Нормативная база

[Admin]

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ

НАКАЗ

від 10 червня 2005 року N 178

Про затвердження Положення про громадську колегію при Державному комітеті України по водному господарству

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року N 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", від 18 травня 2005 року N 356 "Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами" та з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність Державного комітету України по водному господарству, як органу виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості у його діяльності наказую:

1. Затвердити Положення про громадську колегію при Державному комітеті України по водному господарству (додається).

2. Заступникам Голови комітету, начальникам управлінь та самостійних відділів апарату комітету, керівникам водогосподарських організацій:

- вжити додаткових заходів до створення умов для активізації діяльності громадської колегії;

- посилити взаємодію з громадськими інституціями для забезпечення реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету М. Бабича.



Голова Комітету
В. Сташук

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Держводгоспу України
від 16 червня 2005 р. N 178

ПОЛОЖЕННЯ
про громадську колегію при Державному комітеті України по водному господарству

1. Громадська колегія є консультативно-дорадчим органом, утвореним при Державному комітеті України по водному господарству (далі - Держводгосп, комітет) з метою здійснення координації заходів, пов'язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.

2. У своїй діяльності громадська колегія Держводгоспу керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, іншими рішеннями Держводгоспу, а також цим Положенням.

Представник громадської колегії Держводгоспу включається до складу Громадської колегії при Кабінеті Міністрів України.

3. Основними завданнями громадської колегії є:

сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;

забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень центральних і місцевих органів виконавчої влади.

4. Громадська колегія відповідно до покладених до неї основних завдань:

готує і подає пропозиції до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю;

подає пропозиції щодо строків проведення публічних громадських обговорень;

подає пропозиції щодо проведення консультацій з громадськістю з питань, не передбачених орієнтовним планом;

розробляє та подає на розгляд пропозиції до плану проведення консультацій з громадськістю за визначеною тематикою із зазначенням переліку питань, строків та етапів, порядку оприлюднення інформації про проведення консультацій та врахування їх результатів;

здійснює інші заходи щодо організації та проведення консультацій з громадськістю згідно з Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;

опрацьовує отримані за результатами проведення консультацій з громадськістю пропозиції і зауваження з питань формування та реалізації державної політики і подає їх в установленому порядку Держводгоспу України;

систематично інформує громадськість, зокрема через засоби масової інформації, про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання.

5. Громадська колегія з метою виконання покладених на неї завдань має право:

отримувати в установленому порядку від комітету інформацію, необхідну для своєї роботи;

утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комітети, комісії, експертні групи) відповідно до напрямів роботи ради;

залучати до своєї роботи представників органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, вітчизняних і міжнародних експертних та наукових організацій (за згодою їх керівників), а також окремих фахівців;

проводити асамблеї, конференції, збори.

6. До складу громадської колегії при Держводгоспі включаються представники громадських організацій, професійних спілок та інших об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації.

7. Громадську колегію при комітеті очолює голова, який обирається членами цієї колегії строком на два роки.

Голова громадської колегії має заступників, які обираються з числа членів цієї колегії за його поданням.

8. Голова громадської колегії:

організовує діяльність колегії;

скликає та організовує підготовку засідання колегії;

підписує документи від імені колегії;

представляє колегію у взаємовідносинах з органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації.

9. Колегія провадить свою діяльність відповідно до затверджених нею планів роботи. Основною формою роботи громадської колегії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.

Засідання громадської колегії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як половина її членів.

У засіданнях громадської колегії можуть брати участь керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Держводгоспу.

10. Рішення громадської колегії є правочинним, якщо воно приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Рішення колегії мають рекомендаційний характер.

11. Для організаційного забезпечення своєї роботи громадська колегія може утворювати робочий орган - секретаріат.

Порядок роботи секретаріату визначається громадською колегією.

12. Забезпечення секретаріату громадської колегії приміщенням, засобами зв'язку, створення необхідних умов для роботи колегії та проведення її засідань здійснює Держводгосп України.

____________

[Индеец]

Пока, процедура формирования состава коллегии "засекречена" там нормальных людей не будет. А значит использовать сию бумажку мона тока по назначению, помять, потереть и подтереть , уж звыняйте.

Абисняю смысл существование громадськой коллегии в этом виде как есть. Есть международный соглашения, согласно которых ни один закон не может быть принят без общественного обсуждения если он может повлиять на экологические или смежные права граждан. А такая коллегия как есть в украине будет "одобрямс" шо им не покажут.
Как бы нам прорватся в рады коллегии, скандал бы был грандиозный

[Admin]

Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18 грудня 2003 року N 168

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
4 лютого 2004 р. за N 155/8754

Відповідно до пункту "л" статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Орхуська конвенція) і розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2002 N 34-р "Про заходи щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2002 році" та з метою забезпечення прав громадськості щодо участі у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, що додається.
2. Головному спеціалісту Відділу взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю О. Сімоновій забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Начальнику Управління документального забезпечення Л. Шумській довести Положення до керівників структурних підрозділів центрального апарату, територіальних та урядових органів державного управління Міністерства.
4. Керівникам структурних підрозділів центрального апарату, територіальних та урядових органів державного управління Міністерства ознайомити своїх працівників з Положенням про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля для врахування в роботі.
5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Міністр
С. Поляков

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18 грудня 2003 р. N 168

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
4 лютого 2004 р. за N 155/8754

Положення
про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля

1. Загальна частина
1.1. Це Положення регулює відносини щодо реалізації права громадськості на участь у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля.
1.2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Громадськість - одна або більше фізичних чи юридичних осіб, їх об'єднання, організації або групи, які діють згідно з чинним законодавством України або практикою.
Зацікавлена громадськість - це громадськість, на яку впливає реалізація рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля.
Громадське обговорення (публічне слухання або відкрите засідання) - це процедура виявлення громадської думки з метою її урахування при прийнятті органами виконавчої влади рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля (навмисне вивільнення генетично змінених організмів; розміщення, проектування, будівництво або реконструкція об'єктів; розробка проектів нормативно-правових актів тощо).
Суб'єкти громадського обговорення - це:
органи державної влади;
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, суб'єкти підприємницької діяльності, які планують або здійснюють господарську діяльність;
засоби масової інформації;
зацікавлена громадськість.
Особа, яка приймає рішення з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля (далі - особа, яка приймає рішення), означає:
орган державної влади, до компетенції якого входить прийняття таких рішень;
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, на які законодавством України покладено виконання інформаційних чи інших обслуговуючих функцій у сфері охорони довкілля.
Замовник проекту рішення з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля (далі - замовник проекту рішення) - будь-який суб'єкт, який звертається з клопотанням щодо запровадження господарської діяльності до особи, яка приймає рішення.
1.3. Основні принципи участі громадськості в прийнятті рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля:
прозорість та демократизм;
доступ громадськості до інформації для прийняття відповідних рішень;
урахування громадської думки при прийнятті остаточного рішення;
сприяння участі громадськості у прийнятті рішень.
1.4. Види рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, до яких залучається громадськість:
1.4.1 розробка міждержавних, державних, регіональних, місцевих та інших територіальних програм, місцевих планів дій, стратегій та інших документів;
1.4.2 підготовка проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів;
1.4.3 здійснення державної екологічної експертизи з проведенням оцінки впливу на навколишнє природне середовище (далі - ОВНС) небезпечних об'єктів та видів діяльності;
1.4.4 видача відповідних документів на використання природних ресурсів, на навмисне вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також діяльність, яка пов'язана із забрудненням навколишнього природного середовища, поводженням з небезпечними речовинами, відходами та їх розміщенням;
1.4.5 витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища;
1.5. До форм участі громадськості в прийнятті рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, належать:
1.5.1 робота в складі експертних та робочих груп, комісій, комітетів з розробки програм, планів, стратегій, проектів нормативно-правових актів, оцінок ризиків;
1.5.2 робота в складі державних еколого-експертних комісій;
1.5.3 громадське (публічне) обговорення проектів рішень центральних органів виконавчої влади та їх органів на місцях, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, під час проведення парламентських слухань, конференцій, семінарів, круглих столів, обговорення результатів соціологічних досліджень, зборів громадян за місцем проживання тощо;
1.5.4 організація та проведення громадської екологічної експертизи;
1.5.5 обговорення заяв про екологічні наслідки запланованої діяльності та можливих альтернативних варіантів проектів рішень щодо цих видів діяльності при проведенні ОВНС;
1.5.6 підготовка звернень до органів виконавчої влади з актуальних екологічних проблем з пропозиціями та рекомендаціями щодо їх вирішення в порядку, установленому Законом "Про звернення громадян";
1.5.7 виступи в засобах масової інформації з екологічних питань;
1.5.8 інші форми, передбачені законодавством України.
1.6. Громадське обговорення є поширеною формою виявлення громадської думки для прийняття рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, і може ініціюватися суб'єктами громадського обговорення.
2. Порядок проведення громадського обговорення
2.1. Замовник проекту рішення повідомляє особу, яка приймає рішення, та розміщує в засобах масової інформації заяву про екологічні наслідки запланованої діяльності, зміст якої визначається ст. 35 Закону України "Про екологічну експертизу".
2.2. Особа, яка приймає рішення, визначає тривалість громадського обговорення в залежності від виду запланованого рішення. Тривалість громадського обговорення не може перевищувати:
3 місяців - для міждержавних, державних, регіональних програм, планів, стратегій, концепцій, проектів нормативно-правових актів; здійснення діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля, або рішень щодо витрат, пов'язаних із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;
2 місяців - для місцевих програм, планів дій, стратегій; прийняття рішень щодо витрат, пов'язаних із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;
1 місяця - для видачі відповідних документів на використання природних ресурсів, на навмисне вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також рішень щодо діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля.
2.3. З власної ініціативи або на прохання громадськості особа, яка приймає рішення, може продовжити тривалість громадського обговорення, якщо будь-які дані, інформація чи докази, що надійшли протягом громадського обговорення, призвели до виникнення принципово нових обставин, на термін, необхідний для врахування цих обставин, але не більше 1 місяця.
2.4. На пропозицію громадськості або замовника проекту рішення особа, яка приймає рішення, обирає форму громадського обговорення.
2.5. З метою врахування інтересів суб'єктів громадського обговорення за рішенням особи, яка приймає рішення, при необхідності створюються представницькі консультативні або дорадчі органи, до складу яких на добровільних засадах можуть входити представники громадськості, замовника проекту рішення та особи, яка приймає рішення.
2.6. Особа, яка приймає рішення, призначає дату та місце проведення громадського обговорення та повідомляє про це суб'єктів громадського обговорення не пізніше ніж за 30 днів до моменту його проведення через засоби масової інформації (радіо, телебачення, пресу, систему Інтернет, спеціальні видання), шляхом розсилки таких відомостей зацікавленій громадськості звичайною чи електронною поштою, розміщення оголошень у громадських місцях та інформаційних центрах, інформування через представницькі консультативні та дорадчі органи.
2.7. У повідомленні про проведення громадського обговорення міститься інформація про:
2.7.1 передбачувану процедуру, місце, дату та час його проведення;
2.7.2 короткий зміст проекту концепції, стратегії, програми, місцевого плану дій, нормативно-правового акта або заяви замовника проекту рішення щодо намірів розміщення, будівництва, реконструкції об'єкта чи здійснення іншої діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля;
2.7.3 особу, яка приймає рішення; адреси, за якими можна ознайомитися з додатковою інформацією та надіслати інформаційні запити, пропозиції, зауваження і рекомендації щодо запланованого розгляду питання;
2.7.4 строки подання інформаційних запитів, зауважень та пропозицій;
2.7.5 можливість участі громадськості.
2.8. Громадське обговорення розпочинається з доповіді замовника проекту рішення. У доповіді повинні бути висвітлені такі питання:
2.8.1 зміст проекту рішення щодо запланованої діяльності (або нормативно-правового акта);
2.8.2 можливий негативний вплив на стан довкілля (або необхідність розгляду проекту нормативно-правового акта);
2.8.3 заходи для запобігання та/або зменшення такого впливу;
2.8.4 короткий зміст проекту рішення (або проекту нормативно-правового акта);
2.8.5 зміст зауважень та пропозицій громадськості, які надійшли до початку громадського обговорення;
2.8.6 інші відомості щодо проекту рішення.
2.9. Під час проведення громадського обговорення громадськості надається можливість вільно висловлювати в усній та письмовій формі свої думки, зауваження, пропозиції, рекомендації щодо винесених на розгляд питань.
2.10. Матеріали громадського обговорення фіксуються із застосуванням стенографічних або аудіовізуальних методів. Представники замовника проекту рішення зобов'язані забезпечити відповіді на запитання громадськості в усній формі під час громадського обговорення або в письмовій формі після їх закінчення.
2.11. Хід та результати громадського обговорення оформлюються протоколом, який підписується головою і секретарем, обраними на час проведення громадського обговорення його учасниками. Результати повинні бути максимально враховані при підготовці проекту рішення.
2.12. Особа, яка приймає рішення, після визначення відповідного рішення щодо розглянутого питання інформує про нього громадськість через засоби масової інформації у строк, який не повинен перевищувати 30 календарних днів.
2.13. На письмовий запит громадськості їй можуть надаватися для ознайомлення стенограми, аудіо-, відеозаписи, повний текст прийнятого рішення з його обґрунтуванням та інші матеріали, що мають відношення до громадського обговорення.
2.14. Матеріали громадського обговорення зберігаються в архівах.
2.15. При розгляді проектів нормативно-правових актів у сфері використання природних ресурсів чи охорони довкілля їх текст повинен бути опубліковано в засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 днів до початку громадського обговорення.
2.16. Громадськості надається можливість надсилати свої зауваження та пропозиції до представницьких консультативних та дорадчих органів у строки, оголошені в пресі. Пропозиції та зауваження громадськості щодо проектів нормативно-правових актів повинні бути розглянуті та враховані в межах чинного законодавства.
2.17. Рішення, прийняте з порушенням норм цього Положення, може бути оскаржене зацікавленими особами у передбаченому законом порядку.

Головний спеціаліст
відділу взаємодії із ЗМІ
та громадськістю


О. Сімонова

[AVN]

<TABLE cellSpacing=0 cellPadding=10 width=620 align=center bgColor=#f5f5f0 border=0><TBODY><TR><TD vAlign=top width="50%">
Зареєстровано
Міністерством юстиції України Свідоцтво №316 від 21 жовтня 1992 року



Погоджено

із змінами і доповненнями у новій редакції. 23. 06. 95 р., 30 березня 1999р. та 25 липня 2000 р.

</TD><TD vAlign=top>
Затверджений

XII з'їздом Українського товариства мисливців і рибалок 7 травня 1991 року із змінами і доповненнями до Статуту Товариства постановою делегатів XII з'їзду УТМР від 19 жовтня 1994 року, 14 травня 1995 року, 28 квітня 1998 року, постановою делегатів XIII з'їзду УТМР від 26 квітня 2000 року.

</TD></TR></TBODY></TABLE>

Статут
Українського товариства мисливців і рибалок

Зміст:
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
II. ЗАВДАННЯ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ
III. ЧЛЕНИ ТОВАРИСТВА, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
IV. СТРУКТУРА, ОРГАНИ КЕРІВНИЦТВА І КОНТРОЛЮ ТОВАРИСТВА
V. КОШТИ ТА МАЙНО ТОВАРИСТВА
VI. ОБЛІК 1 ЗВІТНІСТЬ ТОВАРИСТВА
VII. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА


VIII. ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ ТОВАРИСТВА <HR noShade SIZE=1>

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Українське Товариство мисливців і рибалок (УТМР) — надалі Товариство — є добровільною всеукраїнською громадською організацією, яка об'єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захисту спільних інтересів. Товариство є неприбутковою громадською організацією.
Діяльність товариства будується на основі добровільності членства, виборності керівних органів, підзвітності їх перед членами Товариства і дотримання статутних положень. Його діяльність поширюється на територію України і здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян", іншого чинного законодавства, а також цього Статуту, в тісній взаємодії з державними органами і громадськими організаціями.
1.2. Єдину систему Товариства складають Кримська республіканська, обласні, Київська міська, районні (міжрайонні), міські, первинні організації УТМР.
1.3. Товариство, Кримська республіканська, обласні, Київська міська організації УТМР є юридичними особами, мають закріплене за ними майно і самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку, штамп зі своїм найменуванням, здійснюють свою діяльність, керуючись цим Статутом, статутами вказаних організацій, які не суперечать Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, приймаються їх вищим керівним органом і погоджуються з Всеукраїнською радою УТМР, на підставі яких реєструються у відповідності до чинного законодавства України.
Організації Товариства здійснюють ведення мисливсько-рибальського господарства в угіддях, закріплених в установленому порядку за ними на відповідний термін згідно з чинним законодавством.
Для виконання статутних завдань Товариства юридичними особами можуть бути районні (міжрайонні), міські організації, реєстрація яких здійснюється на підставі рішення ради обласної організації, цього Статуту та статуту обласної організації у відповідності до чинного законодавства.
Кримська республіканська, обласна, Київська міська ради УТМР мають право виносити рішення про позбавлення статусу юридичної особи районних (міжрайонних), міських організацій УТМР, створених госпрозрахункових підприємств за порушення ними статутних вимог, нецільове використання коштів, ухилення від відрахувань їх вищестоящим організаціям відповідно до встановленого нормативу та незадовільну роботу з розвитку мисливсько-рибальського господарства.
Обласні, районні (міжрайонні), міські організації УТМР, які не е юридичними особами, легалізуються в місцевих органах виконавчої влади у встановленому чинним законодавством порядку.
Товариство, створені ним організації та підприємства, Кримська республіканська, обласні. Київська міська організації та створені ними, на правах юридичної особи структурні підрозділи за рішенням відповідних рад можуть вступати в громадські спілки та асоціації на правах асоційованих членів.
Товариство має прапор, емблему, єдиний членський квиток, нагрудний значок та іншу символіку, зразки яких затверджуються Всеукраїнською радою УТМР. Символіка реєструється в установленому законом порядку.
1.4. Контроль за дотриманням Товариством законодавства здійснюють відповідні державні органи у порядку, передбаченому законодавством України.
1.5. Повне найменування: Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР).
1.6. Юридична адреса: 04053, м. Київ-53, пров. Нестерівський, 7-9.

II. ЗАВДАННЯ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Основними завданнями Товариства є:
а) виховання у членів Товариства бережного ставлення до природи і її багатств;
б) сприяння веденню мисливського і рибальського господарства на науковій основі;
в) організація громадського контролю за дотриманням правил полювання і риболовлі, здійснення заходів з попередження та сприяння боротьбі з браконьєрством;
г) пропаганда охорони природи, виховання у членів Товариства поваги до рідної землі, примноження та збереження природних багатств, раціонального використання тваринного світу;
д) вивчення та сприяння розвитку передового досвіду ведення мисливського і рибальського господарства, любительського мисливського, стрілецького, стендового, риболовного спорту, сприяння розвитку мисливського собаківництва;
е) сприяння створенню умов членам Товариства для полювання, любительської риболовлі, стендової підготовки, фізкультурно-оздоровчих заходів;
є) підтримання прямих контактів з іноземними спорідненими організаціями, укладання угод про співробітництво і взаємодопомогу на підставі чинного законодавства України;
ж) захист інтересів членів Товариства.
2.2. Товариство відповідно до статутних завдань у встановленому порядку:
а) спільно з державними органами бере участь у здійсненні заходів із збереження і примноження мисливської фауни і рибних запасів, підвищення продуктивності закріплених за Товариством мисливських угідь;
б) користується закріпленими мисливськими і рибальськими угіддями для ведення мисливського і рибальського господарств, сприяє здійсненню заходів щодо охорони диких тварин і рибних запасів, поліпшення кормових, гніздових і захисних умов для диких тварин, досягнення та підтримки оптимальної чисельності основних видів диких звірів і птахів, зарибнення, вирощування та відлову риби в закріплених водоймах;
в) через створені господарські структури займається в закріплених за Товариством угіддях штучним розведенням і розселенням мисливсько-рибальської фауни;
г) створює умови щодо забезпечення членів Товариства мисливсько-рибальським спорядженням, мисливською зброєю та набоями до неї через власну мережу торгівлі;
д) направляє за кордон спеціалізовані групи членів Товариства для обміну досвідом у проведенні полювання, риболовлі і стендової підготовки та приймає відповідні групи з іноземних держав;
є) сприяє організації в закріплених угіддях для членів Товариства, а також іноземних мисливців і приватних осіб спортивного полювання і любительського рибальства;
ж) спільно з науковими закладами сприяє проведенню науково-дослідних робіт з дослідження мисливського і рибальського господарства для власних потреб;
з) сприяє створенню єгерської служби з охорони об'єктів тваринного світу відповідно до чинного законодавства. Єгерський персонал має форму встановленого Товариством зразка;
і) за власні кошти споруджує мисливсько-рибальські бази, тири, спортивно-стрілецькі стенди, біотехнічні та інші об'єкти, необхідні для виконання статутних завдань Товариства;
к) сприяє організації навчання з підвищення кваліфікації і правової підготовки кадрів і спеціалістів об'єднань і підприємств системи Товариства і з цією метою організовує і проводить наради, семінари, інші навчально-методичні заходи для власних потреб;
л) бере участь в організації і проведенні серед членів Товариства змагань зі стендових стрільб, мисливського і рибальського спорту, проведенні інструктивно-показових і спеціальних виїздів на полювання і рибну ловлю, а також на відстріл шкідливих звірів і птахів;
м) здійснює заходи, спрямовані на розвиток мисливського собаківництва, сприяє створенню розплідників мисливських собак, веде родовідно-племінні книги і видає родовідні свідоцтва, довідки про походження та паспорти на право полювання, проводить виставки, виводки, польові випробування та змагання мисливських собак;
н) обладнує за власні кошти будинки, кімнати, куточки мисливців і рибалок, проводить серед населення роботу з роз'яснення завдань Товариства щодо питань охорони, відтворення та підвищення чисельності корисних диких звірів, птахів і риби;^
о) замовляє для власних потреб видання наочних посібників, довідників, інформаційних бюлетенів, плакатів і листівок щодо діяльності Товариства з питань охорони природи, організації мисливського і рибальського господарства;
п) проводить конкурси серед членів Товариства на краще мисливське і рибальське господарство, кращі фотознімки і плакати на мисливські і рибальські теми, кращий сувенір та мисливський трофей;
р) надає практичну допомогу госпрозрахунковим підприємствам Товариства у проведенні заготівлі та переробці мисливської сировини, здійсненні іншої господарської діяльності;
с) сприяє розвитку нетрадиційних методів полювання із застосуванням луків чи арбалетів, використанням ловчих звірів і птахів, проводить облік та реєстрацію ловчих тварин і видає паспорти на право полювання з ними;
2.3. З метою виконання статутних завдань Товариство здійснює необхідну господарську й іншу діяльність шляхом створення установ, організацій зі статусом юридичної особи, які діють на підставі цього Статуту, своїх статутів та чинного законодавства України.
Переведення госпрозрахункових структур обласних організацій Товариства — районних мисливсько-рибальських господарств УТМР на самостійний баланс допускається за рішенням обласної ради УТМР та погодженням з президією Всеукраїнської ради УТМР.

III. ЧЛЕНИ ТОВАРИСТВА, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
3.1. Членами Товариства можуть бути громадяни України та іноземні громадяни, які постійно проживають на території України, досягли 18 років (для мисливців) і 16 років (для рибалок), визнають Статут Товариства, перебувають на обліку в одній із первинних організацій УТМР та бажають займатися полюванням, спортивним та любительським рибальством і своєчасно сплачують членські внески. До складу Товариства можуть входити колективні члени на підставі договірних умов.
Товариство має юнацькі секції. До них приймають юнаків та дівчат з 14 років, які мають право брати участь у роботі секцій організацій УТМР та спортивних змаганнях і фізкультурно-оздоровчих заходах.
3.2. Прийняття громадян у члени Товариства проводиться загальними зборами первинної організації на основі письмової заяви бажаючого вступити до Товариства з наступним затвердженням президією ради районної (міжрайонної), міської організації Товариства.
З.З.Члени юнацьких секцій Товариства, які досягли 18 років та успішно пройшли навчання за програмою, затвердженою радою організації УТМР, приймаються в члени Товариства за рекомендацією бюро секції у порядку, передбаченому пунктом 3.2 цього Статуту.
3.4. Члени інших мисливсько-рибальських товариств України, іноземних держав приймаються у члени Товариства в порядку, передбаченому пунктом 3.2 цього Статуту, без сплати вступних внесків, із збереженням загального мисливського та рибальського стажу.
3.5. Члени Товариства мають право:
а) займатися у встановленому порядку любительським спортивним полюванням і риболовлею;
б) здійснювати полювання і риболовлю на пільгових умовах у закріплених угіддях, що надані в користування цій організації, за наявності членського квитка даної громадської організації та інших необхідних документів;
в) користуватися мисливськими і рибальськими господарствами, базами, майстернями, тирами, клубами і бібліотеками Товариства;
г; брати участь із правом вирішального голосу у зборах первинних організацій, вносити до будь-якого органу Товариства пропозиції з питань його роботи;
д) обирати й бути обраним до керівних і ревізійних органів Товариства;
є) брати участь у змаганнях, виставках, конкурсах та інших заходах, що проводить Товариство згідно з виконанням статутних завдань;
ж) у встановленому порядку придбати і зберігати мисливську зброю та набої до неї;
з) користуватися переважним правом у придбанні мисливських і рибальських товарів у магазинах Товариства;
і) вибувати із членів Товариства.
3.6. Члени Товариства зобов'язані:
а) дотримуватися вимог Статуту, виконувати рішення з'їздів, конференцій, зборів та інших керівних органів Товариства;
б) бути на обліку в одній із первинних організацій та брати активну участь у її роботі;
в) виконувати правила полювання і риболовлі, а також дотримуватися встановленого порядку придбання, зберігання, використання, реєстрації (перереєстрації) і продажу вогнепальної зброї та боєприпасів до неї;
г) сприяти веденню боротьби з браконьєрством та іншими порушеннями правил полювання і риболовлі;
д) підвищувати знання з питань охорони природи, полювання і риболовлі, пропагувати бережливе ставлення до мисливських звірів, птахів і рибних ресурсів;
є) сприяти виконанню біотехнічних і господарських робіт у мисливсько-рибальських господарствах за встановленими президіями обласних, райміських рад УТМР нормами;
ж) при зміні місця проживання або роботи знятися з обліку і в місячний строк після прибуття на нове місце проживання або переходу на нове місце роботи стати на облік в первинній організації Товариства;
з) не вчиняти дій, що порушують етику товариських взаємовідносин на полюванні, а також дій, що завдають моральної або матеріальної шкоди Товариству;
і) дбайливо ставитись до майна Товариства.
3.7. За активну участь у роботі Товариства, досягнуті успіхи в любительському мисливському і риболовному спорті до його членів можуть застосовуватись такі заохочення:
оголошення подяки;
нагородження грамотою чи дипломом;
занесення на Дошку пошани;
нагородження премією або пам'ятним подарунком;
присвоєння звання "Почесний член Українського товариства мисливців і рибалок".
3.8. За порушення Статуту до членів Товариства можуть застосовуватися такі заходи громадського впливу:
зауваження;
догана;
позбавлення права полювання і риболовлі в угіддях, закріплених за даною організацією, або брати участь у змаганнях Товариства строком до двох років;
виведення зі складу керівних органів Товариства;
позбавлення звання "Почесний член Українського товариства мисливців і рибалок";
виключення із членів Товариства. Рішення про виключення із членів Товариства приймається загальними зборами первинної організації і затверджується президією рай(міськ)ради Товариства, якщо рішення про виключення прийнято вищестоящим органом районної чи обласної організації, про це інформується первинна організація.
Виключені з Товариства за браконьєрство приймаються у члени УТМР на загальних умовах, але не раніше, ніж через три роки.
Рішення про застосування заходів громадського впливу може бути оскаржено у вищестоящі організації Товариства.
У випадку застосування до члена Товариства заходів громадського впливу вищестоящою організацією УТМР, про це інформується первинна організація.

IV. СТРУКТУРА, ОРГАНИ КЕРІВНИЦТВА І КОНТРОЛЮ ТОВАРИСТВА
Первинні організації Товариства
4.1. Основною ланкою Товариства є первинна організація, яка несе відповідальність за організаційне зміцнення своїх рядів і реалізує свої права відповідно до цього Статуту.
Первинні організації створюються при наявності не менше семи членів Товариства на підприємствах, в установах, організаціях, селянських господарствах, учбових закладах, у селах і селищах за рішенням ради районної (міжрайонної), міської організації Товариства.
Первинні організації об'єднуються у районні (міжрайонні), міські організації Товариства.
Пенсіонери — члени Товариства, які не працюють, перебувають на обліку у первинних організаціях за місцем попередньої роботи або місцем проживання (у найближчій первинній організації).
4.2. Основними завданнями первинної організації є:
а) виховання у членів Товариства почуття любові і дбайливого ставлення до природи, високої відповідальності за належність до Товариства, суворого дотримання Статуту Товариства;
б) проведення роз'яснювальної роботи серед членів Товариства і місцевого населення з питань охорони природи і раціонального використання мисливських і рибних ресурсів, про мету і завдання Товариства;
в) сприяння розвитку мисливського любительського спорту, стендової стрільби і любительської спортивної риболовлі;
г) організація участі членів УТМР у проведенні біотехнічних робіт у закріплених угіддях, заходів з охорони і відтворення мисливських звірів і птахів, збагачення їх видового складу, примноження рибних ресурсів;
д) в установленому порядку проведення планового відстрілу дичини, любительської риболовлі, а також знищення шкідливих для мисливського господарства звірів та птахів;
є) активна участь в охороні закріплених мисливсько-рибальських угідь, сприяння боротьбі з браконьєрством та іншими порушеннями правил полювання і рибної ловлі.
4.3. Вищим органом первинної організації товариства е загальні збори, які скликаються радою первинної організації у міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
Загальні збори:
а) обирають (за рішенням зборів) на альтернативній основі строком на 5 років голову і раду первинної організації, ревізійну комісію (ревізора), а також делегатів на районну (міжрайонну), міську конференцію.
Голова первинної організації затверджується президією райміськради УТМР. У випадках бездіяльності, грубих порушень Статуту президія може звільняти його від виконання обов'язків голови цієї організації;
б) розглядають і затверджують плани роботи організації, кошториси, заслуховують звіти ради та ревізійної комісії (ревізора) і приймають рішення з питань їх діяльності;
в) приймають громадян у члени Товариства і виключають з нього;
г) розглядають інші питання, пов'язані з роботою первинної організації щодо виконання статутних завдань;
д) аналізують стан роботи у закріплених угіддях і водоймах з охорони та відтворення мисливської фауни і рибних запасів, визначають участь кожного члена Товариства в біотехнічних і охоронних заходах.
4.4. Збори первинних організацій вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини членів УТМР, які стоять на обліку. Рішення на них приймаються більшістю голосів від числа присутніх. У період між загальними зборами діяльністю первинної організації керує рада, засідання якої скликаються не рідше одного разу на квартал.
Рада первинної організації:
а) забезпечує правильне користування закріпленими мисливськими і рибальськими угіддями, участь членів організації у заходах щодо охорони і відтворення мисливських звірів і птахів, збагачення рибних запасів, проведення біотехнічних та інших мисливсько-господарських робіт;
б) веде облік членів організації, мисливських собак, а також облік звірів і птахів у закріплених мисливських угіддях і добутої членами Товариства продукції полювання та риболовлі;
в) організовує прийом від членів Товариства членських внесків;
г) проводить культурно-виховну роботу з членами організації, пропагує серед населення мисливський і рибальський любительський спорт, дбайливе ставлення до природних багатств;
д) проводить полювання, риболовлю, організовує участь членів УТМР у виконанні біотехнічних заходів, внутріколективне змагання зі стрільби і любительської спортивної риболовлі, здійснює охорону мисливських та рибальських угідь, сприяє боротьбі з браконьєрством;
е) проводить підготовку осіб, які вступають у члени Товариства, виносить заяви про прийом у члени Товариства на розгляд загальних зборів колективу;
ж) організовує участь колективу в оглядах та конкурсах, які проводять рай(міськ)ради Товариства, виставки мисливських трофеїв, сувенірів, мисливського і рибальського спорядження і приладдя;
з) здійснює заходи з дотримання чинного законодавства відповідно до вимог правил полювання;
і) розробляє заходи щодо діяльності організації і виносить їх на розгляд загальних зборів членів Товариства.
Обласні, міські, районні (міжрайонні) організації
4.5. В Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві, районах і містах створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська, районні (міжрайонні), міські організації Товариства.
4.6. Вищим керівним органом Кримської республіканської, обласної, Київської міської, районної (міжрайонної), міської організації Товариства є Кримська республіканська, обласна, Київська міська, районна (міжрайонна), міська конференції, які скликаються один раз на С років.
Позачергові або дострокові конференції за необхідності можуть скликатися за рішенням Всеукраїнської, Кримської республіканської, обласної, Київської міської, районної ради УТМР або з ініціативи не менше 1/3 відповідно первинних чи районних організацій.
Норми представництва, час, місце скликання і порядок денний конференцій встановлюються відповідними радами не пізніше, ніж за два місяці до їх початку. Конференція правомочна, якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів.
Повноваження делегатів конференцій зберігаються на весь період до проведення наступної звітно-виборної конференції.
4.7. Кримська республіканська, обласна, Київська міська, районна (міжрайонна), міська конференція:
а) затверджує статути Кримської республіканської, обласних, Київської міської, районних організацій відповідно до Статуту Товариства;
б) обирає Кримську республіканську, обласну, Київську міську, районну (міжрайонну), міську раду та її голову і ревізійну комісію строком на 5 років, у кількості, встановленій конференцією. Кримська республіканська, обласна конференція обирає делегатів на з'їзд Товариства, а районна (міжрайонна), міська конференція — делегатів на обласну конференцію;
в) заслуховує і затверджує звіти відповідних рад і ревізійних комісій;
г) визначає чергові завдання і розглядає інші питання роботи організації щодо виконання статутних вимог.
4.8. Вибори в усі керівні органи і ревізійні комісії, а також делегатів на з'їзд і конференції Товариства проводяться відкритим або закритим (таємним) голосуванням відповідно до рішення з'їзду, конференції, зборів.
Обраними вважаються кандидати, які набрали більше половини голосів від числа присутніх.
4.9. Рада Кримської республіканської, обласної, Київської міської, районної (міжрайонної"), міської організації Товариства здійснює керівництво її діяльністю в період між конференціями.
Засідання рад, їх президій вважаються правомочними, якщо на них присутні 2/3 кількісного складу.
Питання про вихід із Товариства міської, районної (міжрайонної), первинної організації УТМР вирішується її вищим керівним органом через загальні збори первинних колективів за вимогою не менше 2/3 їх кількісного складу.
4.10. Для керівництва поточною роботою рада організації Товариства обирає зі свого складу строком на 5 років президію обласної, районної, міської ради УТМР. Заступники голови та секретар обираються президією.
Голови, члени рад, президій та інших виборних органів, які себе скомпроментували, або проявляють бездіяльність у роботі, можуть бути виведені радами з їх складу.
У виняткових випадках ради всіх рівнів та ревізійні комісії мають право . кооптувати до свого складу членів Товариства і обирати їх до керівних органів.
Засідання президій рад скликаються не рідше одного разу в квартал.
4.11. Районна (міжрайонна), міська рада Товариства
Районна (міжрайонна), міська рада Товариства створює первинні організації УТМР. Керує, перевіряє та надає допомогу в їх діяльності. Розглядає основні напрями розвитку районної, міської організації УТМР. Організовує і проводить роботу, спрямовану на залучення членів Товариства на проведення природоохоронних мисливських та рибальських заходів. Періодично заслуховує звіти голови райміськради Товариства про виконання основних статутних завдань і приймає рішення. Заслуховує повідомлення ревізійної комісії про результати ревізій і перевірок діяльності районної та підлеглих організацій УТМР, скликає конференції. Розглядає інші питання з виконання статутних завдань.
Засідання районної (міжрайонної), міської ради Товариства скликається не рідше одного разу на рік.
Президія районної (міжрайонної), міської ради Товариства:
а) організовує роботу мисливських колективів Товариства на виконання статутних завдань;
б) заслуховує звіти про роботу первинних організацій, спортивних секцій, магазинів та інших підлеглих організацій;
в) організовує для членів УТМР секції, гуртки з мисливсько-рибальського любительського спорту, стендової стрільби, проводить змагання, конкурси, а також виставки, виводки, польові випробування і змагання собак, комплектує збірні команди для участі в спортивних заходах, що проводяться Товариством;
г) розробляє і затверджує річні кошториси внутрішньої фінансово-господарської діяльності райміських та первинних організацій Товариства;
д) організовуе роботу громадських мисливських і рибальських інспекторів Товариства щодо охорони угідь, закріплених за організаціями Товариства, боротьби з браконьєрством;
є) організовує конкурси на кращу первинну організацію, риболовно-спортивну базу, виставки мисливських і рибальських трофеїв, а також фото-,кіно- та інші конкурси на теми полювання і риболовлі;
ж) надає в установленому порядку всебічну допомогу державним природоохоронним органам у здійсненні контролю за відтворенням, охороною і використанням тваринного світу, проведенням біотехнічних та інших мисливсько-рибальських робіт;
з) веде облік членів Товариства, приймає членські внески від первинних організацій і у виняткових випадках від членів Товариства;
і) разом з органами внутрішніх справ періодично перевіряє технічний стан мисливських рушниць і порядок зберігання зброї членами УТМР;
к) вносить пропозиції до місцевих компетентних органів з питань регулювання, ведення мисливсько-рибальського господарства;
л) розглядає та затверджує рішення первинних організацій з питань , прийому в члени УТМР;
м) розробляє плани проведення основних природоохоронних заходів;
н) веде облік звірів і птахів у закріплених мисливських угіддях та добутої членами Товариства дичини;
о) розглядає подання організацій УТМР на присвоєння звання "Почесний член Українського товариства мисливців і рибалок";
п) скликає засідання ради, наради, проводить семінари, конкурси;
р) затверджує голів первинних організацій УТМР та звільняє їх із займаних посад у випадках порушення обов'язків та статутних вимог.
Кримська республіканська, обласна, Київська міська рада
4.12. Кримська республіканська, обласна, Київська міська рада Товариства керує районними (міжрайонними), міськими організаціями УТМР, перевіряє і надає допомогу в їх діяльності. Скликає конференції, розглядає основні напрями розвитку відповідної організації Товариства.
Періодично заслуховує звіти голови Кримської республіканської, обласної, Київської міської ради Товариства про хід виконання основних завдань і приймає рішення, а також повідомлення ревізійної комісії про результати ревізій і перевірок діяльності обласної та підлеглих їй організацій УТМР. В окремих випадках може створювати первинні організації УТМР. Розглядає інші питання щодо виконання статутних завдань.
Засідання Кримської республіканської, обласної, Київської міської ради Товариства проводяться не рідше одного разу на рік.
Президія Кримської республіканської, обласної, Київської міської ради Товариства:
затверджує голів райміськрад УТМР та робить подання виборному органу районної (міжрайонної"), міської організації УТМР щодо звільнення їх із займаних посад у випадках порушення обов'язків та статутних вимог;
розглядає і затверджує фінансово-господарський кошторис, штати, річний бухгалтерський звіт і баланс обласної ради;
приймає рішення про створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, засновує підприємства в порядку, встановленому законодавством, затверджує їх статути, які реєструються місцевими органами державної виконавчої влади;
визначає норматив відрахування підлеглими організаціями коштів від грошових надходжень на утримання штатних працівників Товариства та проведення загальнообласних заходів і створення фонду резерву;
призначає на посади та заслуховує звіти про роботу директорів госпрозрахункових установ, організацій і підприємств. Заслуховує голів райміськрад УТМР;
розглядає і подає на затвердження Всеукраїнській раді УТМР кандидатури для присвоєння звання "Почесний член Українського товариства мисливців і рибалок";
розглядає інші питання з виконання статутних завдань.
Голова Кримської республіканської, обласної, Київської міської ради УТМР одночасно є головою президії відповідної ради УТМР. Голова:
має право без доручення представляти відповідну організацію УТМР у відносинах із органами державної влади та управління, підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами всіх форм власності та громадянами, а також бути позивачем і відповідачем у суді;
відкриває рахунки в установах банків, укладає договори;
є розпорядником кредитів, визначених кошторисом згідно з чинним законодавством та рішень президій відповідних рад.
Керівні органи
4.13. Вищим керівним органом Українського товариства мисливців і рибалок є з'їзд, який скликається Всеукраїнською радою Товариства один раз у 5 років.
Позачергові з'їзди можуть скликатися з ініціативи Всеукраїнської ради Товариства або на вимогу не менше однієї третини обласних організацій.
З'їзд вважається правомочним, якщо на ньому присутні дві третини обраних делегатів.
Норми представництва, час, місце скликання і порядок денний з'їзду оголошуються Всеукраїнською радою Товариства не пізніше, ніж за три місяці до з'їзду.
Делегати на з'їзд обираються на конференціях Кримської республіканської, обласних та Київської міської організацій Товариства.
На випадок проведення позачергових з'їздів і конференцій повноваження делегатів зберігаються на весь період між з'їздами, конференціями. При визначенні кворуму позачергового з'їзду, конференції, вибулі з Товариства делегати не враховуються, якщо відсутні відповідні рішення про їх заміну.
4.14. З'їзд Українського товариства мисливців і рибалок:
а) приймає Статут Товариства, вносить до нього зміни та доповнення;
б) обирає строком на 5 років голову Всеукраїнської ради, який одночасно є головою президії Всеукраїнської ради, Всеукраїнську раду та ревізійну комісію Товариства, кількісний склад яких встановлює з'їзд;
в) заслуховує і затверджує звіти Всеукраїнської ради і ревізійної комісії, розглядає і затверджує основні напрями роботи Товариства;
г) розглядає інші питання, пов'язані з статутною діяльністю Товариства;
д) приймає рішення про припинення діяльності Товариства. 4.15. У період між з'їздами діяльністю Українського товариства мисливців і рибалок керує Всеукраїнська рада Товариства.
Всеукраїнська рада Товариства:
а) обирає строком на 5 років зі свого складу президію Всеукраїнської ради в кількості, встановленій радою. Заступники голови і секретар обираються президією;
б) організовує і контролює виконання рішень з'їзду та вимог Статуту Товариства;
в) збирається на свої засідання не рідше одного разу на рік. Засідання ради вважається правомочним, якщо в ній бере участь дві третини членів ради, рішення приймаються більшістю голосів від числа присутніх;
г) розглядає і затверджує основні напрями діяльності Товариства, звіти президії Всеукраїнської ради;
д) скликає з'їзд Товариства і готує до нього звіти та інші матеріали;
е) розглядає інші питання, внесені президією Всеукраїнської ради і ревізійною комісією Товариства.
4.16. Виконавчим органом Всеукраїнської ради Товариства є її президія, засідання якої проводиться не рідше одного разу в квартал.
Президія Всеукраїнської ради Товариства:
розглядає і затверджує кошториси надходжень коштів і витрат, бухгалтерські звіти і баланси Товариства;
розпоряджається коштами, майном Товариства, необхідним для здійснення його статутної діяльності;
приймає рішення про створення згідно з законодавством дочірніх госпрозрахункових підприємств, установ і організацій із статусом юридичної особи і на правах засновника приймає рішення про їх реорганізацію і ліквідацію, затверджує їх статути (положення);
призначає на посади та заслуховує звіти про роботу директорів госпрозрахункових установ, організацій і підприємств. Заслуховує голів обласних рад Товариства;
затверджує штат і кошторис на утримання працівників апарату ВР УТМР, встановлює норматив відрахування коштів Всеукраїнській раді Товариства підлеглими організаціями і підприємствами;
розглядає і затверджує подання обласних рад УТМР для присвоєння звання "Почесний член Українського товариства мисливців і рибалок;
затверджує голів президій Кримської республіканської, обласних, Київської міської організацій УТМР та робить подання виборному органу Кримської республіканської, обласної, Київської міської організацій УТМР щодо звільнення їх із займаних посад у випадках порушення ними статутних вимог;
затверджує єдиний зразок членського квитка;
вирішує інші питання діяльності Товариства.
Голова Всеукраїнської ради Товариства, являючись одночасно головою президії Всеукраїнської ради УТМР:
має право без доручення представляти Українське товариство мисливців і рибалок у відносинах із органами державної влади та управління, підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами всіх форм власності та громадянами, а також відстоювати інтереси Товариства в судових органах;
відкривати рахунки в установах банків, укладати договори;
бути розпорядником кредитів Товариства, визначених кошторисом, згідно з чинним законодавством та рішеннями президії ВР УТМР.
Під його керівництвом розробляються основні напрями діяльності Товариства згідно із Статутом УТМР, опрацьовуються заходи щодо виконання законодавчих актів з питань мисливства і рибальства, які виносяться на розгляд Всеукраїнської ради УТМР, співпрацює з цих питань з іншими установами, міністерствами і відомствами.
4.17. 3 метою розвитку колегіальності керівництва, залучення членів ради до активної, систематичної роботи на найважливіших напрямах Всеукраїнська, Кримська республіканська, обласні, Київська міська, районні (міжрайонні), міські ради Товариства можуть створювати секції, комісії з окремих напрямків роботи.
Плани роботи секцій, комісій погоджуються з планами роботи президії ради. Засідання секцій проводяться в міру необхідності.
Секції, комісії проводять свою роботу відповідно до положення про секції Товариства, яке затверджується президією Всеукраїнської ради.
Контрольні органи
4.18. Контрольними органами Товариства є ревізійна комісія Товариства, ревізійні комісії місцевих організацій УТМР. У первинній організації, що налічує менше 50 осіб, обирається ревізор.
Ревізійна комісія Товариства здійснює загальне керівництво ревізійними комісіями Кримської республіканської, обласних, Київської міської, районих (міжрайонних), міських і первинних організацій Товариства. Положення про її діяльність затверджується з'їздом УТМР.
4.19. Ревізійні комісії:
а) обирають із свого складу строком на 5 років голову, заступника та секретаря комісії;
б) проводять ревізії основної і фінансово-господарської діяльності Товариства, місцевих і первинних організацій, стан дотримання штатної і кошторисної дисципліни, обліку і звітності;
в) перевіряють виконання рішень з'їздів, конференцій, загальних зборів та інших керівних органів Товариства;
г) виносять на обговорення відповідних органів Товриства результати ревізій і пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
4.20. Ревізійні комісії підзвітні органам, що їх обрали, і в своїй діяльності керуються чинним законодавством, Статутом Товариства, Положенням про ревізійні комісії Товариства, рішеннями з'їздів, конференцій і зборів, а також рекомендаціями державних контрольних органів і вищестоящих ревізійних комісій.

V. КОШТИ ТА МАЙНО ТОВАРИСТВА
5.1. Об'єктами права власності Товариства є:
а) грошові кошти, які складаються із вступних і щорічних членських внесків, добровільних внесків, відрахувань від доходів господарської та іншої діяльності створених госпрозрахункових установ, організацій і підприємств, інших не заборонених Законом надходжень;
б) майно, необхідне для здійснення статутної діяльності, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, у результаті господарської та іншої діяльності створених госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств або передане державою.
Товариство самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності.
Основні засоби перебувають на балансі обласних організацій УТМР під контролем президії Всеукраїнської ради Товариства.
За рішенням президій Кримської республіканської, обласних, Київської міської рад УТМР вказані засоби можуть надаватися в користування міським, районним організаціям УТМР як з передачею, так і без передачі на їх баланс.
Президії Кримської республіканської, обласних, Київської міської та райміськрад УТМР несуть відповідальність за прийняті рішення щодо використання і збереження майна.
Право власності на кошти і майно Товариства реалізує з'їзд, а в період між з'їздами Товариства — Всеукраїнська рада УТМР.
5.2. Розмір вступних внесків членів Товариства встановлюється або змінюється президією Всеукраїнської ради УТМР.
Члени юнацьких секцій при вступі до членів Товариства від сплати вступних внесків звільняються.
Члени Товариства — рибалки — при вступі в мисливці сплачують різницю вступних і членських внесків від установленого їх розміру для мисливців і рибалок. Крім того, рибалки сплачують щорічно державне мито.
5.3. Розміри щорічних членських внесків для членів Товариства, а також для членів юнацьких секцій встановлюються обласними радами УТМР або їх президіями.
Члени Товариства з правом на полювання і риболовлю, крім членських внесків, сплачують державне мито в порядку, встановленому законодавством.
Членські внески, як правило, сплачуються повністю до 1 липня за поточний календарний рік. За рішенням президії обласної ради УТМР членські внески можуть сплачуватись поетапно протягом року залежно від фінансового стану організації та її членів. Особи, які вступили в члени Товариства у поточному році, сплачують членські внески за весь рік незалежно від часу вступу.
Основними документами у сплаті внесків е картка-вкладинка до членського квитка і відомість про сплату членських внесків. Членський квиток без вкладки недійсний.
Члени Товариства, які без поважних причин своєчасно не сплатили членських внесків, вважаються такими, що вибули, і можуть бути знову прийняті в члени Товариства на загальних підставах.
Членам Товариства, які вибули чи виключені з нього, вступні і членські внески не повертаються.
5.4. Від сплати членських внесків звільняються почесні члени УТМР, а також члени Товариства, які перебувають на дійсній строковій військовій службі, учасники бойових дій Великої Вітчизняної війни, інваліди війн.
Обласні ради УТМР можуть встановлювати окремі пільги щодо сплати членських внесків іншим категоріям членів Товариства залежно від фінансового становища.
Пільги на полювання і рибну ловлю надаються мисливцям і рибалкам рішенням президій обласних рад УТМР.
5.5. Отримані кошти від господарської та іншої діяльності установ, організацій та підприємств, створених Товариством, направляються на забезпечення своєї діяльності, діяльності Товариства, створення спеціальних фондів.
Витрати на утримання штатних працівників Товариства та інші статутні завдання проводяться за рахунок відрахувань від сум вступних і членських внесків, добровільних внесків, спонсорської допомоги та інших надходжень від господарської діяльності госпрозрахункових організацій системи Товариства за рішенням президії Всеукраїнської та обласних рад УТМР.
Кримська республіканська, обласні, Київська міська, районні організації Товариства можуть надавати фінансову допомогу за рахунок відрахувань від членських внесків для створених госпрозрахункових структур, які здійснюють основну свою діяльність на підставі цього Статуту.
5.6. Кошти Товариства зберігаються на рахунках в установах банків і витрачаються відповідно до кошторисів, затверджених президіями відповідних організацій, на статутні завдання, благодійні цілі та на утримання штатного апарату.
5.7. До 20% коштів від сум вступних і членських внесків за рішенням обласних рад УТМР можуть направлятися на фінансування заходів первинних організацій для забезпечення виконання статутних вимог.
5.8. Оплата праці в Товаристві здійснюється відповідно до штатного розпису. За особистий вклад у розвиток Товариства при наявності коштів може виплачуватись заохочення у вигляді премії, матеріальної допомоги як штатним, так і позаштатним працівникам.
5.9. Кошти Товариства та його майно не підлягають розподілу між членами УТМР.

VI. ОБЛІК 1 ЗВІТНІСТЬ ТОВАРИСТВА
6.1. Бухгалтерський облік здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Госпрозрахункові установи, організації із статусом юридичної особи, засновані підприємства подають бухгалтерські та статистичні звіти в установленому порядку у відповідні вищі ради та державні контролюючі органи.
Зведений річний бухгалтерський звіт і баланс Товариства затверджуються президією Всеукраїнської ради.

VII. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА
7.1. Українське Товариство мисливців і рибалок припиняє свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації:
а) реорганізація Товариства здійснюється за рішенням з'їзду УТМР, на якому присутні дві третини обраних делегатів;
б) ліквідація Товариства здійснюється за рішенням з'їзду УТМР або суду згідно з чинним законодавством України.
Кошти та майно Товариства передаються правонаступній або іншій • організації за рішенням з'їзду.
7.2. Реорганізація (злиття, приєднання) Кримської республіканської, обласних, Київської міської, районних, міських та первинних організацій Товариства проводиться відповідно до рішення з'їзду, конференцій, загальних зборів або за рішенням вищестоящої ради Товариства.
7.3. У разі ліквідації Кримської республіканської, обласної, Київської міської, районної, міської організації Товариства її активи передаються іншій організації УТМР.
Організація, яка припинила свою діяльність як осередок Товариства, вважається ліквідованою. Майно та кошти не можуть перерозподілятися між членами Товариства, а залишаються за УТМР і використовуються для виконання статутних завдань.
Ліквідація обласних (районних) госпрозрахункових структур здійснюється згідно з рішенням президії обласної ради УТМР за погодженням з Всеукраїнською радою УТМР.
Передача майна і коштів ліквідованої організації здійснюється згідно з актом ліквідаційної комісії, яку створює вищестоящий орган УТМР.

VIII. ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ ТОВАРИСТВА
8.1. Зміни та доповнення до Статуту Товариства вносяться за рішенням з'їзду простою більшістю голосів від числа присутніх делегатів.
У період між з'їздами зміни та доповнення, пов'язані з приведенням цього Статуту у відповідність до прийнятих законодавчих актів держави, вносяться Всеукраїнською радою з наступним затвердженням делегатами з'їзду.
8.2. Зміни та доповнення до статутів Кримської республіканської, обласних, Київської міської організацій УТМР вносяться за рішенням конференцій простою більшістю голосів від числа присутніх делегатів. В період між конференціями зміни та доповнення до статутів Кримської республіканської, обласних, Київської міської організацій УТМР вносяться відповідними радами з наступним затвердженням делегатами конференцій.

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Admin]

Про затвердження Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України


Наказ Міністерства транспорту України
від 16 лютого 2004 року N 91
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
12 липня 2004 р. за N 872/9471
З метою забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах України та відповідно до п. 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11 травня 2000 року N 678/2000, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах України (далі - Правила), що додаються.
2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Скворцову Г. П.):
2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
2.2. Довести цей наказ до відома всіх заінтересованих підприємств та організацій.
3. Після введення в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила плавания по внутренним водным путям РСФСР", що введені в дію наказом Головрічфлоту УРСР від 10.01.86 N 18.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Симоненка С. В.
<TABLE cellPadding=5 width="100%"><TBODY><TR><TD width="50%">

Міністр

</TD><TD width="50%">

Г. Кірпа

</TD></TR><TR><TD width="50%">

ПОГОДЖЕНО:

</TD><TD width="50%"></TD></TR><TR><TD width="50%">

Заступник Міністра
аграрної політики України

</TD><TD width="50%">

Ю. Ф. Мельник

</TD></TR></TBODY></TABLE>

<TABLE width="45%" align=right><TBODY><TR><TD>
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства транспорту України
від 16 лютого 2004 р. N 91

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 липня 2004 р. за N 872/9471

</TD></TR></TBODY></TABLE>
ПРАВИЛА
судноплавства на внутрішніх водних шляхах України

Розділ 1. Загальні положення


1.1. Визначення термінів
У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
баржа, що штовхається, - будь-яке судно, сконструйоване чи спеціально обладнане для руху за рахунок штовхання;
білий вогонь, червоний вогонь, зелений вогонь, жовтий вогонь і синій вогонь - вогні, кольори яких відповідають вимогам додатка 1 до цих Правил;
вітрильне судно - будь-яке судно, що пересувається за допомогою вітрила;
водний мотоцикл - будь-яке мале судно, що використовує свої власні механічні засоби руху, яке здатне нести на своєму борту одного чи кількох людей і яке побудоване чи призначене для ковзання по водній поверхні чи виконання спортивних фігур;
день - період часу між сходом і заходом сонця;
з'єднання плавучого матеріалу - пліт, а також будь-яка споруда, з'єднання чи пристрій, які призначені для плавання і не є судном чи плавучою спорудою;
зчалена група - з'єднання, що складається зі зчалених бортом до борту суден, що забезпечує рух групи;
короткий звук - звук тривалістю приблизно 1 секунди;
ліхтер - баржа, що штовхається, сконструйована для перевезення на борту морських суден і для здійснення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
мале судно - будь-яке судно, крім судна риболовного, довжина корпусу якого менша 20 м, за винятком суден, побудованих чи обладнаних для буксирування, штовхання чи ведення в зчаленні суден, що не є малими суднами, а також суден, на яких дозволено перевозити більше 12 пасажирів, і поромів;
моторне судно - будь-яке судно, що використовує власну силову установку, за винятком суден, двигуни яких використовуються лише для здійснення невеликих переміщень (у портах чи в місцях навантаження і розвантаження) або для збільшення їх маневреності під час їх буксирування чи штовхання. Судно, що пересувається за допомогою вітрила та одночасно використовує свою силову установку, слід вважати моторним судном;
на стоянці - стан судна, з'єднання плавучого матеріалу чи плавучої споруди, коли вони стоять на якорі чи ошвартовані біля берега;
на ходу - стан судна, з'єднання плавучого матеріалу чи плавучої споруди, коли вони не перебувають на стоянці і не стоять на мілині. Для суден, з'єднань плавучого матеріалу чи плавучих споруд, що йдуть, термін "зупинитися" означає зупинку відносно берега;
ніч - період часу між заходом і сходом сонця;
плавуча споруда - будь-яка плавуча споруда, яка звичайно не призначена для переміщення;
плавучий засіб - плавуча споруда, що має механічні установки і призначена для роботи на водних шляхах або в портах;
пором - судно, що забезпечує переправу через водний шлях;
серія дуже коротких звуків - серія щонайменше із шести звуків тривалістю приблизно 1/4 секунди кожний, паузи між якими приблизно 1/4 секунди;
склад суден - два або більше суден, з'єднаних між собою таким чином, що окремо взяте судно не має повної свободи руху;
склад суден, що буксирується, - будь-яке з'єднання, що складається з одного чи декількох суден, плавучих споруд чи з'єднань плавучих матеріалів, що буксируються одним чи декількома моторними суднами; ці моторні судна є частиною складу суден і називаються буксирами;
склад суден, що штовхається, - жорстке з'єднання, що складається із суден, із яких принаймні одне розміщене попереду моторного судна, що забезпечує рух складу суден і називається штовхачем;
стан утоми - стан, що настає в результаті недостатнього відпочинку чи захворювання і виявляється у відхиленнях від норм поведінки і зниженні швидкості реакції;
судно - судно внутрішнього плавання, зокрема мале судно, пором, плавучий засіб, морське судно;
судно риболовне - судно, яке використовується на комерційній основі для промислу риби або інших живих ресурсів моря;
тривалий звук - звук тривалістю приблизно 4 секунди, причому інтервал між двома послідовними звуками дорівнює приблизно 1 секунді;
тритональний звуковий сигнал - сигнал, що повторюється три рази і становить серію із трьох звуків різної тональності, що йдуть безпосередньо один за одним загальною тривалістю приблизно 2 секунди. Частота звуків має бути в межах від 165 до 297 Гц, а між найвищим і найнижчим звуками різниця повинна складати принаймні два повні тони. Кожна серія має починатися з найнижчого тону і закінчуватися найвищим тоном;
частий проблисковий вогонь - ритмічний вогонь з 50 - 60 проблисками за хвилину;
яскравий вогонь, ясний вогонь і звичайний вогонь - вогні, світлосила яких відповідає вимогам додатка 2 до цих Правил.
1.2. Судноводій
1.2.1. Кожне судно або з'єднання плавучого матеріалу, за винятком суден складу, що штовхається, крім штовхача, повинні управлятися особою, що має необхідну для цього кваліфікацію. Ця особа далі іменується "судноводієм".
1.2.2. Кожен склад суден повинен управлятися судноводієм, що має необхідну для цього кваліфікацію. Судноводій визначається таким чином:
а) коли до складу суден входить лише одне моторне судно, судноводієм складу суден є судноводій моторного судна;
б) коли в голові складу суден, що буксирується, йдуть два чи декілька моторних суден у кільватері, судноводієм складу суден є судноводій першого судна; однак якщо першим судном є допоміжний буксир, що тимчасово використовується, то судноводієм складу суден є судноводій другого судна;
в) коли в голові складу суден, що буксирується, йдуть два чи декілька моторних суден, не розміщених у кільватері, і якщо одне з них забезпечує основну тягу, то судноводієм складу суден є судноводій цього судна;
г) у складі суден, що штовхається, штовхання якого здійснюється двома зчаленими штовхачами, водій штовхача, що міститься праворуч, є водієм складу суден;
ґ) в інших випадках судноводій складу суден повинен визначатися, коли в цьому виникає необхідність.
1.2.3. Під час плавання судноводій повинен бути на борту судна, крім того, судноводій плавучого засобу повинен бути на борту під час роботи цього плавучого засобу.
1.2.4. Судноводій відповідає за дотримання положень цих Правил на своєму судні, складі суден чи з'єднанні плавучого матеріалу. Судноводії складу суден, що буксируються, повинні виконувати розпорядження судноводія складу суден, однак навіть без таких розпоряджень вони повинні вживати всіх заходів за даними обставинами для належного управління своїми суднами, ті ж розпорядження стосуються судноводіїв кожного судна зчаленої групи, що не є судноводієм групи.
1.2.5. За будь-яку плавучу споруду повинна відповідати кваліфікована особа, на яку покладена відповідальність за дотримання положень цих Правил.
1.2.6. При керуванні судном судноводію забороняється перебувати в стані втоми чи сп'яніння.
1.3. Обов'язки екіпажу та інших осіб, які є на борту
1.3.1. Члени екіпажу зобов'язані виконувати розпорядження судноводія судна в рамках покладених на нього обов'язків. Вони повинні сприяти дотриманню вимог цих Правил та інших нормативно-правових документів.
1.3.2. Усі інші особи, які є на борту, зобов'язані виконувати розпорядження судноводія в інтересах безпеки плавання чи порядку на борту.
1.3.3. Члени екіпажу та інші особи, які є на борту і тимчасово самі визначають маршрут і швидкість судна, також несуть відповідальність за дотримання вимог цих Правил.
1.3.4. Членам екіпажу, які є на вахті, а також іншим особам, які є на борту судна і тимчасово беруть участь в управлінні рухом судна, забороняється перебувати в стані втоми чи сп'яніння.
1.4. Загальний обов'язок виявляти пильність
1.4.1. Судноводії повинні вжити всіх запобіжних заходів, навіть якщо ці заходи не передбачені цими Правилами, але диктуються загальним обов'язком і сталою практикою плавання, виявляти пильність з метою запобігання, зокрема:
а) небезпеці для людського життя;
б) пошкодженню суден чи з'єднань плавучого матеріалу, берегів і всякого роду споруд і установок, що перебувають на судноплавному шляху чи в безпосередній близькості від них;
в) створенню перешкод для судноплавства;
г) завданню шкоди довкіллю.
1.4.2. Наведені вище положення застосовуються також до осіб, яким доручена охорона плавучих споруд.
1.5. Управління судном в особливих обставинах
Для запобігання безпосередньо загрозливій небезпеці судноводії повинні вживати всіх заходів, що зумовлені обставинами, навіть якщо вони змушені через це відступити від цих Правил.
1.6. Використання водного шляху
Довжина, ширина, надводний габарит, осадка і швидкість суден, складів суден і з'єднань плавучого матеріалу повинні відповідати технічним даним водного шляху, гідротехнічних споруд та мостів.
1.7. Максимальне завантаження, максимальне число пасажирів
1.7.1. Забороняється завантажувати судна так, щоб ватерлінія була над нижньою межею вантажної марки.
1.7.2. Завантаження має виконуватися так, щоб не порушувати остійності судна та міцності корпусу судна. При цьому воно має виконуватися таким чином, щоб зона, що не проглядається, попереду судна чи складу суден була не більше 350 метрів.
1.7.3. Судна, призначені для перевезення пасажирів, повинні мати на борту кількість пасажирів не більшу, ніж це дозволено Регістром судноплавства України.
1.8. Конструкція, устаткування та екіпаж суден
1.8.1. Конструкція та устаткування суден і з'єднань плавучого матеріалу повинні відповідати вимогам Правил Регістру судноплавства України та забезпечувати безпеку осіб, які є на борту, безпеку судноплавства, а також дотримання вимог цих Правил.
1.8.2. Усі судна, за винятком суден складу, що штовхається, крім штовхачів, повинні мати достатній і кваліфікований екіпаж для забезпечення безпеки осіб, які є на борту, а також безпеки плавання. Однак немоторні судна, які зчалені попарно, і деякі судна, що буксируються в жорстко зчаленому з'єднанні, можуть не мати екіпажу, якщо спарене чи жорстко зчалене з'єднання має достатній і кваліфікований екіпаж для забезпечення безпеки осіб, які є на борту, а також безпеки плавання.
1.9. Управління судном
1.9.1. За румпелем чи штурвалом під час плавання повинна бути, принаймні, одна кваліфікована особа не молодше 18 років.
1.9.2. Для забезпечення належного управління судном стерновий повинен мати можливість одержувати і передавати всі повідомлення і команди, що надходять до стернової рубки чи з неї. Зокрема, він повинен мати можливість чути звукові сигнали і мати досить широкий огляд у всіх напрямках. Якщо досить широкий огляд неможливий, то він повинен мати можливість користуватися оптичним пристроєм, що забезпечує при достатньому полі зору чітке і невикривлене зображення.
1.9.3. При особливих обставинах для інформування стернового на судні повинен бути спостережний пост чи пост для приймання звукових сигналів.
1.10. Суднові документи
1.10.1. Судно повинне мати такі основні суднові документи:
свідоцтво про право плавання (судновий патент);
свідоцтво про право власності на судно;
свідоцтво про придатність до плавання;
класифікаційне свідоцтво та інші свідоцтва класифікаційного товариства стосовно класу;
свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;
пожежно-контрольний формуляр;
суднова роль (список осіб суднового екіпажу);
судновий журнал (вахтовий журнал, єдиний вахтовий журнал);
машинний журнал (для суден з механічним двигуном);
санітарний журнал;
суднове санітарне свідоцтво;
єдину книгу оглядів суден;
дозвіл на право користування судновою радіостанцією;
пасажирське свідоцтво (для пасажирських суден);
мірильне свідоцтво (тільки для суден, призначених для перевезення вантажів).
Малим суднам достатньо мати судновий білет, свідоцтво про придатність судна до плавання.
Безекіпажному судну достатньо мати свідоцтво про право плавання, свідоцтво про право власності на судно, свідоцтво про придатність до плавання, класифікаційне свідоцтво та інші свідоцтва класифікаційного товариства стосовно класу.
Судно, що здійснює міжнародні рейси, повинне мати документи, передбачені міжнародними договорами, стороною яких є Україна.
1.10.2. Документи, наявність яких на борту потрібна відповідно до цих Правил чи інших застосовуваних нормативних документів, повинні пред'являтися на вимогу посадових осіб Держфлотінспекції.
1.10.3. Однак наявність суднового свідоцтва і мірильного свідоцтва не є обов'язковою на борту барж, що штовхаються, на яких є металева пластинка з такими даними: <TABLE width="100%" border=1><TBODY><TR><TD><TABLE width="80%"><TBODY><TR><TD>Реєстраційний номер: .................................................. ..........................................
</TD></TR><TR><TD>Суднове свідоцтво: .................................................. ..............................................
</TD></TR><TR><TD>Орган, який регулює судноплавство: .................................................. ................
</TD></TR><TR><TD>Дійсне до: .................................................. .................................................. .........
</TD></TR></TBODY></TABLE>
</TD></TR></TBODY></TABLE>

Ці дані повинні бути вигравірувані чи проштамповані таким чином, щоб їх можна було легко прочитати, причому висота букв і цифр повинна бути не менше 6 мм. Така металева пластинка повинна мати ширину не менше 60 мм, а довжину - не менше 120 мм; вона повинна міцно кріпитися на правому борту, ближче до корми баржі.
Відповідність інформації, що вказана на металевій пластинці, та інформації, що міститься в судновому свідоцтві баржі, повинна підтверджуватися Держфлотінспекцією, штамп якої проставляється на пластинці. Суднове і мірильне свідоцтва повинні зберігатися у власника баржі.
1.11. Правила судноплавства
Один примірник цих Правил повинен бути на борту кожного судна, за винятком малих суден та суден складу, що штовхається, крім штовхача, і на кожному з'єднанні плавучого матеріалу.
1.12. Небезпечні предмети на борту; втрата предметів; перешкоди
1.12.1. Забороняється виставляти за борт суден і з'єднань плавучого матеріалу предмети, що можуть становити небезпеку для суден, з'єднань плавучого матеріалу, плавучих споруд і пристроїв, що перебувають на водному шляху чи на прилеглій до нього місцевості.
1.12.2. Коли якорі підняті, вони не повинні бути нижче рівня дна чи кіля судна або нижньої площини з'єднання плавучого матеріалу.
1.12.3. Коли судно, з'єднання плавучого матеріалу чи плавуча споруда втрачає який-небудь предмет, унаслідок чого може виникнути перешкода чи небезпека для судноплавства, судноводій або особа, відповідальна за плавучу споруду, повинен негайно сповістити структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях", вказавши якомога точніше місце, де загубився предмет, а також, при можливості, позначити це місце віхою.
1.12.4. Коли судно зустрічає невідому перешкоду, що захаращує водний шлях, судноводій повинен негайно сповістити структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях", вказавши якомога точніше місце, де була виявлена перешкода.
1.13. Оберігання сигнальних знаків водного шляху
1.13.1. Забороняється користуватися сигнальними знаками водного шляху для швартування чи виводу суден або з'єднань плавучого матеріалу, пошкоджувати ці знаки чи робити їх не придатними для використання за призначенням.
1.13.2. Якщо судно чи з'єднання плавучого матеріалу перемістило предмет чи пошкодило установки, що є частиною системи сигналізації водного шляху, то судноводій повинен негайно сповістити про це найближчі органи, які регулюють судноплавство.
1.13.3. Як правило, кожний судноводій повинен негайно сповіщати структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях" про всі випадки чи аварії, помічені на сигналізаційних пристроях.
1.14. Пошкодження гідротехнічних споруд і мостів
Якщо судно чи з'єднання плавучого матеріалу пошкодить гідротехнічну споруду або міст, то судноводій повинен негайно сповістити структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях".
1.15. Забороняється викидати, виливати чи допускати падіння або стік у водний шлях яких-небудь предметів чи речовин, що можуть створити перешкоду чи небезпеку для судноплавства або для інших користувачів водного шляху.
1.16. Рятування і надання допомоги
1.16.1. При аварії, що становить небезпеку для осіб, які перебувають на борту, судноводій повинен використовувати всі наявні в його розпорядженні засоби для порятунку цих осіб.
1.16.2. Кожний судноводій, який перебуває поблизу від судна чи з'єднання плавучого матеріалу, що зазнало лиха, пов'язане з небезпекою для людей чи створює загрозу захаращення фарватеру, зобов'язаний - у тій мірі, в якій це сумісно з безпекою його власного судна, - негайно надати допомогу.
1.17. Судна, що сіли на мілину або затонули
1.17.1. Судноводій судна, що сіло на мілину чи затонуло, або з'єднання плавучих матеріалів, що сіло на мілину чи роз'єдналося, повинен сповістити в найкоротший термін структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях". Судноводій чи один із членів екіпажу судна, що сіло на мілину чи затонуло, повинен залишатися на борту чи поблизу від місця аварії до одержання від Держфлотінспекції дозволу залишити своє місце.
1.17.2. Якщо судно або з'єднання плавучого матеріалу сіло на мілину чи затонуло на фарватері або поблизу від нього, то судноводій цього судна чи з'єднання плавучого матеріалу повинен у найкоротший термін і з дотриманням зобов'язань щодо сигналів, зазначених у пункті 3.25 цих Правил, попередити судна і з'єднання плавучого матеріалу, що наближаються у відповідних місцях і на достатній відстані від місця аварії, для того щоб вони могли вчасно вжити необхідних заходів.
1.17.3. Якщо аварія відбулася при проході через шлюз, то судноводій повинен негайно повідомити диспетчера шлюзу.
1.17.4. Якщо судно, згадане у пунктах 1.17.1 і 1.17.2 цих Правил, входило до складу суден або зчаленої групи, обов'язки, зазначені цими пунктами, виконуються судноводієм складу суден або зчаленої групи.
1.18. Зобов'язання звільняти фарватер
1.18.1. Якщо судно або з'єднання плавучого матеріалу, що сіло на мілину чи затонуло, а також загублений судном чи з'єднанням плавучого матеріалу предмет цілком або частково захаращує чи загрожує захарастити фарватер, то судноводій судна чи з'єднання плавучого матеріалу повинен вжити всіх заходів для звільнення фарватеру в найкоротший термін.
1.18.2. Вимоги пункту 1.18.1 поширюються на судноводія судна, що ризикує затонути чи втратило маневреність.
1.19. Особливі розпорядження
Судноводії, а також особи, яким доручена охорона плавучих споруд, повинні виконувати особливі розпорядження, надані їм представниками Держфлотінспекції в інтересах безпеки чи належного порядку судноплавства.
1.20. Контроль
Судноводії, а також особи, яким доручена охорона плавучих споруд, повинні забезпечувати представникам Держфлотінспекції необхідні умови, що дозволяють їм упевнитися в дотриманні цих Правил та інших положень, і, зокрема, сприяти негайному їх підйому на борт.
1.21. Особливі перевезення
1.21.1. Особливими перевезеннями вважаються будь-які пересування судноплавним шляхом:
а) суден чи складів суден, що не відповідають вимогам пунктів 1.6 і 1.8 цих Правил;
б) плавучих споруд або з'єднань плавучого матеріалу, якщо тільки їх пересування не становить основної небезпеки чи не є перешкодою для судноплавства і загрозою для гідротехнічних споруд і мостів.
1.21.2. Особливі перевезення здійснюються з дозволу структурного підрозділу Держфлотінспекції, на території якого повинні виконуватися ці перевезення.
1.22. Спеціальні тимчасові приписи
Судноводії повинні дотримуватися будь-яких тимчасових приписів, які видані ДП "Укрводшлях" в особливих випадках для забезпечення безпеки чи належного порядку судноплавства і опубліковані з метою повідомлення.
1.23. Дозвіл на проведення спортивних заходів, водних свят
Проведення спортивних заходів, водних свят та інших заходів, що можуть завдати шкоди безпеці чи належному порядку навігації, здійснюється з дозволу структурного підрозділу Держфлотінспекції. Розділ 2. Марки і шкали осадки, обмір суден


2.1. Розпізнавальні знаки суден, за винятком малих суден
2.1.1. Кожне судно, за винятком малих суден, повинне мати на корпусі чи на міцно прикріплених щитках чи табличках такі розпізнавальні знаки:
а) Назва чи емблема.
Назва судна наноситься на обох бортах судна. На моторних суднах вона повинна наноситися так, щоб була видна ззаду. Якщо в зчаленій групі складу суден, що штовхається, один або декілька написів із назвою моторного судна закриті, то ця назва повинна повторюватися на щитках, установлених таким чином, щоб вони добре проглядалися в тих напрямках, у яких вони закриті іншими суднами. Якщо судно не має назви чи емблеми, то на ньому наноситься або назва (чи звичайна скорочена назва) організації, якій воно належить, за якою у разі потреби іде номер, або реєстраційний номер.
б) Порт приписки або місце реєстрації.
Назва порту приписки або місце реєстрації судна наноситься у кормовій частині під назвою судна.
в) Номер за судновим реєстром.
Номер за судновим реєстром наноситься у носовій частині судна з обох бортів під його назвою.
2.1.2. Крім того, за винятком малих суден:
а) на кожному судні, призначеному для перевезення вантажів, слід позначити його вантажопідйомність у тоннах. Це позначення повинне наноситися на обидва борти судна на корпусі чи на міцно прикріплених щитках;
б) на кожному судні, призначеному для перевезення пасажирів, позначається максимально дозволена кількість пасажирів. Це позначення повинне розміщуватися на борту судна на видному місці.
2.1.3. Зазначені вище розпізнавальні знаки наносяться чіткими українськими літерами, які не можна стерти. Висота літер назви судна повинна бути не менше 20 см, а інших позначень - не менше 15 см. Ширина літер і товщина ліній повинні бути пропорційні висоті. Літери повинні бути світлими на темному фоні або темними на світлому фоні.
2.1.4. Як виняток до вимог пунктів 2.1.1 - 2.1.3 цих Правил, морські судна можуть зберігати свої розпізнавальні знаки.
2.2. Розпізнавальні знаки малих суден
2.2.1. Малі судна повинні мати реєстраційні знаки.
2.2.2. Реєстраційні знаки наносяться у носовій частині судна з обох бортів чіткими цифрами або українськими літерами висотою не менше 10 см, які не можна стерти.
2.2.3. Судна риболовні повинні мати встановлені для них знаки маркування.
2.2.4. На робочих шлюпках судна з зовнішнього борту повинна наноситись тільки назва судна і пасажиромісткість шлюпки, а на рятувальних, на шірстреці, з обох бортів на носовій частині треба наносити додатково до зазначеного напис про власника судна, головні розміри і дату випробування.
2.3. Обмір суден
Кожне судно внутрішнього плавання (за винятком малих суден), що призначене для перевезення вантажів, повинне бути обміряне.
2.4. Вантажні марки і шкали осадки
2.4.1. Судно повинно мати вантажні марки, які вказують площину максимальної осадки. Способи визначення максимальної осадки суден внутрішнього плавання і умови нанесення вантажних марок повинні відповідати Правилам Регістру судноплавства України.
Судна довжиною 10 м і менше вантажної марки можуть не мати.
2.4.2. Кожне судно, осадка якого може досягати 1 м, повинне мати шкали осадки.
2.5. Розпізнавальні знаки якорів
2.5.1. Якорі суден повинні нести розпізнавальні знаки, що не стираються.
Якщо якір використовується на іншому судні того ж самого власника, то первісний знак може бути збережений.
2.5.2. Вимоги пункту 2.5.1 цих Правил не застосовуються до якорів морських і малих суден. Розділ 3. Візуальна сигналізація суден


3.1. Застосування і визначення
3.1.1. Для суден на ходу застосовуються пункти 3.8 - 3.19, 3.28, 3.34, 3.35, 3.37 і 3.38 цих Правил, а пункти 3.20 - 3.26 цих Правил - для суден, що перебувають на стоянці. Пункти 3.21, 3.23 і 3.26 цих Правил застосовуються до суден, з'єднань плавучих матеріалів чи плавучих споруд, якщо вони перебувають на мілині.
3.1.2. Удень, коли цього вимагають умови видимості, слід також використовувати нічну сигналізацію.
3.1.3. Склад суден, що штовхається, максимальні розміри якого не перевищують 110 х 12 м, слід розглядати як одиночне моторне судно відповідних розмірів.
3.1.4. Схематичні зображення сигналів, зазначених у цьому розділі, наведені в додатку 2 до цих Правил.
3.2. Вогні, зазначені у цих Правилах, повинні випромінювати постійне і рівномірне світло, крім випадків, передбачених в пунктах 3.27 і 3.28.
3.3. Щити, прапори і вимпели
3.3.1. Зазначені в цих Правилах щити і прапори повинні бути прямокутними.
3.3.2. Колір щитів, прапорів і вимпелів не повинен бути ні побляклим, ні забрудненим.
3.3.3. Їх розміри повинні бути достатніми для того, щоб забезпечувати їх добру видимість. Ця умова вважається виконаною у разі, якщо:
а) довжина і ширина щитів і прапорів становлять відповідно не менше 1 м чи не менше 0,60 м для малих суден;
б) довжина вимпелів становить не менше 1 м і ширина основи - не менше 0,50 м.
3.4. Циліндри, кулі, конуси і подвійні конуси
3.4.1. Зазначені в цих Правилах циліндри, кулі, конуси і подвійні конуси можуть бути замінені пристроями, що на відстані створюють те саме зображення.
3.4.2. Їх колір не повинен бути ні побляклим, ні забрудненим.
3.4.3. Їх розміри повинні бути достатніми для того, щоб забезпечувати їх добру видимість; ця умова вважається виконаною у разі, якщо:
а) висота циліндрів становить не менше 0,80 м і діаметр - не менше 0,50 м;
б) діаметр куль становить не менше 0,60 м;
в) висота конусів становить не менше 0,60 м і діаметр основи - не менше 0,60 м;
г) висота подвійних конусів становить не менше 0,80 м і діаметр основи - не менше 0,50 м.
3.5. Заборонені вогні і сигнали
3.5.1. Забороняється користуватися вогнями чи сигналами, не зазначеними цими Правилами, чи користуватися зазначеними вогнями чи сигналами в умовах, не передбачених цими Правилами.
3.5.2. Однак для сполучення між суднами чи між суднами і берегом допускається використання інших вогнів чи сигналів за умови, що їх не можна прийняти за вогні чи сигнали, зазначені в цих Правилах.
3.6. Запасні вогні
Якщо зазначені в цих Правилах сигнальні вогні не діють, вони повинні бути негайно замінені запасними вогнями. Однак у тих випадках, коли зазначений вогонь повинен бути яскравим, запасний вогонь може бути ясним, а коли зазначений вогонь повинен бути ясним, запасний вогонь може бути звичайним. Виправлення несправності вогнів, що мають визначену потужність, повинне бути зроблене в стислий термін.
3.7. Заборона використання освітлювальних пристроїв, прожекторів, щитів, прапорів
3.7.1. Забороняється використовувати освітлювальні пристрої чи прожектори, а також щити, прапори чи інші предмети, якщо вони можуть бути помилково прийняті за вогні чи сигнали, зазначені в цих Правилах, або якщо вони можуть погіршити видимість чи ускладнити розпізнавання цих вогнів чи сигналів.
3.7.2. Забороняється використовувати освітлювальні пристрої чи прожектори, якщо вони можуть викликати осліплення, що створює небезпеку чи перешкоди для судноплавства чи руху наземного транспорту.
3.8. Ходова сигналізація одиночних моторних суден
3.8.1. Одиночні моторні судна повинні нести:
Уночі:
а) топовий вогонь, розміщений у передній частині судна по його осі і встановлений на висоті не менше 5 м;
б) бортові вогні, розміщені на тій самій висоті та у тій самій площині, перпендикулярній до осі судна, і установлені на відстані не менше 1 м нижче топового вогню і не прямо перед ним, повинні заслонятися з внутрішнього боку судна таким чином, щоб зелений вогонь не був видимий з лівого борту, а червоний вогонь - із правого борту;
в) кормовий вогонь, розміщений у задній частині судна по його осі і на такій висоті, щоб він був добре видимим для судна, що йде позаду.
3.8.2. Одиночні моторні судна довжиною більше 50 м повинні нести другий топовий вогонь, розміщений ззаду по осі та, щонайменше, на 3 м вище переднього вогню, таким чином, щоб відстань між цими двома вогнями по горизонталі, принаймні, в три рази перевищувала відстань по вертикалі.
3.8.3. Уночі моторне судно, що тимчасово йде за допоміжним моторним судном, повинне зберігати вогні, зазначені у пунктах 3.8.1 і 3.8.2 цих Правил.
Якщо моторне судно йде вдень за одним чи декількома допоміжними моторними суднами, то це судно повинне нести жовту кулю, зазначену у пункті 3.9.3 цих Правил.
3.8.4. При проході під постійним чи зведеним розвідним мостом або через шлюзи судна можуть нести топові вогні, зазначені у пунктах 3.8.1 і 3.8.2 цих Правил, на меншій висоті, з метою безперешкодного здійснення проходу.
3.8.5. Вимоги цього пункту не застосовуються до малих суден та поромів.
3.9. Ходова сигналізація складів суден, що буксируються
3.9.1. Головне моторне судно складу суден, що буксирується, і допоміжне моторне судно, що йде перед іншим моторним судном, складом суден, що штовхається, чи зчаленою групою, повинні нести:
Уночі:
а) два топові вогні, розміщені один над одним на відстані близько 1 м у передній частині по осі судна, причому верхній вогонь установлюється на висоті не менше 5 м, а нижній вогонь, по можливості, - на висоті не менше 1 м над бортовими вогнями;
б) бортові вогні, що відповідають вимогам підпункту "б" пункту 3.8.1 цих Правил;
в) жовтий кормовий вогонь замість білого, розміщений по осі судна і на достатній висоті для того, щоб він був добре видимий із складу суден, що буксирується, який іде за судном, чи з моторного судна, складу суден, що штовхається, чи зчаленої групи, перед якою йде допоміжне судно.
Удень:
жовтий циліндр із двома смугами, чорною і білою, як у верхній, так і в нижній частині, причому білі смуги повинні бути нанесені по краю циліндра. Цей циліндр повинен бути розміщений вертикально в носовій частині судна на достатній висоті, щоб він був видимий звідусіль.
3.9.2. Якщо в голові складу суден йдуть декілька моторних суден або якщо перед моторним судном, складом суден, що штовхається, чи зчаленою групою йдуть поруч один із одним декілька допоміжних зчалених чи незчалених суден, то кожне з цих суден повинне нести:
Уночі:
а) замість топових вогнів, зазначених у підпункті "а" пункту 3.9.1 цих Правил, три топових вогні, причому верхній і нижній вогні повинні розміщуватись на тій самій висоті, що й вогні, зазначені у підпункті "а" пункту 3.9.1 цих Правил;
б) при спільному буксируванні, коли буксири зчалені бортами, - вогні, зазначені в підпунктах "а" - "в" пункту 3.9.1 цих Правил, за винятком внутрішніх бортових вогнів.
Удень:
циліндр, зазначений у пункті 3.9.1 цих Правил.
3.9.3. Судна складу, що буксирується та йде за одним чи декількома моторними суднами, зазначеними у пунктах 3.9.1 і 3.9.2 цих Правил, повинні нести:
Уночі:
видимий звідусіль ясний білий вогонь, розміщений на висоті не менше 5 м.
Удень:
жовту кулю, розміщену в належному місці і на такій висоті, щоб вона була видна звідусіль.
Однак:
а) якщо довжина складу суден перевищує 110 м, то він повинен нести два вогні, зазначені вище, перший з яких розміщується у передній, а другий - у задній частині складу суден;
б) якщо в складі суден є ряд (більше двох) зчалених суден, то ці вогні чи цю кулю повинні нести тільки два крайні зчалених судна.
Сигналізація всіх суден складу, що буксирується, повинна, по змозі, міститися на однаковій висоті над рівнем води.
3.9.4. Судно чи судна, розміщене в кінці складу суден, що буксирується, повинне нести, крім сигналізації, зазначеної у пункті 3.9.3 цих Правил:
Уночі:
кормовий вогонь, що відповідає вимогам підпункту "в" пункту 3.8.1 цих Правил.
Якщо в кінці складу суден міститься ряд (більше двох) зчалених суден, то лише два зовнішніх зчалених судна повинні нести ці вогні. Якщо в кінці складу суден йдуть малі судна, то ці судна не враховуються при застосуванні вимог цього пункту.
3.9.5. При проході під постійним чи зведеним розвідним мостом або через шлюзи судна складу, що буксирується, можуть нести сигналізацію, зазначену в підпункті "а" пункту 3.9.1 і пунктах 3.9.2 і 3.9.3 цих Правил, на меншій висоті з метою безперешкодного здійснення проходу.
3.9.6. Якщо судна, зазначені в пункті 3.9.3 цих Правил, є морськими суднами, що приходять безпосередньо з відкритого моря чи відправляються в море, то вони можуть:
Уночі:
замість білого вогню нести бортові вогні, зазначені в підпункті "б" пункту 3.8.1 цих Правил.
Удень:
нести жовту кулю.
3.9.7. Вимоги пункту 3.9 цих Правил не застосовуються до малих суден, що буксирують тільки малі судна, та у випадку буксирування малих суден.
3.9.8. При буксируванні під правим бортом немоторного судна судно, що буксирує, повинне нести вогні, як одиночне моторне судно на ходу згідно з пунктом 3.8 цих Правил. Немоторне судно довжиною менше 50 м повинне нести один білий вогонь, видимий звідусіль; довжиною 50 м і більше - по одному білому вогню, видимому звідусіль у носовій і кормовій частинах судна, або топовий і кормовий вогні відповідно.
3.10. Нічна ходова сигналізація складів суден, що штовхаються
3.10.1. Склади суден, що штовхаються, повинні нести:
Уночі:
3.10.1.1. Топові вогні:
а) три топових вогні у носовій частині судна, що містяться в голові складу суден, чи судна лівого борту, що міститься в голові складу суден. Ці вогні повинні розміщуватися у вигляді рівностороннього трикутника з горизонтальною основою в площині, перпендикулярній подовжній осі складу суден. Верхній вогонь повинен розміщуватися на висоті не менше 5 м. Два нижніх вогні повинні розміщуватися на відстані близько 1,25 м один від одного і на відстані близько 1,10 м під верхнім вогнем;
б) топовий вогонь у носовій частині будь-якого іншого судна, загальна ширина якого видна ззаду. Цей вогонь повинен розміщуватися на 3 м нижче верхнього вогню, зазначеного в підпункті "а" пункту 3.10.1.1 цих Правил. Щогли, що несуть ці вогні, повинні розміщуватися по подовжній осі судна, на якому вони містяться.
3.10.1.2. Бортові вогні, що відповідають вимогам підпункту "б" пункту 3.8.1 цих Правил; ці вогні повинні розміщуватися в найширшій частині складу суден якнайближче до штовхача на відстані не ближче 1 м від бортів складу суден і на висоті не нижче 2 м.
3.10.1.3. Кормові вогні:
а) три кормових вогні на штовхачі, що відповідають вимогам підпункту "в" пункту 3.8.1 цих Правил і встановлені по лінії, перпендикулярній до подовжньої осі, на відстані близько 1,25 м один від одного і на висоті, достатній для того, щоб вони не могли затулятися одним із суден складу;
б) кормовий вогонь на кожному судні, загальна ширина якого видна ззаду. Однак, якщо крім штовхача є більше двох видних ззаду суден, то цей вогонь повинні нести тільки два судна, що містяться із зовнішнього боку складу суден.
3.10.2. Вимоги пункту 3.10.1 цих Правил застосовуються до складів суден, що штовхаються, коли вони йдуть уночі за одним чи декількома допоміжними моторними суднами; однак кормові вогні, зазначені в підпункті "а" пункту 3.10.1.3 цих Правил, повинні бути жовтими, а не білими.
Якщо склад суден, що штовхається, йде вдень за одним чи декількома допоміжними моторними суднами, то штовхач повинен нести жовту кулю, зазначену в пункті 3.9.3 цих Правил.
3.10.3. При проході під постійним чи зведеним розвідним мостом або через шлюзи топові вогні, зазначені в пункті 3.10.1.1 цих Правил, можуть міститися на меншій висоті, з метою безперешкодного здійснення проходу.
3.10.4. Склади суден, що штовхаються двома штовхачами, що йдуть у зчаленій групі, повинні нести вночі кормові вогні, зазначені в підпункті "а" пункту 3.10.1.3 цих Правил, на штовхачі з правого борту; інший штовхач повинен нести кормовий вогонь, зазначений у підпункті "б" пункту 3.10.1.3 цих Правил.
3.11. Ходова сигналізація зчалених груп
3.11.1. Зчалені групи повинні нести:
Уночі:
а) топовий вогонь на кожному судні, що відповідає вимогам підпункту "а" пункту 3.8.1 цих Правил; однак на немоторних суднах цей вогонь може бути замінений видимим звідусіль білим вогнем, що відповідає вимогам пункту 3.9.3 цих Правил, установленим у відповідному місці, але не вище топового вогню моторного судна чи суден;
б) бортові вогні, що відповідають вимогам підпункту "б" пункту 3.8.1 цих Правил; повинні розміщуватися із зовнішнього боку групи, на однаковій висоті і, щонайменше, на 1 м нижче найнижчого топового вогню;
в) кормовий вогонь на кожному судні, зазначений у підпункті "в" пункту 3.8.1 цих Правил.
3.11.2. Вимоги наведеного пункту 3.11.1 цих Правил застосовуються до зчалених груп, що йдуть уночі за одним чи декількома допоміжними моторними суднами.
Якщо зчалена група йде вдень за одним чи декількома допоміжними суднами, то кожне судно зчаленої групи повинне нести жовту кулю, зазначену в пункті 3.9.3 цих Правил.
3.11.3. При проході під постійним чи зведеним розвідним мостом або через шлюзи вогні, зазначені в підпункті "а" пункту 3.11.1 цих Правил, можуть перебувати на меншій висоті, з метою безперешкодного здійснення проходу.
3.11.4. Вимоги цього пункту не застосовуються до малих суден, що ведуть тільки зчалені малі судна, до зчалених малих суден на ходу.
3.12. Ходова сигналізація вітрильних суден
3.12.1. Вітрильні судна повинні нести:
Уночі:
а) бортові вогні, зазначені в підпункті "б" пункту 3.8.1 цих Правил; однак ці вогні можуть бути не ясними, а звичайними вогнями;
б) кормовий вогонь, зазначений у підпункті "в" пункту 3.8.1 цих Правил.
3.12.2. Крім вогнів, зазначених у пункті 3.12.1 цих Правил, вітрильне судно може нести:
Уночі:
два розміщених один над одним звичайних чи ясних вогні, видимі звідусіль, причому верхній вогонь повинен бути червоним, а нижній - зеленим; ці вогні повинні бути розміщені в належному місці на вершині чи у верхній частині щогли на відстані не ближче 1 м один від одного.
3.12.3. Судно, що йде під вітрилом і одночасно використовує свою силову установку, повинне нести:
Удень:
чорний конус вершиною вниз.
Цей конус повинен бути розміщений якнайвище і в такому місці, де він найкраще видний.
3.12.4. Вимоги пунктів 3.12.1 і 3.12.2 цих Правил не застосовуються до малих суден. Вимоги пункту 3.12.2 цих Правил не застосовуються до суден, зазначених у пункті 3.35 цих Правил.
3.13. Ходова сигналізація малих суден
3.13.1. Одиночні малі моторні судна повинні нести:
Уночі:
3.13.1.1. Топовий вогонь; цей вогонь повинен розміщуватися по осі судна щонайменше на 1 м вище бортових вогнів, він повинен бути ясним, а не яскравим.
3.13.1.2. Бортові вогні; ці вогні можуть бути звичайними, а не ясними і повинні бути розміщені:
а) або як це зазначено в підпункті "б" пункту 3.8.1 цих Правил;
б) або поруч чи в одному ліхтарі по осі судна на носу, чи поблизу від нього.
3.13.1.3. Кормовий вогонь, що відповідає вимогам підпункту "в" пункту 3.8.1 цих Правил. Цей вогонь можна вилучити, однак у цьому випадку топовий вогонь, зазначений в пункті 3.13.1.1 цих Правил, повинен бути замінений ясним білим вогнем, видимим звідусіль.
3.13.2. Одиночні малі моторні судна довжиною менше 7 м можуть замість вогнів, зазначених у пункті 3.13.1 цих Правил, нести звичайний білий вогонь, встановлений у відповідному місці, на висоті, на якій він видимий звідусіль.
3.13.3. Якщо мале судно, що буксирує, чи веде тільки зчалені малі судна, то вночі воно повинне нести вогні, зазначені в пункті 3.13.1 цих Правил.
3.13.4. Зчалені малі судна, що є на ходу або що буксируються, повинні нести вночі звичайний білий вогонь, видимий звідусіль. Цей пункт не застосовується до суднових шлюпок.
3.13.5. Малі вітрильні судна повинні нести:
Уночі:
або бортові вогні та кормовий вогонь, причому бортові вогні повинні бути розміщені поруч чи в одному ліхтарі по осі судна на носу чи поблизу від нього, а кормовий вогонь повинен бути розміщений у задній частині судна; однак ці вогні можуть бути звичайними вогнями;
або бортові вогні та кормовий вогонь, об'єднані в тому самому ліхтарі, розміщеному у відповідному місці на вершині чи у верхній частині щогли; цей вогонь може бути звичайним вогнем;
або, коли довжина судна становить менше 7 м, звичайний білий вогонь, видимий звідусіль. При наближенні інших суден ці судна повинні, крім того, показувати другий звичайний білий вогонь.
3.13.6. Одиночні малі судна, що не є ні моторними, ні вітрильними, повинні нести:
Уночі:
звичайний білий вогонь, видимий звідусіль.
Однак суднові шлюпки за тих самих умов повинні показувати цей вогонь лише при наближенні інших суден.
3.13.7. При проході під постійним чи зведеним розвідним мостом або через шлюзи топові вогні, зазначені в цьому пункті, можуть перебувати на меншій висоті з метою безперешкодного здійснення проходу.
3.14. Додаткова нічна сигналізація суден, що здійснюють окремі перевезення небезпечних вантажів
3.14.1. Судна, що здійснюють перевезення легкозаймистих речовин, повинні нести, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах:
Уночі:
синій вогонь.
Удень:
синій конус вершиною вниз.
Ці сигнальні знаки повинні бути розміщені у відповідному місці і на такій висоті, щоб вони були видні звідусіль. Синій конус може бути замінений синім конусом у носовій частині і синім конусом у кормовій частині судна, розміщеними на висоті не нижче 3 м над площиною вантажних марок.
3.14.2. Судна, що здійснюють перевезення токсичних речовин, які небезпечно впливають на стан здоров'я, повинні нести, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах:
Уночі:
два синіх вогні.
Удень:
два синіх конуси вершиною вниз.
Ці сигнальні знаки повинні бути розміщені на відстані близько 1 м один над одним у відповідному місці і на такій висоті, щоб вони були видні звідусіль. Два синіх конуси можуть бути замінені двома синіми конусами в носовій частині і двома синіми конусами в кормовій частині судна, розміщеними на висоті не менше 3 м над площиною вантажних марок.
3.14.3. Судна, що здійснюють перевезення вибухонебезпечних речовин, повинні нести, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах:
Уночі:
три синіх вогні.
Удень:
три синіх конуси вершиною вниз.
Ці сигнальні знаки повинні бути розміщені на відстані близько 1 м один над одним у відповідному місці і на такій висоті, щоб вони були видні звідусіль.
3.14.4. Якщо склад суден, що штовхається, чи зчалена група складається з одного чи декількох суден, зазначених у пунктах 3.14.1 - 3.14.3 цих Правил, то судно, що забезпечує їх рух, повинне нести сигналізацію, зазначену в пунктах 3.14.1, 3.14.2 чи 3.14.3 цих Правил.
3.14.5. Склади суден, що штовхаються, рух яких забезпечується двома штовхачами, розміщеними лагом, повинні нести сигналізацію, зазначену в пункті 3.14.4 цих Правил, на штовхачі, що міститься з правого борту.
3.14.6. Судна, склади суден, що штовхаються, чи зчалені групи, що перевозять декілька видів небезпечних речовин, зазначених у пунктах 3.14.1, 3.14.2 і 3.14.3 цих Правил, повинні нести сигналізацію, що відповідає найнебезпечнішій речовині.
3.14.7. Судна, що не зобов'язані нести сигнальні знаки, зазначені в пунктах 3.14.1, 3.14.2 чи 3.14.3 цих Правил, але які мають свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів, можуть при підході до шлюзів нести сигналізацію, зазначену в пункті 3.14.1 цих Правил, у випадку спільного шлюзування з яким-небудь судном, зобов'язаним нести сигналізацію, зазначену в пункті 3.14.1 цих Правил.
3.14.8. Світлосила синіх вогнів, зазначених у пунктах 3.14.1 - 3.14.3 цих Правил, повинна бути не менше світлосили звичайних синіх вогнів.
3.15. Судна, на яких дозволяється перевозити більше 12 пасажирів і в яких максимальна довжина корпусу становить менше 20 м, повинні нести:
Удень:
жовтий подвійний конус, розміщений у відповідному місці і на такій висоті, щоб він був видимий звідусіль.
3.16. Нічна ходова сигналізація поромів
3.16.1. Пороми, що не пересуваються самостійно, повинні нести:
Уночі:
ясний білий вогонь, видимий звідусіль і розміщений на висоті не менше 5 м; однак ця висота може бути зменшена, якщо довжина порома не перевищує 15 м.
Удень:
зелену кулю, розміщену на висоті не нижче 5 м.
3.16.2. Шлюпка чи головний поплавок порома з подовжнім тросом повинні нести вночі ясний білий вогонь, видимий звідусіль і розміщений на відстані не нижче 3 м над рівнем води.
3.16.3. Пороми, що пересуваються самостійно, повинні нести:
Уночі:
а) ясний білий вогонь, видимий звідусіль, як це зазначено в пункті 3.16.1 цих Правил;
б) бортові вогні і кормовий вогонь, як це зазначено в підпунктах "б" і "в" пункту 3.8.1 цих Правил.
Удень:
зелену кулю, як це зазначено в пункті 3.16.1 цих Правил.
3.17. Додаткова сигналізація суден, що користуються переважним правом проходу
Судна, яким ДП "Укрводшлях" надане переважне право проходу у тих місцях, де він регулює відповідний порядок проходу, повинні нести, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах:
Удень:
червоний вимпел, що піднімається в носовій частині судна на висоту, достатню для того, щоб він був добре видимий.
3.18. Додаткова сигналізація суден, що втратили маневреність
3.18.1. Будь-яке судно, що втратило маневреність, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах, має показувати:
Уночі:
або червоний хитний вогонь; на малих суднах цей вогонь замість червоного може бути білим;
або два червоних вогні, розміщені один над одним на відстані близько 1 м, видні звідусіль і розміщені у відповідному місці на достатній висоті.
Удень:
або хитний червоний прапор;
або дві чорних кулі, розміщені одна над одною на відстані близько 1 м, у відповідному місці і на такій висоті, щоб вони були видні звідусіль.
3.18.2. Крім того, у разі потреби, таке судно повинне подавати встановлений звуковий сигнал.
3.19. Ходова сигналізація з'єднань плавучого матеріалу і плавучих споруд
З'єднання плавучого матеріалу і плавучі споруди повинні нести:
Уночі:
білі вогні, видимі звідусіль, у кількості, достатній для окреслення їх контуру, але не менше ніж через 50 м по довжині об'єкта.
3.20. Стоянкова сигналізація суден
3.20.1. Судно, безпосередньо чи іншим чином пришвартоване до берега, повинне нести:
Уночі:
звичайний білий вогонь, видимий звідусіль і розміщений з боку фарватеру на висоті не нижче 3 м.
Цей вогонь може бути замінений звичайним білим вогнем у носовій частині і звичайним білим вогнем у кормовій частині судна, видними звідусіль і розміщеними з боку фарватеру на тій же висоті.
3.20.2. Судно, що стоїть на відкритому місці (без безпосереднього чи іншого доступу до берега), повинне нести:
Уночі:
два звичайних білих вогні, видні звідусіль і розміщені у відповідних місцях: один - у носовій частині на висоті не нижче 4 м, а другий - у кормовій частині на висоті не нижче 2 м і, щонайменше, на 2 м нижче першого.
Удень:
чорну кулю, розміщену у відповідному місці в передній частині судна і на такій висоті, щоб вона була видною звідусіль.
3.20.3. Склад суден, що штовхається та стоїть на відкритому місці (без безпосереднього чи іншого доступу до берега), повинен нести:
Уночі:
на кожному судні складу у відповідному місці на висоті не нижче 4 м звичайний білий вогонь, видимий звідусіль. Загальне число вогнів сигналізації барж може бути обмежене чотирма за умови, що контури складу суден ясно позначені.
Удень:
чорну кулю на штовхачі (чи на кожному штовхачі) і на судні в головній частині складу суден чи на зовнішніх суднах головної частини складу суден.
3.20.4. Мале судно на стоянці, за винятком суднових шлюпок, може нести замість вогнів, зазначених у пунктах 3.20.1 і 3.20.2 цих Правил, для використання вночі звичайний білий вогонь, розміщений у відповідному місці і на такій висоті, щоб він був видимий звідусіль.
3.20.5. Сигналізація, що зазначена в цьому пункті, не є обов'язковою:
а) коли судно перебуває на стоянці на водному шляху, плавання яким тимчасово неможливе чи заборонене;
б) коли судно перебуває на стоянці біля берега і достатньо освітлене з берега;
в) коли судно перебуває на стоянці за межами фарватеру в явно безпечному положенні.
3.20.6. Пункти 3.20.1 - 3.20.5 цих Правил не застосовуються до суден, зазначених у пунктах 3.22, 3.25, 3.34.2 і 3.35 цих Правил.
3.21. Судна, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, на стоянці застосовують сигналізацію, зазначену у пункті 3.14 цих Правил.
3.22. Сигналізація поромів, що стоять біля пристані
3.22.1. Уночі пороми, що не пересуваються самостійно та стоять біля пристані, повинні нести вогонь, зазначений в пункті 3.16.1 цих Правил. Крім того, шлюпка чи головний поплавок порома з подовжнім тросом повинні нести вогонь, зазначений у пункті 3.16.2 цих Правил.
3.22.2. Уночі пороми, що самостійно пересуваються, виконують роботи та стоять біля пристані, повинні нести вогонь, зазначений в пункті 3.16.1 цих Правил. При короткій стоянці вони можуть нести також вогні, зазначені в підпунктах "б" і "в" пункту 3.8.1 цих Правил.
3.23. З'єднання плавучого матеріалу і плавучі споруди на стоянці повинні нести:
Уночі:
звичайні білі вогні, видні звідусіль, у кількості, достатній для окреслення їх контуру з боку фарватеру.
3.24. Сигналізація сіток суден, що перебувають на стоянці
Якщо судна мають сітки, поставлені на фарватері чи в безпосередній близькості від нього, то ці сітки повинні позначатися:
Уночі:
звичайними білими вогнями, видними звідусіль, у кількості, достатній для зазначення їх місцезнаходження.
Удень:
жовтими поплавками чи жовтими прапорами в кількості, достатній для зазначення їх місцезнаходження.
3.25. Сигналізація плавучих засобів, що виконують роботи, і суден, що сіли на мілину чи затонули
3.25.1. Плавучі засоби, що виконують роботи, і судна, що стоять і зайняті проміром глибин, повинні нести:
а) з боку чи боків, з яких фарватер вільний:
Уночі:
два звичайних зелених вогні чи два ясних зелених вогні.
Удень:
два зелених подвійних конуси, що розміщуються на відстані близько 1 м один над одним;
б) з боку, із якого фарватер не вільний:
Уночі:
звичайний червоний вогонь чи ясний червоний вогонь, що розміщується на такій самій висоті, що й найвище розміщений один із двох зелених вогнів, зазначених у підпункті "а" пункту 3.25.1 цих Правил, і такої самої світлосили.
Удень:
червону кулю, що розміщується на тій самій висоті, що й найвище розміщений один із двох зелених подвійних конусів, зазначених у підпункті "а" пункту 3.25.1 цих Правил;
або у випадку, коли ці судна повинні бути захищені від хвилювання -
в) з боку чи боків, з яких фарватер вільний:
Уночі:
звичайний червоний вогонь і звичайний білий вогонь чи ясний червоний вогонь і ясний білий вогонь, що розміщуються на відстані близько 1 м один над одним, причому червоний вогонь міститься зверху.
Удень:
прапор, верхня половина якого червоного, а нижня - білого кольору, чи два розміщених один над одним прапори, з яких верхній - червоний, а нижній - білий;
г) з боку, з якого фарватер не вільний:
Уночі:
червоний вогонь, що розміщується на такій самій висоті, що й червоний вогонь, зазначений у підпункті "в" пункту 3.25.1 цих Правил, і такої самої світлосили.
Удень:
червоний прапор, що розміщується на тій самій висоті, що й червоно-білий чи червоний прапор, що розміщується з іншого боку.
3.25.2. Сигналізація, зазначена в пункті 3.25.1 цих Правил, повинна розміщуватися на такій висоті, щоб її можна було бачити звідусіль.
Прапори можуть бути замінені щитами того самого кольору.
3.25.3. Судна, що сіли на мілину чи затонули, повинні нести сигналізацію, зазначену в підпунктах "в" і "г" пункту 3.25.1 цих Правил. Якщо положення затонулого судна перешкоджає розміщенню сигнальних знаків на самому судні, вони повинні розміщуватися на човнах, буях чи інших відповідних засобах.
3.26. Сигналізація якорів, що можуть становити небезпеку для судноплавства
3.26.1. Якщо у випадках, зазначених у пунктах 3.20 і 3.23 цих Правил, уночі якорі суден, з'єднань плавучого матеріалу і плавучих споруд віддані таким чином, що вони, їх троси чи ланцюги можуть становити небезпеку для судноплавства, то стоянковий вогонь, найближче розміщений до цих якорів, повинен бути замінений двома звичайними білими вогнями, що видні звідусіль і розміщені один над одним на відстані приблизно 1 м.
3.26.2. Судна, з'єднання плавучого матеріалу і плавучі споруди повинні позначати кожний зі своїх якорів, що можуть становити небезпеку для судноплавства:
Уночі:
поплавком із радіолокаційним відбивачем, що несе звичайний білий вогонь, видимий звідусіль.
Удень:
жовтим поплавком із радіолокаційним відбивачем.
3.27. Додаткова сигналізація суден органів судноплавного нагляду
Судна органів контролю, не порушуючи вимог цих Правил стосовно сигналізації, можуть нести:
Уночі та вдень:
звичайний проблисковий синій вогонь, видимий звідусіль.
3.28. Додаткова ходова сигналізація суден, що виконують роботи на водному шляху
Судна на ходу, що виконують роботи на водному шляху чи зайняті проміром глибин, не порушуючи вимог цих Правил стосовно сигналізації, можуть нести:
Уночі та вдень:
ясний чи звичайний проблисковий жовтий вогонь, видимий звідусіль.
3.29. Додаткова сигналізація для запобігання від хитавиці
3.29.1. Судна, з'єднання плавучого матеріалу і плавучі споруди на ходу чи на стоянці (за винятком тих, які зазначені у пункті 3.25 цих Правил), яким необхідно захиститися від хитавиці, спричиненої проходженням інших суден чи з'єднань плавучого матеріалу, не порушуючи вимог цих Правил стосовно сигналізації, можуть нести:
Уночі:
звичайний червоний вогонь і звичайний білий вогонь чи ясний червоний вогонь і ясний білий вогонь, розміщені на відстані близько 1 м один над одним, причому червоний вогонь установлюється над білим у такому місці, щоб ці вогні були чітко видні і не могли бути прийняті за інші вогні.
Удень:
прапор, верхня половина якого червоного, а нижня - білого кольору, встановлений у відповідному місці і на такій висоті, щоб він був видимий звідусіль. Цей прапор може бути замінений двома розміщеними один над одним прапорами, верхній з яких - червоного, а нижній - білого кольору. Ці прапори можуть бути замінені щитами того самого кольору.
3.29.2. Крім вимог пункту 3.25 цих Правил, сигналізацію, зазначену в пункті 3.29.1 цих Правил, можуть використовувати тільки судна, з'єднання плавучого матеріалу і плавучі споруди, що одержали серйозне пошкодження чи беруть участь у рятувальних роботах, а також судна, що втратили маневреність.
3.30. Сигнали біди
3.30.1. Коли судно зазнало лиха і потребує допомоги, воно може показувати:
а) прапор чи будь-який інший відповідний предмет, що обертається кругоподібно;
б) прапор з кулею, що міститься над ним чи під ним, або аналогічним предметом;
в) вогонь, що обертається кругоподібно;
г) ракети чи бомби, що викидають із короткими інтервалами зірки червоного кольору;
ґ) світловий сигнал, що складається зі сполучення знаків "... -..." (SOS) за азбукою Морзе;
д) полум'я, що утворюється при спалюванні гудрону, мастил;
е) ракети, що спускаються на парашуті, чи ручні ліхтарі, що випромінюють червоне світло;
є) повільні рухи, що повторюються, витягнутими руками зверху вниз з кожного боку.
3.30.2. Ці сигнали заміняють чи доповнюють звукові сигнали, зазначені в пункті 4.1.4 цих Правил.
3.31. Сигналізація, що вказує на заборону доступу на борт
3.31.1. Якщо встановлені приписи забороняють доступ на борт осіб, які не належать до службового персоналу, то ця заборона повинна бути позначена:
білими облямованими червоною смугою щитками круглої форми з червоною діагоналлю і чорним зображенням фігури пішохода.
У разі необхідності ці щитки повинні розміщуватися на борту чи на сходнях. Як виняток до вимог підпункту "а" пункту 3.3.3 цих Правил, діаметр щитів повинен становити близько 0,60 м.
3.31.2. У разі необхідності ці щитки повинні освітлюватися таким чином, щоб вони були ясно видні вночі.
3.32. Сигналізація, що вказує на заборону палити
3.32.1. Якщо встановленими приписами забороняється палити на борту, то ця заборона повинна бути позначена:
білими облямованими червоною смугою щитками круглої форми з червоною діагональною смугою і зображенням сигарети, що димить.
У разі необхідності ці щитки повинні розміщуватися на борту чи на сходнях.
Як виняток до вимог підпункту "а" пункту 3.3.3 цих Правил, діаметр щитів повинен становити близько 0,60 м.
3.32.2. У разі необхідності ці щитки повинні освітлюватися таким чином, щоб вони були ясно видні вночі.
3.33. Заборона стоянки вздовж борту судна
3.33.1. Якщо забороняється стоянка вздовж борту поблизу якого-небудь судна (наприклад, через причини, пов'язані з характером його вантажу), то це судно повинне нести на палубі по подовжній осі судна:
білий квадратний щит із трикутником унизу.
Цей квадратний щит з обох боків повинен бути білим і мати червону облямівку і червону діагональ, що йде з верхнього лівого кута в нижній правий кут, а також літеру "P" чорного кольору в центрі.
Обидві сторони трикутника повинні бути білими, і на них повинна бути позначена чорними цифрами відстань у метрах, на якій забороняється стоянка.
3.33.2. Уночі ці щити повинні освітлюватися таким чином, щоб вони були ясно видні по обидва боки судна.
3.33.3. Пункт 3.33 не застосовується до суден, зазначених у пункті 3.21 цих Правил.
3.34. Додаткова сигналізація суден, обмежених у можливості маневрувати
3.34.1. Судно при виконанні підводних чи інших робіт, зокрема днопоглиблювальних робіт, прокладці кабелів чи постановці буїв, обмежене у можливості звільняти дорогу та положення якого може перешкоджати судноплавству, повинне, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах, нести:
Уночі:
три ясних чи звичайних вогні, з яких верхній і нижній - червоні, а середній - білий і які розміщені один над одним на відстані не менше 1 м на висоті, на якій вони видні звідусіль.
Удень:
чорну кулю, подвійний чорний конус і чорну кулю, причому подвійний чорний конус посередині, розміщені на відстані не менше 1 м один над одним на висоті, на якій вони видні звідусіль.
3.34.2. Якщо судна, зазначені у пункті 3.34.1 цих Правил, виконують роботи, через які створюються перешкоди для судноплавства, то, крім сигналізації, зазначеної в пункті 3.34.1, повинні нести:
3.34.2.1 Уночі:
а) два ясних чи звичайних червоних вогні, розміщені один над одним на відстані не менше 1 м на тому боці чи боках, з яких є перешкода, таким чином, щоб вони були видні звідусіль;
б) два ясних чи звичайних зелених вогні, розміщені один над одним на відстані не менше 1 м на тому боці чи боках, звідки прохід вільний, таким чином, щоб вони були видні звідусіль.
3.34.2.2 Удень:
а) дві чорні кулі, що розміщені одна над одною на відстані не менше 1 м на тому боці чи боках, з яких є перешкода;
б) два подвійних чорних конуси, розміщені один над одним на відстані не менше 1 м на тому боці чи сторонах, звідки прохід вільний.
Вогні, кулі і подвійні конуси, зазначені в цьому пункті, повинні розміщуватися на відстані не менше 2 м і в жодному разі не вище нижнього вогню чи нижньої кулі, зазначених у пункті 3.34.1 цих Правил.
3.34.3. Вимоги цього пункту не застосовуються до плавучих засобів, що виконують роботи і перебувають в нерухомому стані.
3.35. Додаткова сигналізація суден, зайнятих рибним ловом
3.35.1. Судно, що зайняте протягуванням тралової сітки чи іншого знаряддя лову у воді (трала), повинне, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах, нести:
Уночі:
два ясних чи звичайних вогні: зверху - зелений, знизу - білий, розміщені один над одним на відстані не менше 1 м, на висоті, на якій вони видні звідусіль, і попереду топового вогню, причому верхній вогонь міститься нижче топового вогню, а нижній - вище бортових вогнів, і на висоті, що перевищує щонайменше в два рази зазначену вище відстань по вертикалі; однак судна довжиною менше 50 м у цьому випадку можуть не нести топовий вогонь.
Удень:
два з'єднаних своїми вершинами чорних конуси, розміщені один над одним, на висоті, на якій вони видні звідусіль.
3.35.2. Судно, зайняте рибним ловом, за винятком суден, зазначених у пункті 3.35.1 цих Правил, повинне нести сигналізацію, зазначену в цьому пункті, крім топового вогню, а замість зеленого вогню:
Уночі:
ясний чи звичайний червоний вогонь таким чином, щоб він був видимий звідусіль і, крім того, щоб знаряддя лову було випущене на відстань понад 150 м по горизонталі по прямій від судна:
Уночі:
ясний чи звичайний білий вогонь, розміщений на відстані по горизонталі не менше 2 м і не більше 6 м від двох зазначених у цьому пункті червоного і білого вогнів на висоті, що не перевищує висоту зазначеного в цьому пункті білого вогню, і не нижче бортових вогнів.
Удень:
чорний конус вершиною вверх.
3.35.3. Судна риболовні, зайняті промислом риби або інших водних живих ресурсів, у світлий час доби можуть замість зазначених знаків у пунктах 3.35.1 та 3.35.2 цих Правил піднімати на видному місці кошик.
3.36. Додаткова сигналізація суден, що використовуються для проведення водолазних робіт
3.36.1. Будь-яке судно, що використовується для проведення водолазних робіт, повинне, крім сигналізації, що зазначена в цих Правилах, нести:
жорсткий макет прапора "А" висотою не менше 1 м, розміщеного у належному місці на висоті, на якій він видимий удень і вночі звідусіль.
3.36.2. У разі необхідності замість сигналізації, зазначеної в пункті 3.36.1 цих Правил, воно може нести сигналізацію, зазначену в пункті 3.34.1 цих Правил.
3.37. Додаткова сигналізація суден, зайнятих мінним траленням
Судно, що виконує операції з мінного тралення, повинне, крім сигналізації, зазначеної в цих Правилах, нести:
Уночі:
три ясних чи звичайних зелених вогні, видимі звідусіль і розміщені у вигляді трикутника з горизонтальною основою в площині, перпендикулярній осі судна, причому верхній вогонь повинен бути розміщений на вершині фок-щогли чи поблизу від неї, а інші вогні - на кожному кінці фок-реї.
Удень:
три чорних кулі, розміщені одна над одною відповідно до вимог для вогнів.
3.38. Додаткова сигналізація суден лоцманської служби
Судно лоцманської служби, крім сигналізації, зазначеної в цих Правилах, повинне нести:
замість вогню, зазначеного в підпункті "а" пункту 3.8.1 цих Правил, два розміщених один над одним ясних чи звичайних вогні, що видні звідусіль, причому верхній вогонь повинен бути білим, а нижній - червоним, і розміщені на вершині чи поруч з вершиною щогли. Розділ 4. Звукова сигналізація суден - радіотелефонний зв'язок


4.1. Подача звукових сигналів
4.1.1. У тих випадках, коли положеннями цих Правил передбачені звукові сигнали, інші, ніж удари дзвона, ці звукові сигнали повинні подаватися:
а) на борту моторних суден, за винятком деяких малих суден, якщо вони не є суднами, оснащеними радіолокаційним устаткуванням, - за допомогою механічно діючих звукових сигнальних приладів, установлених на достатній висоті, щоб звукові сигнали могли вільно поширюватися вперед, а також, по можливості, назад; сигнальні прилади повинні відповідати вимогам додатка 3 до цих Правил;
б) на борту немоторних суден і на борту малих моторних суден, машинне устаткування яких не має приладу для подачі сигналів, - за допомогою труби чи відповідного ріжка; ці сигнали повинні відповідати вимогам додатка 3 до цих Правил.
4.1.2. Звукові сигнали моторних суден повинні супроводжуватися світловими синхронізованими з ними сигналами; ці світлові сигнали повинні бути жовтими, ясними і видними звідусіль. Цей припис не поширюється на малі судна, на сигнали, зазначені у підпункті "а" пункту 6.30.4 цих Правил, що подаються суднами, що йдуть вниз за течією, за допомогою радіолокаційної установки, і на удари чи дзвін.
4.1.3. У складі суден на ходу зазначені звукові сигнали повинні подаватися тільки судном, на борту якого перебуває судноводій складу суден.
4.1.4. Коли судно, що зазнало лиха, хоче просити про допомогу, воно може подавати сигнали за допомогою повторних ударів у дзвін чи тривалих звуків. Ці сигнали заміняють чи доповнюють візуальні сигнали, зазначені у пункті 3.30 цих Правил.
4.1.5. Для забезпечення чутності звукових сигналів зважений рівень акустичного тиску в стерновій рубці в тому місці, де міститься голова стернового, не повинен перевищувати 70 дБ (А), якщо судно здійснює плавання в нормальних експлуатаційних умовах.
4.1.6. Дзвін має бути тривалістю приблизно 4 секунди. Він може бути замінений серією ударів металу об метал тієї ж тривалості.
4.2. Використання звукових сигналів
4.2.1. Не порушуючи інших вимог цих Правил, кожне судно, за винятком малих суден, зазначених у пункті 4.2.2 цих Правил, повинне в разі потреби подавати сигнали, наведені в додатку 3 до цих Правил.
4.2.2. Малі одиночні судна чи судна, що буксирують чи ведуть у зчаленні тільки малі судна, можуть у разі потреби подавати загальні сигнали, наведені в додатку 3 до цих Правил.
4.3. Заборонені звукові сигнали
4.3.1. Забороняється користуватися іншими звуковими сигналами, ніж ті, які зазначені в цих Правилах, чи користуватися зазначеними сигналами в інших умовах, ніж ті, які зазначені чи допустимі в цих Правилах.
4.3.2. Однак для сполучення між суднами чи між судном і берегом користування іншими звуковими сигналами допускається за умови, що їх не можна прийняти за сигнали, зазначені в цих Правилах.
4.3.3. Забороняється подача звукових сигналів у межах великих міст, за винятком сигналів "Безпосередня небезпека зіткнення і лиха".
4.4. Радіотелефонний зв'язок
4.4.1. Усі установки радіотелефонного зв'язку, що є на борту судна чи плавучої установки, повинні відповідати вимогам нормативно-технічних документів і експлуатуватися відповідно до цих вимог.
4.4.2. Моторні судна, крім малих суден, пороми і плавучі засоби можуть перебувати в плаванні тільки в тому разі, якщо вони обладнані двома радіотелефонними установками, що перебувають у справному робочому стані. На ходу радіотелефонні установки для каналів радіообміну між суднами і передачі навігаційної інформації повинні постійно перебувати в режимі готовності до передачі і приймання інформації. Канали, виділені для передачі навігаційної інформації, можуть виключатися тільки на короткий проміжок часу для передачі чи приймання інформації з інших каналів.
4.4.3. Пороми та моторні плавучі засоби можуть перебувати в плаванні тільки в тому разі, якщо вони обладнані радіотелефонною установкою, що перебуває в справному робочому стані. На ходу радіотелефонна установка для каналу радіообміну між суднами повинна постійно перебувати в режимі готовності до передачі і приймання інформації. Цей канал може виключатися тільки на короткий проміжок часу для передачі чи приймання інформації з інших каналів. Положення, що містяться в першій і другій пропозиціях цього підпункту, застосовуються також під час експлуатації.
4.4.4. Кожне судно, обладнане радіотелефонною установкою, повинне до проходження сліпих ділянок, вузьких проходів чи прольотів мостів повідомити по каналу, виділеному для радіообміну між суднами, про свою присутність. Розділ 5. Сигналізація і навігаційне устаткування водного шляху


5.1. Сигналізація
У додатку 4 до цих Правил визначені заборонні, розпорядчі і вказівні знаки та надані їх значення.
5.2. Навігаційне устаткування водного шляху
У додатку 5 до цих Правил визначені сигнальні знаки і вогні, що встановлюються для позначення положення суднового ходу на водному шляху та впорядкування руху суден. Розділ 6. Правила судноплавства


6.1. Визначення судноплавних шляхів*
6.1.1. Судноплавними шляхами категорії 1 є такі: <TABLE cellPadding=5 width="100%"><TBODY><TR><TD width="35%">

Судноплавні шляхи

</TD><TD width="65%">

Напрямок "вверх"

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Дніпро

</TD><TD width="65%">

м. Херсон - м. Н. Каховка
с. Дніпровське - смт Любеч

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Прип'ять

</TD><TD width="65%">

гирло р. Прип'ять - с. Усів

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Десна

</TD><TD width="65%">

гирло р. Десна - м. Новгород-Сіверський

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Південний Буг

</TD><TD width="65%">

м. Миколаїв - с. Олександрівка

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Інгулець

</TD><TD width="65%">

гирло р. Інгулець - с. Дар'ївка

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Самара

</TD><TD width="65%">

гирло р. Самара - м. Новомосковськ

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Дністер

</TD><TD width="65%">

м. Могилів-Подільський - смт Новодністровськ
с. Маринопіль - м. Галич
м. Хотин - с. Делева
гирло р. Дністер - с. Маяки

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Орель

</TD><TD width="65%">

гирло р. Орель - Орельський ліс

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Сула

</TD><TD width="65%">

с. Липове - с. Тарасівка

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Ворскла

</TD><TD width="65%">

с. Світлогірське - м. Кобеляки

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Стир

</TD><TD width="65%">

кордон з Білоруссю - м. Луцьк

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Горинь

</TD><TD width="65%">

кордон з Білоруссю - с. Злазне

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Дунай

</TD><TD width="65%">

гирло р. Дунай - м. Рені

</TD></TR></TBODY></TABLE>

6.1.2 Водними шляхами категорії 2 вважаються такі шляхи: <TABLE cellPadding=5 width="100%"><TBODY><TR><TD width="35%">

Судноплавні шляхи

</TD><TD width="65%">

Напрямок "вверх"

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Дніпро

</TD><TD width="65%">

гребля Каховської ГЕС - с. Дніпровське

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Річка Південний Буг (Ладижинське водосховище)

</TD><TD width="65%">

м. Ладижин - с. Маньківка

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Дністровський лиман

</TD><TD width="65%">

м. Білгород-Дністровський - гирло р. Дністер
смт Затока - м. Білгород-Дністровський

</TD></TR><TR><TD width="35%">

Дніпровський лиман

</TD><TD width="65%">

с. Геройське - с. Рибальче

</TD></TR></TBODY></TABLE>

____________
* Категорія 1 включає річки, а категорія 2 - лимани та водосховища.
6.1.3. Напрямком "вверх" на судноплавному шляху вважається напрямок до витоку річки.
6.1.4. Терміни, що наведені у цьому розділі, мають таке значення:
а) зустрічне плавання - рух двох суден у протилежних чи майже протилежних напрямках;
б) обгін - наближення судна (що обганяє) до іншого судна (що обганяється) у напрямку під кутом більше 22,5° позаду по траверзі судна, що обганяється, і обгін його;
в) курси, що перетинаються, - зближення двох суден інакше, ніж це зазначено в підпунктах "а" і "б" пункту 6.1.4 цих Правил.
6.2. Високошвидкісні судна і малі судна: загальні правила
6.2.1. Судна на підводних крилах і судна на повітряній подушці повинні надавати всім іншим суднам необхідний простір для продовження ними руху за курсом і маневрування; вони не можуть вимагати, щоб останні давали їм дорогу.
6.2.2. Коли в положеннях цього розділу передбачається, що це правило плавання не застосовується до малих суден відносно інших суден, то малі судна повинні надавати всім іншим суднам, за винятком суден, зазначених у пункті 6.2.1 цих Правил, необхідний простір для продовження ними руху і маневрування.
6.3. Зустрічне плавання, перетинання курсів і обгін. Загальні правила
6.3.1. Перетинання курсу чи обгін дозволяється тільки в тих випадках, коли ширина фарватеру безумовно достатня для одночасного проходу з урахуванням усіх місцевих умов і руху інших суден.
6.3.2. У складах суден візуальні сигнали, зазначені у пунктах 3.17, 6.4 і 6.5 цих Правил, повинні показуватися тільки судном, на борту якого перебуває судноводій складу суден чи зчаленої групи, а в складі суден, що буксирується, - буксиром, який міститься в голові складу суден.
6.3.3. Судна, що йдуть курсами, які виключають усяку небезпеку зіткнення, не повинні змінювати ні курс, ні швидкість таким чином, щоб могла виникнути небезпека зіткнення.
6.3.4. Коли при зустрічному плаванні чи при перетинанні курсів одне судно повинне дати дорогу іншому судну, то останнє не повинно змінювати ні курсу, ні швидкості. Коли з якої-небудь обставини судно, що не повинне змінювати ні курсу, ні швидкості, виявляється настільки близько від іншого, що зіткнення не можна уникнути, а тільки за рахунок маневрування судна, яке повинне дати дорогу, то перше судно повинне виконати оптимальний маневр для того, щоб уникнути зіткнення.
6.3.5. Судна, які мають радіотелефонний зв'язок, при розходженні або обгоні повинні завчасно домовитись про найбільш зручне місце і узгодити борт розходження або обгону.
6.3.6. Швидкісні судна можуть іти у не водотоннажному положенні тільки у світлий час доби, коли не менше ніж за 1,0 км візуально видно і виразно розпізнаються плавучі навігаційні знаки без вогнів, а також вони не повинні йти у кільватері інших суден.
6.3.7. Якщо два судна йдуть курсами, що перетинаються таким чином, що може виникнути небезпека зіткнення, то судно, що бачить інше судно по правому борту, повинне дати йому дорогу і, якщо дозволяють обставини, уникнути перетинання його курсу попереду. Однак судно, що йде правим боком фарватеру, повинне продовжувати йти своїм курсом. Цей пункт не застосовується до малих суден відносно інших суден.
6.3.8. Вимога, зазначена у пункті 6.3.7 цих Правил, не застосовується, коли застосовуються вимоги пунктів 6.12, 6.13 чи 6.15 цих Правил.
6.3.9. Якщо два малих судна йдуть курсами, що перетинаються таким чином, що може виникнути небезпека зіткнення, то малі моторні судна повинні звільняти дорогу всім іншим малим суднам, а малі судна, що не є моторними і не йдуть під вітрилом, повинні звільняти дорогу малим вітрильним суднам.
Однак судно, що йде правим боком фарватеру, повинне продовжувати йти своїм курсом.
6.3.10. У випадку, коли курси двох вітрильних суден перетинаються таким чином, що може виникнути небезпека зіткнення, - то незалежно від вимоги пункту 6.3.7 цих Правил одне з них повинне звільняти шлях таким чином:
а) коли судна йдуть різними галсами, судно, що йде лівим галсом, повинне звільняти дорогу іншому судну;
б) коли обидва судна йдуть тим самим галсом, то судно, що міститься з навітряного боку, повинне звільняти шлях судну, що міститься з підвітряної сторони;
в) якщо судно, що йде лівим галсом, бачить інше судно з навітряного боку і не може точно визначити, лівим чи правим галсом йде це судно, то воно повинне звільнити йому шлях.
Однак судно, що йде правим боком фарватеру, не змінює свого курсу.
Вимоги цього пункту не застосовуються до малих суден стосовно інших суден.
6.4. Зустрічне плавання: загальні правила
6.4.1. При зустрічному плаванні судна, що йдуть вверх, повинні, враховуючи місцеві умови і рух інших суден, звільняти шлях суднам, що йдуть вниз.
6.4.2. Судна, що йдуть вверх і дають дорогу з лівого борту, не подають ніякого сигналу суднам, що ідуть вниз.
6.4.3. Судна, що йдуть вверх і звільняють шлях суднам, що йдуть униз із правого борту, повинні завчасно подати світлоімпульсний сигнал (відмашку) з правого борту:
Удень:
а) або яскравим частопроблисковим білим вогнем чи світло-блакитним прапором чи щитом;
б) або світло-блакитним щитом разом з частопроблисковим ясним білим вогнем.
Уночі:
а) частопроблисковим ясним білим вогнем; одночасно може подаватися також відмашка світло-блакитним щитом.
Ця відмашка повинна бути видна спереду і ззаду і подаватися до кінця розходження. Забороняється подавати зазначену вище відмашку понад призначений час, за винятком випадків, коли судно бажає показати, що воно має намір продовжувати пропуск з правого борту суден, що йдуть вниз. Світло-блакитний щит повинен мати білу облямівку завширшки не менше 5 см; рама, конструкція з рейок і ліхтар частопроблискового вогню повинні бути темного кольору.
6.4.4. Як тільки виникає побоювання, що наміри суден, що йдуть вверх, не були зрозумілі суднами, що йдуть вниз, судна, що йдуть вверх, повинні подати:
а) "один короткий звук", коли розходження повинне відбутися лівим бортом, чи
б) "два коротких звуки", коли розходження повинне відбутися правим бортом.
6.4.5. Не порушуючи вимог пункту 6.5 цих Правил, судна, що йдуть униз, повинні йти шляхом, зазначеним суднами, що йдуть уверх, і повторювати зазначені в пункті 6.4.3 цих Правил візуальні сигнали і зазначені в пункті 6.4.4 цих Правил звукові сигнали, що показуються чи подаються для них суднами, що йдуть уверх.
6.4.6. Вимоги, зазначені у пунктах 6.4.1 - 6.4.5 цих Правил, не застосовуються до малих суден.
6.4.7. Судна, які йдуть заднім ходом і звільняють дорогу суднам, які йдуть назустріч з боку правого борту, повинні завчасно подати відмашку з правого борту, і, крім того, судна, які йдуть заднім ходом, повинні подавати встановлений звуковий сигнал.
6.5. Зустрічне плавання: відступи від загальних правил
6.5.1. Як виняток до вимог пункту 6.4 цих Правил, пасажирські судна, які здійснюють регулярні рейси, що йдуть униз, якщо вони хочуть причалити до пристані, розміщеної на березі, вздовж якого йдуть уверх судна, а також склади суден, що буксируються, що йдуть униз, які для того, щоб повернути вверх за течією, хочуть йти вздовж визначеного берега, мають право вимагати, щоб судна, що йдуть уверх, змінили шлях, наданий їм відповідно до зазначеного пункту 6.4 цих Правил, якщо цей шлях їм не підходить.
Однак вони можуть вимагати цього, лише переконавшись у тому, що їх вимога може бути задоволена без ризику.
6.5.2. У цьому випадку судна, що йдуть вниз, повинні вчасно подавати такі сигнали:
а) якщо вони хочуть розійтися лівим бортом, вони повинні подати "один короткий звук";
б) якщо вони хочуть розійтися правим бортом, вони повинні подати "два коротких звуки" і, крім того, подати відмашку, зазначену в пункті 6.4.3 цих Правил.
6.5.3. Судна, що йдуть вверх, повинні в цьому разі виконати вимогу суден, що йдуть вниз, і підтвердити це таким чином:
а) якщо розходження повинно здійснюватися лівим бортом, то вони повинні подати "один короткий звук" і, крім того, припинити подачу відмашки, зазначену в пункті 6.4.3 цих Правил;
б) якщо розходження повинне здійснюватися правим бортом, то вони повинні подати "два коротких звуки" і, крім того, подати відмашку, зазначену в пункті 6.4.3 цих Правил.
6.5.4. Як тільки виникає побоювання, що наміри суден, що йдуть униз, не були зрозумілі суднами, що йдуть вверх, то судна, що йдуть вниз, повинні повторити звукові сигнали, зазначені у пункті 6.5.3 цих Правил.
6.5.5. Якщо судна, що йдуть вверх, вважають, що шлях, затребуваний суднами, що йдуть вниз, непридатний і що існує небезпека зіткнення, вони повинні подати "серію дуже коротких звуків". У цьому разі судноводії повинні вжити всіх заходів, що диктуються обставинами для того, щоб уникнути небезпеки.
6.5.6. Вимоги, зазначені у пунктах 6.5.1 - 6.5.5 цих Правил, не застосовуються до малих суден відносно інших суден, до малих суден, що йдуть зустрічним курсом з іншими малими суднами.
6.6. Зустріч із суднами, що йдуть за допомогою тяги з берега
У разі зустрічі судна, що йде за допомогою тяги з берега, із судном, що йде іншим способом, останнє повинне завжди, як виняток до вимог пунктів 6.4 і 6.5 цих Правил, надавати першому дорогу з боку, з якого провадиться тяга.
6.7. Розходження у вузьких проходах
6.7.1. Щоб уникнути в разі можливості зустрічі на ділянках чи місцях, де фарватер не є достатньо широким для розходження (вузькі проходи), застосовуються такі правила:
6.7.1.1. Усі судна повинні проходити через вузькі проходи якнайшвидше.
6.7.1.2. У випадках, коли видимість обмежена, судна, перш ніж ввійти у вузький прохід, повинні подати "один тривалий звук"; у разі потреби, зокрема, коли вузький прохід є довгим, вони повинні, проходячи через нього, повторити цей сигнал.
6.7.1.3. На водних шляхах, відносно яких визначені поняття "вниз" і "вверх":
а) якщо судна, що йдуть вверх, бачать, що судно, яке йде вниз, входить у вузький прохід, вони повинні зупинитися нижче цього проходу і чекати, поки судно, що йде вниз, не пройде цей прохід;
б) якщо склад суден, що йде вверх, уже ввійшов у вузький прохід, судна, що йдуть вниз, повинні зупинитися вище цього проходу і чекати, поки склад суден, що йде вверх, його не пройде; так само зобов'язані чинити одиночні судна, що йдуть вниз, стосовно одиночного судна, що йде вверх.
6.7.2. Якщо зустріч у вузькому проході стає неминучою, судна повинні вжити всіх можливих заходів, щоб вона відбулася в місці й умовах, що становлять мінімальну небезпеку. Якщо судноводій помічає небезпеку зіткнення, то судно повинне подати "серію дуже коротких звуків".
6.8. Заборона зустрічі за допомогою сигнальних знаків водного шляху
6.8.1. При наближенні до ділянок, позначених заборонним сигнальним знаком А.1 (додаток 4 до цих Правил):
а) на водних шляхах, відносно яких визначені поняття "вниз" і "вверх":
судна, що йдуть вверх, повинні зупинятися при наближенні суден, що йдуть вниз, і чекати, поки судна, що ідуть вниз, не пройдуть цю ділянку;
б) на водних шляхах, відносно яких поняття "вниз" і "вверх" не визначені:
застосовуються відповідні положення, зазначені в пункті 6.7 цих Правил.
6.9. Обгін: загальні вимоги
6.9.1. Обгін дозволяється лише тоді, коли судно, що обганяє, упевнилося в тому, що обгін не становить небезпеки.
6.9.2. Судно, що обганяють, повинне при необхідності і можливості полегшити обгін. Воно повинне зменшити швидкість, коли це необхідно, для того, щоб обгін міг бути зроблений в умовах безпеки і досить швидко, щоб не заважати руху інших суден.
Цей пункт не застосовується в тому випадку, коли мале судно обганяє судно іншої категорії.
6.10. Обгін
6.10.1. Судно, що обганяє, повинне обходити судно, що обганяють, з лівого борту. Коли фарватер є досить широким, судно, що обганяє, може також обходити судно, що обганяють, з правого борту.
6.10.2. При обгоні вітрильного судна іншим вітрильним судном судно, що обганяє, повинне, як правило, обходити судно, що обганяють, з навітряного боку. Цей пункт не застосовується до малого вітрильного судна, що обганяється іншим вітрильним судном.
При обгоні якого-небудь судна вітрильним судном судно, що обганяють, повинне полегшити прохід судна, що обганяє, з навітряної сторони. Цей пункт не застосовується у разі, коли мале судно обганяє яке-небудь інше судно.
6.10.3. Якщо обгін можливий без зміни курсу і швидкості судна, що обганяють, то судно, що обганяє, не подає жодних звукових сигналів.
6.10.4. Коли обгін можливий лише за умови, що судно, яке обганяють, повинне відхилитися від курсу, чи коли виникає побоювання, що воно не зрозуміло наміри судна, що обганяє, і це може спричинити зіткнення, судно, що обганяє, повинне подати:
а) "два тривалих звуки та два коротких звуки", якщо воно має намір обійти судно, що обганяють, ліворуч;
б) "два тривалих звуки та один короткий звук", якщо воно має намір обійти судно, що обганяють, праворуч.
6.10.5. Коли судно, що обганяють, може задовольнити прохання судна, що обганяє, воно повинне звільнити необхідне місце з відповідного боку, відходячи у разі необхідності в протилежний бік, і подати:
а) "один короткий звук", коли обгін повинен бути зроблений ліворуч;
б) "два коротких звуки", коли обгін повинен бути зроблений праворуч.
6.10.6. Коли обгін не може бути зроблений судном, що обганяє, з боку, який запитували, але може бути зроблений із протилежного боку, судно, що обганяють, повинне подати:
а) "один короткий звук", коли обгін може бути зроблений ліворуч;
б) "два коротких звуки", коли обгін може бути зроблений праворуч.
Якщо в цих умовах судно, що обганяє, все ще має намір зробити обгін, воно повинне подати "два коротких звуки" у випадку, зазначеному в підпункті "а" пункту 6.10.6 цих Правил, чи "один короткий звук" у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 6.10.6 цих Правил.
У цьому випадку судно, що обганяють, повинне звільнити необхідне місце з боку обгону, відходячи в разі потреби в протилежний бік.
6.10.7. Коли обгін неможливий через небезпеку зіткнення, судно, що обганяють, повинне подати "п'ять коротких звуків".
6.10.8. Вимоги, зазначені у пунктах 6.10.4 - 6.10.7 цих Правил, не застосовуються до малих суден відносно інших суден, у разі обгону малих суден малими суднами.
6.11. Заборона обгону за допомогою сигнальних знаків водного шляху
Крім вимог пункту 6.8 цих Правил, обгін забороняється:
а) на ділянках, позначених сигналом А.1 (додаток 4 до цих Правил);
б) між складами суден у районах, позначених знаком А.2 (додаток 4 до цих Правил). Однак ця заборона не застосовується, коли принаймні один із складів суден є складом суден, що штовхається, максимальні розміри якого не перевищують 110 х 12 м.
6.12. Поворот
6.12.1.Судна можуть зробити поворот лише після того, як вони упевнилися в тому, що рух інших суден дає можливість це зробити без ризику і що інші судна не будуть змушені раптово змінити свій курс чи швидкість.
6.12.2. Якщо намічуваний маневр змушує інші судна змінити курс чи швидкість, то судно, що наміряється зробити поворот, повинне завчасно попередити про це подачею:
а) "одного тривалого звуку та одного короткого звуку", якщо воно має намір повернути праворуч, чи
б) "одного тривалого звуку та двох коротких звуків", якщо воно має намір повернути ліворуч.
6.12.3. Інші судна, наскільки це необхідно і можливо, повинні змінити швидкість і курс, щоб поворот міг бути зроблений без ризику.
6.12.4. Вимоги, зазначені у пунктах 6.12.1 - 6.12.3 цих Правил, не застосовуються до малих суден відносно інших суден. До малих суден, що рухаються одне відносно одного, не застосовуються вимоги пункту 6.12.2 цих Правил.
6.12.5. Якщо на водному шляху є ділянки, позначені вказівним сигнальним знаком В.2 (додаток 4 до цих Правил), то судноводію рекомендується обрати цю ділянку для того, щоб зробити там поворот, до якого застосовують вимоги цього пункту.
6.12.6. Судна, які мають радіотелефонний зв'язок, повинні узгоджувати свої дії з суднами, які проходять поблизу судна, яке виконує поворот.
6.13. Управління судном при відході
Вимоги пункту 6.12 цих Правил застосовуються також, за винятком поромів, до суден, що залишають місце якірної стоянки чи швартування, не виконуючи при цьому повороту; однак сигнали, зазначені в пункті 6.12.2цих Правил, заміняються такими:
"один короткий звук", коли судно змінює свій курс управо;
"два коротких звуки", коли судно змінює свій курс уліво;
"три коротких звуки", коли судно йде заднім ходом.
6.14. Захід у простір між суднами складу, що буксирується, забороняється.
6.15. Порти і притоки: вхід і вихід, вихід із перетинанням основного водного шляху
6.15.1. Судна можуть входити в порти і притоки чи виходити з них, а також виходити на основний водний шлях чи перетинати його при виході лише після того, як вони впевнилися в тому, що ці маневри можуть виконуватися безпечно і що інші судна не будуть змушені раптово змінити свій курс чи швидкість.
Якщо судно, що йде вниз за течією, повинне пройти вверх за течією для того, щоб ввійти в порт чи притоку, воно повинне надати пріоритет будь-якому судну, що йде вверх за течією і також хоче ввійти в цей порт чи притоку.
6.15.2. Судна, що здійснюють який-небудь з маневрів, зазначених у пункті 6.15.1 цих Правил, якщо намічуваний ними маневр може чи повинен змусити інші судна змінити їх курс чи швидкість, повинні завчасно попередити про цей маневр подачею:
"трьох тривалих звуків та одного короткого звуку", якщо для входу чи після виходу вони повинні йти праворуч;
"трьох тривалих звуків та двох коротких звуків", якщо для входу чи після виходу вони повинні йти ліворуч;
"трьох тривалих звуків", якщо, вийшовши на основний водний шлях, вони хочуть перетнути його.
До завершення перетинання вони повинні подати в разі потреби:
"один тривалий звук та один короткий звук", якщо вони мають намір йти праворуч;
"один тривалий звук та два коротких звуки", якщо вони мають намір йти ліворуч.
6.15.3. Інші судна повинні, якщо це необхідно, змінити свій курс і швидкість.
6.15.4. Вимоги пунктів 6.15.1 - 6.15.3 цих Правил не застосовуються до малих суден відносно інших суден. Положення пункту 6.15.2 цих Правил не застосовується до малих суден, що рухаються одне відносно одного.
6.16. Рух суден, що йдуть поруч в одному напрямку
6.16.1. Судна можуть йти поруч в одному напрямку тільки тоді, коли це дозволяє наявний вільний простір і коли при цьому не виникають перешкоди чи небезпека для судноплавства.
6.16.2. Крім випадків обгону чи зустрічі, забороняється йти на відстані менше ніж 50 м від судна, зчаленого з'єднання чи складу суден, що штовхається, які мають сигналізацію, зазначену в пунктах 3.14.2 чи 3.14.3 цих Правил.
6.16.3. Суднам забороняється підходити до судна чи до з'єднання плавучого матеріалу на ходу, ошвартовуватися до них чи йти за ними у кільватері без дозволу їх судноводія.
6.16.4. Водні лижники та особи, що займаються водними видами спорту і не використовують при цьому судна, повинні триматися на достатній відстані від суден і з'єднань плавучого матеріалу на ходу, а також від працюючих плавучих засобів.
6.17. Заборона волочити якорі, троси чи ланцюги
6.17.1. Забороняється волочити якорі, троси чи ланцюги.
6.17.2. Ця заборона не стосується невеликих переміщень у місцях стоянки, до маневрів.
6.18. Плавання дрейфом
6.18.1. Плавання дрейфом забороняється. Ця заборона не стосується невеликих переміщень у місцях стоянки, навантаження і розвантаження.
6.18.2. Судна, що йдуть вниз, які носовою частиною повернуті проти течії і двигун яких працює на передньому ходу, розглядаються як судна, що йдуть вверх, а не дрейфують.
6.19. Хвилювання
6.19.1. Судна повинні регулювати свою швидкість таким чином, щоб не спричиняти хвилювання чи засмоктування, що могло б завдати шкоди суднам на стоянці чи на ходу, а також спорудам. Зокрема, вони повинні вчасно зменшити швидкість, однак вона не повинна бути нижче швидкості, необхідної для безпеки управління:
а) перед заходом у порт;
б) поблизу від суден, що ошвартовані біля берега чи пристані або які навантажуються чи розвантажуються;
в) поблизу від суден, що перебувають на стоянці в звичайних місцях стоянки;
г) поблизу від поромів, що не пересуваються самостійно;
ґ) на ділянках водних шляхів, позначених ДП "Укрводшлях"; ці ділянки можуть бути позначені сигнальним знаком А.3 (додаток 4 до цих Правил).
6.19.2. Вимоги, зазначені у підпунктах "б" і "в" пункту 6.19.1 цих Правил, не поширюються на малі судна з урахуванням вимог пункту 1.4 цих Правил.
6.19.3. Поблизу суден, що показують сигнали, зазначені в пункті 3.25 цих Правил, і поблизу суден, з'єднань плавучого матеріалу чи плавучих споруд, що показують сигнали, зазначені в пункті 3.28.1 цих Правил, інші судна повинні знижувати свою швидкість відповідно до вимог пункту 6.19.1 цих Правил. Крім того, вони повинні якнайбільше ухилятися вбік.
6.20. Склад суден
6.20.1. Моторні судна, що рухають склад суден, повинні мати потужність, достатню для того, щоб забезпечувати належну маневреність складу суден.
6.20.2. Штовхач повинен мати можливість вчасно зупинити склад суден, не повертаючи його, і таким чином, щоб зберегти належну маневреність складу суден.
6.20.3. Моторним суднам, що буксирують, штовхають чи ведуть зчалену групу суден, забороняється залишати ці судна при швартуванні чи постановці на якір доти, поки вони не звільнили фарватер і поки судноводій складу суден не переконався в безпеці їх постановки.
6.20.4. Ліхтери можуть бути розміщені в головній частині складу суден, що штовхається, тільки в тому випадку, якщо якорі будуть міститися в головній частині складу суден.
6.20.5. Поза складом суден, що штовхається, переміщення баржі, що штовхається, допускається лише:
а) у разі її буксирування лагом моторним судном;
б) на коротких ділянках при формуванні чи розформуванні складу суден, що штовхається.
6.21. Плавання поблизу плавучих засобів, що виконують роботи, і суден, що сіли на мілину чи затонули, а також суден, обмежених у можливості маневрувати
Забороняється проходити поблизу суден, зазначених у пункті 3.25 цих Правил, з боку, з якого вони показують червоний вогонь чи червоні вогні, зазначені в підпунктах "б" і "г" пункту 3.25.1 цих Правил, червону кулю чи червоний прапор, зазначені в підпунктах "б" і "г" пункту 3.25.1 цих Правил, чи проходити поблизу суден, зазначених у пункті 3.34 цих Правил, із боку, з якого вони показують два червоних вогні чи дві чорні кулі, зазначені у підпункті "а" пункту 3.34.2.2 цих Правил.
6.22. Правила, що стосуються поромів
6.22.1. Пороми можуть перетинати водний шлях тільки тоді, коли вони впевнилися в тому, що рух суден дає можливість зробити це без ризику і що інші судна не будуть змушені раптово змінити свій курс чи швидкість.
6.22.2. Крім того, пором, що не пересувається самостійно, повинен дотримуватися таких вимог:
а) коли він не працює, він повинен стояти на тому місці, що йому відведене Держфлотінспекцією. Якщо ж йому не було відведено жодного місця для стоянки, то він повинен стояти таким чином, щоб фарватер залишався вільним;
б) якщо подовжній трос порома може загороджувати судноплавний фарватер, то пором може стояти з боку фарватеру, у протилежній точці закріплення троса тільки тоді, коли це абсолютно необхідно для проведення операцій з навантаження і розвантаження. Під час цих операцій судна, що наближаються, можуть вимагати звільнення фарватеру подачею в належний момент "тривалого звуку";
в) пором не повинен залишатися на фарватері довше, ніж це необхідно для його роботи.
6.23. Прохід під мостами
Прохід під мостами дозволяється тільки через призначені для цієї мети судноплавні прольоти, обладнані навігаційними знаками і вогнями.
6.24. Прохід під постійними мостами
6.24.1. Для позначення осі судноплавного прольоту постійного моста на його середині встановлюються:
а) для проходу суден, що йдуть знизу, - квадратні щити;
б) для проходу суден, що йдуть зверху, - щити у вигляді ромба;
в) для проходу малих суден - щити у вигляді трикутника.
6.24.2. Колір щитів - червоний чи білий залежно від фону мостових конструкцій (світлий чи темний).
6.24.3. Вогні на щитах є постійними:
а) два червоних вогні, розміщені по вертикалі, - для суден, що йдуть зверху і знизу;
б) два зелених вогні, розміщені по вертикалі, - для складів суден.
6.24.4. Для позначення підмостового габариту по висоті і кромок суднового ходу в судноплавних прольотах мостів установлюються 1, 2, 3, 4 квадратних щити зеленого чи білого кольору на кожній опорі чи кромці. Кількість щитів указує висоту прольоту від урізу води відповідно до 10, 13, 16 метрів і вище.
Усі вогні на щитах - постійні і зелені.
6.24.5. При одночасному підході суден зверху і знизу до моста з одним судноплавним прольотом, першим його проходить судно, що йде вниз.
Розходження і обгін під такими мостами, а також за 500 м вище і 300 м нижче моста, заборонено.
6.24.6. В умовах обмеженої видимості, менше 1 км, прохід суден і складів суден, що штовхаються, під мостами дозволяється тільки за умови, що судноплавні прольоти мають засоби навігаційного устаткування, що дозволяють надійно розпізнати ці прольоти не ближче ніж за 0,5 км, і впевнено орієнтуватися при підході до них (візуально чи за допомогою технічних засобів). При цьому ширина судноплавних прольотів повинна бути:
а) для одиночних суден і однониткових складів суден - не менше п'ятикратної ширини судна (складу суден);
б) для інших складів суден, що штовхаються, - не менше триразової ширини складу суден.
6.25. Прохід через розвідні мости
6.25.1. Для позначення судноплавного прольоту розвідних наплавних мостів установлюються три вогні: два - на рухомій частині мосту та один - на кінці його розвідної частини.
Вогні є постійними: на правому березі - червоні, на лівому - зелені.
6.25.2. Пропуск суден через розвідні і наплавні мости регулюється за допомогою світлофорної сигналізації таким чином:
а) один чи декілька червоних вогнів означають: "Прохід забороняється";
б) один чи декілька зелених вогнів означають: "Прохід дозволяється".
6.25.3. При наближенні до наплавного мосту судна подають сигнал "Увага" на відстані не менше 1 км.
6.26. Прохід шлюзів
6.26.1. При наближенні до місць відстою суден біля шлюзів судна повинні сповільнювати хід.
6.26.2. У місцях відстою суден біля шлюзів і в шлюзах судна, обладнані пристроєм радіотелефонного зв'язку, що дозволяє здійснювати зв'язок із службою інформації про судноплавну обстановку, повинні забезпечувати роботу цієї апаратури в режимі приймання на хвилі, виділеній для цього шлюзу.
6.26.3. Проходження шлюзів здійснюється в порядку прибуття до місць відстою суден. Малі судна не можуть вимагати окремого шлюзування. Вони повинні заходити в шлюзову камеру лише після повідомлення персоналу шлюзу. Крім того, коли малі судна шлюзуються разом з іншими суднами, вони повинні заходити в шлюзову камеру тільки після цих суден.
6.26.4. На підходах до шлюзів, зокрема в місцях відстою суден, будь-який обгін заборонений.
6.26.5. У шлюзах якорі повинні бути цілком підняті; це положення діє також у місцях відстою суден у тих випадках, коли якорі не використовуються.
6.26.6. При вході в шлюзи судна повинні знизити швидкість таким чином, щоб уникнути будь-якого зіткнення з воротами чи захисними пристроями або з іншими суднами, з'єднаннями плавучого матеріалу чи плавучими спорудами.
6.26.7. У шлюзах:
а) якщо на опорних стінках шлюзової камери позначені відповідні границі, судна повинні бути в їх межах;
б) під час наповнення і спорожнювання шлюзової камери і до моменту одержання дозволу на вихід, судна повинні бути ошвартовані і операції з ошвартування повинні виконуватися так, щоб судна не ударялися об опорні стінки шлюзової камери, ворота і захисні пристрої чи об інші судна чи з'єднання плавучого матеріалу;
в) використання кранців, що повинні бути плавучими, якщо вони знімні, є обов'язковим;
г) суднам і з'єднанням плавучого матеріалу забороняється злив чи спуск води на платформи чи на інші судна чи з'єднання плавучого матеріалу;
ґ) з моменту ошвартування і до моменту одержання дозволу на вихід суднам заборонено використовувати двигуни;
д) малі судна повинні триматися на відстані від інших суден.
6.26.8. У місцях відстою суден і шлюзах мінімальна бічна відстань до суден і складів суден, що несуть синій вогонь чи синій конус, зазначений у пункті 3.14.1 цих Правил, в обов'язковому порядку повинна становити не менше 10 м. Однак ця вимога не застосовується до суден і складів суден, що самі несуть цю сигналізацію.
6.26.9. Судна і склади суден, що несуть сигналізацію, зазначену в підпунктах 3.14.2 чи 3.14.3 цих Правил, шлюзуються окремо.
6.26.10. Судна і склади суден, що несуть сигналізацію, зазначену в пункті 3.14.1 цих Правил, не повинні шлюзуватися з пасажирськими суднами.
6.26.11. Для забезпечення безпеки і нормального порядку судноплавства, швидкості проходження шлюзів чи їх повного використання персонал шлюзу може давати додаткові вказівки як виняток до вимог цього пункту. У шлюзах і місцях відстою суден біля шлюзів судна повинні дотримуватись цих вказівок.
6.26.12. Доступ у шлюз регулюється вдень і вночі візуальними сигналами, що розміщаються з одного чи по обидва боки шлюзу. Ці сигнали означають:
а) два червоних вогні, розміщених один над одним: доступ заборонений, шлюз не працює;
б) один окремий червоний вогонь чи два червоних вогні, розміщених по горизонталі: доступ заборонений, шлюз закритий;
в) один із двох червоних вогнів, розміщених по горизонталі, погашений чи один червоний і один зелений вогні, розміщених по горизонталі, чи один червоний над зеленим вогнем: доступ заборонений, шлюз готується до відкриття;
г) один зелений вогонь чи два зелених вогні, розміщених по горизонталі: доступ дозволений.
6.26.13. Вихід із шлюзу регулюється вдень і вночі такими візуальними сигналами:
а) один чи два червоних вогні: вихід заборонений;
б) один чи два зелених вогні: вихід дозволений.
6.26.14. При відсутності вогнів чи щитів доступ у шлюзи і вихід із них забороняється без спеціальної вказівки персоналу шлюзу.
6.27. Порядок проходу через шлюзи
Як виняток до пункту 6.26.3 цих Правил, правом першочергового проходу через шлюзи користуються:
а) судна, що належать Держфлотінспекції або пожежним, прикордонним чи митним службам і що переміщаються через невідкладну службову потребу;
б) судна, яким це право офіційно надано Держфлотінспекцією і які несуть на носі червоний вимпел, зазначений в пункті 3.17 цих Правил.
Якщо такі судна наближаються до місць відстою в районі шлюзів чи перебувають у них на стоянці, інші судна повинні, у разі можливості, максимально полегшувати прохід таких суден.
6.28. Судноплавство в умовах обмеженої видимості
6.28.1. Положення цього пункту поширюються на всі судна і склади суден, за винятком малих і вітрильних, при плаванні на внутрішніх судноплавних шляхах з латеральною системою навігаційного устаткування при візуальній видимості менше 1 км.
6.28.2. Рух суден в умовах обмеженої видимості, менше ніж 1 км, допускається тільки в тому разі, якщо на борту використовується таке устаткування:
а) радіолокаційна установка і прилад, що вказують швидкість повороту (циркуляції) судна і перебувають у справному стані;
б) радіотелефонна установка, що дозволяє здійснювати радіотелефонний зв'язок між суднами, а також між судном і берегом, і перебуває в справному стані;
в) пристрій для подачі звукових сигналів.
6.28.3. При обмеженій видимості, менше ніж 1 км, забороняється рух пасажирських суден і суден із нафтовантажами, що мають температуру спалаху парів нижче 60° С, їх залишками, вибуховими чи отруйними речовинами та їх залишками на всіх внутрішніх водних шляхах.
6.28.4. В умовах обмеженої видимості, менше ніж 1 км, плавання суден, крім зазначених у пункті 6.28.3 цих Правил, залежно від габаритів ходу, дозволяється:
а) при ширині суднового ходу менше 100 м - одиночним суднам, складам суден, що штовхаються, з одним несамохідним судном тільки вверх;
б) при ширині суднового ходу 100 м і більше, але менше 200 м - одиночним суднам в обох напрямках, а складам суден, що штовхаються, - тільки вверх;
в) при ширині суднового ходу 200 м і більше - суднам і складам суден в обох напрямках;
г) на каналах, незалежно від ширини суднового ходу - одиночним суднам і складам суден, що штовхаються, в обох напрямках.
6.28.5. При обмеженій видимості забороняються розходження та обгін суден (складів суден) на ділянках, де судновий хід має ширину менше 200 м, якщо візуальна видимість становить менше трьох довжин судна (складу суден).
6.28.6. На судні поряд із візуальним і слуховим повинне вестися безупинне кваліфіковане радіолокаційне спостереження.
При плаванні з використанням радіолокаційної установки в стерновій рубці повинні постійно бути два судноводії, один із яких - капітан чи штурман, що має диплом капітана, і стерновий.
6.28.7. При веденні переговорів по радіотелефонному зв'язку необхідно точно встановити, що розмова ведеться саме з тим судном, із яким необхідно погодити взаємні дії, із зазначенням місця розташування щодо примітних орієнтирів.
6.28.8. При русі і стоянці судна в умовах обмеженої видимості повинні подавати сигнали: <TABLE cellPadding=5 width="100%"><TBODY><TR><TD width="50%">

Одиночні судна на ходу

</TD><TD width="50%">

- один тривалий звук;

</TD></TR><TR><TD width="50%">

Склади суден на ходу

</TD><TD width="50%">

- один тривалий і два коротких звуки з інтервалом не більше 1 хв.;

</TD></TR><TR><TD width="50%">

Одиночні судна чи склади суден на якорі чи на мілині в межах суднового ходу

</TD><TD width="50%">

- один короткий, один тривалий і один короткий звуки;

</TD></TR><TR><TD width="50%">

Несамохідне судно з екіпажем на якорі чи на мілині в межах суднового ходу

</TD><TD width="50%">

- серія частих ударів у дзвін чи об металевий предмет.

</TD></TR></TBODY></TABLE>

6.29. Звукові сигнали під час стоянки
6.29.1. В умовах обмеженої видимості судна і з'єднання плавучого матеріалу, що стоять на фарватері чи поблизу нього поза портами і місцями, спеціально відведеними для стоянки структурними підрозділами Держфлотінспекції, як тільки на них буде почутий один із зазначених у підпункті "а" пункту 6.30.4 і підпункті "а" пункту 6.30.5 чи в пункті 6.31.2 цих Правил сигналів судна, що наближається, і протягом усього часу, поки буде чутний цей сигнал, повинні подавати:
а) якщо вони містяться з лівого боку фарватеру (для спостерігача, що стоїть обличчям за напрямком течії): одну серію ударів у дзвін;
б) якщо вони містяться з правого боку фарватеру (для спостерігача, що стоїть обличчям за напрямком течії): подвійну серію ударів у дзвін;
в) якщо вони містяться в невизначеній позиції: потрійну серію ударів у дзвін.
6.29.2. Ці сигнали повинні повторюватися з інтервалом не більше однієї хвилини.
6.29.3. У складах суден, що штовхаються, вимоги пунктів 6.29.1 і 6.29.2 цих Правил застосовуються тільки до буксира-штовхача. У зчаленій групі приписи застосовуються тільки до одного судна групи. У складі суден, що буксирується, приписи пунктів 6.29.1 і 6.29.2 цих Правил застосовуються до буксира і до останнього судна складу.
6.29.4. Пункт 6.29 застосовується також до суден, що перебувають на мілині, на фарватері чи поблизу нього, що можуть становити небезпеку для інших суден.
6.30. Положення, що стосуються суден, які плавають за допомогою радіолокатора
6.30.1. Судно вважається таким, що плаває за допомогою радіолокатора в умовах обмеженої видимості, якщо на його борту використовується таке устаткування:
а) радіолокаційна установка і прилад, що вказує швидкість циркуляції судна, які перебувають в справному робочому стані та відповідають вимогам відповідних нормативно-технічних документів;
б) радіотелефонна установка, що дозволяє здійснювати зазначений в пункті 6.28.1 цих Правил зв'язок між суднами і між суднами і берегом, що перебуває у справному робочому стані та відповідає вимогам відповідних нормативно-технічних документів;
в) пристрій для подачі тритонального звукового сигналу.
6.30.2. Якщо судно здійснює плавання з використанням радіолокаційної установки, то в стерновій рубці повинні постійно бути особи, які добре знають методи плавання за допомогою радіолокатора, та інші особи, які в достатній мірі знають метод судноводіння. Однак, якщо стернова рубка обладнана централізованим пультом керування, то достатньо того, щоб у разі потреби другу особу можна було негайно викликати в рубку.
6.30.3. На суднах, що плавають за допомогою радіолокатора, не обов'язково мати спостережний пост.
6.30.4. Судно, що йде вниз за течією за допомогою радіолокатора, як тільки на екрані його радіолокатора будуть помічені судна, положення чи рух яких може створити небезпечну ситуацію, чи коли воно наближається до такої ділянки, де могли б бути ще не видні на екрані судна, повинне:
а) подати тритональний звуковий сигнал, що повинен повторюватися так часто, як це необхідно; цей пункт не застосовується до малих суден;
б) знизити швидкість чи в разі потреби зупинитися.
6.30.5. Судно, що йде вверх проти течії за допомогою радіолокатора, як тільки на ньому буде почутий зазначений в підпункті "а" пункту 6.30.4 цих Правил сигнал чи помічені на екрані радіолокатора судна, положення чи рух яких може створити небезпечну ситуацію, чи коли воно наближається до такої ділянки, де могли б бути ще не видні на екрані судна, повинне:
а) подати один тривалий звук чи два тривалих звуки у разі складу суден на ходу та повідомити за каналами радіотелефонного зв'язку суднам, що йдуть вниз, свою категорію, назву, місцезнаходження, напрямок руху, а також запропонований бік розходження;
б) знизити швидкість чи, у разі необхідності, зупинитися.
6.30.6. Судна, що йдуть вниз за течією за допомогою радіолокатора, повинні відповісти по каналах радіотелефонного зв'язку суднам, що йдуть вверх, і вказати свою категорію, назву, місцезнаходження, напрямок руху і підтвердити запропонований чи вказати інший бік розходження. Що стосується малих суден, то вони повинні повідомляти тільки свою категорію, назву, місцезнаходження і курс, а також бік, у який вони повертають.
6.30.7. Обгін суден, що плавають за допомогою радіолокатора, дозволяється виконувати тільки після узгодження боку обгону каналом радіотелефонного зв'язку і при достатній ширині фарватеру.
6.30.8. У разі складів суден на ходу вимоги пунктів 6.30.2 і 6.30.4 - 6.30.7 цих Правил поширюються тільки на судна, на борту яких є судноводій складу суден.
6.30.9. Судна, що плавають за допомогою радіолокатора, на екранах яких помічені судна, положення чи рух яких може створити небезпечну ситуацію і які не відповідають по каналу радіотелефонного зв'язку, повинні вчасно вжити заходів для того, щоб уникнути зіткнення.
6.31. Особливі пріоритети
6.31.1. При зустрічному плаванні чи при плаванні курсами, що перетинаються, інші судна повинні звільнити дорогу:
а) судну, що несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.34 цих Правил;
б) судну, що несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.35 цих Правил.
6.31.2. При зустрічному плаванні чи при перетинанні курсів судно категорії, зазначеної в підпункті "б" пункту 6.31.1 цих Правил, повинне звільнити дорогу судну категорії, зазначеної в підпункті "а" пункту 6.31.1 цих Правил.
6.31.3. Судна не повинні наближатися менше ніж на 1000 м до корми судна, що несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.34 цих Правил.
6.32. Використання водних лиж і аналогічних засобів
6.32.1. Використання водних лиж або аналогічних засобів дозволяється тільки вдень при добрій видимості.
Зони, у яких дозволяється використовувати водні лижі й аналогічні засоби, визначаються Держфлотінспекцією.
6.32.2. Судноводія судна, що буксирує, повинна супроводжувати особа, якій доручається обслуговування буксира і спостереження за воднолижником.
6.32.3. Якщо судно, що буксирує, і воднолижник не перебувають на спеціально відведеному для них фарватері, то вони повинні бути на достатній відстані від усіх інших суден, від берега і від купальників.
6.32.4. Буксирний канат не можна волочити за судном, якщо за нього не тримається воднолижник.
6.33. Дії риболовних суден та інших суден відносно них
6.33.1. Лов риби неводом за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знаряддя для лову риби на фарватері або у місцях, відведених для стоянки суден, заборонено.
6.33.2. Усім суднам забороняється проходити на близькій відстані від корми судна, яке зайняте ловом риби і несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.35 цих Правил.
6.34. Поведінка осіб, які займаються підводним плаванням, і дії суден стосовно до них
6.34.1. Заняття підводним плаванням забороняється в тих місцях, де може бути ускладнене судноплавство, зокрема:
а) на звичайних шляхах поромів, що несуть сигналізацію, зазначену в пункті 3.16 цих Правил;
б) перед входом у порти;
в) поблизу місць стоянки;
г) у зонах, призначених для воднолижного і подібних видів спорту.
6.34.2. Усі судна повинні триматися на достатній відстані від судна, що несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.33 цих Правил. Розділ 7. Правила стоянки


7.1. Загальні принципи стоянки
7.1.1. Судна і з'єднання плавучого матеріалу повинні вибирати місце стоянки якнайближче до берега, наскільки це дозволяють їх осадка і місцеві умови, щоб не перешкоджати судноплавству, не порушуючи інших вимог цих Правил,
7.1.2. Незалежно від особливих умов, визначених Держфлотінспекцією і ДП "Укрводшлях", плавучі споруди повинні розміщуватися таким чином, щоб фарватер залишався вільним для судноплавства.
7.1.3. Судна, з'єднання суден і плавучого матеріалу на стоянці, а також плавучі споруди повинні бути поставлені на якір чи ошвартовані таким чином, щоб вони не могли змінити свого положення і, отже, створити загрозу для інших суден із урахуванням сили вітру, зміни рівня води, а також засмоктування і хвилювання.
7.1.4. Якорі, віддані з суден і з'єднань плавучого матеріалу, а також плавучих споруд і наплавних мостів, не повинні створювати небезпеку для суден, які проходять.
7.1.5. Місця для рейдів, порядок розстановки на них суден і з'єднань плавучого матеріалу визначаються Держфлотінспекцією і повинні вказуватися у місцевих правилах.
7.2. Стоянка
7.2.1. Судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі споруди не можуть ставати на стоянку:
а) на ділянках судноплавного шляху, на яких стоянка заборонена;
б) під мостами і під високовольтними лініями електропередач;
в) на вузьких проходах, відповідно до вимог пункту 6.7 цих Правил, і на підходах до них, а також на тих ділянках, що у разі стоянки стали б вузькими проходами, а також на підступах до цих ділянок;
г) на входах у притоки і виходах із них;
ґ) на ділянках проходу поромів;
д) на маршруті суден, що підходять до пристані чи відчалюють від неї;
е) у районах повороту, позначених знаком В.2 (додаток 4 до цих Правил);
є) з бортового боку судна, що несе знак, зазначений у пункті 3.33 цих Правил, на відстані не ближче відстані в метрах, позначеної в білому трикутнику цього знака.
7.2.2. На ділянках, на яких стоянка заборонена на підставі вимог у підпунктах "а" - "в" пункту 7.2.1 цих Правил, судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі споруди можуть ставати на стоянку в зонах з дотриманням умов, визначених пунктами 7.3 - 7.4 цих Правил.
7.3. Стоянка на якорі
Судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі споруди не можуть ставати на якір:
а) на ділянках судноплавного шляху, на яких стоянка на якорі заборонена;
б) на ділянках, позначених знаком А.5 (додаток 4 до цих Правил); заборона поширюється тільки на той бік шляху, на якому розміщений цей знак.
7.4. Швартування
7.4.1. Судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі споруди не можуть ошвартовуватися до берега на ділянках судноплавного шляху, на яких швартування заборонено.
7.4.2. Забороняється використовувати для швартування чи зняття з мілини дерева, парапети, стовпи, тумби, колони, металеві сходи, поручні.
7.5. Стоянка суден близько одне від одного, складів суден, що штовхаються, і зчалених груп, що здійснюють окремі перевезення небезпечних вантажів
7.5.1. Між двома суднами, складами суден, що штовхаються, і зчаленими групами на стоянці повинні дотримуватися такі мінімальні відстані:
а) 10 м, якщо одне з них несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.14.1 цих Правил;
б) 50 м, якщо одне з них несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.14.2 цих Правил;
в) 100 м, якщо одне з них несе сигналізацію, зазначену в пункті 3.14.3 цих Правил.
У тих випадках, коли два судна, склади суден, що штовхаються, чи дві зчалені групи несуть один чи декілька вогнів чи конусів, відстань між ними визначається відповідно до найбільшої кількості вогнів чи конусів.
7.5.2. Вимога, зазначена в підпункті "а" пункту 7.5.1 цих Правил, не застосовується:
а) до суден, складів суден, що штовхаються, і зчалених груп, що також несуть цю сигналізацію;
б) до суден, що не несуть цю сигналізацію, але які мають свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів і відповідають вимогам безпеки, що застосовуються до суден, зазначених у пункті 3.14.1 цих Правил.
7.6. Несення вахти
7.6.1. На борту суден, що стоять на фарватері, і на борту суден, що стоять з вантажем небезпечних речовин, чи на суднах, що не були дегазовані після перевезення таких вантажів, повинна постійно бути достатня вахта.
7.6.2. Усі інші судна, з'єднання плавучого матеріалу і плавучі споруди, що перебувають на стоянці, повинні бути під наглядом особи, здатної швидко вжити в разі потреби необхідних заходів, за винятком випадку, коли цей нагляд не є необхідним у силу місцевих умов.
7.6.3. На борту суден, що перебувають на стоянці, які повинні нести один, два чи три синіх вогні відповідно до пункту 3.14 цих Правил або один, два чи три синіх конуси відповідно до пункту 3.32 цих Правил, повинна постійно бути достатня вахта. Розділ 8. Додаткові положення


8.1. Вимоги до подання даних
8.1.1. Судноводії суден і складів суден, що перевозять небезпечні вантажі, повинні до входу на відповідні ділянки чи до проходження контрольних пунктів, центрів управління рухом і шлюзів, зазначених Держфлотінспекцією, попередити про свою присутність на запропонованому каналі радіотелефонного зв'язку і повідомити такі дані:
а) категорія судна;
б) назва судна;
в) місце розташування, напрямок руху (у відповідному випадку);
г) номер судна за судновим реєстром; для морських суден - номер ІМО;
ґ) дедвейт (повна вантажопідйомність);
д) довжина і ширина судна;
е) тип, довжина і ширина складу суден;
є) осадка (тільки за спеціальним запитом);
ж) маршрут;
з) порт навантаження;
и) порт розвантаження;
і) характер і кількість вантажу (для небезпечних вантажів: найменування речовини й у разі необхідності клас);
ї) сигналізація, необхідна під час перевезення небезпечних вантажів;
й) кількість людей на борту.
8.1.2. Дані, зазначені в пункті 8.1.1 цих Правил, за винятком даних, зазначених у підпунктах "б" і "є" пункту 8.1.1 цих Правил, можуть бути повідомлені Держфлотінспекції іншими службами чи особою в письмовій формі або телефоном. В усіх випадках судноводій повинен повідомляти час входу судна чи складу суден на ділянку, на якій потрібно представляти дані, і час виходу з неї.
8.1.3. Якщо судно зупиняється на ділянці більше ніж на дві години, судноводій повинен повідомити час початку й закінчення цієї зупинки.
8.1.4. Якщо дані, зазначені в пункті 8.1.1 цих Правил, змінюються в процесі руху ділянкою, на якій потрібно представляти дані, про це треба негайно повідомити Держфлотінспекцію.
<TABLE width="100%"><TBODY><TR><TD width="50%">

Директор Державного
департаменту морського і
річкового транспорту України

</TD><TD width="50%">

Г. П. Скворцов

</TD></TR></TBODY></TABLE>

[Роман(РМ)]

Президент Украины Виктор Ющенко сегодня подписал Закон Украины "О внесении изменений в статью 255 Кодекса Украины об административных правонарушениях", принятый парламентом 8 февраля 2007 года

<TABLE cellSpacing=0 cellPadding=0 width="100%" border=0><TBODY><TR><TD><TABLE class=box cellSpacing=0 cellPadding=1 width=220 border=0><TBODY><TR><TD background=http://censor.net.ua/templates/front/layouts/default/images/gr.gif><TABLE class=box cellSpacing=0 cellPadding=5 width=220 bgColor=#ffffff border=0><TBODY><TR><TD><TABLE cellSpacing=0 cellPadding=0 width=220 border=0><TBODY><TR><TD id=rtn4pcnu_nf vAlign=top bgColor=#f7f7f7></TD></TR></TBODY></TABLE></TD></TR></TBODY></TABLE></TD></TR></TBODY></TABLE><!-- eof RedTram N4P --></TD><TD></TD><TD style="PADDING-RIGHT: 15px" width="100%">Как сообщает пресс-служба главы государства, текст Закона дополняет ст. 255 Кодекса положениями, которые предоставляют должностным лицам органов рыбоохраны право составлять протоколы об административных правонарушениях, предусмотренных ст. 164 - в части нарушения порядка проведения хозяйственной деятельности, связанной с добыванием и использованием рыбы и других водных живых ресурсов.
Кроме того, Закон предоставляет должностным лицам уполномоченного органа по вопросам лицензирования, государственной регуляторной политики и разрешительной системы в сфере хозяйственной деятельности право составлять протоколы о нарушении порядка выдачи документов разрешительного характера, предусмотренные ст. 166(10) Кодекса об административных правонарушениях.
Предполагается, что Закон посодействует эффективному функционированию разрешительной системы в сфере хозяйственной деятельности, предотвращению правонарушений, связанных с добыванием и использованием рыбы и других водных живых ресурсов.

Источник: [[Ссылки только членам профсоюза. ]

</TD></TR></TBODY></TABLE>

[Admin]

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ <TABLE width="45%" align=right><TBODY><TR><TD>

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Держводгоспу України
від 10 червня 2005 р. N 173

</TD></TR></TBODY></TABLE>
Концепція
впорядкування використання та охорони водних ресурсів у заплаві р. Дніпро від гирла р. Десна до гирла р. Стугна


Концепція впорядкування використання та охорони водних ресурсів у заплаві р. Дніпро від гирла р. Десна до гирла р. Стугна розроблена Українським науково-дослідним інститутом водогосподарсько-екологічних проблем (УНДІВЕП) та Відкритим акціонерним товариством "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" (ВАТ "Укрводпроект") погоджено:
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (лист від 16.03.2005 N 1656/21-5/10).
Міністерством палива та енергетики України (лист від 16.12.2004 N 26/15-1699).
Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій (лист від 22.11.2004 N 04-2231/161).
Міністерством транспорту та зв'язку України (лист від 24.12.2004 N 4/27-9-31926).
Міністерством аграрної політики України (лист від 29.11.2004 N 37-30-10/16113).
Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства (лист від 23.12.2004 N 5/2-1534).
Державним комітетом України з будівництва та архітектури (лист від 25.05.2005 N 1/5-405).
Київською обласною державною адміністрацією (лист від 05.05.2005 N 11-13-12008).
Київською міською державною адміністрацією (лист Головного управління земельних ресурсів від 24.01.2005 N 03-22/1287).
Державним управління екології та природних ресурсів у Київській області (лист від 04.02.2005 N 04-09/540).
1. Загальні положення
Концепція впорядкування використання та охорони водних ресурсів у заплаві р. Дніпро від гирла р. Десна до гирла р. Стугна визначає функціональне призначення для використання заплавних територій р. Дніпро в межах м. Києва, Бориспільського та Обухівського районів Київської області.
Концепція має за мету підвищити ефективність охорони водних ресурсів та використання заплавних земель шляхом створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво та облаштування територій.
Концепцію розроблено за сприяння органів місцевої влади і організацій Київської області та Бориспільського і Обухівського районів, які надали вихідну інформацію.
Концепція базується на законодавчих і нормативно-правових актах з питань використання території.
Це, зокрема, Земельний, Водний, Лісовий кодекси України, Закони України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", "Про природно-заповідний фонд", "Про культурну спадщину" тощо.
2. Сучасний стан території
2.1. Ландшафтно-ценотична та екологічна характеристика території
На ділянці Київ - Трипілля перша заплавна тераса дуже добре виявлена та займає великі площі. Згідно з визначеннями Ю. М. Марковського (1941) заплава належить до типу крупногривчастих та має хвилястий вигляд: улоговини й русла весняних протоків чергуються з пагорбами. Такий тип заплави внаслідок будівництва каскаду водосховищ на Дніпрі та затопленням значних земельних площ до недавнього часу зберігся лише на невеликий ділянці: на лівому березі від м. Києва до с. Бортничі, на правому - від с. Чапаївка до с. Трипілля. Але зараз ці "острівці" зникають майже повністю внаслідок їх забудови.
Заплавну терасу складено з давньо-алювіальних піщаних відкладень. Деревинна та чагарникова рослинність раніше тут займала 15 - 20 % від загальної площі земель. Осокорові та вербові ліси майже безперервною смугою росли вздовж річища р. Дніпро. У прирусловій частині домінували осокові та вербові ліси, зарості білоталу та шелюги, у центральний - дубові та в'язові ліси. Однак, за останній час площі лісів та чагарників значно скоротилися внаслідок забудови цих територій та зведення гідротехнічних споруд (дамб). Лугова рослинність (справжні та болотяні луки) була широко розповсюджена на цій ділянці та займала 70 - 75 % від загальної площі. На сьогодні вона також домінує на заплаві, проте її площі скоротилися внаслідок забудови. Раніше на цій ділянці було дуже багато заплавних водойм різного типу. На сьогодні вони деградують внаслідок того, що в умовах регульованого режиму не промиваються повеневими водами, а через це - заростають водяною рослинністю болотяного комплексу із домінуванням різака алоеподібного та куширу темнозеленого. Ступінь заростання таких водойм - 80 - 100 %, зарості є високопродуктивними. Тваринний комплекс представлено прибережно-фітофільними та фітофільними угрупованнями із домінуванням водяних личинок комах (комарів-дзвінців, бабок, жуків) та легеневих молюсків (різні види ставковиків та котушок).
Прилеглі до суходолу ділянки водосховища в основному є затоками та міжостровними мілководдями із дещо утрудненим водообміном. Ступінь їхнього заростання - 40 - 70 %, домінуючі рослинні угруповання - ценози із домінуванням глечиків жовтих, латаття білого, водяного горіха плаваючого, очерету звичайного, рогозів вузьколистого та широколистого. На більш відкритих ділянках, що зазнають впливу вітро-хвильового водообміну, розвиваються угруповання широколистих рдесників. В основному - поясний характер заростання.
За даними Інституту рибного господарства УААН (Цедик, 2003), ці мілководдя є дуже цінним ресурсом водосховища, внаслідок того, що вони підтримують життя місцевих фітофільних риб (нерестовища, місця нагулу молоді) (див. малюнок), навколоводних та водоплавних птахів, зокрема мігруючих (частина Дніпровського міграційного коридору мігруючих птахів). Вони також підтримують життя двох видів водяних рослин, занесених до Червоної книги України: водяного горіха плаваючого (Trapa natans) та сальвінії плаваючої (Salvinia natans). Вони мають також значне рекреаційне значення, як місця для аматорської риболовлі та полювання.
На ділянці Корчувате - Трипілля до будівництва Канівського водосховища вздовж берега Дніпра була розгалужена додаткова система водойм різних типів. Разом з різними функціонуючими протоками тут була низка мілководних, добре прогріваних, зарослих водяною рослинністю озер, які були цінними нерестовими та нагульними угіддями. Ця місцевість з давніх давен була відомою своїми рибними багатствами. Ловили тут навіть осетрів та стерлядь. Внаслідок цього ще в 1895 р. із ініціативи І. Н. Фалієва одна із водойм цієї системи була оголошена заповідною. А в 1921 р. було засновано Державний заповідник "Конча-Заспа" загальною площею біля 300 га. Але будівництво дамб, забудова території стало причиною того, що ці території втратили своє значення у відновленні рибних запасів. В останній час ці функції здійснювались водоймами заплави р. Дніпра, які розташовані нижче урочища "Конча-Заспа", а також в гирловій ділянці р. Віта. Так, гідробіологічні дослідження водойм гирлової ділянки р. Віта, які було здійснено Інститутом гідробіології НАН України (Афанасьєв, Карпова, Панькова та інші, 2001) свідчать про високу їхню цінність. У гирловій області р. Віта формуються пелагічні угруповання (зоопланктон, фітопланктон), які мають значні відмінності з видового складу та кількісних показниках від аналогічних у р. Дніпро та Канівському водосховищі. Звичайно вони є багатшими як у кількісному, так і в якісному відношенні. Це є причиною високої рибопродуктивності іхтіокомплексу водойм заплави, що мають гідрологічний зв'язок з річкою. Ці водойми внаслідок їхньої мілководності є чудовими нерестовищами, а також місцями нагулу молоді риб, і ця функція водойм системи р. Віти не втрачені і нині. Вони також характеризуються високим біорізноманіттям. Так, тут відзначено 46 видів макрофітів (для Канівського водосховища 42). Тут ростуть види рослин, які занесені до Червоної книги України (Aldrovanda vesiculosa, Trapa natans, Salvinia natans), а також які потребують охорони (Wolffia arrhiza, Nymphaea candida, Nuphar lutea). У водоймах розповсюджені рідкісні угруповання водяних рослин, які занесені до Зеленої книги України.
[IMG]file:///C:/TMP/fin19427_IMG_491.gif[/IMG]
У басейні р. Віти розташовано міські звалища сміття (полігони 1 та 5). Протягом багатьох років до полігону 1 (глибокий яр біля вул. Любомирської) скидали метали, ртутні лампи, хімічні та медичні препарати. Зараз звалище сміття є законсервованим, але це - хімічний реактор, де зосереджено майже всю "таблицю Менделєєва". Мабуть це призвело до того, що в колодязях с. Чапаївки вода є непридатною для споживання - вміст свинцю та цинку перевищує граничнодопустимі норми у десятки разів. Другий забруднювач басейну р. Віта - міське звалище сміття у яру між селами Креничі та Підгірці (полігон 5). Отже, заплава р. Віта - це зона інтенсивного хімічного забруднення, яке обов'язково потрапляє до Дніпра.
Значне забруднення водних ресурсів Канівського водосховища відбувається внаслідок скидів недостатньо очищених стічних вод, що надходять з Бортницької станції аерації та неочищених стічних вод з приток Дніпра у межах м. Києва (річки Либідь, Нивка, Дарниця тощо).
Як показали натурні спостереження, масова забудова заплавних ділянок всюди здійснюється шляхом, що є руйнівним для ландшафтних комплексів, що використовуються під забудову, так і прилеглих до них. Ніде не спостерігалося принаймні намагання вписати будівництво в природний ландшафт, натомість місця нового компактного проживання на забудованих територіях заплави відгороджуються парканами. Все це призводить до знищення тих нечисленних територій заплави р. Дніпра, що залишилися після створення каскаду дніпровських водосховищ. Втрата цих ландшафтних комплексів є безповоротними втратами біорізноманіття й призводить до дестабілізації прибережних екосистем. При цьому знищуються місця проживання рідкісних видів рослин, внесених до Червоної книги України. Забудова островів і супутні їй заходи (днопоглиблення, намиви, зміна контурів берегів) призводить до змін у гідрологічному режимі мілководь та знищення природних нерестовищ (відведені для будівництва ділянки вже небезпечно наблизилися до іхтіологічного заказника "Процівський", що охороняє дуже важливе для відтворення фітофільних риб (Процівське нерестовище).
До того ж, сучасна широкомасштабна забудова без належного відведення побутових стоків (каналізації) призведе до різкого погіршення санітарного стану та збільшення евтрофування принаймні берегової зони та мілководь.
2.2 Сучасний стан використання території
Сучасний стан використання територій в заплаві р. Дніпро на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна характеризується економічно та екологічно порушеннями співвідношень площ територій, що використовуються для господарського призначення і територій природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого характеру.
На сьогодні значні території Бориспільського району Київської області в адміністративних межах Гнідинської, Вишенківської, Процівської сільських рад, Обухівського району, Козинської селищної ради та Української міської ради використовують переважно для сінокосіння, випасання худоби, садово-дачного будівництва та неорганізованого відпочинку мешканців м. Києва та приміської зони.
Майже повністю не функціонують бази відпочинку та дитячі табори, здійснюється неконтрольоване їх використання одночасно зі зміною цільового призначення.
Значно збільшився попит на будівництво індивідуальних забудов садибного та котеджного типу.
Майже зовсім відсутні об'єкти лікувально-оздоровчого та спортивного призначення, значно нижчою є від нормативної забезпеченості закладами соціального та культурно-побутового, розважального напрямку.
З урахуванням містобудівних особливостей території, зручних транспортних зв'язків потрібно негайно переглянути функціональне використання земель для збільшення ефективності їх розвитку.
Виходячи з містобудівної, рекреаційної привабливості територій приміської зони м. Києва, потреби в нових ділянках для розміщення всіх видів будівництва, необхідності удосконалення архітектурно-планувальної структури, забезпечення комплексності нової забудови, поліпшення архітектурно-просторової якості середовища, визначено необхідні для їх реалізації потреби в територіях різного призначення та зміни в структурі землекористування у встановленому порядку.
У разі виділення та надання у власність чи орендне користування земельних ділянок у зоні, що розглядається, потрібно забезпечити вільний прохід всіх громадян до водної акваторії та їх необмежене пересування у 100-метровій прибережній смузі.
У районах розташування населених пунктів потрібно забезпечити потреби місцевого населення у випасанні худоби та у сінокосах, для чого потрібно передбачити збереження необхідних площ заплавних луків.
Всі острови на ділянці від гирла р. Десни до гирла р. Стугни, які на сьогодні не забудовані й не мають розвиненої рекреаційної інфраструктури, потрібно віднести до територій природно-заповідного фонду із забезпеченням відповідного охоронного статусу.
Необхідно призупинити будь-яке господарське освоєння островів, територія яких вже є техногенно зміненою, до затвердження Схеми комплексного впорядкування використання та охорони водних ресурсів р. Дніпро і земель його заплави на ділянці, що розглядається. Подальші рішення стосовно використання таких островів приймати згідно з положеннями Схеми.
Додаткові потреби в територіях для житлової забудови можуть бути забезпечені за рахунок підвищення ефективності використання існуючих земель населених пунктів, використання земель дачних та садових товариств під житлову забудову за умови забезпечення їх всіма видами інженерних комунікацій.
Задоволення інших додаткових потреб передбачається, в основному, за рахунок скорочення площі сільськогосподарських угідь та виробничих територій, перш за все внаслідок їх економічної збитковості.
Раціональне і екологічно прийнятне використання заплавних і придамбових територій р. Дніпро в районі м. Києва повинно бути забезпечене рішеннями затвердженого Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони, який має отримати позитивну оцінку природоохоронних органів.
3. Гідрологічні та водогосподарські характеристики р. Дніпро
3.1. Клімат, ґрунти та рослинність
У межах розглянутої території клімат є помірно-континентальним, характерним для лісостепової зони. Температурний режим повітря охарактеризовано в таблиці 1.
Протягом року опади випадають нерівномірно. Найбільша кількість опадів випадає в теплу пору року. Добовий максимум опадів становить 103 мм (липень 1902 р.).
Таблиця 1
Середні максимальна та мінімальна місячні та річні температури повітря на метеостанції "Київ", °С <TABLE width="100%" border=1><TBODY><TR><TD width="16%" rowSpan=2>

Величина

</TD><TD width="7%" colSpan=12>

Місяці протягом року

</TD><TD width="8%" rowSpan=2>

Рік

</TD></TR><TR><TD width="7%">

I

</TD><TD width="8%">

II

</TD><TD width="7%">

III

</TD><TD width="6%">

IV

</TD><TD width="6%">

V

</TD><TD width="6%">

VI

</TD><TD width="6%">

VII

</TD><TD width="6%">

VIII

</TD><TD width="6%">

IX

</TD><TD width="6%">

X

</TD><TD width="6%">

XI

</TD><TD width="6%">

XII

</TD></TR><TR><TD width="16%">

Середня

</TD><TD width="7%">

- 5,9

</TD><TD width="8%">

- 5,3

</TD><TD width="7%">

- 0,5

</TD><TD width="6%">

7,2

</TD><TD width="6%">

14,5

</TD><TD width="6%">

17,6

</TD><TD width="6%">

19,6

</TD><TD width="6%">

18,7

</TD><TD width="6%">

13,6

</TD><TD width="6%">

7,5

</TD><TD width="6%">

1,0

</TD><TD width="6%">

- 3,6

</TD><TD width="8%">

7,0

</TD></TR><TR><TD width="16%">

Максимальна

</TD><TD width="7%">

8,0

</TD><TD width="8%">

10,0

</TD><TD width="7%">

20,0

</TD><TD width="6%">

28,0

</TD><TD width="6%">

32,0

</TD><TD width="6%">

34,0

</TD><TD width="6%">

39,0

</TD><TD width="6%">

38,0

</TD><TD width="6%">

33,0

</TD><TD width="6%">

27,0

</TD><TD width="6%">

23,0

</TD><TD width="6%">

12,0

</TD><TD width="8%">

39,0

</TD></TR><TR><TD width="16%">

Мінімальна

</TD><TD width="7%">

- 31,0

</TD><TD width="8%">

- 32,0

</TD><TD width="7%">

- 23.0

</TD><TD width="6%">

- 10,0

</TD><TD width="6%">

- 2,0

</TD><TD width="6%">

2,0

</TD><TD width="6%">

6,0

</TD><TD width="6%">

5,0

</TD><TD width="6%">

- 2,0

</TD><TD width="6%">

- 18,0

</TD><TD width="6%">

- 19,0

</TD><TD width="6%">

- 30,0

</TD><TD width="8%">

- 32,0

</TD></TR></TBODY></TABLE>

Атмосферні опади в межах ділянки характеризуються даними таблиці 2.
Таблиця 2
Середня найбільша та найменша кількості опадів (мм) на метеостанції "Витачів" <TABLE width="100%" border=1><TBODY><TR><TD width="16%" rowSpan=2>

Величина

</TD><TD width="8%" colSpan=12>

Місяці протягом року

</TD><TD width="8%" rowSpan=2>

Рік

</TD></TR><TR><TD width="8%">

I

</TD><TD width="7%">

II

</TD><TD width="7%">

III

</TD><TD width="6%">

IV

</TD><TD width="6%">

V

</TD><TD width="6%">

VI

</TD><TD width="6%">

VII

</TD><TD width="6%">

VIII

</TD><TD width="6%">

IX

</TD><TD width="6%">

X

</TD><TD width="6%">

XI

</TD><TD width="6%">

XII

</TD></TR><TR><TD width="16%">

Середня

</TD><TD width="8%">

27

</TD><TD width="7%">

27

</TD><TD width="7%">

28

</TD><TD width="6%">

39

</TD><TD width="6%">

50

</TD><TD width="6%">

63

</TD><TD width="6%">

66

</TD><TD width="6%">

59

</TD><TD width="6%">

42

</TD><TD width="6%">

37

</TD><TD width="6%">

38

</TD><TD width="6%">

31

</TD><TD width="8%">

507

</TD></TR><TR><TD width="16%">

Максимальна

</TD><TD width="8%">

88

</TD><TD width="7%">

113

</TD><TD width="7%">

88

</TD><TD width="6%">

142

</TD><TD width="6%">

144

</TD><TD width="6%">

239

</TD><TD width="6%">

195

</TD><TD width="6%">

223

</TD><TD width="6%">

149

</TD><TD width="6%">

141

</TD><TD width="6%">

127

</TD><TD width="6%">

103

</TD><TD width="8%">

925

</TD></TR><TR><TD width="16%">

Мінімальна

</TD><TD width="8%">

3

</TD><TD width="7%">

5

</TD><TD width="7%">

2

</TD><TD width="6%">

1

</TD><TD width="6%">

4

</TD><TD width="6%">

7

</TD><TD width="6%">

5

</TD><TD width="6%">

5

</TD><TD width="6%">

2

</TD><TD width="6%">

1

</TD><TD width="6%">

2

</TD><TD width="6%">

5

</TD><TD width="8%">

405

</TD></TR></TBODY></TABLE>

Сніговий покрив в середньому становить 20 - 30 см наприкінці лютого, максимальний - 75 см.
Рівнинний характер водозбірного басейну визначає порівняно однорідну циркуляцію повітряних потоків над його поверхнею. В холодну пору року переважають північні та північно-західні вітри. Влітку й на початку осені переважають західні та північно-західні вітри. Середні швидкості вітру становлять - 2,7 - 3,3 м/с, максимальні - досягають 30 м/с.
Ґрунтово-рослинний покрив у цілому є характерним для лісостепу, де в межах річкових заплав на лугових чорноземах і дерново-підзолистих ґрунтах сформувалися поодинокі острови заплавних лісів (дуб, береза, сосна, верба, вільха) поміж річкових лук, зарослих травами, осоками, очеретом та іншою повітряно-водяною рослинністю.
3.2. Гідрологічний режим р. Дніпро в побутових умовах
Водний режим р. Дніпро в побутових умовах характеризувався різким щорічним піком із великими витратами води біля м. Києва: 1917 році - 18800 м<SUP>3</SUP>/с, у 1931 році - 23100 м<SUP>3</SUP>/с, у 1970 році - 18500 м<SUP>3</SUP>/с. Потім настав період межені із низьким стоком. Літня межень інколи порушувалась невеликими дощовими паводками. Зимою стік р. Дніпро був невеликий, з незначними паводками в окремі роки. Тривалість повені становить в середньому 145 днів. Пік повені проходив 8 березня - 16 травня, в середньому - 23 квітня. Спад рівнів тривав 2,0 - 2,5 місяці, потім наставав період літньо-осінньої межені.
У кінці листопада - на початку грудня на р. Дніпро починалися льодові явища та через 2 - 3 тижні встановлювався льодостав. Льодостав тривав з 13 грудня (30 листопада - 28 грудня) до 23 березня (28 січня - 13 квітня).
Характерні значення водності р. Дніпро біля м. Києва наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
Показники водного режиму р. Дніпро біля міста Києва <TABLE width="100%" border=1><TBODY><TR><TD width="6%">

N п/п

</TD><TD width="62%">

Характеристика

</TD><TD width="13%">

Показники

</TD><TD width="19%">

Величини

</TD></TR><TR><TD width="6%">

1

</TD><TD width="62%">

Площа водозбору

</TD><TD width="13%">

км<SUP>2</SUP>

</TD><TD width="19%">

328000

</TD></TR><TR><TD width="6%">

2

</TD><TD width="62%">

Середня річна витрата води (норма)

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

1390

</TD></TR><TR><TD width="6%">

3

</TD><TD width="62%">

Річні стоки побутові:

</TD><TD width="13%">

</TD><TD width="19%">

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- середньобагаторічний

</TD><TD width="13%">

км<SUP>3</SUP>

</TD><TD width="19%">

43,9

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- найбільший середньорічний у 1933 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

2340

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- найменший середньорічний у 1921 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

560

</TD></TR><TR><TD width="6%">

4

</TD><TD width="62%">

Об'єми стоку весняної повені побутові:

</TD><TD width="13%">

</TD><TD width="19%">

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- середній багаторічний

</TD><TD width="13%">

км<SUP>3</SUP>

</TD><TD width="19%">

27,1

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- найбільший середньорічний у 1931 р.

</TD><TD width="13%">

км<SUP>3</SUP>

</TD><TD width="19%">

46,8

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- найменший середньорічний у 1925 р.

</TD><TD width="13%">

км<SUP>3</SUP>

</TD><TD width="19%">

9,1

</TD></TR><TR><TD width="6%">

5

</TD><TD width="62%">

Максимальні витрати весняної повені:

</TD><TD width="13%">

</TD><TD width="19%">

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- середні багаторічні

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

6690

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- найбільші в 1931 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

23100

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- найменші в 1925 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

1480

</TD></TR><TR><TD width="6%">

6

</TD><TD width="62%">

Максимальні витрати води з забезпеченістю:

</TD><TD width="13%">

</TD><TD width="19%">

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- 1 %: побутові

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

18600

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

зарегульовані

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

18600

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- 5 %: побутові

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

13900

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

зарегульовані

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

15100

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- 10 %: побутові

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

11800

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

зарегульовані

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

11800

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- 20 %: побутові

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

9500

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

зарегульовані

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

9500

</TD></TR><TR><TD width="6%">

7

</TD><TD width="62%">

Мінімальні витрати межені:

</TD><TD width="13%">
</TD><TD width="19%">

600 - 800

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- літня добова у 1921 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

262

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- зимова добова у 1921 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

90

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- середньомісячна літня у 1921 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

266

</TD></TR><TR><TD width="6%">
</TD><TD width="62%">

- середньомісячна зимова у 1921 р.

</TD><TD width="13%">

м<SUP>3</SUP>/с

</TD><TD width="19%">

197

</TD></TR></TBODY></TABLE>

Характерною рисою режиму рівнів р. Дніпро в побутових умовах була і залишається наявність вираженого щорічного піку весняної повені, після якої спостерігалися низькі рівні межені з нечисленними піками під час злив.
Під час підйому рівнів води на 2,5 - 3,0 м над меженними починалося затоплення заплави р. Дніпро. Тривалість затоплення заплави на різних ділянках є неоднаковою й залежить від висоти повені. Заплава затоплювалась в середньому на 2 - 3 тижні, а під час виключно високих повеней (1917, 1931, 1970 роки) до 1,5 місяця. В умовах Канівського водосховища період затоплення заплави збільшився. Під час низьких повеней (1925, 1954 роки) заплава взагалі не затоплювалася, а в умовах водосховища вона затоплюється щорічно.
3.3 Загальні дані про Канівське водосховище
Канівську ГЕС побудовано в 1972 р. Остаточне заповнення Канівського водосховища завершено в 1978 р. Максимальний напір у створі греблі - 15,7 м, об'єм водосховища при НПР = 91,5 м становить 2,62 км<SUP>3</SUP>, корисний об'єм - 0,3 км<SUP>3</SUP>.
Долина р. Дніпра в районі створу гідровузла має різко асиметричний профіль: правий берег - гористий, висотою 50 - 70 м над урізом річки, лівий - похилий, висотою 15 - 30 м. Ширина русла - 500 - 600 м.
У природних умовах середні багаторічні витрати води у створі гідровузла становили - 1420 м<SUP>3</SUP>/с (у районі Київського гідровузла - 1080 м<SUP>3</SUP>/с), максимальні зареєстровані витрати - 23200 м<SUP>3</SUP>/с (у районі Київського гідровузла - 14400 м<SUP>3</SUP>/с), мінімальні - 100 м<SUP>3</SUP>/с. Розрахункові максимальні витрати через споруди гідровузла - 19300 м<SUP>3</SUP>/с.
Водосховище працює на частково зарегульованих Київським водосховищем витратах води та незарегульованому притоці р. Десни. Спрацювання водосховища проектом не передбачено й допускається тільки в окремих випадках - взимку не більше ніж на 0,5 м. Проектом передбачено тижневе та добове регулювання стоку.
Захисні споруди на водосховищі зменшили площу затоплення прибережних земель на 25 тис. га.
3.4. Еколого-гідрологічне обґрунтування заходів з пропуску повені рідкої повторюваності у верхів'ї Канівського водосховища
Інтенсивне освоєння прибережної смуги та островів р. Дніпро в районі м. Києва та на території Київської області між м. Київ та м. Українка гостро поставило питання щодо забезпечення безперешкодного пропуску повеней рідкої повторюваності. Під час пропуску повені 1970 року (повінь 1 %-ї забезпеченості) рівні води протягом короткого проміжку часу (менше тижня) на ділянці м. Київ - м. Українка перевищували меженні рівні на 4 - 8 м, що вже тоді призвело до значного затоплення та підтоплення прибережних територій (майже 30 тис. га приміських земель).
Сучасна хаотична масова забудова заплави р. Дніпро на цій його ділянці супроводжується підвищенням існуючого рівня території способом гідронамивів до позначок, близьких до рівнів повені малої забезпеченістю - 95,0 - 99,0 м. Це призводить до зменшення пропускної здатності заплави р. Дніпро. Вже зараз є загроза підпору води та затоплення приміської зони м. Києва та приміських сіл Бортничі, Гнідин, Вишеньки під час пропуску повеней 1 %-ї забезпеченості на ділянках звуження русла ріки в районах островів Великий, Ольжин, Дикий, Княжий, Покал, між високими захисними дамбами "Конча-Заспа - Плюти" та "Проців - Кийлів". При подальшій забудові звужень між високими дамбами, що не передбачено їх проектами, може виникнути загроза руйнації стійкості дамб та порушення режиму їх експлуатації.
Еколого-гідрологічний аналіз наявних матеріалів і розрахунки витрат, рівнів води та пропускної спроможності русла й заплави р. Дніпро на ділянці м. Київ - м. Українка показали, що на значній кількості масивів (Конча-Заспа, навпроти с. Вишеньки, біля сіл Плюти та Козин, між с. Плюти та м. Українка) навіть без додаткових гідронамивів можуть виникнути проблеми під час пропуску повеней 1 %-ї забезпеченості.
4. Використання акваторій
Акваторії заплави р. Дніпро використовуються для судноплавства, рибальства та у рекреаційних цілях.
5. Питання щодо встановлення та впорядкування прибережних захисних смуг та вплив забудови на захищені масиви у верхів'ї Канівського водосховища
Згідно з Земельним кодексом України (стаття 58) для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж них встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються в проектах землеустрою. Ці вимоги також стосуються верхів'я Канівського водосховища, але на сьогодні такі проекти почали розроблятись лише внаслідок наполягання органів водного господарства після введення в дію в 2002 р. нового Земельного кодексу України.
Для розробки таких проектів на сьогодні створено необхідну законодавчу базу. Необхідність розроблення проектів водоохоронних зон визначено Водним кодексом України (стаття 87), а Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності на їх території затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. N 486, з урахуванням змін і доповнень до неї, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2002 р. N 72.
Проектами землеустрою водоохоронних зон встановлюються прибережні захисні смуги водних об'єктів. Порядок їх встановлення визначено статтями 60 - 64 Земельного кодексу України та статтями 88 - 93 Водного кодексу України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N 502 "Про затвердження Порядку користування землями водного фонду".
У населених пунктах, згідно зі статтею 60 Земельного кодексу України межі прибережних захисних смуг повинні встановлюватися за проектами землеустрою з урахуванням містобудівної документації. Причому, у проекти землеустрою повинні бути включені пропозиції з інженерного та біотехнічного впорядкування прибережних захисних смуг, водоохоронні та берегоохоронні заходи, в залежності від яких визначатимуться межі та розміри водоохоронних зон і прибережних захисних смуг.
В Генеральному плані забудови населених пунктів, що розташовані у верхів'ї Канівського водосховища потрібно передбачити розробку проектів землеустрою водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на цих територіях, відкоригувати на основі цих проектів плани землекористування із обов'язковим виділенням на них земель водного фонду для м. Києва та Київської області. Проект землеустрою водоохоронних зон р. Дніпро на зазначеній ділянці стане основою для розробки проектів водоохоронної організації та впорядкування прибережних територій і акваторій. На їх основі потрібно буде провести зональне районування та планування прибережних територій, розробити екологічні та водоохоронні обмеження на землекористування.
Розроблення проектів землеустрою водоохоронних зон р. Дніпро потрібно буде ув'язати із заходами зі збереження пропускної спроможності р. Дніпро під час повеней рідкої повторюваності в умовах перспективної забудови прирічкових територій.
Слід враховувати, що значна частина цих територій вже зараз інтенсивно освоюється, особливо на прилеглих до дамб ділянках. В Генеральному плані використання цих територій та в проектах землеустрою водоохоронних зон потрібно переглянути існуючу концепцію використання дамб та захищених ними масивів.
6. Санітарно-гігієнічні заходи, що будуть розроблені, повинні бути спрямовані на запобігання забрудненню водних ресурсів і погоджені із Держводгоспом України.
7. Рибогосподарські вимоги повинні бути розроблені в Схемі комплексного використання, охорони та відтворення водних та земельних ресурсів в басейні р. Дніпро на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна.
8. Використання територій у заплаві р. Дніпро
Майже всі прирічкові території на ділянці р. Дніпро між гирлами р. Десна та р. Стугна вже передано під різні види користування: спортивно-оздоровчі комплекси, котеджне та житлове будівництво, садівничі товариства тощо. Загальна площа наданих земель перевищує 1000 га, а кількість землевласників і землекористувачів становить вже десятки тисяч осіб.
Виявились і характерні недоліки при виділенні і освоєнні земель прибережної зони Канівського водосховища південніше м. Києва, а саме:
- відсутність схеми планування території басейну р. Дніпро на ділянці між гирлами р. Десна та р. Стугна, якою би було збалансовано враховані всі вимоги охорони навколишнього природного середовища, зокрема водних ресурсів та специфіку землекористування;
- відсутність проектів водоохоронної організації та впорядкування акваторій і прибережних територій;
- відсутність зонального районування та планування прибережних територій;
- не відкориговано плани землекористування із обов'язковим виділенням на них земель водного фонду;
- у проектах відведення земель у межах прирічкових територій недостатньо враховано або зовсім не враховано екологічні, зокрема водоохоронні вимоги для встановлення обмежень на землекористування;
- не враховані вимоги техногенної та екологічної безпеки на відведених ділянках, що знаходяться в зонах можливого та існуючого затоплення й підтоплення, ерозії та абразії берегів, зсувних і просадочних процесів;
- не врахована можлива загроза підпору вод, і як наслідок, затоплення приміської зони м. Києва та приміських сіл Бортничі, Гнідин, Вишеньки у разі пропуску повеней 1 %-ї забезпеченості на ділянках звуження русла річки в районі островів Ольжин, Дикий, Княжий, Покал, між високими захисними дамбами "Конча-Заспа-Плюти" та "Проців-Кийлів" через значні підвищення територій у місцях цих звужень.
Питання щодо можливого подальшого освоєння територій в заплаві р. Дніпро на ділянці між гирлами р. Десни і р. Стугна може бути розглянуто тільки після розробки Схеми комплексного використання, охорони та відтворення водних та земельних ресурсів в басейні р. Дніпра на цій його ділянці. Усунення тих негативних наслідків, що вже мають місце від попереднього освоєння цих територій, попередження виникнення можливих техногенно-екологічних явищ від такого освоєння.
9. Заповідні, заказні та рекреаційні території будуть встановлені під час розробки Схеми комплексного використання, охорони та відтворення водних та земельних ресурсів в басейні р. Дніпро на ділянці між гирлами р. Десна і р. Стугна.
10. Гідротехнічні споруди
Незважаючи на те, що 25 тис. га прибережних земель захищено від затоплення, площі мілководь з глибинами, меншими ніж 2 - 3 м, на Канівському водосховищі становлять 167 км<SUP>2</SUP>, або близько 26 %, від його площі (581 км<SUP>2</SUP>), на мілководдях зарегульовано майже весь корисний об'єм води - 0,27 км<SUP>3</SUP>. Ці мілководдя розташовані переважно в середній частині водосховища.
У верхній частині водосховища на ділянці між м. Києвом і с. Кийлів (лівий берег) та м. Українкою (правий берег) збудовано комплекс захисних споруд для захисту заплави р. Дніпро та його приток від затоплення та підтоплення.
На правому березі р. Дніпро між с. Чапаївкою та санаторієм "Жовтень" розташований масив "Конча-Заспа" з площею 1,4 тис. га, захищений системою переливних дамб, гребені яких також використовують як технологічний проїзд. Позначки гребенів дамб становлять 92,5 - 92,6 м, які захищають заплаву р. Дніпро з позначками поверхні - 91,0 - 92,0 м, протяжність масиву - 9 км, ширина - 0,6 - 2,3 км. Сумарна довжина п'яти захисних дамб - 4934 м. Дренажна мережа складається із 16 відкритих каналів, довжиною 14,5 км, що з'єднують між собою природні протоки, озера та староріччя. Проектні позначки рівнів води в каналах становлять 89,3 - 90,2 м. Для збереження природних умов заплава щороку затоплюється талими водами спочатку через шлюзи-регулятори в тілі дамб, а під час наростання повені - переливом через гребені дамб.
На лівому березі р. Дніпро південніше м. Києва між селами Бортничі та Вишеньки розташовано однойменний масив, довжина якого становить 17 км, а площа - 9,5 тис. га. У зоні захисту розташовано сінокоси та пасовища, що в період повені через п'ять шлюзів-регуляторів, а потім і через переливну дамбу з позначкою - 92,4 м заливаються водою. Дренажний канал разом із озерами та протоками має довжину 14,3 км. Після обводнення заплави вода перекачується у водосховище насосною станцією. Південна частина масиву з площею до 1000 га залежно від водності року підтоплюється, оскільки насосну станцію необхідно перемістити саме в цю частину масиву. Гребінь дамби одночасно є технологічним проїздом.
Нижче переливних дамб розташовано високі непереливні дамби. На правому березі дамба довжиною 15,7 км із придамбовим каналом довжиною 14 км захищають масив "Конча-Заспа-Плюти" шириною до 3 км і площею 2,9 тис. га. У зоні захисту розташовано чотири села: Козин, П'ятихатки, Рудики та Плюти. Захищена територія - це заплава р. Козинка із позначками поверхні 89,2 - 94,3 м. Рівні води на масиві підтримуються насосною станцією та дренажною мережею на позначках 89,0 - 90,5 м.
На лівому березі між селами Проців і Кийлів розташовано однойменний захищений масив довжиною 16,2 км і площею 5,2 тис. га. У складі захищених споруд перебувають водообмежувальна дамба із позначками гребеня 96,0 - 97,0 м, дренажний канал із регулюючими шлюзами та насосна станція. У зоні захисту розташовано села Проців, Жовтневе та Кийлів. Захищена територія із позначками поверхні 89,00 - 91,7 м є заплавою р. Павлівка, лівої притоки Дніпра. Водообмежувальні дамби на масивах "Проців-Кийлів" і "Конча-Заспа-Плюти" розраховано так, щоб захистити території від затоплення під час проходження по Дніпру повеней до 1 %-ї забезпеченості включно.
Необхідно відмітити, що частина захисних споруд (переливні дамби) не використовується за прямим призначенням у зв'язку зі змінами селитебного стану. Такі дамби використовуються виключно як дороги, їх необхідно передати в експлуатацію за новим функціональним призначенням.
11. Зони для постійного та тимчасового проживання та рекреаційно-спортивного призначення буде визначено в подальшій роботі над Схемою комплексного використання, охорони та відтворення водних та земельних ресурсів у басейні р. Дніпро на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна.
12. Захист територій від повеней різної забезпеченості
Згідно з існуючою нормативною документацією території, що використовуються під забудову, потрібно захистити від повеней 1 % забезпеченості (1 раз у 100 років) інші території, що використовуються в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях підлягають захисту від повеней 10 % забезпеченості (1 раз у 10 років).
13. Балансова належність споруд загального користування
Балансова належність споруд повинна відповідати їх функціональному призначенню:
- гідротехнічні споруди, що перебувають на балансі Держводгоспу України, своїми функціями мають відповідати водогосподарському призначенню;
- дамби та насипи, що перебувають на балансі Міністерства транспорту України, повинні використовуватися як автодороги та споруди на них;
- всі інші комунікації, що перебувають на балансі власників землі, повинні забезпечувати життєдіяльність власників та екологічну безпеку прилеглих територій та акваторій.
14. Перелік і порядок підготовки документів для зменшення впливу забудови на екосистему р. Дніпро
З огляду на те, що Концепція включає в себе оцінку ситуації в басейні р. Дніпро на ділянці між гирлами рр. Десна і Стугна, на підставі якої будуть розроблені плани дій і перелік заходів для зменшення негативного впливу на екосистему Дніпра в подальшому, необхідно розробити:
- схему комплексного використання, охорони та відтворення водних і земельних ресурсів у басейні р. Дніпро на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна;
- містобудівну документацію освоєння заплавних територій у басейні р. Дніпро на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна;
- проектну документацію на кожну ділянку з урахуванням затверджених містобудівних рішень.
15. Першочергові заходи:
- заборонити безсистемне відведення та забудову вже відведених ділянок в інтересах самих же забудовників;
- обов'язково кожний проект забудови, після узгодження з органами Держводгоспу України, подавати на екологічну експертизу до місцевих органів Мінприроди України;
- провести аналіз впливу існуючої забудови на навколишнє середовище на відповідність вимогам чинного законодавства;
- під час проектування забудови кожної ділянки територій у заплаві Дніпра між гирлом р. Десни і гирлом р. Стугна виконувати ОВНС запланованої діяльності і приймати рішення стосовно конкретних об'єктів забудови виходячи з результатів ОВНС;
- розробити першочергові заходи із захисту вже існуючих житлових масивів різного призначення від можливих аварійних ситуацій на екологічно небезпечних об'єктах у районі забудови та вище за течією р. Дніпро;
- дослідити рівень небезпечності зазначених вище об'єктів на екосистему р. Дніпро та виділити ці ділянки;
- розробити механізм застосування санкцій до правопорушників в разі порушення вимог природоохоронного законодавства, або відсутності у забудовника в повному обсязі документації, що дозволяє проводити роботи по забудові у заплаві р. Дніпро від гирла р. Десна до гирла р. Стугна.
16. Перспективні наукові дослідження, які необхідно провести з метою забезпечення стабілізації водогосподарсько-екологічної ситуації в басейні р. Дніпро на ділянці між гирлами рр. Десна і Стугна.
Перспективні питання до наукових досліджень із питань, поставлених у Концепції є такі:
- усунути невідповідності у земельному та водному законодавстві України;
- розробити ГІС заплави Канівського водосховища, моделювання змін гідрологічного режиму Канівського водосховища під час проходження повені різної процентної забезпеченості у зв'язку з тенденцією сучасної забудови заплави Канівського водосховища;
- оцінити вплив забудови на стійкість і функціональне призначення гідроспоруд;
- оцінити вплив забудови на екологічний та санітарно-епідеміологічний стан водних об'єктів у басейні р. Дніпро у межах від гирла р. Десна до гирла р. Стугна;
- оцінити вплив фільтрату, що надходить із полігонів твердих побутових відходів м. Києва у поверхневі і підземні води;
- оцінити вплив забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел (автотранспорту) на водні ресурси та рекреаційні зони на досліджуваній території.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. В Концепції розглянуто весь спектр проблем, пов'язаних з впорядкуванням використання та охороною водних ресурсів у заплаві р. Дніпро від гирла р. Десна до гирла р. Стугна, в зв'язку з широкомасштабною її забудовою та вироблені пропозиції щодо мінімізації впливу цієї забудови на водоресурсний потенціал та навколишнє природне середовище екосистеми р. Дніпро на цій її ділянці.
2. В результаті комплексного вивчення вихідних матеріалів для розробки Концепції впорядкування використання та охорони водних ресурсів у заплаві р. Дніпро від гирла р. Десна до гирла р. Стугна (далі - Концепція) встановлено, що сучасний стан використання заплави р. Дніпро на вказаній ділянці характеризується економічно та екологічно необґрунтованими рівнями їх господарського використання, недостатньою є вже кількість територій природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого призначення.
3. Масова забудова, що здійснювалася і здійснюється без урахування цінності природних ландшафтів та їхньої ролі в підтриманні стабільності територій, а також безсистемне днопоглиблення вже призвели до руйнування та втрати значної частини високоцінних природних територій та акваторій (зокрема нерестовищ) та біорізноманіття. Має місце масове знищення місць існування рідкісних видів рослин (Aldrovanda vesiculosa, Trapa natans, Salvinia natans), занесених до Червоної книги України), руйнуються місця проживання навколоводної фауні.
4. Виходячи з того, що майже всі прирічкові території в заплаві р. Дніпро на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна вже передані під різні види користування для забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення природних ресурсів і екобезпечного проживання на цих територіях, необхідно розробити Схему комплексного використання, охорони та відтворення водних та земельних ресурсів в басейні р. Дніпро на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна (далі - Схема) з послідуючою екологічною її експертизою.
5. Враховуючи те, що безсистемне освоєння територій на вказаній ділянці заплави р. Дніпро продовжується без узгодження з єдиним генеральним планом м. Києва та приміської зони, необхідно призупинити таке освоєння цих заплавних і придамбових територій до розробки Схеми та узгодити освоєння цих територій з генеральним планом розвитку м. Києва та приміської зони.
6. Виділення та надання у власність чи орендне користування земельних ділянок на вказаній ділянці р. Дніпро, повинно бути обумовлено категоричною вимогою щодо забезпечення вільного доступу всіх громадян до водної акваторії та їх необмеженого пересування у 100-метровій прибережній смузі.
В заплаві р. Дніпро, на вказаній ділянці, у районах розташування існуючих населених пунктів потрібно забезпечити потреби місцевого населення у випасанні худоби та сінокосах, для чого передбачити збереження необхідних площ заплавних луків.
7. Всі острови на ділянці від гирла р. Десна до гирла р. Стугна, що на сьогодні не забудовано й не мають розвиненої рекреаційної інфраструктури, потрібно віднести до територій природно-заповідного фонду із забезпеченням відповідного охоронного статусу.
Необхідно зупинити будь-яке господарське освоєння островів до затвердження Схеми.
8. Характерною ознакою режиму рівнів води у р. Дніпро була і залишається наявність вираженого щорічного піку весняної повені, після якої спостерігалися низькі рівні межені із нечисленними піками під час злив.
9. Інтенсивне освоєння заплавної частини та островів в басейні р. Дніпро поставило питання щодо забезпечення безперешкодного пропуску повеней рідкої повторюваності. Під час пропуску повені 1970 року (1 %-ї забезпеченості) рівні води протягом короткого проміжку часу (менше тижня) на ділянці м. Київ - м. Українка перевищували меженні рівні на 4 - 8 м, що вже тоді призвело до значного затоплення та підтоплення прибережних територій (майже 30 тис. га приміських земель).
10. Сучасна хаотична масова забудова заплавної частини р. Дніпро супроводжується підвищенням рівня території способом гідронамивів до позначок 95,0 - 99,0 м, що є близькими до рівнів повені малої забезпеченості. Це вже призвело до зменшення пропускної спроможності русла та заплави р. Дніпро. В зв'язку з цим створена реальна загроза підпору води та затоплення приміської зони м. Києва та приміських сіл Бортничі, Гнідин, Вишеньки під час пропуску повеней 1 %-ї забезпеченості на ділянках звуження русла річки в районах островів Великий, Ольжин, Дикий, Княжий, Покал, між високими захисними дамбами "Конча-Заспа - Плюти" та "Проців - Кийлів". Під час подальшої забудови звужень між високими дамбами, що не передбачалося їх проектами, може виникнути загроза порушення стійкості дамб та режиму їх експлуатації.
11. Еколого-гідрологічний аналіз наявних матеріалів, розрахунки витрат, рівнів води та пропускної спроможності русла й заплави р. Дніпро на ділянці між м. Київ - м. Українка показали, що на ряді масивів (Конча-Заспа, навпроти с. Вишеньки, біля сіл Плюти та Козин, між с. Плюти та м. Українка) навіть без додаткових гідронамивів вже будуть проблеми під час пропуску повеней 1 %-ї забезпеченості.
12. Під час проектування забудови територій у верхів'ї Канівського водосховища обов'язково передбачити землеустрій водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на цій ділянці р. Дніпро. В проектах планів землекористування обов'язковим є виділення земель водного фонду.
13. Розробка проектів землеустрою водоохоронної зони р. Дніпро потрібно узгодити із заходами із збереження пропускної здатності р. Дніпро під час повеней малої забезпеченості вже з врахуванням існуючої забудови прирічкових територій.
14. Генеральним планом забудови та проектами землеустрою водоохоронних зон необхідно переглянути існуючу концепцію використання дамб та захищених ними масивів.
15. Для призупинення подальшої зміни напрямів природокористування в заплаві р. Дніпро, збереження унікальної пам'ятки природи, стабілізації ситуації і для упередження можливих техногенно-екологічних катастроф в м. Києві і його приміській зоні було б доцільно запровадити мораторій на будь-яке відведення земель, а тим більше акваторій, під будь-яке будівництво, не пов'язане з регулюванням поверхневих і підземних вод (спеціальні споруди гідротехнічного призначення). Мораторій має діяти аж до прийняття Генерального Плану освоєння цих територій.
16. Проведення робіт, пов'язаних із зміною рельєфу дна та берегів, а також структури водяної та прибережно-водяної рослинності, включаючи днопоглиблювальні роботи, дозволяти після погодження уповноважених природоохоронних і рибоохоронних органів.
17. Згідно з чинним законодавством України, території, що використовуються під забудову, потрібно захистити від повеней 1 %-ї забезпеченості (1 раз у 100 років), інші території, що використовуються в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях, підлягають захисту від повеней 10 %-ї забезпеченості (1 раз у 10 років).
18. Першочергові заходи визначені Концепцією:
- заборонити безсистемне відведення і призупинити забудову вже відведених ділянок в інтересах самих же забудовників, до виконання позицій 4 і 5 висновків Концепції:
- приступити до розробки проектів із захисту існуючих і перспективних забудов різного призначення від дії можливих паводків і повеней різної забезпеченості;
- переглянути систему моніторингу існуючих захисних дамб;
- у зв'язку із різким підвищенням транспортного навантаження технологічні проїзди гребенями захисних дамб віднести до відповідного класу автомобільних доріг з передачею їх шляховим службам Київської області;
- внаслідок зміни цільового призначення заплавних прибережних та придамбових територій верхів'я Канівського водосховища визначити статус захисних споруд масивів "Конча-Заспа - Плюти", "Конча-Заспа", "Бортничі - Вишеньки" та "Проців - Кийлів";
- провести дослідження щодо рівня небезпечності кожного із вже побудованих об'єктів для екосистеми р. Дніпро.
19. Перспективні наукові дослідження на виконання положень Концепції:
- провести роботу з усунення невідповідностей у земельному та водному законодавстві з тлумачення одних і тих питань;
- розробити ГІС заплави Канівського водосховища, моделювання змін гідрологічного режиму Канівського водосховища під час проходження повені різної процентної забезпеченості у зв'язку з тенденцією сучасної забудови заплави Канівського водосховища;
- оцінити вплив забудови на стійкість і функціональне призначення гідроспоруд;
- дослідити вплив забудови на екологічний та санітарно-епідеміологічний стани водних об'єктів у басейні р. Дніпро у межах від гирла р. Десна до гирла р. Стугна і розробити заходи з його мінімізації;
- дослідити вплив фільтрату, що надходить з полігонів твердих побутових відходів м. Києва, на забруднення поверхневих і підземних вод на території заплави р. Дніпро на ділянці масової житлової забудови "Конча Заспа - Плюти" з метою впровадження сучасних технологій з очищення фільтрату і концентрату на цих полігонах, щоб не допустити їх надходження в екосистему Дніпра, а в побудованих садибах - локальні системи водопідготовки і водоочистки стічних вод;
- розробити заходи щодо очищення стічних вод з Бортницької станції аерації та з притоків Дніпра, що формуються на території м. Києва.
____________

[LENTA]

<TABLE cellSpacing=0 cellPadding=0 width="100%" border=0><TBODY><TR><TD class=h1 style="PADDING-LEFT: 20px">*****************************</TD></TR></TBODY></TABLE>

<TABLE cellSpacing=0 cellPadding=0 width="100%" border=0><TBODY><TR><TD class=h3 style="PADDING-LEFT: 20px" width="100%"> </TD></TR></TBODY></TABLE>
<TABLE height=460 cellSpacing=0 cellPadding=20 width="100%" border=0><TBODY><TR vAlign=top><TD class=text>
</TD></TR></TBODY></TABLE>

[Admin]

Собственно - сабж

[Admin]

Мужики!

Давайте не будем засирать эту тему обсуждением и оставим ее только для публикаций нормативки. Мы через 2 дня не найдем тут ничего и заблудимся.

Весь треп перехал в Общий треп, обсуждение происшествий

[Admin]

Только что получил от МЧС официальную карту границ Зоны


Смотрите внимательно !!!!!

Юрич<SCRIPT type=text/javascript> vbmenu_register("postmenu_56250", true); </SCRIPT> - респект

[Юрич]

Уважаемые Домовые и гости Дома рыбака!
Размещаю краткую информацию об измененияз законодательства касаемо Чернобыльской зоны. В свете этих изменений МЧС проводит и будет в дальнейшем проводить рейды по задержанию лиц, незаконно пересекающих границу Чернобыльской зоны. Чтобы вы не стали нарушителями и не имели неприятностей, внимательно изучите карту прикрепленную внизу данного поста. (Красная граница - это реальная, а синяя - где вас уж наверняка прижмут со всеми вытекающими последствиями)

Набуття чинності Законом України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки”

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи інформує, що 13 червня 2007 року набув чинності Закон України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки”.

Основною метою прийняття цього Закону є забезпечення дотримання вимог режиму радіаційної безпеки і посилення відповідальності за їх порушення. Останнім часом у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення почастішали випадки проникнення в цю зону без відповідного дозволу осіб з метою винесення чи вивезення з неї без спеціального дозволу матеріалів, устаткування (в тому числі радіаційно забруднених матеріалів), продуктів рослинного та тваринного походження (грибів, ягід, риби, лікарських рослин) тощо. Так, за минулий рік у зоні відчуження вчинено 1144 правопорушення, з них: порушення вимог радіаційної безпеки (ст. 46 прим. КУпАП) – 421, порушення правил використання рослинно-тваринного світу (ст. 85 КУпАП) – 274, інші – 449. Тільки за перший квартал поточного року таких правопорушень вчинено 239, з них: порушення вимог радіаційної безпеки – 92, порушення правил використання рослинно-тваринного світу – 120, інші – 27. Однією з причин цього явища є м’якість покарання за вчинення вищевказаних протиправних дій.

Саме тому за порушення правил радіаційної безпеки й прийнято Верховною Радою України Закон України про внесення змін до ряду Кодексів України, які регулюють дані питання. А саме: Законом України прийнята нова редакція статті 46-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

„Порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення і на посадових осіб – від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення.”

Також, статтею 267-1 Кримінального кодексу України передбачається відповідальність за переміщення із зони відчуження будь-яких матеріалів без передбаченого Законом дозволу або проведення дозиметричного контролю не лише накладенням штрафу в розмірі від 50 до 80 неоподатковуваних мінімумів, а й позбавленням волі до семи років в залежності від ступеня порушення.

З метою більш надійного захисту прав громадян на безпечне життя і здоров’я, МНС звертається до населення держави і посадових осіб утримуватися від протиправних дій, не наражати себе й оточуючих на небезпеку, перебуваючи без дозволу відповідних органів у зоні відчуження.

[LUND]

Допис від Женя Славутич

Что слышно о осеннем запрете, типа "зимовальные ямы"?
Места по Днепру, числа???

ЗАТВЕРДЖЕНО:
наказом Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у місті Києві та Київській області від 25.10.2007 № 148

ПЕРЕЛІК

зимувальних ям, де забороняється лов водних живих ресурсів в осінньо-зимовий період 2007-2008 р.р.

Основними місцями зимівлі риби на водоймах, в зоні контролю Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у місті Києві та Київській області, де з 1 листопада 2007 року встановлюється заборона на лов водних живих ресурсів є:
Канівське водосховище:
- район "Гадючих островів" 50 м від кутка дамби з боку с. Хоцьки довжиною 200 м, шириною
250 м;
район гідроакумулятивної станції (с. Бучак) від берега 100 м, довжиною 1000 м, шириною 500 м;
ділянка 100 м вище від пристані с. Григорівни (по основному руслу), від берега 100 м, довжиною 200 м, шириною 200 м;
- район гори Батура на відстані 100 м від берега, довжиною 300 м вглиб водосховища 100 м<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-comfficeffice" /><o></o>
- район Переяслав-Хмельницьких поворотних створів (урочище Вирі), ділянка довжиною 800
м, шириною 500 м;<o></o>
- ділянка навпроти Переяслав-Хмельницької рятувальної станції (400 м від лівого берега
водосховища, урочище Кошилі) довжиною 1000 м, шириною 500 м;<o></o>
- ділянка на 500 м по основному руслу нижче с. Ходорів (урочище Кам'янка), від берега 250
м, довжиною 1000 м, шириною 1000 м;<o></o>
- район с. Монастирок, 150 м вище по фарватеру, від берега 500 м, довжиною 500 м,
шириною 300 м;<o></o>
- район с. Балико-Щучинка по основному руслу від 54 буя вниз за течією до 50 буя шириною
500 м;<o></o>
ділянка в межах м. Ржищів від рятувальної станції до будинку відпочинку (район Іван-гори);
- ділянка від південної межі с. Вітачів вниз за течією шириною 2000 м від берегової лінії до
південної межі с. Гребені;
акваторія від скидного каналу Бортницької станції аерації до о. Рославський по основному
руслу;
ділянка від мосту метро "Дніпро'" до затоки „Верблюже гирло", виключаючи затоки
"Оболонь", "Собаче гирло", "Верблюже гирло" і протоку біля бази ТВМР ЗС України;
Київське водосховище:
ділянка водосховища біля греблі ГЕС. обмежена зверху створом північної межі ГАЕС - і
північної межі яхтклуба „Воднік";
ділянка від південної околиці с. Нові .Петрівці до північної межі ГАЕС вглиб водосховища
2000 м.
Ірпінський гідровузол у радіусі 3 км.
від гирла ур. Домаха Козелецького району вниз 2 км до ур. Сомівка Козелецького району;

[LUND]

Допис від Женя Славутич

Что слышно о осеннем запрете, типа "зимовальные ямы"?
Места по Днепру, числа???

Річка Дніпро:
у фарватера по старому руслу р. Дніпро між буями 58 і 68;
Лов водних живих ресурсів заборонений
у зв'язку з віднесенням території до зони відчуження та безумовного відселення - на правобережній верхній акваторії Київського водосховища від північної частини с. Страхолісся до фарватера р. Дніпро, по фарватеру р. Дніпро до північно-східної околиці с. Теремці та на річках Прип'ять і Уж (в адміністративних межах Київської області).
Щкарівське водосховище (р. Рось):
від стічної канави шинного заводу 300 м вниз по течії (район "Сокири"), шириною 30 м,
довжиною 300 м;
від греблі 100 м вгору по течії, шириною 50 м, довжиною 100 м с. Шкарівка.
Білоцерківське водосховище (р. Рось):
від міської греблі до центрального пляжу, шириною 120 м, довжиною 800 м;
в районі 2<SUP>21</SUP> міської лікарні від водоспаду „Руїни" дендропарку „Олександрія" вниз по течії,
шириною 80 м, довжиною 1 км до кінця штучного острова з лівого берега річки;
в районі "Палієвої гори" 50 м вгору по течії від пам'ятника та 50 м вниз по течії від
пам'ятника, шириною 40 м, довжиною 100 м;
від водозабірника учгоспу сільгоспінституту (район "Кошика") 150 м вниз по водосховищу,
шириною 50 м, довжиною 150 м.
Глибочанське водосховище:
від греблі с. Глибічка - р. Рось до насосної станції УМС шириною 150 м, довжиною 2,5 км;
в районі піонерського табору с. Трушки (р. Роставиця) від острова вниз по течії та 200 м,
шириною 200 м;
с. Трушки (р. Роставиця) від старого млина 100 м вгору по течії і 100 м вниз по течії,
шириною 60 м;
с. Трушки (р. Роставиця) від моста вниз по течії, шириною 60 м, довжиною 100 м.
Щербаківське водосховище:
від дамби до цукрозаводу шириною 120 м, довжиною 500 м;
біля гранітного кар'єру 50 м вниз по течії від затоки та 50 м вгору по течії від затоки,
шириною 50 м, довжиною 100 м.
Косівське водосховище:
від греблі на протязі 200 м вгору по течії, шириною 500 м, довжиною 200 м;
біля кар'єру від лісу вгору по течії на протязі 500 м. шириною 100 м, довжиною 500 м.
Богуславське водосховище (р. Рось):
с. Мисайлівка - від гранітного кар'єру 100 м вниз по течії та 100 м вгору по течії, шириною
40 м, довжиною 200 м;
в районі м. Бої услав від дамби 100 м вгору по течії, шириною 50 м. довжиною 100 м.
Начальник
іхтіологічного відділу О. А. Топоровський

[JK]

Вот вам первоисточник. Регистрация в минюсте есть. Это не закон, а некий приказ, нормативный акт - публикация в прессе не есть абсолютно обязательным условием для "набуття чинності". Так же вся преса только и будет, что приказы и нормативные акты печатать, а куда фотки голых баб разместить ? Напечатать то напечатают, но не во всех газетах, это точно.
ПС История с "Карапузом" - Из инспекции же ответили - реальная квитанция, виписана реальным инспепктором. А вот у Вас, товарищ Бир, как с отловочным?

[Karpo]

Хваксова копія

[Admin]

Про затвердження ділянок для впровадження платного любительського рибальства на Кременчуцькому водосховищі

Наказ Черкаської обласної державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства
від 16 березня 2005 року N 44

Зареєстровано в Черкаському обласному управлінні юстиції
24 березня 2005 р. за N 23/1273

Відповідно до п. п. 5, 14 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.98 р. N 1126, керуючись п. п. 3.4, 5.3, 3.11 Правил любительського і спортивного рибальства та п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів, затверджених наказом Держкомрибгоспу України 15.02.99 р. N 19, зареєстрованих Мінюстом України 28.04.99 р. за N 269/3562, N 270/3563, на підставі науково-біологічних обґрунтувань НАКАЗУЮ:

1. Затвердити ділянки на Кременчуцькому водосховищі для здійснення любительського та спортивного рибальства на умовах спеціального використання водних живих ресурсів (додаток N 1).

2. Іхтіологічній групі та інспекторському складу довести цей перелік та відомості про умови проведення платного рибальства до відома населення, користувачів та зацікавлених організацій через засоби масової інформації.

3. На ділянках Кременчуцького водосховища, де любительське рибальство здійснюється на умовах спеціального використання водних живих ресурсів, заборонити промислове рибальство.

4. Наказ набуває чинності з дня опублікування в засобах масової інформації.

5. Контроль за виконанням цього наказу та проведенням платного любительського рибальства на водоймах покласти на заступників начальника Черкаської обласної держрибінспекції Гордієнко Л. П., Омарова А. А.



Начальник
Черкаської обласної держрибінспекції

П. Г. Сагун



Додаток N 1
до наказу Черкаської обласної державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства
від 16 березня 2005 р. N 44

Зареєстровано
в Черкаському обласному управлінні юстиції
24 березня 2005 р. за N 23/1273


Перелік ділянок, відведених для платного рибальства на Кременчуцькому водосховищі

По правому березі:

1. Від південної межі дренажного каналу в р-ні м. Канів вниз по течії р. Дніпро до танцмайданчика та вглиб р. Дніпро до розділової дамби. В зимовий період;

2. За 500 м від початку о. Плавучий, з північної сторони, вниз по течії за 500 м до кінця о. Плавучий та вглиб за 50 м до правої межі фарватера. Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

3. Від пристані Тубільці вниз течією до протоки біля острова Марченків, за 20 м до форватера. В літній період;

4. Від протоки верхньої частини о. Марченків вниз по течії за 500 м нижче о. Марченків (буй N 87) з затоками та вглиб за 50 м до правої межі фарватера. В літній період;

5. Від місця перетину дамб Вільшанської захисної та ставкового господарства ЗАТ "Вільшанка" вздовж всього каналу з притоками до межі виходу каналу в р. Дніпро (урочище "Гадючка"). Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

6. Від 500-метрової межі міського водозабору, розташованого в с. Сокирно, вниз по течії до буя N 72 та за 200 м від правої сторони фарватера. В зимовий період;

7. Від бази відпочинку "Жемчуг" ВАТ "Азот" вверх по течії до місця виходу протоки в р. Дніпро та вглиб за 50 м до правої межі фарватера (р-н с. Сокирно). Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

8. Від режимної зони залізничного мосту м. Черкаси, вверх по течії, до бази Черкаської держрибінспекції, за межами 100-метрової смуги від правої сторони зимувальної ями. Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

9. Від режимної зони залізничного мосту за 500 м до річпорту, за 20 м до форватера за виключенням зимувальних ям (урочище "Красне", "Хомутець"). Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

10. Від південної межі намивного острова навпроти силікатного заводу до риббригади с. Червона Слобода. В літній період;

11. Від 500-метрової зони насосної станції с. Топилівка до риббригади с. Тіньки, вглиб 500 м. В зимовий період;

12. Від с. Андрусівка вниз до початку с. Нагірне та вглиб 500 м. В літній період;

По лівому березі:

13. Від риб стану с. Келеберда вниз по течії по всій ширині "Прохрорівського річища" за 500 м до газопроводу. З кінця весняно-літньої заборони до початку зимового періоду;

14. Урочище "Біловід", "Святе", "Прірва". Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

15. Від тур. бази с. Чехівка до 500-метрової зони НС Іркліївського риборозплідника та вглиб 500 м. В зимовий період;

16. Від риббригади с. Вереміївка до риббригади с. Васютинці та вглиб 500 м. Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

17. Від Градизького рибзаводу за 500 м до насосної станції с. Пронозівка та вглиб 500 м. Протягом року за винятком весняно-літньої заборони;

18. Від рибдільниці N 2 АТЗТ "Прогрес" с. Васютинці вниз по течії до другої Жовнинської кручі та вглиб 500 м. В зимовий період.



Начальник
Черкаської обласної держрибінспекції

П. Г. Сагун