[Loochnik]

Відгукнувшись на запрошення Александра відправився разом з ним на незнайоме для нас обох місце порибалити з вечора до ранку. Прибули на водойму десь в годин п'ять. Нашому погляду відкрилося невелике шумило з глибиною сантиметрів тридцять, вихід з якого перекритий таємничими путами кормаків. Довелося поки ловити в стімкому потоці, де Александръ на мою вертушку виманив два кленчуки (вік юний) і одну верховодку (статура вгодована). Повечерявши, дочекалися рясного дощу із громом, який прогнав мисливців за підлящиком додому. Щоб хоч якось розважитись, розводимо під дощем ватру і варимо каву. Тим часом дощ стихає, озброєні самурайськими мечами виходимо на вечірній промисел. Зайшовши по коліна у воду кидаємо на звал в глибину, міняючи в процесі приманки. Я ставлю свою п'ятисантиментрову міноху в надії на судака, роблю перший закид. Александръ запевняє, що Loochnik lures не шумові, для ночі не найкращі. Відразу після цих слів я отримую шаленої сили удар і починаю бурне виважування проти струї. Дістаю головня на 38 см, який після фотосесії відправляється у воду. Далі ловлю два невеличкі судачки і вирішую йти варити уху. Після нічної трапези в дві години ночі знову заходимо у воду в надії на головня. На черговій проводці воблер скаче по сильній струї, чую слабеньку покльовочку і підводжу до себе окунька. Можете уявити мою реакцію, коли при увімкненні ліхтарика цей організм розправив крила і виконав танець метелика на ниточці. Я піймав першого в житті кажана на ультралайт))) Він взяв на трьохсантиметровий кренк коричневого забарвлення на стрибаючій проводці)))
Під ранок знову вклеїв дощ і ми вирішили їхати додому.