після інформації, що була взята трофейна щука і собі захотілось вполювати таке щастя, хоч кожна рибалка з надією на трофей.
в неділю телефонує знайомий і пропонує спільний виїзд, погоджуюсь, а "гдето там в глубене души" не дає спокою думка про трофей.
з самого ранку і до наступного дня був сильний туман, місцями видимість до 150-200 м. лише в обід трохи попускало. в одному селі прйшлося екстренно гальмувати і на одній із куч залишеною в.р.худобою машина скользнула з метер.
- О! на трофей.
- да на метровий
обїхали стадо трофеєрозкидувачів і ми на березі. туман крепчав. я запропонував напарнику свій компас, мотивуючи якщо блукану то до вечора всеодно вилізу, а ти пивка посЬорбаєш.
зразу ж на першій годоні я з новим компасом і блуканув не вірив йому що я так кручуся
. години три відплавав майже небачивши щось зачотне, переходжу з корчів в зарості латаття та кропивки і в мертах двох від себе погляд вихоплює борт щуки, без всяких роздумів постріл і пішла шпуля відраховувати линь, я за нею, катушка не зупиняється, притримую потрохи і ось клуби мулу, другою рукою пробую вхватитись за рибу, прижав до себе і в жабри перчатку, тепер невирветься. щука так рванула що булавка проскочила навстіж.
напарник щоб не блукати крутився вздовж берега. прозрак 2-2,5 м. але вода сивувата. носки 9, куртка сівша 10, штани 7-такий набір в самий раз для повільного полювання.
рибка затягнула на 8,5 кг недотягнувши 5 кг до недавновиловленої але то таке оскому хоть зігнав
.
P.S. фотограф правда з напарника неочч.