Отже про коньяки... Так як цей продукт складає основу алкогольної дієти дописувача і вживається у великих кількостях, орієнтуюсь на цінову категорію до 150 грн./літр. Більш дорогі варіанти вживаються нерегулярно...

Вітчизняний виробник. Ужгородський коньячний завод виробляє непоганий продукт. Мабуть тому він найчастіше і стає жертвою підробок. На мій смак першість тут тримає ординарний коньяк "Закарпатський". Кримська серія коньяків значно ширша - Магарача, Коктебель, Севастопольський завод. З усього різноманіття виділив би Коктебель Кара-Даг з приємною вишневою ноткою у післясмаку... Шустов і Шабо... Про Шабо жодного приємного слова не скажу, коньяк рівномірно ніякий незалежно від кількості зірочок. Шустов таки має непогані моделі (Гран-Прі, ЕСТЕ), але вони виходять за межі цінового діапозону. Бучач - непоганий бюджетний варіант. Правда зловживати ним не рекомендую - можете пожалкувати про це вранці.
Змішане виробництво. Мова про коньяки з використанням імпортованого спирту або отриманих шляхом купажу виключно імпортних матеріалів. Жан-Жак, Клінков, Грінвіч, AleXX і багато нових марок, за появою яких печінка не встигає відслідковувати... З названого різноманіття виділю тільки Грінвіч, коньяк помаранчевої революції. Колись ним зігрівались на майдані... Реклама його йшла по 5-му каналу. Може в пам"ять про ті дні він до сих пір і смакує так...
Французські коньяки. Питань нема - якість на високому рівні. Ціна також. І ще одна особливість - не можу зрозуміти що саме з віком в них з"являється таке, що так треба смакувати і цінувати...

Не доріс мабуть, не осягнув... Хоча куштував і Хеннесі ХО і всіляки Мартелі з Курвуазьє і Ремі Міртінами. Тішить тільки те, що не я один не доріс... Одного разу в компанії було проведене сліпе тестування напоїв під узагальненою назвою "коньяк". З 9 запропонованих продуктів 4 були найвищої категорії - від "коробочних" Мартелів до Хеннесі ХО. Переміг Варцихе...



Французські бренді. Такою собі несподіванкою стала серія Наполеон, котра з"явилась нещодавно в маркетах. Демократична ціна і непогана для неї якість. В цьому ж абзаці згадаю і іспанські бренді. Сандеман - це те, що сміливо рекомендую на пробу. Вам сподобається.
Вірменські коньячні вироби мене чомусь ніколи не вражали. Але це не значить, що вони погані. Ной (25 років, здається) і Празднічний (15 років) справляють непогане враження, але ціна...
Грузія - це мій вибір. Різноманіття коньків з сонячної республіки дозволяє отримати задоволення шанувальникам з різними смаками і уподобаннями. Дівчатам, приміром, смакує Старий Кахеті. Його ванільно-карамелевий ніжний присмак пом"якшує різкість міцного напою. Дорослі чоловіки віддають перевагу виробам заводу імені Давіда Сараджішвілі. І чим старші чоловіки - тим витриманіші коньяки вони обирають. Нова класифікація за французським стандартом змушує забувати славетні імена - Варцихе, Греммі... Жаль. Молодь і люди середнього віку з задоволенням вживають "білого коня" Тетроні і Зірку Кахетії. Дуже добротні продукти з багатим та вишуканим смаком.
Є така думка, що існують Люди Зерна і Люди Лози. Перші переважно вживають пиво та горілку (віскі). Другі - вино та коньяк. А мені здається, що з віком просто переходиш від молодцюватого і безмежного пива до помірного, частіше навіть стриманого, споживання коньяку (віскі, рому). Та й у туалет не треба так часто бігати...

