Допис від iva
А я б віддав.
Чому? Тому, що цей меч апріорі не може бути приватною власністю. Це наша, спільна власність, всього українського народу. Це наше минуле, це наше сьогодення, це наше майбутнє. Завтра ми з вами поведемо дітей у музей, щоб показати прийдешньому поколінню, наше славетне минуле і наші історичні помилки. Саме на таких речах виховуються свідомі люди. Якщо такі речі попадають в приватні колекції, то їх побачити, чи взагалі дізнатися, що вони взагалі існують, нереально. На чому ви будете виховувати своє майбутнє. На дешевих мексиканських серіалах, американських бойовиках, на їх «дешевій клубній культурі», на «Слыш вася»…. Я потім на увесь світ будете волати «Чому ми так погано живемо?». Духовно здорова країна завше зможе відстояти свої інтереси і побудувати нормальне життя. Матеріальні цінності ніколи не повинні стояти над матеріальними.
Якщо іти за вашими принципами «це ж скільки бабла», скажу вам відверто, ми ще більше втрачаємо. Всі знають, що в далекому 1971 р. у Товстій Могилі знайдено всесвітньо відому скіфську пектораль. Шедевр. При бажанні можна прийти у музей коштовностей і помилуватися, спробувати осягнути життя прадавніх народів. А якщо, я Вам скажу, що в приватних колекціях, завдячуючи «несвідомим громадянам» для яких «це ж скільки бабла» основна життєва цінність, осіло ще сім, а одну, восьму, порубали на шматки і здали в на брухт в ломбард. А чули ви взагалі щось, про князівську (князя Володимира) ювелірну майстерню, бачили її роботу, золоті колти, фібули, підвіски, сережки, перстрі та інші прикраси? Можете і в гуглі не шукати, там практично нічого не має. Мені повезло, я побачив, а вам ні.
Не хочу далі читати нотацію. Мені просто сумно таке чути.
А вчинок Сергія Пьянкова дійсно гідний поваги та наслідування.
|