Робота...робота...робота...
Вперше за багато днів дорогої мені осінньої пори я вирвався на рибалочку.
Нарешті спокій, позаду шумкі чернівецькі будні, а перед очима моя улюблена ріка. Ця безкінечна високість неба, це лоскітливий шурхіт опалого листя, танець променів сонця на хвилях ріки ммм невідворотно красиво та зачоровуючи.
А тепер ближче до діла. Робочий інструмент зібрано, тому можна поринути в бій з хвостатими посіпаками
Перші 15-20 хвилин полоскання воблерів результату не принесли. Щось в середені мені підказувало: та годі бавитись з тими воблерами став блешню. Роблю так як вказав мені внутрішній голос і вуаля, перший недомірок щуки на гачку
А радощів , начебто впіймав марліна. Потім почались експеременти з типами та кольорами блешень котрі також приносили певні результати у вигляді тих самих недомірків щуки. Під кінець рибалки Буковинський Посейдон подарував ще один бонус , а саме невеличкого кленя. Отримавши масу задоволення від цієї осінньої рибалочки згодом було прийнято рішення повертатись додому.
П.С. якось так