Мої особисті міркування щодо топових снастей і їх популярності у нас: якщо риба справно ловиться, претензій до снастей нема-незалежно від їх вартості. А якщо не ловиться? тоді починаєш "ізгалятись", щось міняти, пробувати по-різному. А збоку справно ловить якийсь чолов'яга, якого ти спочатку про себе назвав піжоном за дорогі понтові снасті. А потім дивишся, а він зовсім і не піжон: і до риби він докине, а ти ні, і шнурик тоненький рибу нашу запресовану не так відлякує, і приманка, вроді й легша ніж в тебе, а падає чітко в віконце, незважаючи на вітер... і не сидить він на корточках по півгодини, тихо матюкаючись і розплутуючи бороди... І тоді починаєш розуміти, що в наших умовах різко обмежених рибних ресурсів ізгалятись треба полюбому, але для цього потрібна реально хороша снасть, яка значно розширює твої можливості і арсенал в ізгаляльному мистецтві
Чим хороші японські снасті? Бо прагнення до досконалості в японів закладено у всьому-філософія (ментальність) така. І в них це не залежить від кількості риби в воді. А в нас залежить, тому такий їх підхід до справи нам дуже на руку. Та й вкінці-кінців: хочеться від процесу отримати задоволення, чорт забирай, хрен з тою рибою, хай собі не клює!
