знову верх.Дністер, на річку вийшов десь в 13.00 (приїхали святкувати, а не рибачити)
Перекусили, склали спіни і на річку (зловити рибки для ухи). Я з собою взяв "студента" (спін 2 раз в житті тримає) щоб трохи розказати про рибалку. Обійшли зі сторони перекат і стали по берегу де йде "обратка". Декілька забросів і голавль проявляє себе ударом по кренку22 (холостим ударом), знову заброс і на проводці сідає (фото1), ставлю "любімца" мм38S і щучка відразу відреагувала (фото2), потім 2 окунця (один відпущений). "студент" вчиться кидати своїм спіном мого жука(кобун)
. З цього перекатіка хватить (та й нашумів я, фотографуючи УЛ-трофеї) йдем далі. Ще один перекат набагато потужніший, "студент" відстав, а я тихенько перейшовши річку і притиснувшись до кущів ставлю ріджа (а то кренк22 поплив по течії
Гріша потрібна знову допомога
), перша проводка і голавлік на 250гр сідає (фото3). Помічаю що засікся не по правилам, і стікає молочком, думаю проганяв нахабу-ріджа. Підтягується "студент", кажу йому щоб переходив річку тихо, а я на другій проводці знову беру голавліка трохи більший за першого, але знову засікся не по правилах. Студент тим часом вже стоїть поряд і пробує закинути своїм лайтовим берклі "кобуна" - виходить погано (5-6м), кажу йому щоб кидав під протилежний берег і дав воблеру сплавитись під гребінь преката, через декілька проводок шепче "Є". Дивлюсь що берклі його непогано прогинається під вагою лобастого
, а лице "студента" сяє від радості. Я починаю фотосесію, а лобастий ніяк не вийде в гарний ракурс (тисне до дна), студент помітно нервується, боїться що втратить свій перший трофей, а я тим часом перевіряю його витримку і фотографую (фото4), нарешті дозволяю йому взяти трофей в руки (фото5), питаю як відчуття, він з радісною посмішкою каже "аж в грудях щемить"
через такі відчуття ми і їздимо на рибалку, отже мабуть в наших рядах ще +1
P.S. До речі і цей лобастий засікся так само, може там як раз нерестилище і вони просто проганяли нахаб
якщо хтось більше знає про повадки клена, розкажіть???