Соловейка почув раніше, чим поки товариш відповів по включеній мобілі. Тож бажання на відпочинок було направлене в сторону Десни, її заливів, в районі Пуховки.
Як на диво, син погодився порибачити, подихати йодистим деснянським повітрям, позагорати. Рипка покльовували неспіша, краснопчик, густирка, зрідка лаврушка потрошила червоного на гачках вудок. Дві неділі назад, на цих місцях, ну, не котли, але хижак проявляв себе дуже активно, тому в арсеналі знайшовся спін та невеликий набір желізяк + силікону.
І такі да... Спін - був розловлений, в цьому році, з першого закиду. Потім, між ловлею на вудку, було ще два сходи під берегом: малого щучого шнурка, а другий рип, добре не встиг розгледіти, а шо був білого кольору це точно.
Під вечір набігли хмарки, погрякало, злегка покропило.
Жабьячі концерти слух не різало: чи то перед дощем, були якось епізодично, як і спів соловейка приємно порушував заміську, відносну, тишу; мошка трохи давали про себе знати. Нагальної потреби в рибі не було, після Сивки, ловили більш для задоволення, син відпускав - сам. Відпочили гарно.
