Отчеты о рыбалке за Март 2022 - ... - й 2024 года (война)

[Tsar]

На тих і цих вихідних знову виїзджав на Десну.На тому тижні-взагалі повний нуль,навіть кльову не бачив.Сьогодні-один синнць і одна плоскирка.Це пару посмикунчиків якоїсь дристопшонистої рибки.
По Десні постійно тягне якесь незвичайне сміття у вигляді піни,шматочків водоростей і якоїсь незрозумілої хріні.Коли це зганяється вітром до берега,то воно утворює видиму плівку.Вчора гуляли з собакою у рарку Наталка,то на Дніпрі бачив таке саме.
ПС.На когось сідають мухи(на наших ворогів навіть не сідають бо гидують ними),ну а на мене-метелики.Причому придовбався він до мене конкретно,сідав то на руку,то на голову,то на плече,то на спину.Наввть коли вже треба було їхати,,він все не хотів зі мною прощатися,то довелося його просто здути зі своєї руки.

[Yzgonnik]

Поймать сазана весом 9 кг на реке Десна – это настоящее достижение! Такой улов требует не только опыта и навыков, но и удачи. Сазан известен своей осторожностью и силой, так что вытащить его – большое событие для любого рыбака. Этот трофей точно запомнится надолго!

[SVT]

Три минулих виходи були безрезультатними, якщо не рахувати дрібних окунців... Вже якось тригодинна риболовля стала традиційною, якщо клює то за цей час встигаєш отримати задоволення, якщо не клює - то....не клює. Була сьогодні надія закоптити коропчика, але коропчик мав на це свій погляд і показав мені дулю, та і карасі були не в настрої клювати, увесь улов на фото. Вже починають смердіти при смаженні риб'ячим жиром, від'їдаються...

[Владимир_84]

Доброго часу доби. Клює слабенько, ситуацію можна спасти попла попер та фідер. Всі риби попливли назад. Декілька штук залишилися на Уху. Час проведено з користю, чому і всім бажаю.

[boatman69]

Сьогодні трохи хмарно, спека, але зудить.....Пішов після обіду, на "гарантованих" локаціях - 0,але сьогодні в мене настрій бойовий і пішов шукати окунця.Знайшов,стоїть біля очерету,ловив на 1.5 гр. + самий різний силикон в розмірі 1.6 - 2,кількість за 3 години щось більш півсотні.Інколи проскакували окунці і по 100 гр. і наприкінці бонус у вигляді коропчука порадував......По тенденціям чую,що треба укрупнюватися в приманках,більші окуня брали 2 дюйми і по самі.....

[shflnx]

Нарешті влупив свого трофейного...
5:30 ранку, 10 хв дороги, Дністер.
Перша година експерментів, залізо, волкери і воблера - результату немає, щось плескається.
Знову ставлю стіка, пробую прокинути в складне місце для виважування - отримую вихід, але без реалізації. Другий закид - вихід, жерех. Після та ж точка не працювала, гуляв по берегу, міняв приманки, за годину в тому ж місці ще знову, знову на стік, знову трофейний.

Татовий ультралайт, який до речі ви вже могли тут бачити, працює і чітко гасить ривки риби. Гарна вдалась рибалка, обов'язково повернусь на це місце.

[ageev]

5 кг. Метод. Кукуруза.

[shflnx]

Сьогодні той же ж Дністер, гарний туманний ранок, жерех купався активно, але сьогодні не брав. Біля 17:30 повернувся на те ж місце, але його і не видно було, тому вирішив розловити куплені воблера і колебалки на барахолці, справцював китайський каміон, який до речі положили в подарок, голавлик на грам 300, і до речі обтер об каміння біля повідця, то прийшлось швидко ловити, аби не втік з гачками в роті) Після навіть подумав, що потрібно було з аліку набрати в різний кольорах китайських каміонів, або послухати тата та взяти оригінал B-Switcher'a SSR. Ходили поряд ще кленики і навіть грубші(поляризаційні окуляри помагають), але без покльовки. Після помітив нижче по течії виходи жереха, фокус по рибі і по приманках змістився на більші)) Але тут вже не така спокійна течія, а досить сильна струя, лише під берегом можливо було гарно провести стіка, за півтори години отримав три всплески по стіку(залізо не чіпав), але наче просто захищав територію і відганяв. Були сильні виходи, точно жерешачі, я старався тихо підходити, але все ж або він мене шугався, або сьогодні такий день, що він показується і не бере, або ж це вчора мені повезло))

Далі жерешачу рибалку напевно продовжу вже на іншій ріці, або махнусь на Дністер в невідомі точки у ІФ обл. Всім гарного кльову!

[ageev]

Ставок в центре города Владимирца радует неожиданными экземплярами. Когда я сюда приехал, то местные сказали что здесь рыбы мало и она плохо ловится. Я поначалу поверил и ловил без энтузиазма, но потом решил заняться ловлей карпа более основательно. Поиск перспективных точек, регулярное кормление, правильные оснастки и дело пошло. В прошлом сезоне поймал 9 карпов, а в этом уже 34. Карась тут тоже есть неплохой, позавчера поймал на 700 грамм.

[MorozMr]

“Ви коли-небудь переживали такий момент, коли вам на гачок клюнув короп? Переживали? Коли не переживали, обов'язково переживiть, а коли переживали, вам закортить цей момент пережити ще раз! До болю, до шалу, до крику закортить.”

О. Вишня

Звісно я не Остап Вишня, але можу спробувати поділитися з вами своїми переживаннями моменту, коли на гачок клюнув короп.
Події відбувалися на річці Ірпінь, десь між Романківкою та Гостомелем, 24 серпня 2024 року. Точніше буде сказати в ніч з 24 на 25 серпня, бо щось в цьому житті таки є стале й незмінне — короп клює на світанку, ще й сонце не почало своїми променями пробивати темряву, ще й зорі видно, а за метр від руки вже нічого не видно. Ось тоді він й виходить, коли нікого зайвого немає, немає метушні — це його час.
Ночі стають довшими й холоднішими, вже й пара з роту валить. Значить скоро осінь, а відповідно й риба почне “жирувати” перед зимою. Треба ловити момент, тьфу ти, який ще “момент”? Треба ловити рибу!
Ідея фікс спіймати коропа засіла в голові ще з весни, коли випадково вдалося дістати з води пару сазанців десь до 2 кг вагою. І це не озерні “тузіки”, а справжній собі річковий сазан, хоч і невеликий, але сильний та жвавий. Потім був ще випадок, коли за вудкою довелося плисти. Та ще один спійманий мінікороп (на долоню такий, але з вусіщами). І все затихло. А ідея жевріла та чекала свого часу.
Йшов вздовж річки, натрапив на цікаву місцину, хто бував на Ірпінці, той відразу зможе собі уявити. Місце лову — перед характерним поворотом річки, де перед тобою фонова глибина ледь за метр буде, а от на початку повороту такого, майже під 90 градусів, йде звал на 2-2,5 метрів. Праворуч — очерет та водорості, під лівим берегом — трішки нависаючих гілок. Дно — переважно пісок з молюсками, подекуди є трохи “муляки” та корчів. Якщо коротко, то краса й те, що нам треба. Кормити вирішив, майже як дід вчив. Запарив макухи різної відерце, пшениці з овсом підварив, кукурудзи ще трошки. Змішав все до купи, додав “секретного” ароматизатору (не такий вже й секретний — перебите насінння кропу). Пару фідерків з собою, пару годівниць, мотовило з нав’язаними відразу гачками, ну і весь інший рибацький скарб в рюкзак та в путь. Прибув, облаштував місцину, визначив першочергові точки закиду, закормив, закинув і чекаю. Перекидав не часто, перебираючи насадки. В меню було всяке і хробаки, і поп-апи, і пуфи, і кукурудза, а також — парена пшениця. Вже й ніч настала, а клювак немає. Зварив кави, бо щось і рубити починає, а клювак немає. Ще година минула, дістав невеликого лящика (влетів на пару пуфиків). Ходжу, присідаю, лежу біля вогнища, а клювак немає. Тільки десь чутно, як птицю щось наполохало, як їжак наводить такого шороху на березі, що аж дивуєшся його спроможностям, а клювак немає. Вже й думка була лягти подрімати, аж тут як увалить рибина по воді, відразу й сон зняло, як рукою. До вудок! Подивитися на гачки, забити нового корму й закид в сторону “де увалило”. Стійки під вудки забив поглибше в землю, нахилив під кутом, зафіксував вудлища, бо вже ж навчений, що риба тут різна буває й полюбляє підтрунювати над рибалками та змушує наздоганяти вудки вплав.
Перші півні відспівали, хвилин 40 ще минуло, а клювання немає.
Все затихло, той рідкий момент, коли на річці наче всі сплять, лише ти ось сидиш і на щось чекаєш, без жодної впевненості, але з вірою. Думка піти кімарнути знов з’являється в голові, але ніт. Не піддаюся на провокації, ставлю грітися воду та чекаю....
ТИДИЩ!!! ГУП, ПЛЮМ! Ось щось таке я почув і помчав до вудки, відразу на ходу знімаючи кросівки, підсвічую собі ліхтариком, вудки на стійці немає. Глядь в воду — є, ще й недалеко від берега, роблю ще кілька кроків, а вудки вже на попередньому місці немає (а це фідер 3,6м довжини + 5000 котушка). Залітаю в воду, ліхтарик майже не світить, бо батарейки сідають. Розумію, що клюнуло й судячи з усього, нормально засіклося, бо вудку десь тягає. Йду далі вниз по течії, 5 метрів — нічого не видно, ще пару метрів і .... а ні показалося, ще пару і є! Ура! Знайшов! В цей момент ліхтар повністю вимикається, але то вже таке. Вудлище в руці, фріціон тріщить та стравлює волосінь. Сам собі кажу “спокійно, не поспішай”, думаю у багатьох таке буває, коли перетягуєшся з рибиною і такий “тихо-тихо-тихо”. Невідомо кому більше ти це адресуєш, собі чи рибині. Далі було трішки перетягувань, я метрів 5 намотаю на шпулю, рибина їх стягне. Згадую, де тут і як лежать корчі, де трава. Бажано не пускати туди, а решта то вже таке. За 10 хвилин вже стою біля берега, поруч ніг плаває сазанчук, підсаки поруч нема та вона й не треба. Під зябра обережно й на берег. Фууух...
Відразу хмизу в вогнище, бо водичка все ж вже не зовсім літня та й нічого не видно. Грітися, ще кави, бутерброд, перенаживити все, забити годівницю кормом й знов у воду. Хоча й підсвідомо є розуміння, що це була саме та одна клювака, й більше сьогодні вже нічого цікавого не буде. Але...але, а може й буде. За це я й люблю рибалку, яким би ти досвідченим чи початківцем не був, скільки б “дупогодин” не провів на водоймах, скільки б риби не переловив, ти ніколи не знаєш на 100%, що воно буде чи не буде, та ні....все ж буде. Не сьогодні так, потім, але буде.
Ось так я знов відчув, як короп клює. І знаєте, О. Вишня мав рацію. Дуже кортить пережити цей момент ще раз і ще раз. Чого й вам бажаю.