Архив: ОБЩАЛКА ГРОТА - 2011

[Strayer]

В продолжение спортивных тем.
Да, действительно, шахматы бывают разные:
[[Ссылки только членам профсоюза. ] и [[Ссылки только членам профсоюза. ]
Смотреть со звуком

[Валерий ua]

Допис від iva

А я б віддав.
Чому? Тому, що цей меч апріорі не може бути приватною власністю. Це наша, спільна власність, всього українського народу. Це наше минуле, це наше сьогодення, це наше майбутнє. Завтра ми з вами поведемо дітей у музей, щоб показати прийдешньому поколінню, наше славетне минуле і наші історичні помилки. Саме на таких речах виховуються свідомі люди. Якщо такі речі попадають в приватні колекції, то їх побачити, чи взагалі дізнатися, що вони взагалі існують, нереально. На чому ви будете виховувати своє майбутнє. На дешевих мексиканських серіалах, американських бойовиках, на їх «дешевій клубній культурі», на «Слыш вася»…. Я потім на увесь світ будете волати «Чому ми так погано живемо?». Духовно здорова країна завше зможе відстояти свої інтереси і побудувати нормальне життя. Матеріальні цінності ніколи не повинні стояти над матеріальними.
Якщо іти за вашими принципами «це ж скільки бабла», скажу вам відверто, ми ще більше втрачаємо. Всі знають, що в далекому 1971 р. у Товстій Могилі знайдено всесвітньо відому скіфську пектораль. Шедевр. При бажанні можна прийти у музей коштовностей і помилуватися, спробувати осягнути життя прадавніх народів. А якщо, я Вам скажу, що в приватних колекціях, завдячуючи «несвідомим громадянам» для яких «це ж скільки бабла» основна життєва цінність, осіло ще сім, а одну, восьму, порубали на шматки і здали в на брухт в ломбард. А чули ви взагалі щось, про князівську (князя Володимира) ювелірну майстерню, бачили її роботу, золоті колти, фібули, підвіски, сережки, перстрі та інші прикраси? Можете і в гуглі не шукати, там практично нічого не має. Мені повезло, я побачив, а вам ні.
Не хочу далі читати нотацію. Мені просто сумно таке чути.
А вчинок Сергія Пьянкова дійсно гідний поваги та наслідування.

Всё это так и так должно быть,но реальность сегоднешнего расклада показывает нам другое. Стоит только вспомнить о скупых сообщениях о частных "коллекциях" Табачника,Таруты,Ющенко и др., о экземплярах,которые или ушли из гос.фондов , или не дошли туда. Не подвожу всех хранителей фондов или имеющих отношение к этому под общую черту.
В наше время передача экспонатов для наших нащадків, имеет больше шансов к ним не попасть.

[КАП]

Допис від iva

А я б віддав.
Чому? Тому, що цей меч апріорі не може бути приватною власністю. Це наша, спільна власність, всього українського народу. Це наше минуле, це наше сьогодення, це наше майбутнє. Завтра ми з вами поведемо дітей у музей, щоб показати прийдешньому поколінню, наше славетне минуле і наші історичні помилки. Саме на таких речах виховуються свідомі люди. Якщо такі речі попадають в приватні колекції, то їх побачити, чи взагалі дізнатися, що вони взагалі існують, нереально. На чому ви будете виховувати своє майбутнє. На дешевих мексиканських серіалах, американських бойовиках, на їх «дешевій клубній культурі», на «Слыш вася»…. Я потім на увесь світ будете волати «Чому ми так погано живемо?». Духовно здорова країна завше зможе відстояти свої інтереси і побудувати нормальне життя. Матеріальні цінності ніколи не повинні стояти над матеріальними.
Якщо іти за вашими принципами «це ж скільки бабла», скажу вам відверто, ми ще більше втрачаємо. Всі знають, що в далекому 1971 р. у Товстій Могилі знайдено всесвітньо відому скіфську пектораль. Шедевр. При бажанні можна прийти у музей коштовностей і помилуватися, спробувати осягнути життя прадавніх народів. А якщо, я Вам скажу, що в приватних колекціях, завдячуючи «несвідомим громадянам» для яких «це ж скільки бабла» основна життєва цінність, осіло ще сім, а одну, восьму, порубали на шматки і здали в на брухт в ломбард. А чули ви взагалі щось, про князівську (князя Володимира) ювелірну майстерню, бачили її роботу, золоті колти, фібули, підвіски, сережки, перстрі та інші прикраси? Можете і в гуглі не шукати, там практично нічого не має. Мені повезло, я побачив, а вам ні.
Не хочу далі читати нотацію. Мені просто сумно таке чути.
А вчинок Сергія Пьянкова дійсно гідний поваги та наслідування.

Респект,готов подписаться под каждым словом. Но я бы тоже не отдал,учитывая только то,в каком Гондурасе мы живем.Не мне тебе рассказывать,куда идут вещи из запасников музеев,сколько у нас "коллекционеров" при власти,как в Уманьском музее менты картины Яблонской и Шишко подменяли на копии.А вот что бы сделал с ним-не знаю.Кстати,про пекторали правда?(видел ее вживую)

[Валерий ua]

К написанному.Забылось? Давайте вспомним некоторые из фактов :
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Wender]

[QUOTE=iva;595241]А я б віддав.
Чому? Тому, що цей меч апріорі не може бути приватною власністю. Це наша, спільна власність, всього українського народу.

А всетаки хорошо, что среди нас есть люди которые ВЕРЯТ, что народу еще что-то принадлежит или народ может что-то решить... А остальные уже выросли и не верят в сказки. Коммунизм можно построить. Но только в отдельно взятой семье... Ринат Ахметович не даст соврать... Есль после реставрации вещь будет прдставлять какуюто ценность, для лучшей сохранности повесят в Межгорье, или еще где...

[Валерий ua]

Нашёл фотку меча :

[Валерий ua]

Допис від Валерий ua

Защита от яйца :

Для некоторых кризис кончился,впрочем он и не начинался, и хана зубрам:
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[iva]

to КАП
Я багато чого бачив у цьому плані .
Ну і власне про пектораль [[Ссылки только членам профсоюза. ]

Повірте на слові, у центральних музеях викрадають експонати свої "кроти". Так, на жаль, але таке буває. І виявляємо їх ми самі. Як? Не скажу, не хочу розкривати професійні секрети.
Крадіжка у Львівському історичному архіві (to Валерій_ua, а не музеї) листів та інших документів, була здійснена одним із працівників, і виявлена працівниками цього ж архіву. На сьогодні всі справи повернуто. Вся подальша історія це провокація на скандал і «чорні» pr-технології. І Ваші Валеріє лінки, зайве тому підтвердження.
У регіональних музеях крадуть, як правило, зовнішні злодії. Брак коштів на охорону і сигналізацію вдається взнаки. Однією з причин, на мою думку, є невміння керівництва МКТ "вибивати" кошти на охорону. У керівників інших галузей це виходить. Іноді вкрадене, повертається «додому». Останні тому приклади картина Караваджо з Одеського художнього музею, Ікона «Покрова Богородиці» ([[Ссылки только членам профсоюза. ]).
Хоча такі речі, на мою думку (виходячи з досвіду), живуть своїм життям і обирають самі свою «домівку» незалежно від волі їх тимчасового власника.

to Wender «…что среди нас есть люди которые ВЕРЯТ, что народу еще что-то принадлежит или народ может что-то решить. А остальные уже выросли и не верят в сказки…»
А хто казав, що буде легко.
Знаєте, я, по натурі, оптиміст і схильний бачити результат з позитивним закінченням. У Вас наскільки зрозумів психологія «пораженца» (такий термін нещодавно освоїв, і ще не знайшов йому адекватного замінника рідною мовою), життєве кредо якого «Життя, іде але повз мене, і я нічого не вирішую».
Можна банальний приклад.
Всі чудово пам’ятають події «Помаранчевої революції», майдан Незалежності, морозний день, один із кандидатів у президенти присягає на вірність народу України і символічно кладе руку на старовинну біблію.
І тут постає питання, а де ж взявся такий раритет.
Історія цієї книги ще той детектив. Але зупинюсь на фінальній частині . У 2001 р. на одній з митниць було вилучено як контрабанду стару книгу. Спершу вона лежала на митниці і чекала хто ж стане її новим власником. Але по процедурі, її мала дослідити державна спеціальна комісія. Дослідивши – комісія зрозуміла, що за раритет попав у її руки – Острозька Біблія 1581 р. Розуміючи її унікальність комісія не повертає її до музею з якого її викрали і визначає нове місце зберігання і нового власника – Центральний державний історичний архів України, м. Київ. На цей час (кін. 2004 - поч. 2005) країна активно «майданила». І режисери тих заходів спланували pr-акцію "присяги вірності народові України" і шукали «декорації». І його віднайшли. Із спецхрану N-служби її витягли «примарафетили» і поклали під руку. А далі та рука захотіла гортати цю книгу вже в іншому місці. Але є рішення комісії. І почалося «перетягування канату» з використанням різних засобів впливу. Проте у грудні 2006 р. вона, завдяки позиції комісії і окремих керівників таки перейшла на зберігання до архіву. І тепер кожен громадянин має право і, найголовніше, може реалізувати його – прийти подивитися на неї і почитати.

P.S.: Прошу вибачення, якщо когось образив. Сам не ідеаліст і чудово розумію в якій країні ми живемо. Проте, як сказав мій учитель «Нужно всегда стремиться к лучшему».

[King]

Кто знает судьбу полотна "Портрет инфанты Маргариты"?
Долгое время эта картина экспонировалась в Музее западного и восточного искусства...
=====================
Позиция специалистов в отн. найденного клинка понятна: есть шанс сделать сенсацию...
...
И они совершенно не лгут, утверждая: "...мог принадлежать!".
Поскольку это высказывание отнюдь не тождественно выражению: "Он принадлежал!".
Оружие знати всегда было дорогим, штучным, имело богатую отделку клинка и рукояти...
Сомнительно, что оружие, представленное на снимке, относится к этой категории.(((.
=====================
Если этот образец извлечен с глубины 20м, то, как минимум:
- образцы легкодоступны (нет ила и т.п.)
- на берегу теперь имеет смысл поставить ДШК. Или суперкарбоновый гранатомет(((: таковы реалии...

[Валерий ua]

Допис від iva

...Повірте на слові, у центральних музеях викрадають експонати свої "кроти". Так, на жаль, але таке буває. І виявляємо їх ми самі. Як? Не скажу, не хочу розкривати професійні секрети.
Крадіжка у Львівському історичному архіві (to Валерій_ua, а не музеї) листів та інших документів, була здійснена одним із працівників, і виявлена працівниками цього ж архіву. На сьогодні всі справи повернуто. Вся подальша історія це провокація на скандал і «чорні» pr-технології. І Ваші Валеріє лінки, зайве тому підтвердження.

«чорні» pr-технології А хто покараний? Той бідолашний працівник?А замовник?

Допис від iva

У регіональних музеях крадуть, як правило, зовнішні злодії. Брак коштів на охорону і сигналізацію вдається взнаки. Однією з причин, на мою думку, є невміння керівництва МКТ "вибивати" кошти на охорону. У керівників інших галузей це виходить. Іноді вкрадене, повертається «додому». Останні тому приклади картина Караваджо з Одеського художнього музею, Ікона «Покрова Богородиці» ([[Ссылки только членам профсоюза. ]).
Хоча такі речі, на мою думку (виходячи з досвіду), живуть своїм життям і обирають самі свою «домівку» незалежно від волі їх тимчасового власника.

Керівницьтву не треба "вибивати" кошти,держава повинна дбати про свою історію.А зараз той-"дбає",інший пильнує,а дитина голодна

Допис від iva

...Спершу вона лежала на митниці і чекала хто ж стане її новим власником... А далі та рука захотіла гортати цю книгу вже в іншому місці....

Перепрошую за окремі цитати з Вашої думки.
Нажаль , так сталося, що деякі речі-артефакти чекають свого господаря і «ці руки» мають намір їх торкатися.

[sergius]

На фото рукоять меча слишком простецкая для оружия важной персоны. Должно быть богатое украшение.

[Hunter]

Допис від Валерий ua

Бильярд
....
Зы. Своим распущенным воображением в начале просмотра, я подумал о другом трюке,всмысле лузе

Я б так никогда не смог ... вот это ВЫДЕРЖКА у пацана ... такая деваха на столе , а он палкой шарики гоняет

[КАП]

Допис від iva

, що в далекому 1971 р. у Товстій Могилі знайдено всесвітньо відому скіфську пектораль. Шедевр. При бажанні можна прийти у музей коштовностей і помилуватися, спробувати осягнути життя прадавніх народів. А якщо, я Вам скажу, що в приватних колекціях, завдячуючи «несвідомим громадянам» для яких «це ж скільки бабла» основна життєва цінність, осіло ще сім, а одну, восьму, порубали на шматки і здали в на брухт в ломбард. .

Расскажи про остальные пекторали.Их нашли там же? Ну или где можно почитать..

[cadmiy]

Допис від КАП

Расскажи про остальные пекторали.Их нашли там же? Ну или где можно почитать..

Почтать про это нигде нельзя ---работа черных археологов не любит огласки и шума ))))Но насколько я знаю подобные пекторали [даже большие чем киевская] были из разных мест;;видел добычу черных ребят у заказчиков в офисе [приносили на продажу] челюсть отпала [хотя к золоту у меня очень спокойное отношение АUи AU]офигел от масштабности украшений [достойные экземляры нашей сокровищницы-киевской] вроде говорили что с Таманского полуострова [россии] но думаю что брешуть [заметая следы] ------и то что порубали кучу украшений на лом тоже верно ---много недалёких копателей при виде золотого телёнка ,окромя золота ничего не видят ))))В 90х мы с друзьями бродили по старому пещерному крыму[мангуп- эски] --время тогда было не спокойное [перераздел криминала крымского,башмаки ушли ,татары пришли ] жили мы в этих самых пещерах ))практически по несколько человек в день встречали с лопатками -разбегались из кустов ШО зайцы всё перекопано )))))Но самая беда там начинается зимой и осенью --официальные экседиции археологов сворачивают свои лагеря и вместо кисточек и совочков [для аккуратного снятия слоев] приходят экскаваторы и пр техника --уничтожая всё наследие отбирая лишь богатства)))))и всё тихо никто не шумит в интернет ничего не выкладывает --почитать об этом нечего ))))и только приближенные к этой теме краем уха слышат и видят где что проскакивает из украинских недр

[vlad72]

Допис від sergius

На фото рукоять меча слишком простецкая для оружия важной персоны. Должно быть богатое украшение.

Вот что пишут по этому поводу

В том, что подобного рода находка значима не только для нашей страны, а в целом для всего континента — Евразии — уверен ученый секретарь национального заповедника «Хортица» Сергей Татаринцев. «Меч типологически датируется Х столетием и относится к скандинавским, варяжским мечам, которые были широко распространены, в том числе и на древней Руси. Они принадлежали не рядовым дружинникам, а знати. Цельный металлический меч — это был атрибут достаточно знатного человека. Найденный меч декорирован серебром, а также желтым металлом, вполне возможно, что на рукояти было золото. Мы этот меч ассоциируем с князем Святославом потому, что это единственное летописное упоминание византийцев о каких-то масштабных битвах в нашем регионе, относящееся к 972 году», — говорит Татаринцев и добавляет, что в 1928 при строительстве ДнепроГЭСа нашли пять подобных мечей того же десятого века, которые, к сожалению, утеряны в годы Великой Отечественной.

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[iva]

Допис від КАП

Расскажи про остальные пекторали.Их нашли там же? Ну или где можно почитать..

Особисто сам не бачив, про це мені розповів колега з Інституту археології, який відстежує дане питання. На жаль, про них нічого не відомо широкому загалу, осіли вони в приватних колекціях і бачили їх лише окремі люди. Оприлюднювати їх власники не збираються. А про останню розрубану на шматки сам дізнався нещодавно. В минулому році до одного з одеських ломбардів з інтервалом в місяць-півтора приходив непримітний чоловік і здавав на брухт рубані шматочки золота з елементами декору. Власник зацікавився і коли почав складати мозаїку, сам здивувався, яка нищиться пам’ятка. При наступному візиті він запропонував чоловіку продати все і одразу, аби той не рубав річ, і запропонував суму, яка вдвічі перевищувала вартість брухту золота. Проте, чоловік, більше так і не з’явився. Очевидно злякався, що обмануть.
Повернуся до меча. А що було б якби автор знахідки, не віддав його в музей, яка б була його подальша доля? Автор знахідки достеменно і не дізнався про «унікальну приналежність» цього меча. Валявся б десь у гаражі (дачі, квартирі) і показувався б друзям (під чарку), як древній меч. І тривало б це до тих пір поки його жінка не викинула цю залізяку, бо з неї іржа сипле і забруднює килим. Захотів би продати, йому б теж не дали належної експертної оцінки, щоб ціну збити.


to sergius
Взагалі-то князь Святослав був воїном по духу і життю, його мало цікавило спокійне князівське життя. Все своє життя він провів у війнах. Виборов країні незалежність, розширив кордони і заставив з собою рахуватися.
Церемоніальну (парадну) зброю ніколи не брали у бій і її клали до могил при класичній церемонії поховання. Князя ж ховала лише невелика група відданих бойових побратимів, які перебували у дуже скрутному становищі. То й, очевидно, поклали той меч який був при ньому.
Що стосується розмірів руків’я та інших параметрів, то тут вже варто підключати антропологію. А якого зросту були тогочасні люди? Могильники Київської Русі не копав, не скажу. У Криму в Х ст. середній зріст людини був не більше 1 м 65. Хоча і траплялися виключення.
«Великі речі» завше були непримітним, яскравий тому приклад спис римського центуріона Гая Касія Лонгіна. Здавалось, що це звичайний спис, баз оздоблення коштовними металами і камінчиками, проте це був один із найцінніших «окультних» скарбів третього Рейху. А легенда про священний грааль.

[Валерий ua]

Не, ну бляха муха :
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Смотрю я на то,что нас окружает и грустно становится

[Dark]

Допис від Валерий ua

Не, ну бляха муха :
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Смотрю я на то,что нас окружает и грустно становится

Ну почему же грустно, у нас тоже окружают.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Валерий ua]

Допис від Dark

Ну почему же грустно, у нас тоже окружают.
[[Ссылки только членам профсоюза. ]

Уже успел порадоваться,вчера было.

[Dark]

Допис від Валерий ua

Уже успел порадоваться,вчера было.

Сори не заметил. Так переполнило чувство радости за ближних, хотел поделиться. В конце концов должно же быть хоть кому то в этой стране хорошо.