбачених законом, фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку, як допоміжні засоби для попередження і розкриття порушень законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства; брати участь у підготовці для передачі до судових органів матеріалів про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, та виступати в ролі свідків; роз'яснювати громадянам вимоги правил рибальства та законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства. 6. Обов'язки громадських інспекторів Громадські інспектори зобов'язані: дотримуватись вимог чинного законодавства при проведенні рейдів і перевірок; виконувати покладені на них завдання; подавати органу рибоохорони, який призначив громадського інспектора, щорічний звіт про проведену роботу не пізніше 1 січня наступного за звітним роком. 7. Позбавлення повноважень громадського інспектора 7.1. Орган рибоохорони, що призначив громадського інспектора, має право позбавити його права виконувати обов'язки громадського інспектора з вилученням посвідчення у разі: ненадання щорічного звіту; негативної оцінки роботи; учинення громадським інспектором порушень законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, а також протиправних дій при виконанні обов'язків громадського інспектора. 7.2. Рішення про позбавлення права виконувати покладені обов'язки громадського інспектора з вилученням посвідчення приймається начальником Головрибводу, його заступниками або керівниками територіальних органів рибоохорони. Начальник Головрибводу О. М. Степаненко

02.07.2006, 12:30	#10
JK Banned Реєстрація: 24.03.2006 Звідки Ви: Стараюсь успеть везде Дописи: 2.280 Images: 47 Дякував: 0 Дякували 17 раз(и) в 10 повідомленнях	ДЖ, это все прекрасно. А че делать - прошлой осенью в Вышгороде, областной инспекции, гав-гав-гав-!, спрашиваю о том, как бы так рыбе помочь, браков помочить и пр... Знаеш, что сказали? "Да нет такой должности типа, когда-то вообще была, но у нас щас перестройка и вообще никому гав-гав-гав- не нужно." И кому потом заявы писать? Позже от ЮГа узнал, что таки реально существует институт общ. инспекторов, но меня туда не возьмут - рожей не вышел. Так что хотелось бы услышать конкретное место и чела, которому эту заяву давать. Хотя, после всех мансов, желания поубавилось. ПС Если в этом разделе только документы - перемести в более подходящий.