ОТЧЕТЫ О РЫБАЛКАХ ч.2

[Samosval]

Продовжую сканування Росі на предмет наявності кленів.
Цього разу занесло далеченько, але хотілось кількість замінити на якість.
Пів дня шукав на спокійній воді, а як виявилось він стояв на самій струї.
Порадувала копія каміончика Фугаз від тсуйокі, це була його перша рибалка і досить вдала. Як результат 5 кленів більше пів кілограма і 1 заліковий судак.

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[PESKARIK]

Німфа Tungsten Hare Are Nymph Beige на вольфрамовій голові 0,37 г. Зі спінінгом товаришує, але зірок з неба не знімає ,(у мене). За рік використання, річка-стояк, лише смугасті та спортивні, та все ж, ще одну сторінку у мормо-прочитано...

[Ліквідація за власним бажанням]

Река Рось. 25.04.2019. Рыба - голавль, жерех, щука, окунь на воблера и силикон (голавль в том числе), уклейка и краснопер на колеблющиеся блесны. Ловили все. Снасть - Breaden Trevalism Kabin 506 CS-tip, страдик си4+ С2000S, 0.2 варивас. Очень комфортная снасть для таких условий.
Отдых удался
Ниже фотоотчёт. Короткий.
[[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ] [[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ]

[АлександерЪ]

Самое начало апреля.
Ю. Буг.
Рано ещё... но так получилось(
За три дня ни поклёвки.
Расстроен- нет!
На этой речке и так приятно побывать.

[Крот]

первый весенний

[SalmonHunter]

Так уже історично склалось, що відкриття сезону по головню проходить у мене саме на цьму
відрізку Росі. Щоправда, кожного року рівень води змінює місця скупчення такої бажаної, після
довгих місяців очікування, риби. От і цього разу близько шостої ми вже збирали комплекти,
роздумуючи де саме сьогодні буде дислокуватись лобатий. Сьогодні я вирішив ловити ареною 602
xul разом з шімано нескі, як комплектом під залізо і дрібні кренки, а також як основний воблерний
комплект азура соліус 68l разом з рьобі арктика 1000.
Стосовно моделей поведінки головля в таку пору року - все було зрозуміло, але, як зазвичай
буває на рибалц,і були певні ньюанси. До нересту ще близько місяця (з такою погодою може і
довше) в цей період за відсутності вильоту хруща, риба надає переваги локальним місцям з
більшою фоновою глибиною і наявним сховком типу завалів. Але акваторія такого розміру
передбачає велику кількість таких місць і далеко не в кожному наявна активна риба. Часто
траплялось зустрічати головня в такий період і на мілководних трубах, з середньою інтенсивністю
течії, де він активно пас зграї малька. Тому перша точка була саме біля закінчення такої труби, де
вона поступово переходила в маштабну яму. Акуратно кладу коливалочку вище по течії від
бажаного місця і, не поспішаючи, роблю повільну "весняну" проводку. Буквально на третьому
закиді ловлю першого "спортивного" голавлика. Зразу за ним ловлю другого. Радісна думка
промайнула в мене в голові, я вже з авторитетним виглядом розказував Максиму, що головень
стоїть на тих самих місцях що й завжди в цю пору року. Але наступні схожі за типом місця не
приносять жодного хвоста. Аж доки ми не дойшли до маштабного завалу із хорошою обраткою
після нього і значною глибиною під ним. Тут пропускаю напарника вперед, для того щоб дать йому
можливість розловитись. З другого закиду на падінні його коливалку також атакує голавлик,
коротка фотосесія і він поплив додому підростати. Далі ловлю з тої самої точки малюка і я.
Обловлюючи схожі місця, нам вдалось досягнути певної постійності в покльовках риби, але розмір
був далеко не трофейний. Першим значним місцем з рядом перспективних зон був острів, один з
рукавів якого за низького рівня води був фактично позбавлений з*єднання з річкою. а інший - мав у
своїй основі мілководний поріг, довгий кам'янистий тягун, і повільну досить глибоку, як за мірками
того відрізку Росі, трубу. Правий берег нижньої зони тягуна був густо покритий деревами, які
падали з крутого берега, так само як і труба. Дуже маштабне перспективне місце. Верхню зону
(тягун) можна було обловити за допомогою як заліза так і воблерів. Але лінь взяла гору і я не став
збирати другий комплект. Перші два- три закиди продемонстрували наявність сильної течії, що( як
ми зрозуміли) сьогодні зовсім не було до вподоби головню. Але більш спокійна зона під берегом
так і манила мене, заставляючи робити максимально далекі закиди дрібними бляшками. Один з
таких закидів і приніс зацеп за гілку "топняка", і я, невагаючись, відкриваю сезон забродної
рибалки. Провівши рятувальну операцію, я зробив ще пару закидів під правим берегом і отримав
удар зовсім не схожий на різкий але набагато слабший стук "спортивного" голавлика. Максим за
цей час обловив вихід з тягуна і перейшов ближче до початку труби. Там не отримавши бажаного
результату на коливалки, він поставив нано міноу і вмовив "матроса". Я, в свою чергу, натхнений
ударом достойного суперника - поставив копію каміона косодака роджер сьорф. І також почав
рухатись вниз від місця зацепу. Маючи перевагу у вигляді того, що я вже був звиклий до води і мав
твердий намір зловити "чапло" я зайшов навіть далі за Максима, продовжуючи методично
прокидати зони з завалами під правим берегом. І тут, на одному з закидів, я відчув удар
неймовірної сили і в чистій воді чітко було видно сріблясте тіло головня, який у смертельному
кульбіті промахнувся повз роджера.
Це ще більше мене переконало іти далі. Максим, не бажаючи ловити в заброд, не вівся на мої

крики стосовно покльовки гіганта і гукнув, що іде далі. А я продовжив свою мандрівку по гальчасто-
кам'яному дні форватера. Під черговим завалом таки ловлю голавлика вже більшого, ніж на

залізо, але все-одно набагато дрібнішого за того який не засікся. Глибина під ногами повільно, але
стабільно збільшується уже вище колін. Прохожу ше якихось пару метрів і нова перспективна
точка стає доступною, запускаю під самий зріз глиняного берега роджера і вже через чотири-п'ять
обертів відчуваю таку подачу, що хулова арена ледве не вискочила з рук, але риба знову не
засіклась. Злий і сердитий починаю гарячково міняти комплекти, перебуваючи в крижаній воді, і,
завершивши з цим, знову роблю схожий закид, але трохи далі. Тепер снасть стала більш
далекобійною і це дає більше можливостей. Аж раптому знову відчуваю подачу, на тому кінці
шнура вже смикається красень пристойного розміру. Виважую, фотографую, відпускаю. За таким
алгоритмом дев'ять головлів були оцифровані і відпущені в рідну річку. Розмір був різний: три
найбільших явно затягнули на 700-800 грам. Одним словом, кайф нереальний. Подзвонив Максим
і поцікавивсь як в мене справи, відповідь явно його вразила його, бо за цей час йому вдалось
вмовить лише ще одного "матроса". Запрошую його на рибну точку, і після приходу на чабіка йому
теж вдається вмовить трьох лобатих середнього розміру.
Після цього виходимо гріємося, сушимося, обідаємо. Підводим підсумки наймовірної рибалки)

[-<ЛЕНИН>-]

Часовая рыбалка, на реке Почепин в с.Липовка. Щука охотно попозировала на обьектив телефона, и была отправлена домой к детям.

[PESKARIK]

Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече ... невеличка річка Раставиця.
Нечуй-Левицький Іван Семенович
"Микола Джеря"
Невеликий перекат біля старого млина на тій невеликій річці і коливалки...
P.S. Вся рибка жива, відпущена рости та насолоджуватися життям далі.
P.P.S.Допомагали ловити-River Old Tournament Ultra Vespa 1.2g,FOREST Marshal Tournament T-1 0.9g, Rodio Craft NOA Jr 0.9g та JEKYLL 1.8g.

[PESKARIK]

Лесное озеро, глухой коряжник, мормышка 0.3г, мотыль Berkley. Отрыв по карасю на спиннинг, ну и ротан без стука...

[Cooken]

Очень давно не ловил на классическую мормышку и нано джиг, все деликатное, легкая катушка ( 165 грамм) легкое как пушинка удилище, 0.3# нитка и тонкий как паутинка поводок 0.10 и микро приманки, твистера, нарезка, и хвосты от червяков.
Выбрали одно очень интересное озеро, где по ранней весне не плохо ловили крупных окуней, но данная поездка была как разведка, прихватил с собой еще одно удилище лайт до 12-ти которым практически не ловил, отрывался сугубо на спортивном окуньке.

+

Окуня было много, клевал буквально в самых ногах, весь как на подбор, мелкий и наглый, периодически катал эту детвору на хвостах приманок, тырк, тырк и сидит!

+

Поймал много, были с товарищем часа два, сняли прикольный видос про нано - джиг, и его применение, была слеза ностальгии по спорту.





День уже существенно короче, и в 20-00 пили кофе на заправке и ехали домой, рыбалка была клевая, мелкий окунь, мормышка, общение и классная деликатная снасть, день удался.



Все отпущено.

С ув. Юрий Вознюк.

[SalmonHunter]

Літо плавно перейшло свій екватор, буденність міського життя: запах вихлопних газів, спека, пил, і задуха час від часу переривались раптовими грозами. Я працював, по 16 годин, на нудній і низько оплачуваній тимчасовій роботі для студента. Але кожна хвилина мук в кам'яних джунглях просувала мене все ближче до заповітної мети. Я мав достатньо часу обдумати маршрут, перебрати в думках все спорядження і написати список потрібних снастей, але погоду підібрати наперед або придбати, на жаль, неможливо. Особливо в цьому окутаному хмарами і синюватою млою краї, Укрїнських Карпатах.
Річка, по якій проходив наш маршрут, була для мене і знайомою і невідомою в одночас. Маючи досвід рибалки на ній в 2016, 2018 роках навіть на тому малому відрізку, який мені вдавалось проходити, були явні зміни в рельєфі дна, пов'язані з характером нестримного гірського потоку, який в тій місцевості, незважаючи на досить велику висоту, повноводий і широкий.
Місця зустрічаються найрізноманітніші: тягуни, обратки, тиховоді ями, пороги. Одним словом, рай для спінінгіста, закоханого в ультралайт. В наявност риби я був впевниний і мав досвід ловлі її там, розрахунок був на форель струмкову, райдужну, харіуса. Останнього, ще й трофейного розміру ловив там в 2016 році (фото1) Мій напарник вперше ловив таку рибу, але певне уявлення про стрім і його особливості мав. Наші комплекти складались з арени 602XUL до трьох грам і соліуса 68L до п'яти грам. Оснащені рьобі арктікою, і дайва екселер.
Добирання з Франківська зайняло не більше чотирьох годин, які пролетіли за секунду, руки свербіли взятися за палку і розпочати цей омріяний літній ритуал.
До води вдалося добратися в другій половині дня, вона була далеко не така чиста як у вересні, але й не липнева "кава з молоком". Проте рибка не поспішала клювать. Перепробувавши декілька типів приманок і способів анімації, я отримав схід дрібної форелі на аглію лонг 00. Та на протязі двох км це досить кепський результат. Напарник, значно мене обігнавши, вже втратив за пару годин надію отримати заповітну покльовку гірської красуні. Придрімав на сонечку. Та я, не втрачаючи надію, ішов далі методично прокидаючи різнотипні місця дрібною вертушкою. Місце, на якму мені вдалося таки знайти рибу, було середньоглибинною трубою з чималими каменями, за якими утворювалась обратка. З одної такої обратки мені вдалося вмовити першу рибку мандрівки. Коротка фотосесія, і рибка пливе додому. Це явно підняла ентузіазм Максима, і він, поставивши копію манячки, старанно почав прокидати ідентичні точки. На одному закиді отримав покльовку, але риба зійшла. Пару нереалізованих покльовок отримав і я. Через дакілька десятків метрів я раптом почув звук фракціону, обернувся назад і здивувався з того, як Максим навантажує палку на зацепі, але він стверджував: на тому кінці - риба. Як виявилось після покльовки, форель сховалась у свою засідку за валуном, над яким Максим і проводив копію "манячки", я почав корегувати процес, порадивши йому повільно в натяжку заходить з протележного боку від каменя, під який і сховався трофей цієї поїздки. Сам, озброївшись підсаком, почав повільно рухатись по форватеру за орєнтовним напрямом виважування. Черз пару хвилин напруженої боротьби риба вже була пофотографована, звільнена, і зміряна. Трофейна форель, емоції переповнюють нас, адреналін прискорює пульс, заставляє тремтіти руки, 36 см - ми на таке навіть не сподівались. Залишаю напарника реанімувати красуню, а сам, пройшовши метрів п'ятдесят, ловлю райдужку, на таку саму копію манячки. Тим часом Максим підійшов і після кількох фото краєвидів продовжуємо іти по цій казковій річці. Трохи обігнавши його я вийшов до маштабного місця з широким плесом після поргів і досить тиховодною ямою. В надії на трофей ставлю аглію лонг 0 і обкидаю нею верхню зону перспективного місця, приманка іде проти течії, спеіально роблю максимально повільну проводку. І на одному забросі отримую різкий удар, і моя арена судорожно згинається, в'яжучи рибу проти течії. За відчуттями щось достойне. Як же я здивувався, коли помітив в окуляри дві чіткі жовті лінії на пузі риби, і неймовірний спинний плавник. Так це був він, привид серед гірських риб, харіус європейський. Після короткої фотосесії і швидкої реанімації було прийнято рішення завершити рибалку у зв'язку з перспективою грози, яка гриміла вже десь за сусідніми відрогами гір. Наступні пару днів опади не давали можливості успішно розловитись, видимість була мінімальною, а активність практично відсутня. Хоча Максим упіймав крихітну струмкову на падінні, швидше за все через наявність на одинарнику апетитно зв'язаного ред тагу. Наше перебування приємно урізноманітнілось підйомом на одну з мальовничих довколишніх вершин, та й ночівлею на перемичці під нею. На траверсі нам навіть вдалося побачити глухаря, - видовище неймовірне. Та основна наша ціль була все-таки рибалка, а днів залишалось не так багато. Основний потік був каламутний від дощів, що проходили в горах. Та перед останнього вечора я повів Максима на притоку, де по ідеї вода мала почиститись швидше. І мені таки вдалося виманити ще три крихітні форельки, які ми навіть не фоткали. Максим злив пару риб через недостатню гостроту гачків на його аглії лонг. Перед поїздом ми теж намагались відчайдушно щось впіймать, але боги гір були проти. Я заробив один схід на джиг. На цьому наша мандрівка підійшла до завершення. Як результат, шість риб у мене в активі, і дві у напарника, але суть не в кількості, а в естетиці цієї вражаючої рибалки.[ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH]22520011.jpg[/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH][ATTACH]cebf9fbf-819a-4f5a-9cd4-28f3ff60a7d1.jpg[/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH][/ATTACH]

[Cooken]

... Когда спросили у мудреца, что главнее всего в жизни человека, мудрец долго не задумываясь, ответил, что самое главное - здоровье, но порой человек тяжело работает пытаясь заработать ну лучшую "жизнь" и тем самым расточает свое здоровье, которое уже не восстановить не за какие деньги ...
Это простые строки с одной книги, но в них есть своя соль и правда, и с этим трудно не согласиться ...
Сегодня было душевное равновесие и непреодолимое желание побродить в гордом одиночестве на своей наверняка самой любимой реке ...

+

Низкий уровень воды, желтая листва, которую ветер при малейшем порыве срывает с веток, и с каждым днем земля укрывается пледом из листьев, земля тоже уже начала "замерзать"

+

Рыбка тоже была, даже удалось что-то поймать, выручил по микро ямкам нано drop-shot, микро рыбки и микро щучки на тонкую деликатную снасть, очень люблю иногда - минимализм, в нем есть свой антураж!

Хотелось встретить на перекате голавля, но были только щучки, но и им я был несказанно рад, осенняя микро река, термос горячего чая, и краски вокруг очень приятно радовали глаз, этот день точно в зачет жизни не пойдет ...

+

Гуляя по реке удалось еще поймать парочку окуньков, все тот-же drop-shot, и select target 1.6" сделал мне всю рыбалку.



За два часа душевной прогулки удалось поймать несколько щук и парочку окуней, щука брала аккуратно, ловил на 0.18 siglon и не единого среза, микро офсет decoy hook mini #6 просекал пятнистых обитателей малой реки на ура.



Спасибо тебе река, за настроение, за прекрасный день и за щедрость, как мало нужно для счастья, всего несколько рыбок, желтая листва и шум реки, уединение с природой пожалуй лучшая книга осени ...



Все отпущено.

С ув. Юрий Вознюк.

[SVT]

Место ловли - сельский ставок с глубиной мах.2.5м.Начал с мормышки около 1гр. с силикон. мотылем, обловил большой участок без результата, уменьшил вес мормышки, а приманку укрупнил до 1.5", попутно сместился на меньшие глубины- появились редкие вялые тычкИ, вышел на участок с глубиной пол метра, укрупнился до 1.8" по приманке (черви) на минимальном имеющемся весе мормышки, и почалось...Поклевки карася напоминали окуневые, карпа- "всасывание". Из-за тонких крючков много отстежек, да и так все отпускалось за исключением одного карася с пол кило на пожарить, сначала фотографировал, потом перестал, чего снимать одно и то же? Интересно что рекомендуют мормышить "медленно и печально", мол карась не любит быстрых движений приманки, а тут такой отличный полигон для отработки анимации... так лучший результат был при относительно быстрой и размашистой проводке, а чем медленнее и меньше амплитуда-тем хуже. Для себя понял: 1-рыбу сначала нужно найти, она уже не бродит по всему водоему, как летом, 2-от стереотипов(анимация, размер приманки и пр.)можно и нужно отступать...Из непонятного - в водоеме очень много окуня и ерша, которые со льда отлично клюют на голого, но за весь сезон мне не попался ни один, а на удочку ловятся исправно...А в общем опыта целенаправленной ловли мирной рыбы на силикон потихоньку добавляется... Удачи всем!

[абориген]

Второй день ловил краснопёрку - вчера на озере Белом, а сегодня залив Оболонь. Клюёт на мормышку... но, не взаброс - балувана зараза)) Берёт на лёгкие веса 0.2 - 0.15 граммов и ещё добросить нужно до неё... Но, и вчера и сегодня по десятку поймал. И уклейка попадалась. Коты на заливе остались довольны.

[абориген]

Сегодня утром выскочил перед работой на оболонский залив помормышить всякую бель и заодно протестить новый (для меня новый) шнурок Duel Armored F+ Pro 150м PE 0.06 2.5lb
Периодически клевала уклейка, и взял один жерешок граммов на 200. Буквально перед поклёвкой жерешка кто-то начал есть, но недоел)) и тем не менее, с такой травмой он охотится... Надеюсь, что заживёт его рана.
Шнур оказался вполне неплохим - очень тонкий и хорошо летит... посмотрю, как дальше будет себя вести. На первый взгляд как-то больше нравится, чем нанофил.

[Nemo]

М'яка подача копії джавіка, на двох грамах.. наступний рух вершинки і приємна вага на тому боці шнура. Підбирають приманку вони дуже делікатно, без всіляких там ударчиків. Осінь, пізня осінь, чергове
літо закінчилося, помахавши нам рукою.
[[Ссылки только членам профсоюза. ][[Ссылки только членам профсоюза. ]

[@ndrey k]

Вчора втік на Ок помікрушити. Народу - наче не робочий день взагалі, було кілька людей із фідерами, а то все спіннінгуї. Щоправда, зранку кльов був такий, що більшість з них роз‘їхалися вже до 10-ї. Спершу ловилися виключно пістони, зимового розміру. Ніколи там таких не ловив. Ближче до опівдня умикну.. увикну.. увімкнули нормальну рибу грамів на 150-300. Найбільший був 340 г. Взяв на приводненні. Не можу сказати, що 74-й Кубік є еталоном чутливості, та клювання прогавити важко. А тут змалював брання лише по руху шнура вбік ) Активні приманки взагалі не альо, хоча на початку весни наноміноу на Ок був одним з фаворитів. Ловив, переважно, на тсуники (курви полосаті пообривали хвости), джавіки та їх копії від крейзіфіш, а також танту від Інора. Пару мордатих повелися на рейнсівскі черви, презентовані Ігорем років 7-8 тому ) До креатури руки якось не дійшли. В цілому, гано порибалив - з 10-к мордатих упіймав + дріб‘язку рази в 2-2,5 більше, ну і з рота понависмикував також )
Давненько не ставив шпулю з нанофілом (було забагато трави), а вчора прямо кайфонув. До речі, не підкажете, де ще можна придбати 0.04? ) Краще в особистому повідомленні )

[@ndrey k]

Потрапив сьогодні з Yurok на Бк. Де я і де арійна ловля! ) Вмовляв поїхати покошмарити десь щуку, та напарник був непохитним. Дістав старенький Кардіфф, кошель із залізом на кленича, докинув туди струмкові коливалки та воби (краще б якісь кренки взяв, та ліньки було переоснащати одинарниками). Це моє перше відвідання цієї водойми і друга арійна рибалка після Вовкового у позаминулому році з Маньяком. Простіше було б з нахлистом ) Після запуску форель деякий час була активною, та потім наче вимерла. Юрка з першого закидання зловив форельку і далі доволі стабільно щось чіпляв, поки риба реагувала на коливалки. Як перестала - перейшов на воби і добрав ще кількох. Я ж впіймав лише одненьку, та й ту не дотягнув до підсачека. Клювання не рахуються. Змінював і горизонт, і темп, і смики/паузи, і форму/розмір/колір, навіть заліз до товариша у кошель - ніфіга. Була лишень одна клювака зі сходом на смітівський д-контакт. Ближче до опівдня вмовив перебратися в інше місце, бо на дамбі лишилися тільки ми вдвох ) У куточку з залишками очерета Юрка знову вихопив кілька рибин. В мене ж на коливалки знову тиша )) Бачив, що інші рибалки половлювали на силікон, деякі доволі вдало, та в мене він був лише одного типу, на який, звісно, в цей день не клювало ) І як тільки друзяка позичив мені правильного воба (якийсь Норіс, здається) рибу таки дали і в нормальній кількості ) Щоправда, до підсака доводилися одиниці, більшість сходила під ногами, попри відпущений фрікціон (клятий шнур), але то вже деталі. Головне, душу відвели. Далі до нас приєднався пан Євген, з яким ми дуже технічно обрубили Юркові рибу ) але на той момент він вже був не проти.
Скажу так, було досить цікаво ) Деякі технічні моменти, важливість яких не розумів, стали очевидні. Може придбаю собі десяток-другий коливалок і кілька вобів )
Хай щастить!

[@ndrey k]

Перший зимовий день був напрочуд весняним Води, як завжди, не дали і окунь клював припаскудно. Найкраще реагував на усілякі креатури. Найбільшенький потягнув на 615 г

[Chernomorskoe]

Сегодня выбрались с товарищем на рыбалку, решили прокатиться на Погребы.
Рыбка была очень капризная, у товарища было несколько спортивных окуней, ну очень спортивных и все на мормышку.
У меня, одна щука, вернее щучка, хоть от ноля ушел и то хорошо.
Взяла на длинной паузе, с ударом, а там 1,5грм и мотыль от беркли на 0,14 флюре. Удивила в общем.

http://fishing.kiev.ua/vb3/attachmen...1&d=1577024990

http://fishing.kiev.ua/vb3/attachmen...1&d=1577024990

http://fishing.kiev.ua/vb3/attachmen...1&d=1577024990