Надія на два прогнози, із чотирьох, не справдилась і до 17:00. Але вже о 05:00, під мілко моросящий закидав вудку у вікно, між зарослями на високій дамбі.
Зранку, і до години 9тої, на дамбі, було пару аборигенів, зрідка проскакували авто. Ажіотажу не було. Ну, як говориться: менш народу-більше кислороду
. Покльовки були рівномірно-періодичні. Підкормлював кашкою пшоняною з макухою, добавляючи перловки з сухариками. Карась, плотка відгукувались на червоного та "перли" з сухариками; декілька йоршів + матросики на червоного. Пару годин, десь між 11:00 та 13:00 було якесь несподіване затишшя:
поки Дніпро не подарив сюрпрайз:
хорошого линочка
. Поки виводив, метрів з 15ти, любимою 4х-метровою вудкою, не бачачи шо за рип - отримав добрячу порцуху андреналіну. Незважаючи на таку мілко-пакосну погоду андреналін був присутній на кожному виводі рип до берега.
Не весь час карась потрапляв в садок - було багато сходів між зіллям. Задоволення від рибалки отримане.
