ОТЧЕТЫ О РЫБАЛКАХ

[tosi]

Гори, День перший.
Встав досить рано 4:30 – темно. Біля коханої тепло і затишно , тому подрімав ще до 5:30.
Щоб далеко не ходити, перші проводки біля бази - глухо, збентежений пішов в верх по річці. На звичних місцях де мала б бути риба, пусті проводки заставляють не те щоб нервувати, але якесь занепокоєння і загальна збентеженість присутня. Вже навіть полізли думки в голову, що краще б на Дунаєц не їздив, там рибалка легша, от я і розслабився і не можу в нас пристосуватись. Знову всі літні перспективні місця мовчать. Поступово наблизився до великого плеса з досить пристойною глибиною, ні на що не надіюсь роблю закиди піднімаючись в верх по течії. І ось з глибини за Александрою піднімається потоковець, обережно торкає і дуже гонорово відвалює в глиб. Поведінка риби ще більше вносить безлад в думки, настільки що починаю помічати гриби, грибів дофіга, лисичок дуже багато, а поряд з лисичками і білі ростуть. Занурившись 2 рази в глиб лісу на метрів 10 від берегу річки, загалом знайшов десь з півтора десятка білих, чуток пофоткав їх і пішов далі, різати гриби в плани не входило.

Білі росли табунцями орієнтовно по 5 штук, на території радіусом 3-4 метри. Лисички гронами.




На досить глибокій воді знову отримав два клювання з подальшим сходом. І там же все таки беру одного невеличкого потоковця до фото.


Зауважив що потоковець вів себе геть як не потоковець, якийсь вайлуватий лящ, ті що зійшли поперевалювались декілька раз з боку на бік і капець.
Потім ще одне делікатне браніє і все.
Висновок: - риба якщо і клює то на глибоких ділянках, веде себе кволо, і бранія мляві. При тому всьому що вода холодна і не відрізняється температурою ніж в маленьких потічках.
Знову полізли в голову дурні думки, що риби немає, що її виловили місцеві мухарі і все в такому роді. По дорозі назад якраз зустрів 2-х аборигенів, снасті в них моцні, ловлять до речі теж на дві мухи, як при євронімфингу, , правда жилка не тонше 0,35мм, і на телескопічній вудці замість декількох колін вставки з дрючків. Правда потрібно віддати належне, ловили в правильних євронімфових місцях, хвацько, зі свистом розсікаючи повітря, посилали своїх кузях на межу бистрини і відбійної течії. Ну але справи в них були ще гірші ніж в мене, вони риби навіть не бачили . Один з аборигенів поцікавився як в мене справи, потім глянувши на мою Олександру, експертно заявив що треба менші рибки ставити, я трошки зніяковів, від повчань , щось бовкнув на заразок «не хочу калічити рибу», посміхнувся і пішов на базу. Після того як відійшов від зухвалих повчань місцевого, почав бубнити про себе, «Ти б ще горішиною ловив» «Та ти своїми павуками всю рибу розлякав, навчись фазантейлів в'язати, лапоть»
Також на одному з пулів знайшов ще одну моцну принаду, навіть з повідком


День другий.
Проснувся в 5:00. Кохана каже що був дощ, ще й вчорашнє фіаско геть звело нанівець запал до риболовлі. Виліз з ліжка в 6:30
Чи то настанови місцевого (стосовно зменшення приманок), чи просто захотілось отримувати задоволення від закидів і делікатної ловлі, але на другий день я взяв вудку з іменем Tancho і вирішив ловити 35 ріджом
Відмітив що дощик вплинув на стан води, вона посіріла, але цілком придатна для риболовлі, я навіть більше полюбляю таку воду, тому що можна себе вести більш сміливіше.
Відразу з бази отримав схід невеликого потоковця, про себе відмітив - «дурачок вилетів», і без інтузіазму пішов далі. На ямі, де вчора отримав вихід під ноги, з 3 забросу беру потоковця. На виважуванні риба вела себе вже веселіше ніж вчора.

Трохи далі, знову клювання і маленька форелька до фото.

Вирішив трошки затриматись на перспективному місці, просунувшись на декілька метрів вище. Місце представляло собою злив з потужного перекату, на дні великі каменюки. І от вже майже геть зневірившись, отримую гарне браніє і Танчо не дає жодних шансів на злив риби. Потоковець пристойний, і окрас сподобався, навіть брюхо темно сіре такі ще не попадались


В тому ж місці отримав ще одне файне клювання. Окрилений успіхами, понісся в гору по річці, поки відпочивальники не повилазили з палаток і не почали полоскати свої тельбухи, розлякуючи рибу. На черговій ділянці отримую гарний удар, і миттєвий схід, тупо не засіклась. При цьому можна побачити на фото стан гачків після такого удару. Навіть не уявляю з якою силою вона стискає свої щелепи, але щоб на такій мякій вудці і зовсім без супротиву, тобто вона навіть не сіла, вивернути так трійник я дотумкати не можу.

Гачки на ріджах поганенькі, ну але ж не відверте лайно, вони мені подобаються тим що рибу легко звільняти, тому і не міняю.
Загалом в цей день було піймано 7 потоковців, а також ще було 5 торкань приманки. Сходів риби не було, якщо засікалась, то вже сиділа поки не зробив фото.




Повернувшись до бази, почав робити статистичні закиди, вправлявся у влучності. І от на черговому забросі, в місці в якому я знову ж навіть не сподівався на рибу, відбулось гарне браніє. Цей пструг вирішив показати все на що здатен, спочатку ломанувся вверх по течії, вийшов на свічку, покувиркався в воді, знову свічка, жими в глибину, проте жодних шансів злитись, Танчо йому не дав. Більш того коли я вже дістав фотик щоб сфоткати рибу, відкривши дужку катухи і поклавши вудку, потоковець вивернувся і знову ломанувся в глибину, я вже навіть і не сподівався його знову побачити, але вимотуючи слабину, почув що риба ще тут
Він ще раз вийшов на свічку, проте цього разу вивів його швидко, декілька фото, час на реабілітацію і в воду.


Висновок:
Чи то настанови аборигена , чи сіра вода і похмура погода, чи заряджена на успіх вудка, але день видався досить вдалим.



p.s.По дорозі додому, все таки купили кошик білих грибів за 60грн

[Wodan]

В воскресенье во второй половине дня ездили на Сейм покупаться.
Спиннинг был в машине. Так получилось, что у меня не было возможности опробовать новый Grasshopper от SHEFа, а сейчас я специально взял плоскогубцы - чуть дорегулировать воблер - получилось почти сразу. Попробовал сделать пару забросов воблером с SSR заглублением, так как травы в августе много, но рыбе было не интересно. А на Grasshopper отозвалась с третьей проводки.

[RodMan]

Интересных разъездов в последнее время не было. Были после рабочие выходы на реку, на часок, два, три. С работы приползаешь в последнее время с таким ощущением, что вагоны разгружал. Очевидно, много развелось энергетических вампиров. А на рыбалку летишь бегом. Река наполняет новой энергией, которой хватит еще пару дней продержаться до выходных. Здесь дышится легче и не думается ни о чем.
[[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ]

А уплывающий обратно в пучину рыб, надеюсь, желает только легкой дороги домой.
[[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ]

[daiwer]

В прошлые выходные, после долгой раскачки таки выбрались в гости к одному мощному язь-мейстеру с деснянских просторов

Коллектив язевателей был таков ЦЫГАН, АROMAN (Рома), daiwer (Паша), phreon (Ваня).
Давно уже следовало этот вояж совершить, а мы всё отложили на последний момент, когда уже началась августовская жара. Но хорошему язевателю и жара не помеха и отговорки не нужны. Именно такой подход был у Юры, когда со старта распечатался на мариевскую ССР-ку.

Реноме мастера подтверждено и можно расслабиться и просто покидать
Наш коллектив разделился на группы по интересам и стал дружно обрабатывать перекат. Все кроме Цыгана работали спиннингом, Цыган - нахлыстом.

Первым из нас распечатался Рома жерешком на SSR-ку

И в этот день только он и ловил рыбу. Мы все были просто статистами, у нас были разве что только поклёвки.

Начался следующий день так же, как закончился и предыдущий. Рома ловил рыбу, а мы были статистами и изредка фотографами.
Очень достойного жерешка он укатал на Shirasu 58.




Я начал это утро с попыток уговорить рыбу за сливом с переката диповыми кренками.

К сожалению ничего кроме мелких веток лежащих на дне они мне не принесли. Потом перепробовал весьма не малый ассортимент вертушек и колебла, а за ними перекупал кучу тонущих минох. Но рыба мне явно намекала, что пора перейти к другим приманкам.
С улыбкой на нас взирал местный SPIDER MAN, у которого рыбка периодически ловилась )) Вот уж у кого бланк с солидным запасом мощности

Я намёк понял, взял джиг и ушёл на яму.
Яма была за сужением реки на котором она легко перебрасывалась 9 граммовым вольфрамовым ушастым. Тут я таки получил то за чем пришёл. 3 судачка, окунь, щучка, густера, но рыба была очень мелкого размера. Лучше всего себя показали рачки.
Придя в лагерь обнаружил там сонное царство. Когда к обеду народ проснулся мне сказали что я прозевал хорошие кадры с трофейным язём. Я думаю не надо говорить кто и в этот раз отличился



За обедом провели заседание клуба любителей язя.
Приняли решение вызвать срочную язёвую помощь и попросить перебазировать нас на резервный перекат. Юра был на вызове - помогал кому то что то пожарить или стушить и по этому до большой дороги мы добирались сами. Потом он освободился и вывел на новые точки.
Тут опять он на первых забросах подтвердил своё реноме

Сработал подповерхностный чабик.


Потом он ещё чуть покидал для порядка и взяв в руки джерковое удилище начал соперничать с охотящимися под берегом жерехами кто мощнее всплеск выдаст.

Уже на этом перекате даже Ромина карма дала сбой и мы дружною толпою начали курить бамбук. От безнадёги Ваня взял в руки тенкару и начал на сухаря потихоньку полавливать голавликов и язиков из детсадовской группы. Потом он дошёл до верха извращений и поставил на нахлыстовой снасти натурального кузнечика и поймал на него рыбу.
Самой главной проблемой, не дающей нам права на отмазку в духе "рыбы тут нет" была не плохая верховая активность язя и периодически жереха. То есть просто уйти побеждёнными на берег варить уху у нас не было ни малейшего желания. Ближе к вечеру у меня дела пошли налаживаться - сначала в заперекатном приямке на чабика поймал около килушную щучку, а потом уже на выходе с плёса на перекат в сумерках один за одним поймал двух язей на кокетки.




Полегчало.... я таки его поймал ЯЯЯ-ААА-ЗЗ-Ь
Потом была уха под звёздным небом и весёлые Юрины байки про дворец Воронцовых-Задунайских или Царицыных-Приднепровских... Не помню уже... очень уха в исполнении Цыгана была вкусной и атмосфера непринуждённой

[метровский]

Воєводино
дуже відірвався по свинофорельці

[Cooken]

Наверняка нет ничего лучше прогулки с любимой семьей, а тем более на озере где есть окуня и много купальщиков.
Раньше освободился с роботы, поступает предложение от любимой жены пойти на озеро, мое предложение встречное, я возьму спиннинг и кошель с колебалками.
Принято, быстрым шагом, Cooken, Cooken Junior , ну и жена идем на озеро расположенное не далеко.
На озере людей очень много, но мое любимое места, на дальнем пляже свободно, и окуня там всегда были, ну по крайней мере, раньше, хотя на озере уже давно не был, прям, заскучал что-ли.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Пока жена купалась, я с сыном ловил окуней, в основном ловля велась равномерной проводкой, на густым ковром травы, там и стоял окунь.
Крошка "Бриллиант" Waterland Deep Diamond , приносила, хоть и не крупных но приятных окуней, была также пойманная красноперка, но увы соскользнула с крючка.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Также хочу заметить, что микро джиг ( один микро монтаж был в кошеле) приносил тоже результат, но опять не со дна, а в толще воды.
Даже одного окунь поймал мой самый сокровенный "Бриллиант" сын Давид.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
На ряду всей цветовой гаммы, не плохо порадовала, черная Теаро, от Jackall`a.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
За час ловли было поймано и отпущено , более десяти окуней, что тоже довольно не плохо, очень понравилась игра, "Брилика"
Все отпущено.
Молодое поколение наступает на пятки, по дороге, сын спросил, папа , а ты подаришь мне спиннинг, конечно подарю, все мое нажитое непосильным трудом, твое наследство.
С уважением Юрий Вознюк!
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[вадим0009]

[фРСЖО]

Летняя жара, рыба совсем пассивна,и рыба "отзывается" на самые аккуратные проводки....

Натюрморт.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Немного потерялся...
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

На солнцепеке...
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Силиконовые рачки в паре с медленными проводками с длинной паузой заставляли пассивного окуня атаковать.Работали новые рачки от Crazy Fish-Crayfish..
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Но окуни были не совсем трофейных размеров.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Под вечер "пролюнулась" щука...
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Сработала совсем новая Crazy Fish-овская креветка.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Которая показала хороший результат...
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

С Уважением,Ангеловский Игорь.

[Cooken]

Температура воздуха "Заставила" проснутся в пять утра, и на первом маршрутном такси, поехать куда по ближе к воде.
Еще вчера спонтанно "Выпросил" себе выходной, и первые планы поехать на рыбалку, и так хороший друг, и перспективный ученик Валик, составил мне компанию, волку-одиночке.
По дороге, сел отдохнуть и заодно сыграл гимн Украины на Фортепиано.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Некий стрит fishing, не далеко от города, ловит будим в рыбной реке Тетерев, ни каких секретов.
Дамба ,с течением и мини водопадом, здесь вода насыщенная кислородом, в летнюю жару когда вода 25-26 градусов, одно из самых перспективных мест, осталось только это проверить.
Зарядили спиннинги, и давай хлестать, наши приманки туда-обратно, но как-то не весело, причина ? Не знаю, хотя ловля на реке, мой конек, закрытые пруды, немного другое, там другая тактика, которая не ведет к развитию и к результату, разве что к скрости ловли, нашел , "выбил" пошел дальше.
Возвращаясь к ловле на река , пришла мысля , не посля, а как раз в тему, дай-ка я смену с пассивной приманки на активную, и поменяю вектор проводки, крошка Keitech Little Spider 2" на вольфраме Shark, дно каменное, улетел в даль, приманка едва-ли коснулась воды, удар, есть, и как будто Посейдон, включил рыбу, 15 мин, и у нас на нос больше десятка окуней, в честных 70-100 грамм.
Конечно не обошлось без обрывов, но в медали две стороны, удалось здорово кайфануть, от активности и вываживания на течении.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Так-же попадался бычок, на креветку.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Проводка, была на снос, в толще, изредка, касаясь дна, цокнуть и напомнить окуню, что здесь раздают вкусняшки.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Быстро выход, закончился, начался в другом месте, малек в разные стороны, под рукой была колебалка, дайка я тебе ее под нос, подсуну, пару забросов, ноль, и вот не поправимое ,села в камнях, блин жалко почти 100грн, ну что полезу я вводу, разделся попросил у Товарища кроссовки с сетки, и пару шагов , адская боль, вылажу, кроссовок разрезанный, снимаю, а там "Йосип мою, Галю любив", пол пальца нет, просто искровавленный кусок мяса, кровь густая, как йогурт, аж плохо стало, и уже за три года третий раз с большим пальцем на ноге у меня не пруха, пороблено наверное!!!!
Ну что, волю в кулак, подручные средства, кусок пакетика, подорожник, замотал это все флюром, и дальше рыбачить, ведь только начали, не пропадать же дню.
Дальше солнце начало подниматься, стало жарко, а окунь от этого не перестал ловиться, река живая течение, то тут, то там вынимали окуней, фаворитом сегодня был, на фоне других приманок это Keitech Little Spider 2" в цвете "Виоллеты Бенидиктовной".
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Хочу еще заметить , что окунь еще не брезговал длинными червями, "Свечка" от Reins`a , пришлась ему по вкусу, даже несколько судачков было поймано.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Подойдя к голавлиным местам, подержал я одного лобастого , грамм под 400, на Waterland Almin , но увы сход, плохо засек его.
Продолжая упорно поиски красноперого, Валик, на кокетку, парковал окуней, что тоже добавляло нам настроение.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Я как всегда, в омут с головой, решил пробить дальнюю дистанцию, с ямой и был вознагражден окунем на вскидку около 200 грамм, соблазнился тяжелой артиллерией Waterland Flat G-L 3.5g, злой удар, думал снова щука, нет красивый окунь городской черты, был отпущен.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Время подходило к полудню, жарко, палец болит, прыгал, как зайчик на одной ноге, но новые места, с дальней дистанции, приносили нам окуней, и судачков.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Я не изменяя своему фавориту, дубасил на "Спайдермена младшего" Валик на ЛивИмпакт, кроме окуней в 100 гр, подержал хорошую лопату за пол кило, нанофил фуфло, слил такого окуня-дракона, острелов просто капецЬ, нужно быть олигархом что-бы им рыбачит.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Вот так у нас сегодня прошло утро, рыбку половили, травму получили, все было классно если-бы не палец, приехал дамой получил "Люлей" от супруги в итоге наложили три шва....БЕРЕГИТЕ СЕБЯ...
Все отпущено.
С уважением Юрий Вознюк.

[atech]

Сегодня снова ловили голавля... был дождь, вдали где-то гроза... рукоятка Favorite Synapse 1-5 грамм периодически била меня током пока тучи не прошли... было немного стрёмно, вдруг ударит гроза рядом. Сегодня раскрыла свой потенциал Jackall Panicra все голавли были пойманы только на неё...

[BRABUS xD]

На выходных в привычном составе я и Maxim (VP) отправились проверить Десенку в районе Русановских садов. По дороге зашли на оз.Русановское, но к сожалению, получив лишь пару легких тычков ничего там не словили, хотя раньше окунь там ловился достаточно хорошо (был там 4 года назад). На Десенке по факту ловить было негде, пляжи с которых можно половить, были заняты фидеристами. Поговорили с местным мужиком, он говорит что клюет до 7 утра, ну мы как обычно приехали в 8
Решили не терять времени и двинуться дальше разведывать места, перешли через ближайший мост на Труханов остров и попали на оз.Бабине, окунь там отозвался сразу, но весь мелкий, только один попался около 150г.
Дальше мы шли по ул.Трухановская и начали ловлю уже на набережной возле пешеходного моста. Поклевки не заставили себя долго ждать, БЫЧЕК... голодный и жадный! Увеличив вес головки с 2г на 4г, бычек клевал на каждой проводке, правда реализация была слабоватой. В основном ловил на SanSun от Ecogear, и делал долгую паузу чтоб успел заживать. Было очень много обрывов, ракушка и камни с легкостью перетирали FC Tornado V Hard 0.165mm всего за пару забросов, жаль не было флюра 0.25mm.
Может многие и считают бычка сорной рыбой, но характер поклевок и сопротивление на вываживании, явно не уступают окуню. На выходных снова на набережную, буду испытывать новый силикон

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Cultik]

Спека неймовірна.Вихідний,але робити щось по господарству,нема ніякого натхненняТо може на рибалку,покидати із під верби.На рибу,надії ніякої не було.Місце таке,що хіба для краснопірки.

Покидав поплапопер.Була покльовка і мимо.Розв'язався вузол гачка.Краснопірка попливла з пірсингом
Вирішив причепити джигу.З першої ж проводки,такий ударДумав спінінг з рук випущу.Потім знову і знову.Лупить,а засікти не можу.До того ж,покльовки тільки при одній траєкторії проводки,дуже високому підкиданні і тільки на одну приманку.Але одного все ж-видурив.

Досі,такої поведінки окуня,не бачив ніколи.Мабуть катаклізми
Ожина цвіте.Скоро кисленьких ягідки будемо їсти на риболовлі

[Yurok]

Звіт із затримкою Подорож на р. Дунаєц, Польща, 19-22.07.2014 р.

Традиційно почну зі слів подяки друзям, завдяки яким ще одна чудова подорож стала реальністю, залишивши в пам’яті безліч приємних спогадів. Андрій Zart, Гриша, Толя tosi, ще раз дякую вам друзі за те, що ви в мене є!

Частина перша.
Вечір п’ятниці, хмурий і мокрий від дощу Київ залишається позаду, дорога до Львова пролітає майже непомітно, як і ніч проти суботи. У Львові наш екіпаж доповнюється Анатолієм, після чого, у повному складі вирушаємо в бік кордону.
Польща зустрічає нас погожим ранком та сонячною погодою, а на додачу ще й комфортними дорогами, ніби заспокоюючи, та, одночасно, даючи можливість спіймати на останок ще кілька подорожніх напівснів.
Прямуючи до Крощенко-над-Дунайцем, з тривогою помічаємо, що місцеві річки суттєво «напились» та змутніли від сильних дощів, але чисте небо обнадійливо натякало, що картина, можливо, зміниться на краще.
Цього разу ми зупинились в невеликій приватній садибі та за сумісництвом рибальському клубі Kustigiza Flies Войтека Кудлача – товариша Андрія. Звісно, що після нашого там комфортного перебування, яке забезпечив Войтек та його рідні, він став добрим другом і для кожного із нас, за що йому також окрема подяка.
Не дивлячись на втому після довгої подорожі (на місці ми були вже по обіді), було вирішено не втрачати дорогоцінний час та відразу відкрити ліцензії на риболовлю, тим більше, що у Войтека є можливість зробити це прямо на місці.
Згідно оперативної інформації, отриманої від Войтека, річка Бялка-Татранська, що також протікає недалеко від нашого місця перебування, на той час вже повністю очистилась на відміну від каламутного Дунайця. Єдиною проблемою було тільки те, що ловити на цій ділянці дозволяється тільки нахлистом. Звичайно, що для нашого основного «мотузкаря» Андрія в цьому не було жодних проблем, а от для всіх інших… Коротше кажучи, Гриша і Толя піддаються на «провокації» і вирішують трошки зрадити спінінгу зі своїми запасними мотузками Я ж з собою прихопив до Польщі три вудлища, два з яких, були курковими і жодних мотузок, а тим більше мух, в мене не було… Андрій, правда, «заманював», пропонуючи половити одним з його нахлистових комплектів, але мій вибір був очевидним: курковий NFC FW 702-2 (IM), MGX, коробки із «самураями» і каламутний Дунаєц
Хлопці залишили мене на самоті неподалік від дерев’яної альтанки, встановленої для комфорту відпочиваючих прямо на березі річки. Якраз в цьому ж місці, ми починали свою риболовлю під час нашого минулого візиту до Польщі.

Тоді ми також натрапили на високу воду, але цього разу рівень був ще вищим: найвищі камені найближчого перекату тепер повністю ховались під поверхнею води Звісно, що тоді нас це не спинило, от і зараз вже трохи потертий в тих місцях Ryuki, знову починає боротись з несамовитою течією Дунайця.
Цього разу мені не вдалося «забити швидкий гол», але приблизно через десяток проводок я отримав перше клювання, а згодом і першу, хоча і зовсім невеличку, але таку жадану форельку. Відлягло
Окрім власне ловлі також пробою потихеньку заходити у воду, щоби ноги та й організм в цілому починали звикати до навантаження від шаленої течії. Перші кроки даються важко – «офісний планктон» впевнено плаває тільки за течією, причому зазвичай у бік кухні Тут все по-іншому, але чи не саме цього ми всі шукаємо, тікаючи з офісів на безкрайні береги незліченних водойм?
Вицідивши з перекату ще одне клювання, що швидко закінчилось нервовим сходом, я вирішив йти далі. В наступному місці, купання Camion DR, якого я поставив як можливу альтернативу усіляким хеві-мінноу, принесло ще одне гарне клювання. Спочатку риба впевнено пішла проти течії, відразу зігнувши вудлище, але після чергового жиму їй вдалося звільнитись від гачків воблера…
Знову зміна місця, і з першої ж спроби Issen 45S приносить ще одного пструга, цього разу трохи більшого ніж перший. Ще одна спроба – знову потужне клювання і шалений спротив, форель явно більша за попередню, але знову рибі вдається зійти… Ставлю 5-ку Ryuki, який на відміну від Іссена, оснащений двома трійниками. Кілька проводок не приносять нічого окрім жмутів водоростей А далі...
Момент клювання я не запам’ятав, але наступні події надовго закарбувались в моїй пам’яті. Невідомий супротивник атакував приманку недалеко від берега, але вже за мить розвернувся на 180 градусів і з шаленою швидкістю рвонув у бік основного русла, поперек бурхливого потоку, відмірявши не менше тридцяти метрів. Кінцівкою цього потужного «спурту» стали дві феєричні «свічки» підряд, коли риба повністю вистрибнула, чи то вилетіла, з води, а потім пішла вниз за течією. Майже порожня шпуля і зігнуте до ручки вудлище натякнули, що настала моя черга демонструвати свої спринтерські навички. Чи доводилось вам коли-небудь бігати у вейдерсах? А мені довелося… Не знаю як мені вдалося не навернутися (хвала шипованому Vibram-у ) і пробігти вниз за течію і за рибою приблизно таку ж дистанцію, паралельно продовжуючи з нею змагання в перетягування «канату». За цей час риба встигла «запалити» ще кілька «свічок», але в кінці кінців почала потроху віддавати флюр.
Коли риба вперше лягла на поверхню вже трохи ближче до берегу, стало ясно, що мої підозри щодо главатки (тобто тайменю), виявились помилковими. Коричневе торпедоподібне тіло, та характерні цього разу трохи з малиновим віддінком плавці… одного разу мені вже довелося бачити цю рибу «в дії» на Закарпатті. Так, це марена, або ж вусач.
В цей час я помітив позаду себе велосипедиста, що покинув свій байк заради фінальної частини цього феєричного двобою. Оскільки нікого із своїх поблизу не було, а ракетку-підсак я просто забув в багажнику авто, а навіть якби і не забув, то ця «мала» в неї б просто не влізла , я вирішив звернутись за допомогою саме до велосипедиста. Чоловік досить швидко зрозумів, що від нього буде потрібно тільки трохи потримати вудлище, поки я зайду у воду і спробую взяти марену голими руками. Довіривши найдорожче незнайомцю я почав потроху підходити до риби, що знову прилягла на поверхні води. Якимсь чином за час боротьби марені вдалося намотати на себе флюр, який тепер перетворився на її удавку. Коли моя рука вже почала потроху тягнутися до хвостового плавника, який, до речі, був розміром приблизно як дві мої долоні, стулені до купи, риба зробила ще один потужний ривок, помножений на силу течії… Ззаду почулися голосні крики польською, чесно кажучи, я просто боявся обернутися, бо вже відчував, що побачу… Рівне вудлище і обвислий флюр. Фініта ля комедія
Вже не пам’ятаю, як прозвучала польською прощальна фраза велосипедиста, але її зміст я зрозумів одразу – «іншим разом…». Він пішов до свого байку, а я потроху поплентався до місця «бранія», де залишив свій рюкзак з речами. Спочатку зрізав геть покоцаний шматок флюра і прив’язав нову американку, але зайти у воду не зміг – ноги просто не тримали, до того ж тремор в руках не давав змоги зосередитись. Тому я вирішив взяти невеличку паузу і кілька хвилин помедитувати, спостерігаючи за бігом хмурого Дунайцю, поки залишки адреналіну остаточно не випарувались. Іншим разом…
Повертаючись назад до альтанки, де у визначений час на мене повинні були чекати хлопці, мені все ж таки вдалося трохи реабілітуватись, спіймавши ще кілька досить гарних рибин.
Коли я прийшов, хлопці вже були на місці, розкладаючи на столі різні яства, які заздалегідь, і як завжди ретельно, були приготовані для подорожі Толею. На питання «як справи?» довелося популярно (часто опускаючись до ненормативної лексики ) розповісти всі минувші перипетії з обов’язковим зазначенням, що я конкретно думаю про підтримку товаришів і закінчуючи чистою Бялкою і нахлитом зокрема Потушити «пожежу» допомогло справжнє живе пиво, що його у Львові розливає малознана невеличка броварня і яке стараннями того ж таки Анатоля і сумки-холодильника залишилось таким же прохолодним та освіжаючим
Після трапези відбувся другий раунд. Цього разу всі йшли в одному напрямку, стараючись особливо не віддалятись одне від одного З «нулями» не залишився ніхто, але й бжани (саме так звучить назва марени польською) за всіма законами жанру більше не клювали...

Далі буде…

[Cooken]

Сижу значит я на роботе, дел по горло, на днях выездной фуршет (Кейтеринг) ко дню открытия нового салона. Приходит смс, от Хюстона, что делаешь вечером? Работаю говорю я, ум, я тут просто по делам с Киева проездом через Житомир, ну смотри если что, можем порыбачить пару часиков перед закатом. Блин, понимаю всю суть проблемы, со страхом подхожу к дирекции и мол съехал на то что нужно мне на перевязку пальца, который я ранее сильно разрезал, ну ели надо говорит директор езжай.
Блин, как надо мало человеку для счастья, Артем заехал ко мне в заведение , покушали и поехали дамой ко мне, быстро влетаю беру сумку, все не обходимое и на одну старую проверенную грядку за окунями.
Время беспощадно, солнце уже на закате, есть у нас не более 1.5 часа, хорошо притопили и на месте.
Река, тем более в летний период, по особенному интересная, рыбка более активная, со скоростью звука ,собираем снасти, Тёма свой любимый Tict ICE CUBE, ну а я то что Бог послал, каждая секунда на все золота, все делаем быстро и слаженно, и на точки, должен быть выход окуня, порой и приличного мне попадались драконы в 400-600 гр.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Видать, уровень воды, летняя жара, не порадовала нас вечерняя зорька, окуня под пол кило, а вот окуньки, не крупного и ладошечного размера нас радовали, по приманкам, очень классно и что интересно уже несколько рыбалок подряд рулит, Keitech Little Spider 2".
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
Время близилось к закату, переместились в более безопасное место, без нависающих деревьев над головой, что-бы не рисковать и не зацепить ветки, и не дай Бог еще и снасти сломать.
Окунь был довольно активен, пускай без особых трофеев, но цюник в паре с грасс миноу, по спортивному окуньку, делал чудеса, наконец-то я его размочил этого хваленного "ворма" а то не как не хотел ловить рыбу, а может и руки Хз.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
[[Ссылки только членам профсоюза. ]
В общем рыбалка получилась , очень короткая 1.5ч, но не обычная, очень понравился ICE CUBE, чуйка хорошая, спонтанная встреча с товарищем из города героя Киева, добавила особого азарта, а много рыбки и крупной мы еще поймаем, в данной вылазки это было на втором плане, главное общение, и крепкая дружба.
Артем ты настоящий боец, и снайпер еще тот Приезжай еще, буду рад встречи.
Все отпущено.
С уважением Юрий Вознюк.

[Yurok]

Частина друга.

Для дуже раннього підйому наступного дня в нас банально не вистачило сил, але майже «нульова» перша година ловлі показала, що в цьому не було жодного сенсу. Теплий та сонячний день неділі привабив на береги річки значну кількість туристів. Багато з них сплавлялись річкою на спеціальних плотах, якими майстерно кермували «гуралє» в аутентичних костюмах, до речі, чимось схожих на гуцульскі. Люди часто вітались із нами, а деякі навіть про щось питали, типу стандартного «клює»? З одного боку такий «хрещатик» якось не дуже поєднується з поняттям риболовлі на гірських річках, а з іншого, форель з плином часу почала більш активно реагувати на приманки. Правда, як і вчора, кількість сходів, як то кажуть, просто зашкалювала Можливою причиною тому була все ще досить мутна вода, ну і звичайно сила течії, яка тільки посилювала спротив риби. Хай там як, але риба покльовувала, а нам тільки цього і треба Окрім власне форелі, доволі частим трофеєм, особливо в більш спокійних місцях, був головень.
В одному з місць нам зустрівся поляк-нахлистовик. Серйозне екіпірування та снасті натякали, що людина «в темі». А після того, як рибалка похвалився ранішнім уловом, в якому було кілька пстругів розміром 40-45 см (звісно не на кукані, а як то водиться на екрані смартфону), стало навіть якось ніяково Статус «профі» поляк закріпив за собою ще й тому, що пізніше йому вдалося взяти ще одну гарну рибу, причому в місці, яке буквально перед ним процідили хлопці. Це стало додатковим стимулом продовжувати пошуки «нашої» риби в бурхливих водах Дунайцю.
Таким чином ми провели на воді майже увесь день з невеличкою перервою на обід. До речі, в цей день Толі вдалося спіймати ще одну марену, риба була невеликою, але, не дивлячись на це, таки зуміла дати жару «дідовому» 781-му і, звісно, самому Анатолію
Під вечір ентузіазм, як і фізичні сили, почали потроху нас покидати. Настав час завершувати риболовлю і повертатись на базу.
Вечеряли ми в місцевому ресторані, де замовили (тепер вже традиційно) дуже смачний суп журек, з не менш смачними дерунами-пляцками. Вже на базі все це діло було закріплене пляшкою портвейну До нас приєднався Войтек і приніс із собою величезних розмірів флай-бокс (до того я таких ще ніколи не бачив), майже повністю набитий різноманітними мухами, які, звісно, зв’язав сам Войтек. Зауважу, що португальський нектар зробив своє діло і частина мух «перелетіла» до рук Андрія Здавалося, що рибальські теревені затягнуться до глибокої ночі, але втома зробила своє і скоро всі розійшлися спати.

Наступного дня ми знову розділилися. Андрій з Анатолієм, озброївшись секретними мухами від Войтека, вирішили ловити на спец ділянці Дунайцю, де, нагадаю, не дозволяється ловити спіннінгом, бо ходять легенди, що через велику кількість риби при ловлі на воблери існує велика імовірність форелевих дуплетів Ми ж з Грицем вирішили знову перевірити вдачу на старих місцях, трохи змінивши цього разу маршрут, почавши з іншого місця, що знаходиться неподалік від станції плотів.
Тут річка трошки звужується і робить досить широкий поворот. Протилежний берег річки являє собою живописну скелю, в самому підніжжі якої для туристів передбачена невеличка стежка. Хоча нас більше всього приваблювала досить велика і порівняно глибока яма, в якій, наша уява малювала здоровецьких форелей та тайменів, що тільки й чекають того, щоб перед їх носом проплив якийсь там рідж чи рюкі Майже годину ми з Грицем купали вміст наших коробок в цьому місці, пробуючи віднайти той самий ключик, але всі зусилля виявилися марними
Перейшовши на нову точку, я знову поставив одного із своїх ветеранів – Ima Issen 45S, пам’ятаю, що ще пошуткував типу «зараз обов’язково клюне!». І майже одразу заробив клювання Спочатку виважуння було досить спокійне, риба взяла недалеко від берега і не поспішала влаштовувати акробатичні шоу на поверхні, більше тиснучи у бік дна. Але чим більше скорочувалась дистанція між нами, тим різкішими і потужнішими ставали її пручання. Невдовзі на поверхні з’явилась красуня яскраво жовтого кольору із контрастними чорними цятками. Із завмиранням серця пробую завести форель у підсак. Перша спроба – марно, друга – знову ні, третя – ну нарешті! Ось вона! Справжній пструг мав довжину десь за 45 см і понад кіло ваги
Тільки у підсаку стало видно, що форель встигла зламати черевний і трохи розігнути хвостовий одинарники воблера. Що тут скажеш, як і завжди все вирішує одвічно примхлива і повністю непередбачувана пані Фортуна
Поки я відновлював «озброєння» Іссена, Гриша встиг зловити ще одну гарну рибину. Успіх був остаточно закріплений при облові «пулів» біля станції плотів.
Повіривши в те, що кльов нарешті «включили», ми вирішили ще раз перевірити яму, але, як і вранці, вона «промовчала». Єдиною рибою, став головень, якого я дістав майже з під протилежного берега, використавши далекобійний снаряд – DUO Ryuki 60S. Хоч кленик був і не трофейного розміру, але виважування виявилось досить затяжним
Традиційним місцем обідньої зустрічі стала «наша» альтанка, де ми знову об’єднались з Андрієм і Толею. В цілому, хлопці відловились добре, але пожалілися, що жодного «трофею», які їм пощастило потримати на гачку, так і не було заведено до підсаку. На що, звісно, отримали від нас дуже вагомий аргумент – спінінг наше всьо!

Після обіду Гриша і Толя помінялися місцями, тобто тепер вже Гриша вирушив разом з Андрієм штурмувати спец ділянку. Відповідно ми з Толею вирішили пошукати рибацького щастя на новій для нас ділянці «біля муру».
В цьому місці річка протікає безпосередньо біла траси, для захисту останньої прямовисна стіна додатково укріплена камінною кладкою, яка, власне, і утворює собою «мур». Кам’яну стіну і бурхливі води Дунайцю розділяє досить вузький парапет, стоячи на якому ми почали робити наші перші спроби. Толя, зачепивши свій воблер, ризикнув злізти з парапету і пішов за ним у самісіньке бурло. Успішно виконавши операцію по звільненню Олександри (Anre’s Alexandra 50S), Толя вирішив на додачу перевірити найближче до нього «тирло» і тут почалося: браніє за бранієм, шість чи сім клювань підряд! Як тут не допомогти товаришу? Також беру ще одну рибу, а через кілька спроб мертво засаджую свою Олександру
Толя повертається на парапет і намацує ще одну точку: на цей раз форель «стає в чергу», коли приманка проходить безпосередньо під парапетом. Цікаво, але точка виявляється справді досить локальною, адже вище-нижче зовсім невеличкої ділянки цей прийом вже не спрацьовує
Тим часом почало дощити, за два сонячних дні ми трохи розслабились, тому навіть до обіцяного прогнозом дощу, ми не були готові, залишивши куртки на базі. Довелось продовжувати риболовлю трохи підмоченими, зігріваючись тільки чистим адреналіном від клювань та спротиву місцевих пстругів
На черговому місці помічаю невеликий затишок за прибережним каменем ще й з навислими над ним кущем. 45-й Рюкі летить точно в ціль – бам і засічена форель робить сальто у стрибку, торкаючись гілок прямо у повітрі… і сходить. Ще один постріл – бам, потужний ривок за течією, розворот, знову ривок, але цього разу снасть і руки встигають відпрацювати. Коли риба заходить до підсаки, почулися численні аплодисменти – туристи, що саме пропливали на плоті, вітають з трофеєм
На зворотному шляху ще раз перевіряємо ранкове «трофейне» місце. Буквально перші ж спроби знову приносять клювання, але риба так само швидко сходить. Толя вирішує йти далі, я ж лишаюся з надією доловити. Здається, що місце вже замовчало, але як часто буває в таких ситуаціях починаєш себе умовляти зробити ще кілька спроб. Саме на такій «це вже точно остання» спробі той же таки Issen 45S спочатку ніби «глухо» сідає в камінні, але вже за мить риба починає рухатись проти течії, причому робить це абсолютно без будь-яких різких «стартів». Просто спокійно йде проти течії, вудка в дугу, мульт мовчки стравлює флюр, пульс бухає у вухах. Зайшла за камінь, трохи постояла, потім так само спокійно пішла за інший… і сход. Ні-і-і-і-і-і!!!

На цьому пам’ятному місці я і закінчу свою оповідь, бо саме через такі от переживання, буквально через дуже короткий проміжок часу знову з’являється відчуття голоду за новими враженнями від такого непередбачуваного і такого захопливого заняття, яким є риболовля. А отже, ми знов і знов, затято і вперто, не дивлячись на всілякі перепони, будемо вирушати на нові пошуки свого рибацького щастя...

На останок. В дні постійного емоційного навантаження та нездорового тиску обставин, останній аргумент на користь цієї поїздки пролунав від Грині: «сьогодні в нас є можливість поїхати, а завтра?» Сподіваюсь, що і завтра, і післязавтра, і через рік також. Миру нам всім і добра! І все буде добре… [[Ссылки только членам профсоюза. ]

PS версія [[Ссылки только членам профсоюза. ]

[фРСЖО]

Летняя пора. Хотя для рыбалки это время очень комфортное, но активность рыбы оставляет желать лучшего. В дневное время поклевок практически нет. Мало-мальскую активность хищник проявляет лишь ранним утром или поздним вечером и то не везде...


Пока не клюет можно отвлечься на окружающую природу...
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

И можно увидеть немало удивительного..
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Например корову принимающую водные процедуры..
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Но не стоит забывать и о рыбалке.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

В основном пассивные проводки соблазнят рыбу на поклевку. У меня окунь неплохо клевал на уже полюбившуюся приманку- Crazy Fish Allure.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

На одной из "проверенных точек" заметил, что щука охотится за мелкой рыбешкой, которая чуть ли не выпрыгивала на берег спасаясь от "зубастой" решил "попытать счастье".

Но после первого заброса на Crazy Fish-овский Polaris "сел" "полосатый".
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Со второго заброса мне удалось оборвать приманку которую я сменил на аналогичную только другого цвета.
И щука оценила предложенный Polaris/

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Так же отлично "работал" Inor-овский Рони...
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

С Уважением, Ангеловский Игорь

[Plagus]

Превозмогая страшную жару и не менее страшную лень
взял дюжину воблеров и прошёлся по речке,
как оказалось не зря

[1Евгений1]

Чисте повітря,красива річка,надійний товариш!

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Денис_]

Наконец то я переборол лень и выскочил перед работой пошвырять спиннинг. Рыбалка длилась не долго, всего пару часиков, зато сейчас чувствую прилив бодрости и хорошего настроения.
Придя на озеро почти в шесть начал медленно собирать снасть так как знал что до начала седьмого на озере делать просто нечего. Сделал пару тройку забросов и как ожидалось реакции рыбы я не увидел. Вспомнив что у меня есть плавающий силикон от Марии я поставил его и первые забросы тоже не дали результата. Но когда я начал делать паузы дольше, дело пошло и в "мертвое время" я выловил 4 окунца. Позже начал ловить на проверенные приманки, которые дают стабильный результат на этом озере. Окунь клевал хорошо, но размер пойманной рыбы оставлял желать лучшего. Когда дело дошло до смены приманок и я поставил Шайнера 2", то на мое удивление клев стал значительно хуже. Но именно на Шайнера удалось словить несколько зачетных матросов. Но так как после двух- трех окуней он приходил в негодность и не держался на офсете, я продолжил ловить на стабильно работающею резину от Inor'а. Так и ловил до конца рыбалки на нее.
В итоге словил примерно 3 десятка малышей и 5-6 нормальный окуньков.
Рыбалка удалась, всем НХНЧ!!!

[Plagus]

Сегодня думал половить по холодку, встретить рассвет на речке , ага щяз
пока солнце не начало пригревать, заработал всего один тычок
зато потом по жаре в течении пары часов от шнурья не было отбоя
в начале 10-го разумеется надо было сворачиваться чтобы не изжариться ..