Что мы ловим,как и чем (отчеты о рыбалках)архив

[SE2U]

В гості приїхав гарний знайомий.Вирішили виїхати на Десну.Оскільки до річки пару км ,то справа лише за вільним часом.Оскільки я в відпустці, треба лише з дружиною домовитись
О шостій ранку ми вже на воді.Розмочились щукою на 1,2кг у Сані і я кілушним судачком.Оскільки я хотів побувати в стариці поплили туди.По дорозі мені влетів неочікуваний трофей.ЯЯЯЯЯЗЗЗЬ на 1,1кг.Дуже гарна риба.
В стариці окуні як з кулемета лупили по вертушці.Щупачки теж не відставали.Правда розмір зовсім дитячий.Але,весело. Незважаючи на таку роздачу, вирішили шукати щось солідніше на основному руслі.
На виході з стариці забрали ще одну щучку ,схожу на першу як рідна сестра.
Сонце піднялось і нам залишалося радіти рідким ,не результативним покльовка на джиг.
Під вечір Вирішили повернутися на точку звідки почали.І ось там Саня заробив покльовку дійсно чогось трофейного
Гра в перетяжки була не довгою, монстр уміло виплюнув воблер.
Ну що ж, Санін Деснянський трофей ще попереду.

[Акс]

832 хертланд "вступил в игру"........... [[Ссылки только членам профсоюза. ]
Ладога, теплая вода, рыба в каматозе, крупные приманки не кушает...поставим что- либо вкусненькое...ставим: булер 15г+ офсетник 4/0+ твистер с двойным хвостом....( глубина 3м), проводка стоп енд гоу....и " зацеп"...но такой мощный...хертланд начеку...подсак на месте...в катере VISION зачетный трофей( икры нет-выпускать таких еще не умею, оставляем...) : "улыбка джаконды" позирует...Вес 9.8 кг, длина 104см...

[Yurok]

Звіт із затримкою Подорож на р. Дунаєц, Польща, 19-22.07.2014 р. продублюю для любителів мультів

Традиційно почну зі слів подяки друзям, завдяки яким ще одна чудова подорож стала реальністю, залишивши в пам’яті безліч приємних спогадів. Андрій Zart, Гриша, Толя tosi, ще раз дякую вам друзі за те, що ви в мене є!

Частина перша.
Вечір п’ятниці, хмурий і мокрий від дощу Київ залишається позаду, дорога до Львова пролітає майже непомітно, як і ніч проти суботи. У Львові наш екіпаж доповнюється Анатолієм, після чого, у повному складі вирушаємо в бік кордону.
Польща зустрічає нас погожим ранком та сонячною погодою, а на додачу ще й комфортними дорогами, ніби заспокоюючи, та, одночасно, даючи можливість спіймати на останок ще кілька подорожніх напівснів.
Прямуючи до Крощенко-над-Дунайцем, з тривогою помічаємо, що місцеві річки суттєво «напились» та змутніли від сильних дощів, але чисте небо обнадійливо натякало, що картина, можливо, зміниться на краще.
Цього разу ми зупинились в невеликій приватній садибі та за сумісництвом рибальському клубі Kustigiza Flies Войтека Кудлача – товариша Андрія. Звісно, що після нашого там комфортного перебування, яке забезпечив Войтек та його рідні, він став добрим другом і для кожного із нас, за що йому також окрема подяка.
Не дивлячись на втому після довгої подорожі (на місці ми були вже по обіді), було вирішено не втрачати дорогоцінний час та відразу відкрити ліцензії на риболовлю, тим більше, що у Войтека є можливість зробити це прямо на місці.
Згідно оперативної інформації, отриманої від Войтека, річка Бялка-Татранська, що також протікає недалеко від нашого місця перебування, на той час вже повністю очистилась на відміну від каламутного Дунайця. Єдиною проблемою було тільки те, що ловити на цій ділянці дозволяється тільки нахлистом. Звичайно, що для нашого основного «мотузкаря» Андрія в цьому не було жодних проблем, а от для всіх інших… Коротше кажучи, Гриша і Толя піддаються на «провокації» і вирішують трошки зрадити спінінгу зі своїми запасними мотузками Я ж з собою прихопив до Польщі три вудлища, два з яких, були курковими і жодних мотузок, а тим більше мух, в мене не було… Андрій, правда, «заманював», пропонуючи половити одним з його нахлистових комплектів, але мій вибір був очевидним: курковий NFC FW 702-2 (IM), MGX, коробки із «самураями» і каламутний Дунаєц
Хлопці залишили мене на самоті неподалік від дерев’яної альтанки, встановленої для комфорту відпочиваючих прямо на березі річки. Якраз в цьому ж місці, ми починали свою риболовлю під час нашого минулого візиту до Польщі.

Тоді ми також натрапили на високу воду, але цього разу рівень був ще вищим: найвищі камені найближчого перекату тепер повністю ховались під поверхнею води Звісно, що тоді нас це не спинило, от і зараз вже трохи потертий в тих місцях Ryuki, знову починає боротись з несамовитою течією Дунайця.
Цього разу мені не вдалося «забити швидкий гол», але приблизно через десяток проводок я отримав перше клювання, а згодом і першу, хоча і зовсім невеличку, але таку жадану форельку. Відлягло
Окрім власне ловлі також пробою потихеньку заходити у воду, щоби ноги та й організм в цілому починали звикати до навантаження від шаленої течії. Перші кроки даються важко – «офісний планктон» впевнено плаває тільки за течією, причому зазвичай у бік кухні Тут все по-іншому, але чи не саме цього ми всі шукаємо, тікаючи з офісів на безкрайні береги незліченних водойм?
Вицідивши з перекату ще одне клювання, що швидко закінчилось нервовим сходом, я вирішив йти далі. В наступному місці, купання Camion DR, якого я поставив як можливу альтернативу усіляким хеві-мінноу, принесло ще одне гарне клювання. Спочатку риба впевнено пішла проти течії, відразу зігнувши вудлище, але після чергового жиму їй вдалося звільнитись від гачків воблера…
Знову зміна місця, і з першої ж спроби Issen 45S приносить ще одного пструга, цього разу трохи більшого ніж перший. Ще одна спроба – знову потужне клювання і шалений спротив, форель явно більша за попередню, але знову рибі вдається зійти… Ставлю 5-ку Ryuki, який на відміну від Іссена, оснащений двома трійниками. Кілька проводок не приносять нічого окрім жмутів водоростей А далі...
Момент клювання я не запам’ятав, але наступні події надовго закарбувались в моїй пам’яті. Невідомий супротивник атакував приманку недалеко від берега, але вже за мить розвернувся на 180 градусів і з шаленою швидкістю рвонув у бік основного русла, поперек бурхливого потоку, відмірявши не менше тридцяти метрів. Кінцівкою цього потужного «спурту» стали дві феєричні «свічки» підряд, коли риба повністю вистрибнула, чи то вилетіла, з води, а потім пішла вниз за течією. Майже порожня шпуля і зігнуте до ручки вудлище натякнули, що настала моя черга демонструвати свої спринтерські навички. Чи доводилось вам коли-небудь бігати у вейдерсах? А мені довелося… Не знаю як мені вдалося не навернутися (хвала шипованому Vibram-у ) і пробігти вниз за течію і за рибою приблизно таку ж дистанцію, паралельно продовжуючи з нею змагання в перетягування «канату». За цей час риба встигла «запалити» ще кілька «свічок», але в кінці кінців почала потроху віддавати флюр.
Коли риба вперше лягла на поверхню вже трохи ближче до берегу, стало ясно, що мої підозри щодо главатки (тобто тайменю), виявились помилковими. Коричневе торпедоподібне тіло, та характерні цього разу трохи з малиновим віддінком плавці… одного разу мені вже довелося бачити цю рибу «в дії» на Закарпатті. Так, це марена, або ж вусач.
В цей час я помітив позаду себе велосипедиста, що покинув свій байк заради фінальної частини цього феєричного двобою. Оскільки нікого із своїх поблизу не було, а ракетку-підсак я просто забув в багажнику авто, а навіть якби і не забув, то ця «мала» в неї б просто не влізла , я вирішив звернутись за допомогою саме до велосипедиста. Чоловік досить швидко зрозумів, що від нього буде потрібно тільки трохи потримати вудлище, поки я зайду у воду і спробую взяти марену голими руками. Довіривши найдорожче незнайомцю я почав потроху підходити до риби, що знову прилягла на поверхні води. Якимсь чином за час боротьби марені вдалося намотати на себе флюр, який тепер перетворився на її удавку. Коли моя рука вже почала потроху тягнутися до хвостового плавника, який, до речі, був розміром приблизно як дві мої долоні, стулені до купи, риба зробила ще один потужний ривок, помножений на силу течії… Ззаду почулися голосні крики польською, чесно кажучи, я просто боявся обернутися, бо вже відчував, що побачу… Рівне вудлище і обвислий флюр. Фініта ля комедія
Вже не пам’ятаю, як прозвучала польською прощальна фраза велосипедиста, але її зміст я зрозумів одразу – «іншим разом…». Він пішов до свого байку, а я потроху поплентався до місця «бранія», де залишив свій рюкзак з речами. Спочатку зрізав геть покоцаний шматок флюра і прив’язав нову американку, але зайти у воду не зміг – ноги просто не тримали, до того ж тремор в руках не давав змоги зосередитись. Тому я вирішив взяти невеличку паузу і кілька хвилин помедитувати, спостерігаючи за бігом хмурого Дунайцю, поки залишки адреналіну остаточно не випарувались. Іншим разом…
Повертаючись назад до альтанки, де у визначений час на мене повинні були чекати хлопці, мені все ж таки вдалося трохи реабілітуватись, спіймавши ще кілька досить гарних рибин.
Коли я прийшов, хлопці вже були на місці, розкладаючи на столі різні яства, які заздалегідь, і як завжди ретельно, були приготовані для подорожі Толею. На питання «як справи?» довелося популярно (часто опускаючись до ненормативної лексики ) розповісти всі минувші перипетії з обов’язковим зазначенням, що я конкретно думаю про підтримку товаришів і закінчуючи чистою Бялкою і нахлитом зокрема Потушити «пожежу» допомогло справжнє живе пиво, що його у Львові розливає малознана невеличка броварня і яке стараннями того ж таки Анатоля і сумки-холодильника залишилось таким же прохолодним та освіжаючим
Після трапези відбувся другий раунд. Цього разу всі йшли в одному напрямку, стараючись особливо не віддалятись одне від одного З «нулями» не залишився ніхто, але й бжани (саме так звучить назва марени польською) за всіма законами жанру більше не клювали...

Далі буде…

[Yurok]

Частина друга.

Для дуже раннього підйому наступного дня в нас банально не вистачило сил, але майже «нульова» перша година ловлі показала, що в цьому не було жодного сенсу. Теплий та сонячний день неділі привабив на береги річки значну кількість туристів. Багато з них сплавлялись річкою на спеціальних плотах, якими майстерно кермували «гуралє» в аутентичних костюмах, до речі, чимось схожих на гуцульскі. Люди часто вітались із нами, а деякі навіть про щось питали, типу стандартного «клює»? З одного боку такий «хрещатик» якось не дуже поєднується з поняттям риболовлі на гірських річках, а з іншого, форель з плином часу почала більш активно реагувати на приманки. Правда, як і вчора, кількість сходів, як то кажуть, просто зашкалювала Можливою причиною тому була все ще досить мутна вода, ну і звичайно сила течії, яка тільки посилювала спротив риби. Хай там як, але риба покльовувала, а нам тільки цього і треба Окрім власне форелі, доволі частим трофеєм, особливо в більш спокійних місцях, був головень.
В одному з місць нам зустрівся поляк-нахлистовик. Серйозне екіпірування та снасті натякали, що людина «в темі». А після того, як рибалка похвалився ранішнім уловом, в якому було кілька пстругів розміром 40-45 см (звісно не на кукані, а як то водиться на екрані смартфону), стало навіть якось ніяково Статус «профі» поляк закріпив за собою ще й тому, що пізніше йому вдалося взяти ще одну гарну рибу, причому в місці, яке буквально перед ним процідили хлопці. Це стало додатковим стимулом продовжувати пошуки «нашої» риби в бурхливих водах Дунайцю.
Таким чином ми провели на воді майже увесь день з невеличкою перервою на обід. До речі, в цей день Толі вдалося спіймати ще одну марену, риба була невеликою, але, не дивлячись на це, таки зуміла дати жару «дідовому» 781-му і, звісно, самому Анатолію
Під вечір ентузіазм, як і фізичні сили, почали потроху нас покидати. Настав час завершувати риболовлю і повертатись на базу.
Вечеряли ми в місцевому ресторані, де замовили (тепер вже традиційно) дуже смачний суп журек, з не менш смачними дерунами-пляцками. Вже на базі все це діло було закріплене пляшкою портвейну До нас приєднався Войтек і приніс із собою величезних розмірів флай-бокс (до того я таких ще ніколи не бачив), майже повністю набитий різноманітними мухами, які, звісно, зв’язав сам Войтек. Зауважу, що португальський нектар зробив своє діло і частина мух «перелетіла» до рук Андрія Здавалося, що рибальські теревені затягнуться до глибокої ночі, але втома зробила своє і скоро всі розійшлися спати.

Наступного дня ми знову розділилися. Андрій з Анатолієм, озброївшись секретними мухами від Войтека, вирішили ловити на спец ділянці Дунайцю, де, нагадаю, не дозволяється ловити спіннінгом, бо ходять легенди, що через велику кількість риби при ловлі на воблери існує велика імовірність форелевих дуплетів Ми ж з Грицем вирішили знову перевірити вдачу на старих місцях, трохи змінивши цього разу маршрут, почавши з іншого місця, що знаходиться неподалік від станції плотів.
Тут річка трошки звужується і робить досить широкий поворот. Протилежний берег річки являє собою живописну скелю, в самому підніжжі якої для туристів передбачена невеличка стежка. Хоча нас більше всього приваблювала досить велика і порівняно глибока яма, в якій, наша уява малювала здоровецьких форелей та тайменів, що тільки й чекають того, щоб перед їх носом проплив якийсь там рідж чи рюкі Майже годину ми з Грицем купали вміст наших коробок в цьому місці, пробуючи віднайти той самий ключик, але всі зусилля виявилися марними
Перейшовши на нову точку, я знову поставив одного із своїх ветеранів – Ima Issen 45S, пам’ятаю, що ще пошуткував типу «зараз обов’язково клюне!». І майже одразу заробив клювання Спочатку виважуння було досить спокійне, риба взяла недалеко від берега і не поспішала влаштовувати акробатичні шоу на поверхні, більше тиснучи у бік дна. Але чим більше скорочувалась дистанція між нами, тим різкішими і потужнішими ставали її пручання. Невдовзі на поверхні з’явилась красуня яскраво жовтого кольору із контрастними чорними цятками. Із завмиранням серця пробую завести форель у підсак. Перша спроба – марно, друга – знову ні, третя – ну нарешті! Ось вона! Справжній пструг мав довжину десь за 45 см і понад кіло ваги
Тільки у підсаку стало видно, що форель встигла зламати черевний і трохи розігнути хвостовий одинарники воблера. Що тут скажеш, як і завжди все вирішує одвічно примхлива і повністю непередбачувана пані Фортуна
Поки я відновлював «озброєння» Іссена, Гриша встиг зловити ще одну гарну рибину. Успіх був остаточно закріплений при облові «пулів» біля станції плотів.
Повіривши в те, що кльов нарешті «включили», ми вирішили ще раз перевірити яму, але, як і вранці, вона «промовчала». Єдиною рибою, став головень, якого я дістав майже з під протилежного берега, використавши далекобійний снаряд – DUO Ryuki 60S. Хоч кленик був і не трофейного розміру, але виважування виявилось досить затяжним
Традиційним місцем обідньої зустрічі стала «наша» альтанка, де ми знову об’єднались з Андрієм і Толею. В цілому, хлопці відловились добре, але пожалілися, що жодного «трофею», які їм пощастило потримати на гачку, так і не було заведено до підсаку. На що, звісно, отримали від нас дуже вагомий аргумент – спінінг наше всьо!

Після обіду Гриша і Толя помінялися місцями, тобто тепер вже Гриша вирушив разом з Андрієм штурмувати спец ділянку. Відповідно ми з Толею вирішили пошукати рибацького щастя на новій для нас ділянці «біля муру».
В цьому місці річка протікає безпосередньо біла траси, для захисту останньої прямовисна стіна додатково укріплена камінною кладкою, яка, власне, і утворює собою «мур». Кам’яну стіну і бурхливі води Дунайцю розділяє досить вузький парапет, стоячи на якому ми почали робити наші перші спроби. Толя, зачепивши свій воблер, ризикнув злізти з парапету і пішов за ним у самісіньке бурло. Успішно виконавши операцію по звільненню Олександри (Anre’s Alexandra 50S), Толя вирішив на додачу перевірити найближче до нього «тирло» і тут почалося: браніє за бранієм, шість чи сім клювань підряд! Як тут не допомогти товаришу? Також беру ще одну рибу, а через кілька спроб мертво засаджую свою Олександру
Толя повертається на парапет і намацує ще одну точку: на цей раз форель «стає в чергу», коли приманка проходить безпосередньо під парапетом. Цікаво, але точка виявляється справді досить локальною, адже вище-нижче зовсім невеличкої ділянки цей прийом вже не спрацьовує
Тим часом почало дощити, за два сонячних дні ми трохи розслабились, тому навіть до обіцяного прогнозом дощу, ми не були готові, залишивши куртки на базі. Довелось продовжувати риболовлю трохи підмоченими, зігріваючись тільки чистим адреналіном від клювань та спротиву місцевих пстругів
На черговому місці помічаю невеликий затишок за прибережним каменем ще й з навислими над ним кущем. 45-й Рюкі летить точно в ціль – бам і засічена форель робить сальто у стрибку, торкаючись гілок прямо у повітрі… і сходить. Ще один постріл – бам, потужний ривок за течією, розворот, знову ривок, але цього разу снасть і руки встигають відпрацювати. Коли риба заходить до підсаки, почулися численні аплодисменти – туристи, що саме пропливали на плоті, вітають з трофеєм
На зворотному шляху ще раз перевіряємо ранкове «трофейне» місце. Буквально перші ж спроби знову приносять клювання, але риба так само швидко сходить. Толя вирішує йти далі, я ж лишаюся з надією доловити. Здається, що місце вже замовчало, але як часто буває в таких ситуаціях починаєш себе умовляти зробити ще кілька спроб. Саме на такій «це вже точно остання» спробі той же таки Issen 45S спочатку ніби «глухо» сідає в камінні, але вже за мить риба починає рухатись проти течії, причому робить це абсолютно без будь-яких різких «стартів». Просто спокійно йде проти течії, вудка в дугу, мульт мовчки стравлює флюр, пульс бухає у вухах. Зайшла за камінь, трохи постояла, потім так само спокійно пішла за інший… і сход. Ні-і-і-і-і-і!!!

На цьому пам’ятному місці я і закінчу свою оповідь, бо саме через такі от переживання, буквально через дуже короткий проміжок часу знову з’являється відчуття голоду за новими враженнями від такого непередбачуваного і такого захопливого заняття, яким є риболовля. А отже, ми знов і знов, затято і вперто, не дивлячись на всілякі перепони, будемо вирушати на нові пошуки свого рибацького щастя...

На останок. В дні постійного емоційного навантаження та нездорового тиску обставин, останній аргумент на користь цієї поїздки пролунав від Грині: «сьогодні в нас є можливість поїхати, а завтра?» Сподіваюсь, що і завтра, і післязавтра, і через рік також. Миру нам всім і добра! І все буде добре… [[Ссылки только членам профсоюза. ]

PS версія [[Ссылки только членам профсоюза. ]

PPS робочий комплект NFC FW 702-2 (IM) Custom + Abu Garcia Revo MGX + Abu Works S-Spool + Hedgehog Studio BB Air + Megabass Dragoncall Super Finesse 5 lb. FC.

[Hellfish]

Вперше вийшов порибалити зі своїм мульт комплектом. Прислухався до порад F40 і намотав замість моно шнур. Дальність польоту приманок відчутно збільшилась. Вода мутна але вмовити 10 маленьких окунців на вертушку таки вдалось. Хоча досить швидко набридло ловити на вертушку, причіпив коливалку і вуаля... Покльовки кленя радували раз за разом. Стрес знято можна повертатись додому. Бейткастинг затягує все більше Лише трішки набридає гратися з регулюванням.

[pikehunte100]

Примерно так рыбачу,почти в центре города [[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Vutty]

мда, у sj4000 с ББ вообще бяда.....

[pikehunte100]

Допис від Vutty

мда, у sj4000 с ББ вообще бяда.....

А ББ -то шо таке?

[Vutty]

Баланс Белого, качнул твое видео, попробую что можно из него сделать при помощи обработки

[S.N.]

Допис від pikehunte100

А ББ -то шо таке?

Та то Денис попутал рыбофорум с форумом Никон-Клуба...
ББ - "баланс белого"; автонастройка, отвечающая за общий нейтральный тон картинки (фото или видео), без паразитного цветного оттенка.

О, пока сочинял - Денис уже ответил...

[Smolik]

я видео не глянувши, подумал о какой то мясорубке 4000 размера в блюбердом

[f40]

Попустило с жарой........выбрался на пару часиков вечером..
Зелёная вода температурой 26 град.,низкий уровень воды,полное отсутствие течения...не располагали к активности рыбы
Тем не менее на джиг удавалось уговорить небольших судачков,а наглые голавлики не могли удержаться от соблазна пихнуть Ридж 50,за что и попадались на тройник... Невесело..но отметился. Всем НХНЧ!

[robroy]

Сегодня наконец то поймал рыбу "мечту" , большеротый басс.
Полноценной рыбалки не получилось, поскольку отдыхаю с семьей, первым делом дети, семья, море и только в последнюю очередь рыбалка. Нв водоем попал очень позно, к 17:30, в 20:00 на Кипре как будто выключают свет, резко темнеет, еле выехал из реально убитой пересеченной дороги, по которым если медленно ползти на легковушке можно пробраться к рыболовным местам.
Август очень жаркий, водохранилище хорошо подсохло, я видел фотографии коллег, которые ловили в этих местах, уровень упал метров на 10, если не больше.
Соорудил оснастку техас, пуля 3гр+силикон Big Bite Baits Double Tail Skirted Grub 5". Свал начинается буквально из под ног, кидаю приманку метров до 20, падает очень долго.
По ощущениям, я был готов к ловле басса, друзья говорили чтоб не спешил подсекать, дал несколько секунд этой рыбине заглотить приманку и только потом сильный подрыв, примерно как на судака. Но тем не менее 7-8 поклевычей я провтыкал, не выдерживал и подсекал раньше времени.
Начало уже темнеть, я перекурил, сделал забросик, медленно, чуть ли не волочя повел приманку, почуял на том конце интерес, стал ждать, приманку дернули раз 4-5 , очень похоже на поклевку поплавка, на пятое подергивание засек и наконец то свершилось.
На этой позитивной ноте, рванул домой, буду готовится к полноценной рыбалке, с самого раннего утра!

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

P.S. на фотографии с рыбой, на заднем плане с право браконьерская сеть!!! учитывая какие там штрафы, я был очень удивлен!!!

[pikehunte100]

С утра половил голавликов.Море положительных эмоций.Почти каждая поклевка происходила на глазах.Очень интересные места и очень небольшое количество рыболовов в виду сложных условий ловли(кусты,деревья,коряги и течение) [[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Freshman]

Саша (robroy), что за удочка?

[rosomaha]

Допис від Freshman

Саша (robroy), что за удочка?

Если не ошибаюсь, Extreme Fishsing 76f до 21гр.

[robroy]

Допис від Freshman

Саша (robroy), что за удочка?

У меня одночастник, в самолет не пропустили бы, в багаж сдавать стремно(( Друзья одолжили для поездки на Кипр, спиннинг Extreme Fishing GRACE OBSESSION C732ML 2,2m/2 5-21g , кстати очень даже достойный аппарат! Учитывая что моя катушка не прошла абгрейт для забросов легкими весами, эта палочка очень не плохо швыряет вес 3гр+приманка 5".

[Hellfish]

Нарешті вода очистилась, а небесна канцелярія змилувалась над жителями Буковини Вирішив сьогодні провідати свій улюблений перекат... Який раз за разом дарує хороших голавлів. За день до цього дійства грався з електрошпателем і змоделював парочку коливалок. Відлив ,обробив і вуаля
Прибувши на місце лову зрадів ,що навколо нікого(Радий). Комплект зібрав і перший в воду летить модифікований кренк від бассдея... Голавль виходив але брати не хотів,чим мене здивував. Раніше так не перебирав)))) воблерами. Вінницький головастик приніс парочку дрібних голавлів,що вже дивно,раніше цей партизан мовчав.
Змінював приманку за приманкою час від часу розплутував перебіжки через власну лінь підтягнути осьовий. Продираючись через чагарник дістався до секретного перекату і настав час Х. Прийшов час приділити трішки уваги власним коливалкам. Взмахнув вудлищем і маленька полетіла метрів на 10... Гра симпатична Час витратив на виробництво недаремно. На 6 проводці щось блиснуло у воді , миттєво (підсвідомо) роблю паузу ... гуп є кабан на другому кінці волосінні. Писок відкрив течія грає йому на користь, спінінг зігнувся в бублик відпрацьовуючи ривки риби. Недовго я тішився виважуванню даного красеня. Якимось чином йому вдалось перетерти посередині флюрокарбоновий поводок,загадка їй-Богу. Розпачу не було меж. Ще й тут намалювалось місцеве бидло з сітками... жах тай годі. Половив ще годинку і вирішив повертатись додому.
В цілому рибалкою задоволений. Все тільки починається
Слава Україні!

[pikehunte100]

Вчора теж ловив клеників [[Ссылки только членам профсоюза. ]

[S.N.]

Вчера, впервые в этом году, попал на настоящий жор судака - по 3-4 поклёвки на каждом забросе .
Реализация сильно страдала ввиду отсутствия приманок "правильного" калибра...

[[Ссылки только членам профсоюза. ]