Погда сприяла нічній рибалці з вівторка на середу. Висока дамба зустріла Сергія Філіна та мене ще більшими прибереговими заростями. "Кішку" в руки і за 10-15 хвилин коридорчики до "чистої" води були почищені. Закидати вудки було на відстань до 30 метрів.
Але попереду нічне мерехтіння світлячків на кінчиках поплавків, тиха зоряна ніч, періодично освітлювалась фарами- прожекторами літаків. Клювати почало відразу: Сергій "приколювався" по сомках, за ніч до восьми штук малолітки- недомірки, брали вдало для себе - за губу, тому відпускались в рідну стихію майже неушкодженими,
хіба що більш психологічна травма.
Зранку йому попались штук чотири карасі та пара густирок, йорші, бички, піскарі та мілкий краснопчик відпускались. За ніч в мене проклюнуло добрих три карасі, сомок, теж відпущений (фото в підсаці), та зранку штук п'ять, всі потянули більш двох кг.
Дякувати Паші Паштету за "деодорант" вечірня та вранішні зорьки пройшли під тихе жужання гнусів на відстані.
Жалко шо він з Крошкою Єнотом не змогли підтримати нічну компанію. Ловили на червоного з білим, перловку з білим. Сомки полюбляли м'ясо, карасів цікавила і перловка з білим, "брали" ніжно: з першого підйому поплавка не засікались, були і сходи рип. Хоч така маленька переміна, від міського життя, добре відзначається на нервовій системі організму. Трохи фото.
