Вітання!
Звіт про поїздку до Грузії, а саме в Тбілісі. Оскільки половити рибу так і не вдалося, то пишу сюди. Кілька порад/спостережень/здивувань які може комусь допоможуть:
1) Дорога: летів Wizz Air з Жулян до Кутаїсі. Ціна питання близько 2000 грн, оскільки замовив квитки за кілька днів до відльоту. Під час замовлення був приємно здивований тим, що тепер можна провозити окрім ручного багажу ще й повноцінний чумойдан! Останній раз літав Візом 2 роки тому - токого бонусу не було. З аеропорту Кутаїсі до Тбілісі ходить маршрутка, яка коштує 10$ або 15 ларі, курс ларі/долар 1,64 (+-), тому краще заплатити в ларі, а надто вас завезуть в обмінник на найближчій заправці. Їхати години чотири, а то й більше, бо по дорозі ще зупиняються на поїсти.
2) Як провезти спін: оскільки я не знав, чи дозволять мені провезти інструмент в салоні, то вирішив перестрахуватися і зробити тубус. Для приготування тубусу візміть:
- Труба пластикова сантехнічна. Діаметр - 50мм - 1шт.
- Муфта - 1шт.
- Заглушка на трубу - 2 шт
- Прокладка-ущільнювач - 2шт. (це на муфту), всього їх три, просто одна йде в комплекті з трубою
З'єднуємо все це як показано на фото. Вирізаємо пилкою по металу смужку у верхній частині тубусу - це для першого кільця, яке не влазить в трубу такого діаметру. Це все - у вас є тубус за ціною менше 50 грн, який не шкода пошкодити. Звичайно можна додати шлейку для зручності, а також кракелюр для естетики, але не було часу
В Жулянах мені дозволили взяти спін на борт разом з наплічником, попередньо уточнивши чи немає там гачків. Коли повертався додому, то в аеропорту Кутаїсі такого вже не було, окрім спінінгу забракували сухий! антиперспірант, а також знайшли в рюкзаку мої ножиці, які я загубив 2 тижні тому
отже, прикордонники в Грузії отримують зп не дарма. Довелося вийти через технічні приміщення на вулицю, знайти разом з працівником свою сумку в причепі і прикріпити скотчем тубус до неї. Думаю, що така поведінка персоналу пов'язана з тим, що аеропорт дуже маленький, і всі концентруються на одному рейсі. В більших аеропортах таке навряд чи буде.
Майте на увазі, що duty free в Кутаїсі нема, тому вино купуйте завчасно!
3) Риба: її не було, річка Мткварі (вона ж Кура) дуже брудна, хоча кілька рибалок весь час бачив з вікна готелю. Коли підійшов ближче, то побачив, що стоять вони в мулі, який ще й непогано тхне. Бажання ловити пропало. Думав поїхати за межі Тбілісі, але знайомих там не маю, та й часу не так багато було, треба ж і старе місто роздивитись, коротше кажучи - відклав рибу на наступний візит.
4) Кухня:
Тут казати нема чого, бо слово "смачно" не передає емоції від грузинських страв. Ціни не сказав би що низькі, тому порада: обідати і вечеряти варто вдвох, а ще краще втрьох-чотирьох, тому що порції великі і якщо їсти самому, то є варіант просто не доїсти все, ну або переїсти
а так можна і страв багато перепробувати, і не залишити половину на столі.
5) Люди: люблять українців, не дуже люблять росіян. Оскільки я бородатий і ніс трохи вниз, то мене весь час сприймали за грузина
Тут є свої бонуси: по-перше, не чіпляються цигани, думають, що грузин і взяти з мене нічого, по-друге, слова "я не грузин, я українець, просто схожий на грузина" подобаються місцевим і далі розмова вже йде зовсім по іншому.
Жінки в Грузії дуже красиві!!!
6) Дороги: магістралі в гарному стані, дороги в місті теж, за винятком старих вуличок, де вони вистелені каменем, покладеним на ребро. після такого львівська бруківка здається автобаном.
Водії: тут варто сказати, що якщо у вас нема машини, то ви ніхто. Це не мої слова, це середнє з цитат місцевих на моє питання про те, чому тут так не поважають пішоходів. Нікого не хвилює, що ви переходите по зебрі, що ви стара жінка або мама з дитиною, водії просто не зупиняються, якщо хтось все ж вирішив пропустити пішохода, то він ризикує дізнатись звук клаксонів машин позаду. Сигналять скрізь і з найменшої причини.
Тбілісі - місто не для пішоходів, це факт.
Загалом Грузія дуже гарна країна, але в Тбілісі найближчим часом повертатись не хочу, хочу в гори
Приємних подорожей!