не знайшовши напарника, вирішив придбати ланцюги на колеса провсяк випадок для особистого заспокоєння. головна дорога розчищена дуже добре, тільки сильний вітер переганяє струмені снігу з обочини на обочину. на місці мої побоювання на рахунок недоїзду до місця дислакація розвіялись, в лісі за вихідні дорогу пінгвінятникі гарно розїздили, лишалося кілька десятків метрів до берега проїхати.
передягнувся, ласти та рушницю в руки, буй на плече і вперед поміж зимніх рибалок. деякі діставали телефон і фотографували

. вітер дув якраз в обличчя і крига яка дрейфувала вся зібралась в місці заходу в воду чим і спричиняла незручність виходу на відкриту акваторію. верхній шар води переливався і виблискував на сонці дрібними кристаликами, ух красота. видимість найкраща за останній рік, метрів від двох до трьох і на глибині 7-9 м можна було плавать без ліхтаря, на просвіт з дна видно як сонячне проміння грало на бурхливих хвилях. все радовало окрім штормової хвилі але компенсувалося прозраком

.
ліва рука постійно притримувала буйреп щоб зменшити смикання за пояс і перевірки наявності самого швидкозйомного груза до буя. з морозами ходовий окунь підпускав блище ніж завжди. за пару годин холостої прогугянки ружло почало проситися в сторону окунів але більших пів кілограмових не було і думка " а може в цей самий момент хтось кого я шукаю з"явиться" стримувала постріл. і ось потрапляю на галявину з палочками. під однією помічаю судачка, наближаюся, а очі бігають навколо, ні не зачьот, о а он ще один більший під завальчиком, ні ще менші але два. в цьму районі ще знайшов декількох з підросткової групи. взагалі такого скупчення не бачив в одному місці але більше кілограма (візуально), щоб забрать з собою не знайшов. вже веселіше від побаченого. пінопластовий буй покрився сантиметровою кригою. вже час повертатися, хвиля в попутному напрямку доберуся швидко. вирішив сплавлятись по вітру і далі шукати рибу. хвиля час від часу заливає в трубку воду, губи чомусь поніміли ніколи такого не було, ступні почали підмерзать. і нарешті він, стоїть прижавшись до тоненької гілочки, постріл, "плюнув в руки розтер"

висмикнув гарпуна і наверх. прохолода почала відчуватися і по тілу. тому вирішив для зігрівання чавить на ласти. судачок потягнув на 2,7.