Змагання з лову хижака спінінгом--Соревнования по ловле хищника спинингом

[valnaval]

У кого будет возможность подобрать попутчика на озеро? Могу быть в 6:00 на любо из станци метро- Нивки, Святошино, Житомирская или Ак.Городок. Порядочность.

[РИБФАК]

- Де моя машина?
- Яка машина?
- Моя! Чорний Toyota FJ cruiser. Ніхто не бачив? Як же я без неї?
- Так як і завжди. На блаблакарі. Не випендрюйся і йди бронюй.
О п'ятій ранку білий Опель підібрав мене на Київській і полетів на захід. Проїхали поворот на Бишів. На Окко стоять хлопці з Флагман. Привіт хлопці. Знайомство, гаряча кава, дорога, трек "вмєстє с Флагман, єдєм, єдєм на риба-риба-рибалку" (дуже символічно), приїзд. Привіт, Соснівка. Ти дуже гарна. Я тут вперше і мені тут подобається. Відчуття гостинності не покидало мене ні на мить.
Відкриття, жеребкування, вручення пакетів з приманками... і оголошення: "6 хвилин до старту". Паніка. Я мало дуба не врізав. О-оу. За цей час встиг посадити на гаки лише три селіконки. Вони виглядали апетитнішими за ті, що я мав у двох пачках, куплених заздалегідь спеціально для цього фестивалю (тут можна ловити лише на азуру).
Свисток. Де мій сектор? АААААА!!!!!! Пам'ятаєте як бігав Кевін у "Сам удома"? Ото і я так. А мужики вже тягнуть. Та і я вже тягну. 1,2,3,4. На переборі приманок. І тиша. А мужики тягнуть. На воблери. А я? А я не вмію. Що робити? Продовжувати перебір і міняти подачу. Ок. Нарешті дійшла остання черга до твістера Мун у кольорі блискавки. Андрій у флагмані так і сказав: "бери його", а я йому: "та якийсь він уродський і кволий", а він мені: "лишнім не буде". І от черга дійшла до нього. Три хвилини до завершення. Повільна придонна і 4,5,6. 6 щук. Свисток. Хух! Ну і ну! Що далі?
Зона смерті. Міляка. Я про то не знав тоді. Свисток. Ну, Мун, не підведи. Пограли! Перша проводка. Переслідує, але не бере. Продовжимо. Лише невпевнені контакти. 10 хвилин пройшло. Радикальна зміна. Залізо. Одна єдина залізяка на ймення Есокс вселяла довіру лише своєю назвою. За тиждень до того спеціально поїхав на Волинську, щоб придбати її. Залізо повинне бути. Бодай одне, бодай якесь. Трента закинула Есокса на протилежний берег під кірку льоду. Є! Йди сюди, мала. Це, здалося, розхвилювало зону, бо не бачив щоб хтось мав клювання. Як шуліка на здобич, подивитися на мою щуку прилетів квадрокоптер. Вчасно. Беру ще три підряд. Сподіваюсь кадри будуть класні. «Суддя, заберіть звідси цього Месера! Рибу розлякає». А у пам'яті ще свіжі спогади як пан Фролов закинув свою блешню на таку ж пластикову стрикозу у фіналі Траутманії і був від того зовсім не радий. Месер полетів і більше не клювало. Не страшно. Зона смерті пройдена достойно.
Початок наступного, третього туру, порвав мене на шматки. Із сусіднього містка дядько крикнув своєму знайомому, що стояв поруч зі мною: "Коля, ти гратимеш у парі з чемпіоном Рибальських Ігор. Маєш чому навчитися у нього". Після такого, іншого місця для себе у цьому всесвіті, окрім як біля Озера святих сліз, я не уявляю. Тур зіграв нормально. Чемпіонське знамення гордо виніс.
Четвертий тур. Напруження велике. Саме останній тур виявить хто є хто. Це тест на готовність. Вйо до лову! Перша проводка. Уже біля містка гуп! Є. Мун тримає марку. Зміна приманки дає другу зубату. У напарника тиша. Міняємось. Третя, четверта. Есокс відстрілився. Перев’язався. 5 хвилин до кінця. Знову мун. Веду в сантиметрі над дном. Ручку кручу ледь-ледь. Тюк! Терплю. Тюк! Терплю. Тюк! Нерви струною. Тюк-тюк! Підсічка: гуп! Торпеда пішла у бік. В голові набатом б'є вивчене правило з форельних дуелей: "риба, котра зачепила снасть партнера, не зараховується". Вмикаю форс. Трента в'яже від комеля. Фрикціон невгамовний. Гарна і норовлива. Бум-бум-бум, пух. Я підстрибнув на три фути. Розпач залив мене. Тут потрібен був не форс, а делікатність. Селоооо! Провчила мене. Від пихи й сліду не лишилося. Пливи, маленька. Ти боролася і ти виграла. Ти мені запам'яталася. Свисток.
Відчуття невагомості поволі відступило. Я вже не в космосі. Змагання відміняють гравітацію. І ось вони скінчилися. Я на землі. Проте лишилася інтрига. Хто я? Де я? Знаю, що виступив стабільно. Брав 2.5 кг у турі. Знаю, що вдало пройшов зону смерті і у четвертому турі теж на гальма не тиснув. Це перемога за моїми власними критеріями. Це те, за чим я приїхав у свій перший фестивальний сезон на перші свої змагання фестивального типу по щуці. Я радий. Це старт, з яким я почну свій перший спортивний сезон наступного року.
Люди зібралися півколом. Зараз все скажуть. Четвертий. Не я. Третій. Не я. Другий. О, Боже, тільки не я! Білошицький. Я. З'їв?
Перше місце забрав спортсмен, який зловив 12 кг. На 3 кг більше за мене. Смовж Віталій. Це потужно. Щиро вітаю. Мені, однозначно, є чому вчитися. Шкода, що ми не перетиналися в турах. Це був би гарний досвід. Кубок дістався сильнішому у чесній боротьбі.
На цих змаганнях я також роззнайомився з молодим спортсменом Олексієм Тєлєгіним. Вперше ми зустрілися на Azura fest на Тельбині за місяць до того. Зіграли ніс у ніс. Майже до грама. Зайняли перше і друге місця. На цьому фестивалі все майже повторилося. Можливо, це народження нової команди. Буду радий.
Не для годиться, а з натхненням, дякую організаторам з компанії Флагман і управляючим клубу рибалок «Відпочинок» у Соснівці за чудовий фестиваль, організацію якого варто ставити в приклад. Окрема подяка за призи.
https://www.youtube.com/watch?v=sUoKC80Rc0o
За тиждень мене чекає Барабой. Кубок Одеської області. Потанцюємо?

[daiwer]

Взять в плен вождя - задача не простая.
На прошлых выходных как обычно ловил щуку. Ну, вернее не совсем как обычно, а в режиме соревнований. Ну и ловить надо было не просто, а по формату 5-ти самых крупных рыб. Вот тут для меня и начались трудности, ибо целенаправленно ловить крупную рыбу сложно, а ловить её на не знакомой акватории это ещё +100% к сложности задачи.
Это интересное соревнование называется UFL. И формат его очень похож на формат штатовских Bass Masters, где нужно учиться ловить именно крупную рыбу и уметь сохранять ее живой до взвешивания. Или как любит выражаться мой напарник Сергей Байталоха: «Тут место хорошее, тут можно убить вождя», а в формате этого мероприятия его нужно взять живым в плен и желательно не одного, а пять



Решение про участие нашего экипажа было принято достаточно спонтанно. Есть в компании заряженный катер, есть люди, умеющие и любящие ловить рыбу, есть интересный перспективный турнир, а давай поучаствуем, тем более что формат нов и интересен. Экипаж решили формировать по принципу сплава молодости и опыта. Роль молодости была отведена мне, а на роль опытного утвердили Сергея Байталоху, человека участвовавшего во всех Чемпионатах и Кубках Украины и коммерческих турнирах типа Немирова. Вот так и сформировался экипаж команды «FAVORITE-Lowrance».



Зоной осеннего отборочного этапа организаторы выбрали всю акваторию Киевского водохранилища от границы с Белоруссией до Вышгорода, за исключением зимовальных ям и устьев впадающих в него рек. Для того чтобы участники не нарушали границы зон в каждой лодке закрепляли GPS трекер. При выходе «за флажки» сразу звонок от судьи и предупреждение, а при повторном залёте дисквалификация. Кроме того на каждой лодке была на специальном крепеже была установлена Sony Аction Сam с выносным блоком питания. Благодаря тому, что в поле зрения камеры попадала вся лодка, можно будет сделать красивое кино по итогам турнира и избежать различных моментов с не спортивным поведением участников.
На такой огромной территории ещё ни разу у нас в стране не проводились соревнования и тут сразу стало ясно, что при прочих равных будут преимущество у спортсменов на самых мощных плавсредствах и с самыми новыми навигационными и рыбопоисковыми системами.



Ну и фактор своего поля никто не отменял – те, кто часто ловят в этой акватории либо часто на ней соревнуются, имеют +100% к результату.
Мой опыт ловли в зоне плавней которую рыболовы именуют Сорокошичи составлял аж одну рыбалку в конце 2013 года, а опыта на большой воде водохранилища было гораздо больше, но погодные условия и дальность наработанных точек делали их посещение слишком авантюрным занятием. По итогу тренировок в жёстких погодных условиях на территории плавней, решили делать упор на известные Сергею точки около основного русла Днепра и пару, наработанных на тренировках в шхерах. Места там очень красивые и перспективные с точки зрения ловли щуки. А заодно с изучением акватории изучил местные названия различных точек и местностей хорошо известных тем кто там постоянно ловит: «Лампочка», «Подкова», «Кладбище», «Лимановка», «Кладбище бакенов», «Афганский остров», «Ментовский залив» …

На тренировках в первый день начали с того что решили искать активную рыбу твичем. Собрали каждый по New Spirit-у, я лайтовый 712-М, а Сергей хевик 6102-Н. Я решил работать пластмассой в размерах 7-10 см, а Серёга буратинами 100-130 мм. По итогу с трудом наковыряли по пару щучек в раз мерах кило +- , далее решили поискать рыбу по глубинам с джигом.





Искали в привязке к стаям бели – результат нулевой.
Кроме того уже в условиях, близких к боевым, мы и начинали осваивать недавно установленную на лодку крутейшую систему из Lowrance HDS 3gen + StructureScan 3D с двумя экранами. На пилотском кресле HDS-9, на носу HDS-7. От обилия информации и красоты картинок по началу попросту терялись, но потом постепенно начали понимать на что обращать внимание и какими режимами лучше пользоваться в тех или иных ситуациях. Хотя даже до финиша соревнований мы не постигли всех премудростей обращения с такой техникой, и фразы некоторых участников про то что увидел на эхе что это стоит именно щука для нас пока NEXT Level.

Второй день тренировок – снег и метель. Ходить с не защищённым лицом против такого ветра на скорости 50+ км/ч было занятием для мазохистов, потому в этот день ловили рыбу в протоках и не больших заливах и минимально выходили на большую воду. Собрали легкие SkyLine 83 L и упёрлись в ловлю на микруху типа FAT Swing 3.8 на штопорных монтажах с весами 5-9 гр. Работали весь день исключительно джигом. В этот день каждый поймал по 5 рыб, два из моих пяти были судачками. Но размер рыб не радовал, самая большая 1,6 кг, а остальные кило и меньше. Я больше ловил на кислотные кейтековские ФЕТЫ, а Сергей на часть на ФЕТЫ в натуральных окрасках часть на обычного предатора в цвете машинное масло.



Третий день тренировок. Часть времени на рассвете потратили, размораживая примерзший рундук чтобы включить цепь электропитания. Теперь уже знаем, что в мороз нельзя на ночь закрывать мокрые рундуки. По результату этот день был близок к предыдущему дню, но уже начали обрисовываться фавориты по приманкам и по расцветкам. В этот день мне наконец удалось поймать рыбу которую уже можно считать зачётной для тех кто хочет претендовать на призовые места 2.9 кг. Клюнула на фиолетового Crazy Flapper при стаскивании с песчаной косы в прибрежную канаву на глубину 5 метров.



В этой же канаве было поймано ещё две рыбы на грани зачёта, поэтому именно с неё и было решено начинать первый тур соревнований.

Первый тур. Точка, с которой начинали, принесла 3 мелких зачётных щучки. Две у Сергея и одна у меня. Потом смещаемся на «Лампочку». На точке уже рыбачат два экипажа участников. Точка тут такая где рыба клюёт выходами и мы около часа методично прорабатываем точку с разных якорей. По итогу по одной щуке весов 1.3 кг поймал и я и Сергей. Дальше уходим в заливы на секретные точки Сергея. Точки молчат. Потом помчали проверять точки наработанные на тренировках и там я доловился ещё двумя щучками на фиолетовый Easy Shiner 5” на джиг головке весом 10 гр. Итог тура 4700 и десятое место в общем списке. На второй тур я предлагаю тактику поиска «вождей» на глубоких канавах, а Сергей настаивает на работе по сегодняшней схеме.

Второй тур это совсем другая погодная обстановка и совсем другая замороження щука. Ловлю начали по вчерашнему плану и Сергей поймал щучку с первого якоря – сработало стаскивание от полосы кувшинок в пятиметровую яму. И опять лёгкая джиг головка и фиолетовый цвет толстого свинга дал результат. Через несколько якорей первый сход под лодкой у Сергея на ту же приманку. В этот день он у нас был рекордсменом по части сходов – четыре схода за день, из них два с последних пяти забросов на последнем якоре под самой точкой финиша. После этого начали объезжать вчерашние точки, но все они промолчали, поехали на точки, которые видели на тренировках, но где не успели половить – и они промолчали. В одной из таких точек увидели два экипажа, которые вчера неплохо отловились, они утюжили локальную акваторию. В ситуации, когда всё твоё молчит, ухватились за возможность «поджопничества» на наработанной точке конкурентов. В итоге постепенно меняя якоря, приблизились к ним и заработали по поклёвке. По соседству с ними я доловил ещё одну рыбку на всё тот же фиолетовый Crazy Flapper 4.4” и на этом наше время истекло.



На финиш пришли с лёгким опережением и решили половить под островом возле «Нептуна» и там с пяти забросов у Сергея случилось два схода, что в конец подорвало наш настрой, и мы едва успели на финиш, причалив к базе одновременно с финишным гудком.
Итог тура - две мелких щучки.



Выводы:
- как всегда решает количество времени прожитого на воде и количество сожженного бензина;
- наличие хорошего эхолота с большим экраном хорошими картами и умением быстро анализировать много картинок с пары экранов это + 100% к постановке якоря в правильной точке;
- в акваториях где часто проводят соревнования надо искать свои точки, ибо точки работавшие на прошлых соревнованиях всем известны и шансов на них стать минимум да и порой больше одного экипажа там не реально разместить;



- тактика и психологическая подготовка как оказалось тоже должны быть на уровне. Очень часто приходилось слышать про «весенние точки», «вечерние точки», и прочие тактические фишки и методики распределения времени тура между точками и тд.;
- наличие камер в лодках и персональных камер у некоторых спортсменов публичность такого мероприятия кардинально меняет отношение участников к своему поведению и речи в кадре;
- приманок надо брать с запасом в разных цветах. У нас на тренировках и в турах выстрелил цвет Violet в различных кейтековских моделях и перед туром я лихорадочно перерыл свои запасы и на различные типы монтажей и грузов оснастил все свои запасы фиолетовых приманок.

[Крот]

Second Place- это как первое, но только второе.
В Субботу прошел фестиваль под названием Hard Lure Fest. Фестиваль по ловле щуки на воблеры.
О регистрации в этом фесте я думал долго, так как в чемодане из 100500 силиконовых приманок и двух кеге свинца нашлось всего лишь шесть пластиковых буратин, из них один волкер и один поппер, и 4 Юсамовских минохи. Прикупил скруток, еще один воблер Usami Tuti,подготовка была тяжелой и долгой, коробка забита-регистрируемся :-)

19-е число 6 утра навигатор нас ведет в Фиш Парк Забирье, по приезду больше сорока участников, запакованных по последнему писку щучей моды Smith JIB-ами, Pointera-ми,Balisonga-ми во всех моделях и цветах, джерками в размер моего сапога и 120Lb скрутками- чёрт что я тут делаю. (проскочила мысля).

Регистрируюсь под №9 получаю еще один воблер от спонсоров и занимаем места согласно купленных билетов.

Зона "А" 12 участников- свисток и полетели в воду сотни гривен. Ставлю Usami Roll 85SP с заглублением до метрдвадцать,воблер пашет дно-зона "А" откровенный меляк, меняю на воблер подаренный при регистрации Jir 110SP-SR от того же Usami с заглубление до 0.7 метра.Big-Minnow как нельзя лучше подошел под условия, на длинной паузе получаю поклёвку и паркую щуку 34см в подсак.

Меняю воблер на кардинально другой цвет и за пять минут до свиста щука атакует воблер в цвете матовый тигр. плюс 34 см в протокол. В зоне я второй-начало не плохое.
Второй раунд зона "D"
Место не плохое, ярко выраженная бровка метров 20 от берега щука вся там. Переполоскав сумасшедшее количество воблеров на равномерной проводке получаю поклевку в районе бровки, щука догоняла Datsu 100F и села на задний тройник? 40 см.Тур окончен.
Зона "В" там соперники отловились хорошо, в протоколе у одного из соперников 9 рыб за первый тур и 5 во втором
Зона рыбная, есть шанс отловится хорошо, тем более между вторым и третьим туром большой перерыв, наколотая рыба отдохнет.
Перерыв 40 минут, чай, презентация удочек от спонсоров. Свисток третьего тура соперники полавливают я же за целый тур не получил ни единого выхода ни одного контакта.Злой перемещаюсь в конечную зону "С"

Решаю обловить дальняк за бровкой на сколько это возможно, прошёл всю зону от начала до конца результата ноль, обратный путь к началу зоны обловливаю ближнюю дистанцию, на одной из проводок чёткий удар подсечка. щучка в подсаке 31см. Фестиваль закончен.
Половил, отдохнул опыт получил.
Дальше была уха от организаторов, награждение всех участников грамотами, приз за самую крупную рыбу 45см.
Объявление третьего места медаль,призы, подарки.
Организаторы объявляют второго призёра, странно было слышать свою фамилию, но им стал Я.

Фиш Парку Забирье спасибо за теплый примём, за достаточное количество щуки
Илье Краснову и Альёне Веденеевой за отменную организацию фестиваля, за зачётную уху и сало.
Спонсорам фестиваля за ценные призы.

Вывод: В который раз убеждаюсь в том что, ведро приманок и маленькая тележка не к чему.

[Alexander82]

[krysanta]

Хочу поделится одним дивным и незабываемым днем. Было 13 ноября и в этот день проходил фестиваль - осенний DUEL Yo-Zuri Fest 2016, но осенним его совсем и не назовешь. Утро выдалось довольно свежим, немного ветреным, совсем не похожим на зимний ,чего не скажешь про вечер,но об этом поже.

По дороге на фестиваль заехали выпить кофе в кафе на заправке, за тем почти по свободной дороге до Житомирской трассы. Съехав с трассы на проселочною дорогу все было ясно, но по селу Лычанка пришлось покататься поискать где водоем "Рыбацкая стрелка", а самое интересное что встречая машины ехавшие туда же ни одни из них не знали дороги. Вывод один: на подготовку они не ездили, так же как и мы.

И вот наконец то найдено, встреча знакомых лиц, регистрация и слово от организаторов,старт. После старта прогноз порадовал совсем не осенней погодой, выпал снег, началась метель, одним словом началось испытание не только для рыболова, но и для снастей: кольца обмерзают, шнур на катушке залипает.

В конце первого туре можно было насладится уже зимней красотой: земля, кусты, деревья - все запорошено мерцающим снегом. за пол часа перерыва в какой то мере мне стало жалко свой комплект палочку Ssochi 662 и катушку Daiwa Sol 2000, она припала снегом.

Ловля щуки для меня была новым аспектом, крупными воблерами так же еще не ловила, с формой ратлинг не сталкивалась, потому это был новый опыт, вынесены факторы над которыми надо поработать. Хорошо отработала палочка на небольших и не сильно упористых воблерах до 8 грамм.

Выехали вечером уже по настоящей зимней погоде, сугробы и на земле слой снега достигал 20-25 см. Вот так приехали еще осенью, а уехали уже зимой, и все за один день.

P.S. Спасибо фирме vk.com/stormfish за предоставление воблеров и мужу за поддержку!!!

#stormfish #jscompany #ssochi #рыбалка #щука #krysanta #Кристина_Захарченко

[daiwer]

Hard Lure Fest - лучше много раз по разу, чем ни разу пару раз.
В эту субботу посетил фестиваль весьма интересного формата, где по правилам разрешена ловля только на воблеры. Зачёт идёт по длине, а не по весу, при этом есть 4 тура в разных зонах и нужно ловить во всех турах если приехал не только за участием, а за результатом. Мероприятие такого формата посетил второй раз. Первый был весенний моно брендовый DUEL / YO-ZURI фест, где можно было ловить только на приманки данного бренда. Ради этого даже отошёл от принципа в свободное время не рыбачить на платниках, ибо понятно что на дикой воде с нашей плотностью рыбы такое мероприятие обречено на то, что 90+% участников будут без рыбы.



На фест решили ехать дружной бандой, которой рыбачим как в Украине так и в зарубежных выездах.
По прибытии на воду обнаружили остатки пятничного ледового побоища и местный "Титаник", получивший пробоину ниже ватерлинии в боях с айсбергами



Акватория была чиста от льда примерно на 60%, но размеры зон существенно ужали по сравнению с запланированными это было единственным минусом у этого феста в котором приняло участие 46 твиччингистов. А в остальном были сплошные плюсы:
- друзья рядом и ты ещё и с ними соревнуешься кто круче "твичит"
- куча знакомых лиц среди участников и ты все их рад видеть и со всеми хоть немного пообщаться в реале, а не по телефону или на форуме.
- возможность ловить всю рыбалку на воблеры и не отвлекаться на надоевший джиг;
- вкусности между турами и обед с ухой перед награждением.



Как и на весенний воблерный фест я ехал в никуда, то есть я ни разу не был на водоёме и не представлял что меня ждёт. Была общая информация про глубины 1 метр +- и отличную прозрачность воды. Собрав коробки с "драгоценной", по нынешним временам, пластмассой -понял что одним УЛовым Dynamis-ом я не обойдусь и для буратинок 8-10 см взял проверенного в UFL-овских баталиях New Spiit 712 ML.
Организаторы в два этапа дозарыбляли водоём щукой суммарным весом до одной тонны, поэтому даже взял с собой садок в надежде на раздачу.
Перед стартом каждому участнику выдали по воблерку USAMI и пожелав удачи отправили к барьеру.



Старт в зоне А. За тур продолжительностью 40 мин поймал на первых забросах одного щурёнка длинной 40 см на Smith Cherry Blood SR + одна невнятная поклёвка.По итогу у меня третий результат в зоне, выше только два участника поймавших по 2 хвоста. Ещё два участника поймали по одной как и я, но меньшего размера.



Во второй тур в зоне D выходил слегка обескураженным когда услыхал про результат Alexandr Vozniuk (он же Саша В) в В зоне поймавшего 9 щучек что больше всей пойманной в нашей зоне рыбы . Эта зона по результатам первого тура, да и всех последующих была самой без рыбной, но одну щучку размером 32 см таки затвичил на шакаловский Tricoroll 83.



В этот раз в зоне было большинство нулей, пару людей поймали по одной рыбке и только известный видео блогер Сергей Куцай подобрал ключик и на OSP Asura натвичил 4 хвоста. Общение после тура с соперниками показало что у некоторых людей суммарное колличество за два тура близко к 10, а фаворит первого тура доловился 5 хвостами и стал почти недосягаем при такой средней активности рыбы.
Перерыв между турами с тёплым чайком и пирожками, обмен информацией с друзьями-конкурентами, байки и прочий фольклор
В третий тур стартовал по жребию последним и понял что мне банально негде стать - все хорошие места и просто пригодные для комфортной ловли были заняты. пришлось доставать из кармана верную Опинельку и начинать травить траву и прочую ботву на прогоне между двумя участниками и обустраивать себе место ловли. Обустроил до свистка и с прибрежной бровки на первом забросе опять на Трикорола 83-го ловлю щупаря. Поскольку никто не перемещается почти весь тур вынужден не сходя с точки перекупать половину ассортимента без результата. Под финиш освобождается место на соседней вымостке и я сразу туда смещаюсь и ловлю с полного выброса щупаря на SMITH Wavy 70s. По итогу я второй в зоне за парнем у которого 3 рыбы.
После тура опять узнаю кто как отловился и узнаю что все кто были в фаворе в других зонах первые два тура поймали по 0.
На четвёртый тур вышел с мыслью что если поймаю рыбу, то наверняка попадаю в десятку. Вот не надо ни о чём таком думать - это отвлекает меня от ловли. Ну и рыба также начинает массово крутить всем дули и в нашей зоне только 2 участника с рыбой.
Вкусный обед и время официоза.



Судьи читают суровый рэп и называют победителей. Пятое и Бигфиш - Сергей Великий, четвертое - Павел Лясоцкий.
Епт, так это же я.
Второй воблерный фест и я дважды четвёртый - тенденция однако. Порадовал серебряный призёр Александр Кратенко, который всю свою рыбу поймал на дешёвые воблера Usami, поскольку других у него просто нет.
Как всегда спасибо организаторам за организацию, соперникам за соперничество, Алёна Иванчук за фото, а хорошим людям за приятное общение. До встречи на водоёмах

[РИБФАК]

- Це меч Оркріст, що означає «бий гоблін». Славетний клинок. Високі Ельфи заходу кували. А оце меч Гламдрінг, «рубай ворог» - королю Гондоліна належав.
- А мій меч?
- Не той випадок, бо мечі найменовують за діяння на полі бою.
- Ви маєте на увазі, що мій меч не знав битви?
- Та я б не назвав це мечем… Це, радше, кишеньковий ножик.
..............................................Джон Толкін, «Гобіт, або туди і звідти»
Зір вимкнувся, і від того інші відчуття загострилися. Ця ніч була така темна, що рухатись можна було хіба що навпомацки. Тудух-тудух. Куди це мене привезли? Навкруги лише чорна пустка: чорна земля, чорне повітря, чорне небо. Тудух-тудух. У полі пахло морем. На мить здалося, що я, навіть, почув шум прибою. Тудух-тудух (тихше). Повітря здригнулося від гарчання сотні собак. Тудух-тудух (майже нечутно). Я стояв усміхнений: "БА-РА-БОЙ".
Люди світу поділені на дві касти. Справа у очах. У одних зіниці розширюються коли вони чують це слово, а у інших – ні. Барабой. Це місце, де отримують звання майстер риболовного спорту, і місце, де щука, яка вивалюється з підсаку, забирає омріяний титул. Це місце, де живуть і куди приїжджають на два дні з далеких міст. Це місце, де інколи, щоб виграти треба забути все, що ти знав, а щоб програти - опертися на десятилітній досвід тренувань. Барабой непередбачуваний. Барабой злий: то крижаної води наллє за пазуху, то об плиту розмаже, то пронизує вітром до костей. Барабой впертий. Приїжджайте і він вам доведе це. Я приїхав.
І ось під моїми ногами щебінь насипу. 4.50 ранку. Червоні вогні розчинилися в темряві. Потяг пішов. Білі, зовсім мляві, пробилися крізь чагарник. Це - станція. Треба йти.
9 км до ставка далися легко. Блукати не довелось: про Барабой знає і старий і малий. Величенький. Зліва - дамба, яку вінчає чудернацький місток трикутної форми. За ним, уже перпендикулярно, Дикий (пляж) і, з де-не-де прорубаними стежками до води, нескінченна смуга очерету, яка іде до самого кінця довгої протоки. Справа - колиба, за нею - готель-ресторан, насосна станція, "чемпіонські" будиночки і все той же очерет. Над цим усим пронизливий галас незліченної зграї гусей, які живуть за тином у озері з іншого боку дамби. Прогулянка завершена. Одинадцята. Пройдено 20км. Перепочину.
Початок тренування був у полудень. Його я благополучно проспав. Лишилося три години і я вирушив на протилежний берег - на Дикий. Одна з моїх улюблених приманок, Джексонівський тюльпан, шубовснула у воду. Ну, зараз лупане. Не лупануло. Значить не обманули: щука тут любить малу здобич. За перебором і переміщенням наздогнав пару спінінгістів. На той час я вже обрибив Муна і Вайпера двома хвостами. А ці хлопці щуку зовсім не жаліли - давили її без розбору. І, що цікаво, витягають рибку тихенько: те, що очі не побачать, вухо не почує. Овва! Паша Чорноморець Pasha Chernomorec і Микола Білослудцев Nikolay Belosludcev. Вони тут з рибою на "ти". До кожної приманки у них особливе заклинання. Знають його тільки вони. Я так і не розібрав тих магічних слів, що вони їх промовляли до води, але дещо вловив, поспостерігавши пару хвилин, поки вони зі своїми бойовими мечами не рушили далі розчинившись у повітрі. Ну і ну. Зустріч з майстрами залишила відбиток загадковості. Я був вражений і ловив далі думаючи вже не про рибу, а про те, що бачив справжніх Барабойських демонів. Так майже закінчився день.
Увечері було моє перше жеребкування. Так багато читав про це і було невтерпець спробувати самому віджеребкуватись. Процедура проста, але символічна. Головний суддя повідомив мені, що я єдиний, хто виступатиме без команди. Не принципово, але я сподівався на повноцінну участь, хоча б і в збірній особистників-незнайомців. Не склалося. Пішов залити горе борщем у столовій. Аж тут суддя покликав мене з пропозицією долучитись до команди x-fisher. Склалось. Філоненко Юрій,(кап), Мельник Валерій, МСУ і я, Білошицький Костя.
Вранці мій перший тур був у зоні С. Не знав про неї нічогісінько. Добре, що в мене була команда: зорієнтували. Зайняв місток. Аж тут до мене спускається ще хтось. Нахмурився я і кажу: "зайнято". А мені у відповідь: "по дві людини на містку". От халепа. Ну це з одного боку. А з іншого - поруч зі мною славнозвісний Микола Білослудцев. Я б його назвав "Дивись і вчись". Свисток. Микола з ходу тягне. Одну, другу, третю.... А от і я одненьку піймав. Микола пішов далеко у відрив. Дивлюся і вчуся. Перша година так і скінчилася - у Миколи 7, а у мене 2. Зате, я тепер знаю як і на що ловлять в умовах змагань одеські гангстери риболовного спорту. Проте в наступних двох годинах мені це не допомогло. Добрав окуня і посів 12 місце в зоні з 750тю грамами. Микола виграв зону з відривом в два рази від найближчого переслідувача.
Другий тур - рибна зона А. Тут я вчора тренувався і пару точок знайшов. На одній з них і став. Суддя якраз розсівся на стільці коло мене і йому не доводилося далеко бігати, бо щук я діставав одну за одною. На рахунку 4, коли лишилося 20 хвилин, вирішив побігти розвідати як ловлять по сектору. Нічого не розвідав і нічого не піймав. Ще раз переконався: клює - то лови і не сіпайся. Перерва. Ліг у позі зірочки. Дивлюся у небо. Клас. Аж тут чую як у мого судді питають: "а гдє паймалі 4 щюкі"? А суддя їм: "в 33му". Мене як струмом вдарило. Чемно нагадав про спортивну етику і обов’язки суддів. Мене не зрозуміли. Гудбай Америка. Йдемо далі. Але роздратування взяло верх і зібратися у той день я вже не зміг. За другу годину чітко усвідомив, що працює залізо у кінці зони. В третій годині став поруч з Пашею Чорноморцем. У нього кастмастер 10 грам і в мене такий же. Він піймав щуку, а я - ні. Ну що його лупашити одну приманку в одну точку? 10 разів кинув та й досить. Йду геть. Мої поневіряння результату не дали. Зате, як виявилося, Паша до кінця години взяв ще дві. А на моєму місці невдовзі хтось піймав ще три. Дивина та й годі. Це мені урок. Стояти і кидати одну приманку в одну точку протягом години. А можна і протягом трьох. Не повірив. Мене переконали. Бали за таку науку не дали. Я 22ий. Злився. Щоб віднайти рівновагу пішов на вечірню прогулянку: сходив в село, купив фруктів, морозива. Життя пішло на лад.
Вранці наступного дня мене розбудив вітер, що норовив знести хатину, де я ночував. Дощ бомбардував вікна і дах з усім натхненням. Закутався я у 5мм неопрену по груди і у хардшел по маківку і на погоду не зважав. Старт перенесли на годину вперед.
Зона В. Дамба і Дикий. Команда порадила мені іти на Дикий, і я, ніби так і збирався, але в останню мить чорт погнав мене на дамбу в самий початок. Там я і просумував всю годину поки мої сусіди ловили гарних окунів. Понурений і стомлений, у другій годині з поганим стартом, я поплентався в самі хащі. Сил вистачало лише на те, щоб бурмотіти собі під ніс "не здавайся ". Протоптав собі стежину і зустрівся пліч опліч з Пашею знову. Ну що, реванш? Постріл. Боковий вітер не вщухав. По груди в воді я підняв лікті і зробив перший закид. А щука тут є. І я її піймав. Цілих три. А потім - то перед підсакою зіскочить, то лупане приманку уже під вершинкою, то залізо покусає і не сяде... Було весело. Я знову повірив у себе. У третій годині добрав на тому ж місці ще дві. Ура! Я четвертий у зоні. Це і є моє досягнення.
Командний результат - 17 місце. В загальному заліку я став 22им. В голові було багато "якби". Напевне так завжди буває за браком досвіду. Найдужче хотілося відмотати назад два дні і зіграти ще раз позбавивши пройдений шлях таких простих помилок. 22ий - це вище, ніж я хотів. Чи міг я зіграти краще - звісно міг. Наступного разу вважатиму за обов'язок.
Що стосується цього разу, то своїм обов'язком вважаю подякувати Віталію Vitaliy Nemchinov і Механіку за добрі слова і підтримку. Барабой не був би гостинним без вас. Дякую Миколі Білослудцеву і Паші Чорноморцю за гарну науку. Паша, вітаю з титулом. Дякую своїй команді Юрі й Валерію за настанови без яких я б не впорався. Дякую Юрі Кошелю Юрий Кошель і Максиму Нєстєрцову Максим Нестерцов за влучні поради. Особлива подяка Олегу Мяснікову Олег Мясніков за класну компанію, приголомшливі історії і, звісно, за моє перше інтерв'ю.
Дякую і тобі, Барабой, за натхнення яким ти наповняєш людей, що тримають у руці меча або ножика. У мене, поки що - ножик, і я до тебе з ним ще прийду.

https://www.youtube.com/watch?v=3rKUbVaRp9Y&t=1499s

[РИБФАК]

Історія про мою участь у першому виїзному фестивалі Рибальські Ігри у вересні цього року в Києві

- Дивись! У нього Прототип!
- А що це?
- Спінінг такий, невіглас.
- А у мене який?
- Кальзанте.
- Гарно звучить. Круто.
- Тільки він ломаний.
- Ти зламав мій спінінг?
- Ні ми його таким купили. І взагалі-то це мій спінінг. Тому бери, поки даю, і не сіпайся.

Незнайома водойма. З інформації лише те, що тут нещодавно переміг Сергій Бобошко, наш житомирський спортсмен. З учорашнього тренування ми зробили єдиний висновок: тут не клює. За півдня ані чичирк. Взагалі. Зовсім. Абсолютно. Це нас не здивувало. У нас таке часто на рибалках. Майже завжди. Лише в сутінках, за хвилину до зливи, яка нас вимочила до нитки, я несподівано піймав окуня в самому березі. Усе.

Реєстрація пройшла. До свистка лишалося не більше 20 хвилин. Ми з братом сиділи навприсядки один коло одного на газоні і вглядалися в землю: тяжко збирати чорні гачки на чорній землі, особливо коли вони 12 номеру. Перед нами була барикада з пачок силікону, які ми просто висипали з рюкзака додолу і порпалися в них, як бомжі у смітнику, шукаючи ласий шматок. У мене в руках був куций відрізок флюру і ніяк не вдавалося прив'язати його до наніка. Здається з нас посміювались. Я вголос обіцяв собі на майбутнє ніколи не лінуватися готуватись до змагань завчасно.

- А нам точно чашку дадуть? - Захвилювався брат.
- Гроші плачені. Чашка наша. - Запевнив я його.
- Ну дивись, бо я вдруге не сяду. - Відповів брат. (Сміх).

Лишилося 10 хвилин і відкладати було вже нікуди. Я поклав брату в кишеню жменьку перевірених приманок. Собі взяв решту. Побігли. Весь берег був зайнятий: ані шпарини. Коли вже добра половина зони була позаду я побачив купку верб, що схилялися над водою. Під ними нікого не було. Діватися було нікуди і я шмигнув під них. Брат пішов далі, бо йому треба вільний простір. Його головний критерій вдалої рибалки - це не обірватися.

Перший тур
Я на сцені в зеленому мікрозалі у формі мушлі. Моя голова майже впирається у стелю. Я нервово переминаюсь з ноги на ногу. Це мій дебют. Моя сцена це високий півметровий бетонний берег Тельбина. Мої глядачі - матроси. Амфітеатру і балконів немає. Лише маленький партер. За партером суцільна завіса з вітів плакучої верби аж до самісінької води. До неї метра три. Вхід вільний. Прошу глядачів займати свої місця. Тіснувато, але я сподіваюсь усі бажаючі помістяться. Третього дзвінка чекати не стали: почали з першого.

Сходу вирішив перевірити присутність глядачів на всіх рядах. Маятниковий закид на гальорку, на десятий ряд під зелену стінку. Грам вольфраму з аджи рінгером дійшов до дна на рахунк од. Все слово вимовити не встиг. Мілина. Плавний підрив, більше схожий на мікропотяжку… Другий. Третій. Іду по рядам. Щоб довести приманку до першого ряду довелось зробити крок назад. Пусто. Чи може афіші позривали хулігани, чи може ще якась халепа... Кидаю вдруге. Перший ряд справа, під самим берегом. На першому ряду зазвичай сидять товсті багатії. Їх я запрошував у першу чергу. Проводка та сама. І тут зненацька: чик-чигирик-чик. О Боже. Все сталося миттєво. В моїх руках заборсався справжній кабан грамів під сорок. Виважування не було. Просто підсічка і він у мене. Поклав обережненько його в каністру, закрутив її кришкою і надійно заліпив скотчем. На якому я там місці? Я виграв? Акуна матата! Поруч зі мною зліва був місцевий вусатий дядько з поплавчанкою, хитрий на вигляд, і спортсмен справа, зосереджений так, що в нього, здалося, судома звела обличчя. Я того всього не бачив. Я бачив бразильський карнавал, у вухах грала самба, напівголі дівчата танцювали навколо мене, у небі вибухали салюти. Руки тремтіли від збудження. Перший ряд зліва. чик-чигирик-чик. Ще один багатій. Вже два. Арріва! Самба! Самба! А ось і третій - з сьомого ряду, в метрі від берега. Мене покажуть по телеканалу трофей у прайм-тайм. Зміна кольору принесла ще двох глядачів. Це аншлаг. Тільки б зберегти матросів. Моє золотце.

Такий старт був настільки неочікуваним, як ніби мене скинули з гелікоптера на катамарані у бурхливий потік гірської річки і, будуючи готовим неминуче і миттєво перевернулись і вмерти, я пройшов каскад порогів неушкодженим і з несподіванки просто очманіло гріб далі.

І я гріб. В сенсі біг, стаючи в кожному вільному секторі для пари закидів попри берег. Кількість полонених матросів росла. Я всім обіцяв амністію: тільки живіть. Найбільше мене вразило те, що чим далі я біг, тим більше бачив пустих пляшок учасників. Я не міг у це повірити: я в темі.

Було кілька спортсменів з приблизно такою ж кількістю риби і я біг ще швидше. Добіг до брата. Він був у своїй стихії: сонячна ванна, вальяжні закиди у чисту воду і віра у слова ведучого програми про рибалку Сємьоничя: єслі нє клюйот - то нє клюйот. В голові він обігравав ситуацію як розповідатиме вдома і в універі у якій нелегкій боротьбі він виграв призову чашку.

- Рома, грам вольфраму, аджи рінгер в маслі, дві плавних мікропотяжки попри берег. Ясно?
- Що воно таке цей "стінгер"?
- Маленька коричнева.
- Ок.

Поки я обловлював край зони брат встиг упакувати пару горбачів по грам 60. Завжди дивуюсь як йому те вдається. Я ж не бачив тичка вже хвилин сорок. Підняв брата у верхню половину списку і зі спокійною душею побіг назад, в інший край зони. Там обірвався два рази і взяв ще пару матросів.

Лишилося 5 хвилин і ось вона знову, моя мікросцена. Всі глядачі вже давно розійшлись. Може хоч прибиральниця лишилась чи охоронець... Анонс: одна хвилина. Ставлю секретну зброю - зеленого стручка. З-під сцени росло три травинки. Стручок приземлився прямо за ними. Пауза. Без спіху. Тремчу вершинкою. Мікропідрив. Знову пауза. Знову тремчу. Зараз або ніколи. Чик-чигирик-чик. Підсічка. Окунь вилітає з води і падає на траву. Свисток. 6 грам щастя. Карнавал.

На зважування була черга. Переді мною хтось висипав улов у чашу: 320грамів. Моя черга: 286. Я старався. Стою чекаю брата. 120 грам 45грам. 282грами. Ця остання цифра запам'яталася особливо. Я віддав респект у воду: десь там плавав уже на волі мій останній шестиграмовий мікрополонений. Він зробив своє діло. Прийшов брат і гордо вивалив з каністри 2 горбачі. 98 грам. Здалося він навіть на мить забув про чашку і замріявся про медалі. При слові чай і бутерброди він забув і про те і про інше. Дуже доречно.

Година антракту промайнула за розмовами і приколами. Перед другим стартом зібрались оголосити десятку лідерів. Я знав, що виступив непогано, але на чудо не сподівався. Коли черга дійшла до третього місця я втратив надію почути своє прізвище. Коли воно пролунало під номером 2 у нас повідвисали щелепи. Мабуть помилка. Дзвони бабушці поки не пізно: «Ба, я другий! Пока, побіг на старт».

Другий тур.
Всі спортсмени перемістилися на інший берег Тельбина. Я знову знайшов місце під деревами в центрі зони. Свисток. Матроси посипались як з кулемету. За 5 хвилин я мав уже десяток, але розмір був мікроскопічний: п'ятиграмова підбірка. Мене все влаштовувало поки один з учасників не дістав кілограмового судака. Цей чоловік у першому турі був без риби і тому на медалі не претендував, але велет-рибу може спіймати і хтось з десяти зачитаних імен. Переді мною став вибір: перехід на лайт чи збереження тактики. Мене мало не розірвало навпіл. Не встиг я оговтатись, як дійшли слухи про щуку за кілограм. Вихід дужої риби був локальним і впертися між спортсменами на тому місці було зась. Натомість протилежний край зони був порівняно вільним. Туди я і побіг продовжити роботу по площині. Став у останньому секторі біля прапорця. Хтось із сусідів верескнув: дивись скільки в нього риби! Та вона ж вся мала - відповів його товариш. Це вкололо мою юнацьку неокріпшу психіку. Це як з нігерами: знаю, що мала, але називати мою рибу малою маю право лише я. Є таке поняття як "миттєва карма" і воно мало місце в той момент - я закинув зеленого стручка на лінію прапорця і з другого підриву щось гупнуло і мій фрикціон запищав. Не заторохтів, а саме запищав. Некстінка відпрацьовує й мікроокунців, а тут просто виписала супердугу. Снасть підлаштована під 0.04ий нанофіл збалансована так, що оцінити рибу, важчу за 100грам малореально. Хто там? Хтось гарний. Більше не скажеш. Боже, як колотить серце. За хвилину біля берега виринув на поверхню наїжачений здоровань, Побачив мене і залупив черговий спурт. За тих півроку, поки я ловлю некстінкою я навчився їй довіряти і мав упевненість, що смугастик не втече. Так і сталося. Показавши силу, він невдовзі прихильно приплив до берега. Та в ньому усі півтора кілограма. В таких ситуаціях я ділю на десять, щоб прикинути справжню вагу риби. Майже так і вийшло. 182 грами. Самба! Самба! Пляшку довелось різати. Насилу помістився: хвіст його стирчав догори. Публіка, що встигла зібратись за моєю спиною була у захваті. Вистава вийшла дітям на радість.

Ця боротьба випила мене до дна і, не бачачи подібних уловів у конкурентів, я ловив далі без запалу. Друга половина туру пройшла зовсім спокійно. До моєї каністри додалося не більше пари мікроокунів. Задля забави, я взяв Тренту і кидав літл клео. На момент написання цього звіту я вже здобув трохи досвіду на різних турнірах і вважаю це за помилку, проте тоді в мені оселився повний спокій і я відчував, що гра зіграна, все лишиться як є. Брат теж взяв своїх дві рибини. Усе. Свисток.
Чимчикуємо на базу.

- Ти виграв?
- Не знаю.
- А коли чашку дадуть?
- Скоро.

Підрахунок результатів був у режимі слоумо. Люди поїли всі бутерброди з мазіком і на столі лишилося найсмачніше - свіжі овочі. Здається ми всі їх і з'їли. У мене були підстави думати, що я виграв, але прийняти це не вдавалося.

Навіть коли перед оголошенням першого місця сказали, що це гість із Житомира, промайнула думка, що крім нас тут ще є житомиряни. Брат ні про що не думав - він дивився на чашки, що стояли у рядок на столі. Голос ведучого: Бєлашацкій Роман. Таки дійсно. Це не я. Але потім він поправився і прочитав інше ім'я, вже моє, Білошицький Костянтин. Емоцій вже не було. Все лишилося на мікросценах у зелених мікрозалах. Я вийшов, отримав медаль і подарунки, подякував і повернувся на своє місце не зрозумівши, що трапилось.

- Чого ти не взяв чашку? - Спитав брат.
- Не помістилася у руки. Згодом заберу.
- ... Погляд недовіри.

Усі призи не помістилися і в наші рюкзаки, тому довелось нести диплом у рамці в руках. Брат наполягав, щоб я надягнув медаль і їхав так у маршрутці. Ця медаль і диплом вісять зараз у моїй кімнаті і досі не віриться, що я виграв. Поруч з ними дві гарні чашки. Брат називає їх кубками.

Друге місце зайняв Олексій Тєлєгін. Саме його результат першого туру я зумів перевершити мікро окунем на останній секунді. Цього конкурента треба сильно пильнувати - небезпечний парубок. Але краще дружити.

Дякую флагману за щедрі подарунки і організаторам Андрію Квасову і Михайлу Орлову, які з кожним новим турніром не втомлюються приємно дивувати і перевершувати сподівання.
Особлива подяка Диваку Ігорю за мої перші кроки у спорті, і Максиму Якімову за продуктивні тренування.

Кінець

[РИБФАК]

Історія про мою участь у Lucky John Fest 2016 у листопаді цього року.

Уже стало звичною справою змагатися на новій водоймі. Це романтично. Виходиш на трасі уночі, звертаєш у поле, ідеш у невідомість, шукаєш нові стежки, вдихаєш нові запахи, відкриваєш клаптик за клаптиком свою область, Полісся, Україну. Дивуєшся, радієш, живеш.

.................................................. ....****
........Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди,
........Усе забуду, все покину, і ніц мені не буде шкода.
........Нехай мій гаманець порожній, моя дорога невідома,
........Я стану вільним подорожнім, найголовніше - вийти з дому.

.................................................. ...........................Магда Чапінська

В голові круговерть віршів, пісень і думок. Зараз я відкрию щось нове. Я вже йду. Ось воно. Ще трохи. За піщаними пагорбами, попри ліс.
Стежка привела мене до озера Трофейного. Одним з перших мені зустрілася людина-легенда Дмитро Корзєнков. Я його впізнав зі спини, не стримався і, чи то з подиву, чи то навмисне, вигукнув його ім'я. Він зупинився. Я підійшов. Ми привіталися за руку.

- Вітаю, я - Костя.
- Діма.
- А де ваші медалі? (чомусь уявляв його в образі ветерана з відзнаками на грудях)
- Які медалі? (Сміх)

Черга на реєстрацію витягнулася як за перепічкою на театральній і з'явився слушний час для невідкладної справи - знайомства з Олегом Баранчіковим, відомим спортсменом-спінінгістом, який виступає у складі нашої житомирської команди Jigmen. Від нього я довідався багато цікавого і заочно розвідав поле сьогоднішнього бою.

Згодом усіх учасників привітали з відкриттям турніру, побажали залишатись спортсменами з великої букви і пішли по номерам.

- 68ий.
- Пішов.

За три кроки знайшлося вільне місце на містку. Тут і почну. За доброю традицією почепив двохдюймового твістера на трьох грамах. Традиція не підвела і рахунок поповз догори. Без зміни приманок не обійшлося. Але ж розмір... Максимум 300 грам. Зате кількість. За годину мав 2.5 кг. Сусіди рибу витягували рідко і це злодійське підступне відчуття того, що я вирвався уперед і можна розслабитись, все більше оповивало мене як дурманом. Боротись з ним було вкрай важко. Це вилилося у годину без риби за вальяжними переміщеннями в лівий край.

Я починав злитись. Треба звідси бігти. Добіг до Олега. Ну як? 3.5кг. Обов'язково треба зупинитись і подивитися його техніку. Ще двадцять хвилин. Копіювати не виходить. Далі, далі,далі. Мені треба піймати. Якщо не піймаю - запал згасне. Ставлю найменший твістер з наявних і 2 грами. Нужбо! Ось вільний місток. На нього не ставатиму: там обловлено. Стану поруч, бо мені треба свіжа вода. Щипок. Тягну. Є. Грам 400. Та що він там волає? Суддя щось несамовито кричав з протилежного берега.

- Що?
- Риба піймана поза зоною змагань.
- Уууууууууууууу - гарчу собі під ніс. А як знати де кінець зони? Де прапорець? Відпускати?
- Відпускай.
- Уууууууууууу.

Далі, далі, далі. Нова сторона, нові умови: корчі, дерева над водою, високий берег. Тут мало хто ловить. Лишається 2 години. Кидаю метрів на 7, далі не виходить: заважають крони. Під кіркою льоду хтось є? Бум! Є! Під корчиком хтось є? Бум! Є. В корінні дерев хтось є? Бум. Є. А ще є? Ні нема. А якщо довго стукати? Заженеш гачок у ломаку і будеш довго перев'язуватись. Все ясно. Що далі?

Дамба. Тактика працює. Короткі закиди і чиркаюча рівномірка. Рибка йде у протокол. Приманки обриваються. Пачка пустіє. Дамбу пройшов, врожай зібрав. Не густо, але було. Що я маю у запасі? Робоча тактика, робоча приманка, година часу, новий довгий берег і велике відставання від лідерів. Чудово. Позмагаємось.

Набравши темп, щука у 5 хвилин, я пройшов цей берег туди і назад. Останню взяв на очах у судді, ставши за хвилину до кінця в останній сектор перед дамбою. Ловив до свистка.

Чесно, я думав що в загальному піймав не більше п'яти кілограмів. На фоні чемпіонських десяток я програв по всім статтям. Зате підібрав ключик і до кінця набрав гарну швидкість. Я був задоволений і в піднесеному настрої поїхав додому.

Наступного ранку виставили протоколи і цифра 6700 навпроти мого імені в таблиці результатів змусила мене похнюпитись. тоді я згадав усе, що легковажно забув: сходи, які б сумарно затягнули до трьох кг, незграбне обходження з рибою по 10хвилин, десяток довгих криворуких перев'язувань. Це все техніка. Техніка у мене погана. Вона зжирає час. Вона збавляє темп. Вона тягне додолу в таблиці. Техніку треба напрацювати. Попри все, я піймав 20 щук і став другим по кількості упійманої риби. Рибульки, як виявилося. Калібр теж підвів.

Єдина мікрощучка підняла б мене до 8го місця. А якби я був на восьмому, то писав би про п'яте. Не слухайте мене. Я - одинадцятий. Моя проблема - це тупі гачки і дерев’яні пальці. Сам винен. До речі, оту єдину мікрощуку, про яку щойно писав, я струсив з гачка в третій годині, бо здалося, що то трава. Завіса.

А вчора я здавав кров з вени. Молода медсестричка, весело усміхаючись, дістала шприц і перед тим, як проткнути мені руку, сказала: не переживайте, згадайте щось хороше. І перед очима з пам'яті випірнула Трента, навантажена у боротьбі зі щучкою, і закрутився калейдоскоп ударів і свічок... І я сидів, як бовдур, і не міг приховати посмішки. Я згадував свій виступ на Трофейному. Я згадував схід сонця у полі, піщані пагорби, ліс, простір, водичку. Тепло розлилося рікою по моєму тілу.

... Я стану вільним подорожнім. Найголовніше - вийти з дому.

Вітаю переможців Федіра Булько, Ігоря Тарана і Баранчікова Олега з пермогою і трофеями. Дякую Олегу Баранчікову та Олексію Тєлєгіну за добрі поради, а також усім, завдяки кому цей фест відбувся. Був радий знайомству з Валентином Васьківським. Бажаю успіхів. Особлива подяка Олександру Шевченку і його команді за людяне і ввічливе ставлення до спортсменів, суворе суддівство і безкомпромісне ставлення до порушників, особливо п"яничок. Сподіваюсь, справа дійде і до курців. (вибачте, наболіло).

Кінець

[Alexander82]

Количество участников —32 человека.

Место проведения — коммерческий водоем Клуб Рыболовов «Відпочинок», с. Сосновка.

Дата проведения — 01.04.2017 г. (суббота).

Время проведения (длительность) — два тура по два часа каждый (2 зоны).

Вступительный взнос — 400 грн. наличный расчет или 404 грн. – безналичный расчет на карту Приват. Оплата взноса до 15.03.2017 г.

Начало регистрации с 01 февраля 2017 года.

В зачёт идет хищная рыба - щука и судак.

Регламент на сайте водоема: http://www.clubrybalok.com.ua/?p=8290.

Регистрация и вопросы на сайте водоема:
http://www.clubrybalok.com.ua/?p=8290, а также в комментариях к данной теме.

Спонсоры турнира - компания "ИБИС", ТМ «HERBAL PARK».

Приглашаем дополнительных спонсоров (тел. 050-65-565-25 Александр).

[Alexander82]

Список участников предварительной регистрации:

1. Гурный Алексей
2. Смовж Виталий
3. Добровольский Андрей
4. Коцюба Алексей
5. Билошицкий Константин
6. Гаврилюк Вячеслав
7. Дуб Александр
8. Шевченко Юрий
9. Игорь Семенюк
10. Гринь Юрий
11. Бугаенко Алексей
12. Виноградов Александр
13. Ралюченко Андрей
14. Румянцев Егор
15. Лютый Виталий
16. Зайка Виктор
17. Плахотный Сергей
18. Харченко Александр
19. Повшедный Игорь
20. Борис Андрей
21. Ольшевский Дмитрий
22. Куприянов Сергей
23. Койра Юрий
24. Прес Юрий
25. Солончак Сергей

Список зарегистрированных участников:

1. Бородаченко Алексей (оплачено 01.02.2017)
2. Копишинский Юрий (оплачено 01.02.2017)
3. Бутраев Егор (оплачено 01.02.2017)
4. Попов Евгений (оплачено 01.02.2017)
5. Телегин Алексей (оплачено 01.02.2017)
6. Бабинский Максим (оплачено 01.02.2017)
7. Забогонский Роман (оплачено 01.02.2017)

[Alexander82]

Список участников предварительной регистрации:

1. Гурный Алексей
2. Смовж Виталий
3. Добровольский Андрей
4. Билошицкий Константин
5. Гаврилюк Вячеслав
6. Дуб Александр
7. Шевченко Юрий
8. Игорь Семенюк
9. Гринь Юрий
10. Бугаенко Алексей
11. Виноградов Александр
12. Ралюченко Андрей
13. Румянцев Егор
14. Лютый Виталий
15. Плахотный Сергей
16. Харченко Александр
17. Повшедный Игорь
18. Борис Андрей
19. Ольшевский Дмитрий
20. Прес Юрий
21. Солончак Сергей

РЕЗЕРВ:

1. Антонюк Валентин
2. Фролов Дмитрий
3. Лукашенко Валерий
4. Шульга Андрей
5. Копейченко Сергей
6. Скорин Сергей
7. Подпоринов Дмитрий
8. Власенко Александр

Список зарегистрированных участников:

1. Бородаченко Алексей (оплачено 01.02.2017)
2. Копишинский Юрий (оплачено 01.02.2017)
3. Бутраев Егор (оплачено 01.02.2017)
4. Попов Евгений (оплачено 01.02.2017)
5. Телегин Алексей (оплачено 01.02.2017)
6. Бабинский Максим (оплачено 01.02.2017)
7. Забогонский Роман (оплачено 01.02.2017)
8. Коцюба Алексей (оплачено 06.02.2017)
9. Зайка Виктор (оплачено 06.02.2017)
10. Куприянов Сергей (оплачено 07.02.2017)
11. Койра Юрий (оплачено 07.02.2017)

[Alexander82]

Список участников предварительной регистрации:

1. Смовж Виталий
2. Дуб Александр
3. Шевченко Юрий
4. Игорь Семенюк
5. Гринь Юрий
6. Бугаенко Алексей
7. Виноградов Александр
8. Ралюченко Андрей
9. Румянцев Егор
10. Лютый Виталий
11. Плахотный Сергей
12. Харченко Александр
13. Ольшевский Дмитрий
14. Прес Юрий
15. Солончак Сергей

РЕЗЕРВ:

1. Антонюк Валентин
2. Фролов Дмитрий
3. Лукашенко Валерий
4. Шульга Андрей
5. Копейченко Сергей
6. Скорин Сергей
7. Подпоринов Дмитрий
8. Власенко Александр
9. Кириченко Алексей
10. Сокол Владимир
11. Щерецкий Юрий

Список зарегистрированных участников:

1. Бородаченко Алексей (оплачено 01.02.2017)
2. Копишинский Юрий (оплачено 01.02.2017)
3. Бутраев Егор (оплачено 01.02.2017)
4. Попов Евгений (оплачено 01.02.2017)
5. Телегин Алексей (оплачено 01.02.2017)
6. Бабинский Максим (оплачено 01.02.2017)
7. Забогонский Роман (оплачено 01.02.2017)
8. Коцюба Алексей (оплачено 06.02.2017)
9. Зайка Виктор (оплачено 06.02.2017)
10. Куприянов Сергей (оплачено 07.02.2017)
11. Койра Юрий (оплачено 07.02.2017)
12. Гурный Алексей (оплачено 11.02.2017)
13. Добровольский Андрей (оплачено 13.02.2017)
14. Гаврилюк Вячеслав (оплачено 14.02.2017)
15. Повшедный Игорь (оплачено 14.02.2017)
16. Билошицкий Константин (оплачено 14.02.2017)
17. Борис Андрей (оплачено 14.02.2017)

[Alexander82]

Количество команд (двоек) —16.

Место проведения — коммерческий водоем Клуб Рыболовов «Відпочинок», с. Сосновка.

Дата проведения — 15.04.2017 г. (суббота).

Время проведения (длительность) — два тура по два часа каждый (2 зоны).

Вступительный взнос с команды — 950 грн. наличный расчет или 960 грн. – безналичный расчет на карту Приват. Оплата взноса до 01.04.2017 г.

Начало регистрации с 01 марта 2017 года.

В зачёт идет хищная рыба - щука и судак.

Регламент в разработке.

Заявки на регистрацию (название команды, Ф.И.О. участников команды, номер телефона) принимаются по адресу электронной почты: clubrybalok@yandex.ru

Спонсоры турнира – в процессе обсуждения.

[Alexander82]

Список участников предварительной регистрации:

1. Смовж Виталий
2. Игорь Семенюк
3. Гринь Юрий
4. Бугаенко Алексей
5. Ралюченко Андрей
6. Румянцев Егор
7. Лютый Виталий
8. Плахотный Сергей
9. Харченко Александр
10. Ольшевский Дмитрий
11. Прес Юрий
12. Солончак Сергей

РЕЗЕРВ:

1. Антонюк Валентин
2. Фролов Дмитрий
3. Лукашенко Валерий
4. Шульга Андрей
5. Копейченко Сергей
6. Скорин Сергей
7. Подпоринов Дмитрий
8. Власенко Александр
9. Кириченко Алексей
10. Сокол Владимир
11. Щерецкий Юрий
12. Деревяга Сергей
13. Холявчук Александр

Список зарегистрированных участников:

1. Бородаченко Алексей (оплачено 01.02.2017)
2. Копишинский Юрий (оплачено 01.02.2017)
3. Бутраев Егор (оплачено 01.02.2017)
4. Попов Евгений (оплачено 01.02.2017)
5. Телегин Алексей (оплачено 01.02.2017)
6. Бабинский Максим (оплачено 01.02.2017)
7. Забогонский Роман (оплачено 01.02.2017)
8. Коцюба Алексей (оплачено 06.02.2017)
9. Зайка Виктор (оплачено 06.02.2017)
10. Куприянов Сергей (оплачено 07.02.2017)
11. Койра Юрий (оплачено 07.02.2017)
12. Гурный Алексей (оплачено 11.02.2017)
13. Добровольский Андрей (оплачено 13.02.2017)
14. Гаврилюк Вячеслав (оплачено 14.02.2017)
15. Повшедный Игорь (оплачено 14.02.2017)
16. Билошицкий Константин (оплачено 14.02.2017)
17. Борис Андрей (оплачено 14.02.2017)
18. Дуб Александр (оплачено 17.02.2017)
19. Шевченко Юрий (оплачено 17.02.2017)
20. Виноградов Александр (оплачено 17.02.2017)

[Alexander82]

Список участников предварительной регистрации:

1. Смовж Виталий
2. Игорь Семенюк
3. Гринь Юрий
4. Плахотный Сергей
5. Харченко Александр
6. Ольшевский Дмитрий
7. Прес Юрий

РЕЗЕРВ:

1. Антонюк Валентин
2. Фролов Дмитрий
3. Лукашенко Валерий
4. Шульга Андрей
5. Копейченко Сергей
6. Скорин Сергей
7. Подпоринов Дмитрий
8. Власенко Александр
9. Кириченко Алексей
10. Сокол Владимир
11. Щерецкий Юрий
12. Деревяга Сергей
13. Холявчук Александр

Список зарегистрированных участников:

1. Бородаченко Алексей (оплачено 01.02.2017)
2. Копишинский Юрий (оплачено 01.02.2017)
3. Бутраев Егор (оплачено 01.02.2017)
4. Попов Евгений (оплачено 01.02.2017)
5. Телегин Алексей (оплачено 01.02.2017)
6. Бабинский Максим (оплачено 01.02.2017)
7. Забогонский Роман (оплачено 01.02.2017)
8. Коцюба Алексей (оплачено 06.02.2017)
9. Зайка Виктор (оплачено 06.02.2017)
10. Куприянов Сергей (оплачено 07.02.2017)
11. Койра Юрий (оплачено 07.02.2017)
12. Гурный Алексей (оплачено 11.02.2017)
13. Добровольский Андрей (оплачено 13.02.2017)
14. Гаврилюк Вячеслав (оплачено 14.02.2017)
15. Повшедный Игорь (оплачено 14.02.2017)
16. Билошицкий Константин (оплачено 14.02.2017)
17. Борис Андрей (оплачено 14.02.2017)
18. Дуб Александр (оплачено 17.02.2017)
19. Шевченко Юрий (оплачено 17.02.2017)
20. Виноградов Александр (оплачено 17.02.2017)
21. Бугаенко Алексей (оплачено 21.02.2017)
22. Ралюченко Андрей (оплачено 21.02.2017)
23. Румянцев Егор (оплачено 21.02.2017)
24. Лютый Виталий (оплачено 21.02.2017)
25. Солончак Сергей

[Alexander82]

РЕГИСТРАЦИЯ ЗАКРЫТА! Всем спасибо и до встречи на водоеме!

Список участников:

1. Бородаченко Алексей
2. Копишинский Юрий
3. Бутраев Егор
4. Попов Евгений
5. Телегин Алексей
6. Бабинский Максим
7. Забогонский Роман
8. Коцюба Алексей
9. Зайка Виктор
10. Куприянов Сергей
11. Койра Юрий
12. Гурный Алексей
13. Добровольский Андрей
14. Гаврилюк Вячеслав
15. Повшедный Игорь
16. Билошицкий Константин
17. Борис Андрей
18. Дуб Александр
19. Шевченко Юрий
20. Виноградов Александр
21. Бугаенко Алексей
22. Ралюченко Андрей
23. Румянцев Егор
24. Лютый Виталий
25. Солончак Сергей
26. Гринь Юрий
27. Сокол Владимир
28. Щерецкий Юрий
29. Копейченко Сергей
30. Власенко Александр
31. Деревяга Сергей
32. Холявчук Александр

[Alexander82]

Список участников предварительной регистрации:

1. «Herbal Park» г. Киев (Юра Лымарь / Сергей Блескун).
2. «Тандем Фром лав віз Житомир» г. Житомир (Білошицький Костя / Борис Андрій)
3. «Братья» г. Киев (Гринь Юрий / Бугаенко Алексей)
4. «Кумовья» г. Киев (Виноградов А. В / Курченко В.В.)
5. «Golden Carp» г. Белая Церковь (Добровольський Андрей / Калиниченко Иван)
6. «Big Berg team» г. Киев (Телегин Алексей / Гурный Алексей)
7. «Два Кума» г. Киев (Алексей Ерофеев / Эдуард Гулак)
8. "Хапуги" г. Киев (Зайка Виктор / Подпоринов Дмитрий)
9. "Snasti-master" г. Киев (Шевченко Сергей / Шилов Валентин)
10. "Big Men" (Хоменко Евгений / Гаращенко Максим)
11. "Crazy Flapper" г.Киев (Скорин Сергей / Юрчук Артем)

Список зарегистрированных участников:

1. «Brothers in arms» г. Киев (Копишинский Юрий / Бутраев Егор) – оплата 01.03.17

[Alexander82]

Список участников предварительной регистрации:

1. «Herbal Park» г. Киев (Юра Лымарь / Сергей Блескун).
2. «Тандем Фром лав віз Житомир» г. Житомир (Білошицький Костя / Борис Андрій)
3. «Братья» г. Киев (Гринь Юрий / Бугаенко Алексей)
4. «Кумовья» г. Киев (Виноградов А. В / Курченко В.В.)
5. «Golden Carp» г. Белая Церковь (Добровольський Андрей / Калиниченко Иван)
6. «Big Berg team» г. Киев (Телегин Алексей / Гурный Алексей)
7. "Хапуги" г. Киев (Зайка Виктор / Подпоринов Дмитрий)
8. "Snasti-master" г. Киев (Шевченко Сергей / Шилов Валентин)
9. "Big Men" (Хоменко Евгений / Гаращенко Максим)
10. "Crazy Flapper" г.Киев (Скорин Сергей / Юрчук Артем)
11. «Выхухоль» г. Буча (Нещадим Максим / Савченко Виталий)

Список зарегистрированных участников:

1. «Brothers in arms» г. Киев (Копишинский Юрий / Бутраев Егор) – оплата 01.03.17
2. «Два Кума» г. Киев (Алексей Ерофеев / Эдуард Гулак) – оплата 03.03.17