Декілька безвітряних днів дали надію на прозрак і ми з monterом вирішили випробувати долю і відвідати черговий раз чудове місце в Рівненській обл. – Хрінницьке вдсх . Прозрак не фонтан , але 2м було точно. Після години пошуків натикаюсь на невеличку хмарку мутнячка
.Ну, думаю, треба тут затриматися. Подумки вимальовую карпіка що риє муляку в пошуках їжі , і ось вже на краю мутнячка мої мари матеріалізуються у дві спинки залікового розміру. Враховуючи те, що минулого разу Юрка (monter) влучив гарненького сазанчика , треба зрівняти рахунок
. Роблю постріл, бачу уходячий хвіст першої рибини, вибух муляки , але спротиву нема , невже змазав ? Іду по ліню . Сазанчик на місці ,тобто на гарпуні. Але якесь подвійне почуття : нібито і трофейчик є , але влучний постріл позбавив задоволення від боротьби. Все відбулось занадто швидко. Але жабри змочені , на кукані щось є , треба вже вирушати додому. А на весні повернутися сюди , щоб прийняти участь у процесі зариблення , приєднавшись до місцевих подвохів.