Цитата:
Допис від NastichA
Абсолютно без моєї на те згоди мій зад перестає утримувати оборону, піддон не витримує і.т.д...
Стою я навколішки у воді, повністю розслаблений, а в очах суміш сорому і щастя. Соромно - бо йолки-палки, дорослий чоловік, а обісрався як дитя. А щасливий - бо відчуваю таке полекшення, на дворі друга година ночі, темнота (хмари) і мене ніхто не бачить! 
Потім ще був піший перехід в 1.5км по мілині до місця стоянки, де вже я зміг зняти з себе снарягу і змить позор духмяним милом. |
надо было после продожить, есть примета...
зы. А потом и покупай б.у. костюмы!
