Гидрологическая ситуация. Украина.

[Конь]

Очень конечно хочется,но и думается ,что в этом году Рыбке будет где отнерестится! Дождливая осень,большой обьем снега в верховьях Днепра,и его приток,мартовский обьем осадков,резкое потепление,и ----БОЛЬШАЯ ВОДА! УРА ТОВАРИЩИ !

[Provodnik]

ПРОГНОЗ

ЕЛЕМЕНТІВ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ

НА ВОДНИХ ОБ’ЄКТАХ БАСЕЙНУ ДНІПРА ТА

СТРОКІВ ОЧИЩЕННЯ ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ

ВІД ЛЬОДУ У 2018 році



Огляд гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейні

Дніпра до Києва на початок березня 2018 р.



Упродовж осінньо-зимового періоду 2017-18 рр. до дати складання гідрологічних прогнозів цього Випуску у басейні Дніпра до м. Києва і на дніпровських водосховищах склалася така гідрометеорологічна ситуація:


1.Короткочасне зниження температури повітря до мінусових значень відмічалося 17-23 грудня 2017 р. В цей період встановився сніговий покрив висотою 5-15 см, із запасами води у ньому 5-20 мм, але, внаслідок відлиги у третій декаді грудня, він практично повністю станув. Загалом за температурою повітря грудень минулого року у басейні Дніпра до Києва виявиться одним із найтепліших з 1961 р.
2.Стійкий перехід температури повітря через 0оС в сторону від’ємних значень відбувся 8 січня 2018 р. (на 1,5 місяця пізніше середніх строків) одночасно по усій території басейну Дніпра до Києва. З цього часу розпочалося стабільне снігонакопичення, льодоутворення і промерзання ґрунту. На дату випуску прогнозу зимовий режим погоди зберігається. З початку стійкого холодного періоду до дати випуску прогнозів (5 березня)в середньому по водозбору Дніпра до Києва випало 84 мм опадів (130% кліматичної норми). Такі погодні умови другої половини зими сприяли снігонакопиченню, інтенсивність якого збільшилася у третій декаді лютого.
3.За даними снігомірної зйомки 5 березня суцільний сніговий покрив відмічається по всьому водозбору Дніпра до Києва. Його висота змінюється від 10 до 50 см, запаси води у ньому зменшуються у напрямку з північного сходу на південь і південний захід: від 80-100 мм (верхів’я В.Дніпра і Десни) до 60-80 мм (середні частини басейнів В.Дніпра, Десни) та 15-40 мм у басейні Прип’яті.
4.Внаслідок виходу у третій декаді лютого – на початку березня кількох активних південних циклонів, снігозапаси у басейні Дніпра до Києва (як і на більшій частині території України) суттєво збільшилися – по основних водозборах в середньому на 9 (Прип’ять) – 28 (Десна) мм (порівняно з 28 лютого) і за даними снігомірної зйомки 5 березня, дорівнювали (у мм і відсотках норми максимальних за зиму снігозапасів):
•Дніпро до Річиці 72 мм – 107%,
•Сож до Гомеля 93 мм – 145%,
•Прип’ять до Мозиря 35 мм – 88%,
•Десна до Чернігова 84 мм – 131%
•Дніпро до Києва 60 мм – 115%

Ці снігозапаси були використані при складанні прогнозів характеристик водопілля 2018 р., поданих у цьому випуску.
5.Підстильна поверхня характеризується достатнім зволоженням метрового шару ґрунту (близько та більше за норму) та неглибоким його промерзанням (менше норми). За вимірами 28 лютого ґрунт промерз до глибини 5-15 см у басейні Прип’яті, верхів’ях Дніпра і Десни, р.Снов (притока Десни) та на нижніх ділянках басейну В.Дніпра, Сожу, на решті території басейну Дніпра до Києва до 20-35 см, у басейні Сейму та на нижніх ділянках басейну р. Тетерів (зона формування бічного припливу до Київського водосховища) до 40-44 см – це значно менше, порівняно з середніми показниками на цю дату. Такий стан підстильної поверхні сприятиме середнім втратам тало-дощових вод; розраховані за гідрологічними моделями коефіцієнти стоку у період сніготанення можуть дорівнювати 0,4-0,5.
6.Затримка зимових процесів, достатня кількість опадів у листопаді-грудні (за період 1 листопада – 8 січня у басейні Дніпра до Києва випало 150 мм опадів або 140% кліматичної норми, більша їх частка - у вигляді дощу) та танення снігу, який короткочасно встановлювався в середині грудня, зумовили формування високої водності річок і припливу води до водосховищ, що суттєво відрізняє поточну зимову межінь від останніх років.

Приплив води до Київського і Канівського (стік Десни) водосховищ у січні - лютому відповідав витратам 5-10 % - вої забезпеченості і склав 170 - 210% норми. Середні за лютий витрати води В.Дніпра, Сожу, Прип’яті, Десни у замикальних створах відповідають 170-190% місячної норми. Таким чином, весняне водопілля формуватиметься на фоні підвищеної водності, ґрунтова складова матиме вагому частку у сумарному обсязі весняного стоку. На дату випуску прогнозу 5 березня приплив до Київського водосховища дорівнює 1190 м3/с, до Канівського (стік Десни) 270 м3/с (норма для березня, відповідно, 1130 та 325).
7.Стійкі льодові явища на річках басейну Дніпра та водосховищах каскаду утворилися 8 - 15 січня, що на 40-50 діб пізніше середніх багаторічних строків. 14 - 25 січня встановився льодостав (на 25-50 діб пізніше середніх багаторічних строків). Товщина льоду на річках і водосховищах була меншою за норму. Характерною особливістю льодового режиму зими 2017-18 рр. є інтенсивне утворення шуги восени, утримання її під льодом упродовж зими, що сприяло формуванню й збереженню зажорів льоду з виходом води на понижені ділянки заплав.
8.Станом на 5 березня на річках зберігається режим стійкої підвищеної зимової межені з незначними добовими коливаннями рівнів води. Поточні рівні води у більшості створів гідрологічних постів на річках басейну Прип’яті та на Десні, у нижній течіях В.Дніпра і Сожу перевищують мінімальні за багаторіччя значення максимумів водопілля. На водних об’єктах відмічається льодостав, льодостав з ополонками, товщина криги 10-30 см (менше норми на цю дату). На річках басейну Прип’яті висота снігу на льоду менша за 5 см, на решті річок та Канівському, Кременчуцькому водосховищах переважно 11-20 см, на Київському – 20-30 см, на решті водосховищ каскаду сніг на льодовому покриві відсутній. Наявність снігу на льодовому покриві сприятиме більш повільному процесу скресання й руйнування льоду.

Таким чином, станом на 5 березня 2018 р. у басейні Дніпра до Києва склалися умови для формування весняного водопілля, значно вищого за попередні кілька років за усіма елементами.

Основні висновки щодо прогнозованих елементів водопілля 2018 р.

(за умови нормального розвитку гідрометситуації у березні-травні)


1.За серединою прогнозованих інтервалів максимальні рівні водопілля очікуються:
•вище за середні багаторічні значення на В. Дніпрі на ділянці Неданчичі – Дніпровське на 0,7- 0,9 м;
•близько та дещо вище норми (на 0,2-0,45 м) у нижній течії Прип’яті, Десні біля Новгород-Сіверського ( вище на 0,2 м);
•нижчими за середні багаторічні значення на Десні та її притоках Сейм, Снов на 0,2 - 1,0 м;
2.Амплітуда очікуваних підйомів рівнів води (порівняно з відмітками водної поверхні на 6 березня) становитиме: на Дніпрі та Прип’яті 0,8-1,9 м, на Десні та її притоках 0,8 - 2,6 м.
3.Максимальні витрати водопілля за серединою прогнозованого інтервалу очікуються: у пониззі Прип’яті та Верхнього Дніпра (у межах України), по припливу води до Київського водосховища близькими до витрат 25-35 % - вої забезпеченості, у нижній течії Десни (бічний приплив до Канівського водосховища) – 75- 80%.
4.Проходження максимумів водопілля очікується у строки, близькі до середніх багаторічних, на Десні, Сеймі – пізніше за них.
5.За серединою прогнозованих інтервалів об’єми припливу води за період водопілля до Київського та Канівського (стік Десни) водосховищ відповідатимуть об’ємам 40 - 75%-вої забезпеченості.
6.Очищення водосховищ дніпровського каскаду від льоду можна очікувати: Канівського, Дніпровського і Каховського водосховищ в середині березня, решти водосховищ - у другій половині березня, що близько та на 4-5 діб раніше (за серединою інтервалу прогнозу) середніх багаторічних строків.

Можливі негативні наслідки під час весняного водопілля


7.Вихід води та тривале затоплення заплави В.Дніпра і Сожу (Чернігівська обл.), Десни (в усіх створах водпостів, окрім Чернігів та Літки), р.Снов;
8.При проходженні водопілля на Верхньому Дніпрі, Сожі, Десні очікується часткове затоплення (обтоплення водами Дніпра, Сожу, Десни, відрізання від шляхів сполучення) територій і об’єктів, розташованих на заплаві цих річок (частин населених пунктів, присадибних ділянок, перелив води через автодороги місцевого значення) у Чернігівській області (Ріпкинський, Чернігівський, Новгород-Сіверський, Коропський, Куликовський, Сосницький райони).
9.На Прип’яті в зоні ЧАЕС при проходженні максимумів водопілля можна очікувати затоплення прируслових ємкостей між основним руслом річки і дамбами обвалування.
10.Пропуск льодоходу через водосховища дніпровського каскаду не повинен супроводжуватися негативними наслідками. Під час пропуску максимумів водопілля є ймовірність часткового затоплення заплавних територій, в т.ч. понижених ділянок прирічкових населених пунктів у верхів'ї Кременчуцького водосховища (Черкаська обл.) та на Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних холостих скидів води). Ймовірним є перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки, затоплення лівобережної заплави між дамбою і корінним схилом долини Дніпра та понижених ділянок місцевих сільських доріг у заплаві, а також територій низькорозташованих об’єктів та приватних новобудов (в районі населених пунктів Гнідин, Вишеньки, Бортничі).
11.На Дніпрі у Києві під час пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування регулювання стоку ГЕС) можна очікувати вихід води на прирічкові території (пляжі) у межах міських зон відпочинку та їх нетривале затоплення. Також за умови наповненого до проектних позначок (91,5 м БС) Канівського водосховища не виключена можливість часткового затоплення понижених прируслових ділянок садово-дачної забудови у міській та приміській зонах (за даними попередніх років). Для територій міської житлової забудови, споруд і госпоб'єктів міста негативних наслідків не очікуємо.

Згідно з прогнозом погоди початок сніготанення на правобережжі Прип’яті і в зоні формування бічного притоку до Київського водосховища очікується 7-10 березня,на решті території - в середині березня.

В разі відновлення снігонакопичення та після закінчення сніготанення будуть виконані додаткові розрахунки і подані у цьому випуску прогнози, при необхідності, будуть уточнені.

В разі випадіння значних чи тривалих дощів у квітні – травні не виключається можливість формування дощових паводків на спаді водопілля. Такі зміни гідрологічного режиму прогнозуватимуться у короткостроковому порядку.

Розвиток водопілля в ході припливу води до Київського та Канівського (стік Десни) водосховищ передбачатиметься прогнозами на 1-4 доби.

[A.Ali]

УВАГА! Очікується погiршення погодних умов.

[[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Vaschek]

Спрошу...
А кк сейчас в Киеве "воду дают", просидел в понедельник с 6,30 до 19,30 на набережной у 7й лестницы воду так и не дали...
Хотя по данным сайта метео гов наполненность чуть ли не 100%я

[uss]

На том же метеоговуа (тыцькаем там на "гідрологія", потом на "дані автоматизованих гідрологічних постів" ,потом жмём на "звіт", есть возможность посмотреть ПОЧАСОВО, ОКРОМЯ ВЫХОДНЫХ ДНЕЙ . Дают по чуть-чуть, около 10 см. На набережной не ловлю, но думаю, что хрен заметишь. А на берегу, сделав "привязку" к камышу, например, видно.

[Provodnik]

за текущую неделю только во вторник как исключение было более-менее, все остальные дни с 08-30 до 20-30 такой мизер что заметить струю можно разве что на фарватере, вечером все как и положено около 21-00 и много, если дожди не пойдут то все время так и будет.

[1968]

Сегодня ночью воду хорошо подняли в Киеве....

[mrgreen]

Кто подскажет, сейчас по ночам есть струя, имеет ли смысл на ночь лодкой ехать.
Или может где график посмотреть,т.к. тут [[Ссылки только членам профсоюза. ] ничего нет.

Благодарю

[linchuck]

Допис від mrgreen

Кто подскажет, сейчас по ночам есть струя, имеет ли смысл на ночь лодкой ехать.
Или может где график посмотреть,т.к. тут [[Ссылки только членам профсоюза. ] ничего нет.

Благодарю

А разве ночью можно выходить на лодке?

[mrgreen]

Это вопрос или желание "поумничать" ?

Допис від linchuck

А разве ночью можно выходить на лодке?

[Leva]

Струя в будний день утихает где-то к двум часам ночи, данные недельной давности в окрестностях Киева и чуть ниже. Утром уже пару месяцев болото

[linchuck]

Допис від mrgreen

Это вопрос или желание "поумничать" ?

Это правила...

[Piter Salo]

Допис від linchuck

Это правила...

И какие Ваши доказательства?
Можете почитать правила обозначения маломерных судов в ночное время.
В соответствующем разделе мы этот вопрос уже обсуждали.

[linchuck]

Допис від Piter Salo

И какие Ваши доказательства?
Можете почитать правила обозначения маломерных судов в ночное время.
В соответствующем разделе мы этот вопрос уже обсуждали.

Перелистав все возможные "бумажки", к однозначному выводу я все равно не пришёл.
Тут было бы неплохо получить коммент грамотного юриста ну или рыб.патруля
Ну если таки можно - беру свои слова назад, сам ночью никогда не ловил и не собираюсь.

[Provodnik]

тема малеха не та, но что тут непонятного, ловить с лодки нельзя только на море т.к.

Правила любительського і спортивного рибальства
3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів:
у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше
години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному
та Азовському морях; ( Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з
Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

ничто не запрещает маломеркам выходить ночью, правда с соблюдением требований по месту остановки и огням т.к.

[[Ссылки только членам профсоюза. ]
ПРАВИЛА судноплавства на внутрішніх водних шляхах України
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства інфраструктури
N 463 ( z0078-17 ) від 23.12.2016
N 354 ( z0972-18 ) від 06.08.2018 }
Розділ 3. Візуальна сигналізація суден
3.13. Ходова сигналізація малих суден
3.13.1. Одиночні малі моторні судна повинні нести:
Уночі:
3.13.1.1. Топовий вогонь; цей вогонь повинен розміщуватися по
осі судна щонайменше на 1 м вище бортових вогнів, він повинен бути
ясним, а не яскравим.
3.13.1.2. Бортові вогні; ці вогні можуть бути звичайними, а
не ясними і повинні бути розміщені:
а) або як це зазначено в підпункті "б" пункту 3.8.1 цих
Правил;
б) або поруч чи в одному ліхтарі по осі судна на носу чи
поблизу від нього.
3.13.1.3 Кормовий вогонь, що відповідає вимогам підпункту "в"
пункту 3.8.1 цих Правил. Цей вогонь можна вилучити, однак у цьому
випадку топовий вогонь, зазначений в пункті 3.13.1.1 цих Правил,
повинен бути замінений ясним білим вогнем, видимим звідусіль.
3.13.2. Одиночні малі моторні судна довжиною менше 7 м можуть
замість вогнів, зазначених у пункті 3.13.1 цих Правил, нести
звичайний білий вогонь, установлений у відповідному місці на
висоті, на якій він видимий звідусіль.
3.13.6. Одиночні малі судна, що не є ні моторними, ні
вітрильними, повинні нести:
Уночі:
звичайний білий вогонь, видимий звідусіль.
Однак суднові шлюпки за тих самих умов повинні показувати цей
вогонь лише при наближенні інших суден.
3.20. Стоянкова сигналізація суден
3.20.2. Судно, що стоїть на відкритому місці (без
безпосереднього чи іншого доступу до берега), повинне нести:
Уночі:
два звичайних білих вогні, видні звідусіль і розміщені у
відповідних місцях: один - у носовій частині на висоті не нижче
4 м, а другий - у кормовій частині на висоті не нижче 2 м і,
щонайменше, на 2 м нижче першого.
Розділ 7. Правила стоянки
7.3. Стоянка на якорі
Судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі
споруди не можуть ставати на якір:
а) на ділянках судноплавного шляху, на яких стоянка на якорі
заборонена;
б) на ділянках, позначених знаком А.5 (додаток 4 до цих
Правил); заборона поширюється тільки на той бік шляху, на якому
розміщений цей знак.

[Piter Salo]

В двух словах так
Есть места на Днепре, где хорошо ловится рыба ночью.
Приходилось вставать рядом с судовым ходом. Вахта выставлялась всегда. В одиночку ночью - не советую!!! При появлении сначала звука, а потом и цели в видимости, всегда себя обозначайте, лучше хорошим фонарем и сигналом "Я ЗДЕСЬ" - полой закрываете фонарик и светите - короткий-длинный (кто помнит фильм "Мичман Панин", там это показано). Срабатывает всегда. Судно подает сигнал, освещает вас и аккуратно проходит. Никогда не было конфликтов и тьфу-тьфу, происшествий. Конечно, это в первую очередь для сомятников и любителей ночного леща.
НХНЧ.

[linchuck]

Гідрометеорологічна ситуація в басейнах річок України станом на 10 лютого 2020 р.

та попередня оцінка водності весняного періоду 2020 р.



Упродовж осінньо-зимового періоду 2019-2020 рр. в басейнах всіх річок України склалися вкрай несприятливі гідрометеорологічні умови для формування весняного водопілля.

Одночасне поєднання станом на початок лютого 2020 р. комплексу несприятливих для формування весняного стоку гідрометеорологічних умов у басейнах всіх річок України спостерігається вперше. Адекватні до 2020 р. аналоги за значеннями і процесами формування усіх чинників весняного стоку, відсутні.

Календарна зима 2019-2020 рр. характеризується аномально й стабільно теплою погодою (без стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0оС в сторону від’ємних значень) та меншою за норму кількістю опадів.

У добовому розрізі температурний режим по всій території був дуже нестабільним, з частим чергуванням коротких періодів зниження та підвищення температури, при цьому сума позитивних температур (за період грудень – перша декада лютого) в 1,5-3 рази перевищила суму від’ємних.

Середня за грудень 2019 р. температура повітря дорівнювала 1,5-4,0 °С тепла (на 3,5-6°С вище кліматичної норми), за січень 0,5-1,5 °С тепла (лише у верхів’ях басейнів В.Дніпра, Десни, Сіверського Дінця та приток Середнього Дніпра у РФ 0,1-1,5°С морозу) - на 3-7°С вище норми. У першій декаді лютого зберігалася позитивна аномалія (на 2-5°С вище декадної норми). Більш прохолодно було на Лівобережжі – середня за декаду температура повітря тут становила 1,0-3,6°С морозу, на решті території від 0,4°С морозу до 2,0°С тепла.

Опади в період календарної зими 2019-2020 рр. випадали переважно у вигляді дощу і мокрого снігу. З осені та упродовж поточної зими (включно перша декада лютого) зберігався недобір опадів. За листопад - грудень 2019 р. випало переважно 50-80 мм (в Карпатах 200-350 мм), за січень - першу декаду лютого 2020 р. 35-75 мм (в Карпатах 100-210), що відповідає 50-70% кліматичної норми.

Підстильна поверхня річкових водозборів характеризується високою водопоглинальною здатністю, розраховані коефіцієнти весняного стоку дорівнюють 0,1-0,2.

Промерзання ґрунту на кінець першої декади лютого мінімальне і становить переважно 1-13 см, лише у басейнах Десни, Сули, Росі і частково Сіверського Дінця 10-20 см.

З осені метровий шар ґрунту був недостатньо зволоженим (50-70% середніх багаторічних значень). Надалі, внаслідок теплої погоди та випадіння опадів, ґрунтові вологозапаси збільшилися. Розраховані за прогностичною системою Sloj станом на 10 лютого запаси вологи у метровому шарі ґрунту на рівнині України дорівнюють переважно 100-200 мм (дещо менше за середні багаторічні величини), що загалом підтверджується інструментальними визначеннями метеостанцій станом на 8 лютого.

Аномально тепла погода визначила відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів. Сталого снігового покриву до кінця січня не було (окрім високогір’я Карпат). Сніговий покрив на рівнині України почав утворюватися тільки наприкінці січня, у Карпатах – поступово збільшувався. У першій декаді лютого сніг частково танув, потім знову утворювався й танув, зумовивши формування невисоких паводків на карпатських річках (з виходом води на заплаву міждамбового простору у пониззі Боржави і Латориці) та переважання незначного росту рівнів води більшості рівнинних річок (без загрози негативних наслідків).

За результатами снігомірної зйомки 10 лютого суцільний сніговий покрив зберігається у середньо- та високогір’ї Карпат висотою 10-66 см, на Лівобережжі України висотою до 10 - 15 см (на окремих площах у басейнах річок Приазов’я 14-36 см), у басейнах Інгулу та Інгульця 1-8 см, у басейнах Верхнього Дніпра і Десни 1-4 см. На решті території сніговий покрив практично відсутній або ж залягає окремими плямами.

Запаси води у сніговому покриві станом на 10 лютого дорівнюють (у міліметрах): у басейнах В.Дніпра, Десни, Сули 1-2; Псла 1-7, Ворскли, Орелі 8-16, Самари та річок Приазов’я 11-26 (на окремих ділянках річок Приазов’я 57-72), Сіверського Дінця 5-20; у середньогір’ї Карпат 20-50, у високогір’ї до 196 мм, що загалом значно менше норми для цього періоду (окрім Приазов’я, де вони відповідають 172 % норми на цю дату).

Водність більшості річок України з осені зберігається меншою за середні багаторічні значення, середні за січень витрати води складають 50-80 % місячної норми. Зберігається маловоддя (гідрологічна посуха) на Росі, Сулі та по бічному припливу води до Кременчуцького водосховища (середні за січень витрати води дорівнюють 15-22 % січневої норми). Поточні рівні води в річках більш ніж на 1-2 м (на окремих ділянках приток Прип’яті на 0,3-0,7 м) нижчі за відмітки заплави. На багатьох рівнинних річках Правобережжя рівні води залишаються близькими до найнижчих за багаторіччя.

У листопаді-січні льодоутворення практично не спостерігалося. Масово на всіх річках та водосховищах (окрім Каховського та української ділянки Дунаю) льодові явища з’явилися лише у першій декаді лютого (до встановлення тонкого льодоставу), на ряді ділянок швидко утворилися малопотужні зажори, без негативних наслідків.

Гідрометеорологічної ситуація, що склалася станом на 10 лютого (за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів у лютому-квітні) вказує на високу ймовірність формування низької водності (рівнів, витрат) річок держави у весняний період. Небезпечної дії високих річкових вод та льодоходу не очікується. Але, зважаючи на стан русел річок (зарегульованість чисельними ставками, заростання очеретом) можна передбачити локальні підтоплення місцевим стоком на окремих понижених прируслових ділянок під час танення наявних снігозапасів.

[Джин19]

максимум добового припливу води до Київського водосховища - 30-31 березня величиною 950 м3/с (норма 4200 м3/с), він є одним з найнижчих за останні 100 років (меншим є лише добовий приплив до водосховища у екстремально маловодному 1925 р. - величиною 892 м3/с).---_---------Воды нет!!!!

[Olex]

Допис від Джин19

максимум добового припливу води до Київського водосховища - 30-31 березня величиною 950 м3/с (норма 4200 м3/с), він є одним з найнижчих за останні 100 років (меншим є лише добовий приплив до водосховища у екстремально маловодному 1925 р. - величиною 892 м3/с).

Цікаво - а до якого такого водосховища вимірювався приплив води в 1925 році і взагалі до 1966 року?

[SVP]

Думаю, замеряют поток воды в Днепре выше квх. А накапливается она в водохранилище или идёт дальше вниз, это уже не важно.