а ми ще брали між віконним штапіком та склом встромляли голку до неї прив"язувалось нитка чим подовше щоб можна було десь сховатись. натягували нитку і по ній терли розрізаною картоплиною в темну пору доби, звук ніби не сильний, а в квартирі мракі

чел виглядає а нікого нема, ховається за штору караулить, раптовий випад в вікно, а нікого


отак людей з розуму зводили, а один дідок все вазони на підвіконні підливав , мабуть думав що пить просять