На пару днів, як я не пручався, таки затягнула мене дружина в Кобєльово. До її батьків на базу відпочинку. УЛ, ясна річ, я прихопив з собою. Намагався забути палочку в потязі, але таки за допомогою баті знайшов місце, де потяги відпочивають перед рейсом, і отримав спін назад. Понервувати трошки довелось, згадав Ваню Фреона

.
По приїзду в Коблево, тесть сказав, що вода холодна, прозора - з моря надуло, і бичок (а що ще ловити УЛщіку на попсовому відпочинку?) не клював. Але зміна вітру зробила своє діло - вода прийшла лиманська потепліла, помутніла. З’явилась надія на успіх. Відправились вбік пірсів. На коротеньких пірсах ОП і в мене і у тестя на червяка. Тесть зібрався і пійшов. Я перехожу на довгий пірс, на якому написи(рос.) :"Рыбалка с пирсов платная" і "Частная собственность". Але ж пірс довгий, можливостей більше. Заглядаю до кишені - там 5грв. Здерли з мене за вхід на пірс аж 2 грв. дали решти 3 грв., побажали успіху

. З першого закидання ловлю бичка пристойного розміру. Прикольно. Починає потихеньку стягуватися народ, вони ловлять в основному на щойно зловлену креветку. Спочатку ловимо десь на рівних, плюс-мінус пару бичків, але через деякий час відрив збільшується в рази, не на користь спортивної снасті. З приманок явно виграють поролоночки 3-4см, на твістери тільки пару клювань. Потім в мене кльов припиняється, міняю приманки, проводки - нефіга. Судячи з кількості клювак у сусіда на креветку в одному місці, роблю висновок, що бичок дуже локалізується навколо перешкод на дні, спочатку клював більш-меньш рівномірно на більшій площі. Треба щось робити, щоб примусити приманку знаходитись більше часу в одному місці. Дивлюсь на снасть сусідів - концевий груз + пару коротеньких повідкив з креветками. Блін, як я міг забути про дропшот. Швидко в’яжу оснастку, чіпляю якусь фігню - тіпа слаг, не слаг, коротше пасивна приманка, ще й з двома хвостиками. Колір підібрав найбільш наближений до справжньої креветки. Відстань від груза зробив см 10. Результат не забарився: бички чеплялися класно, вже після кількох посмикувань

. Але, всеж, по результативності до натуральної приманки було далеко. Чуваки наколбасили по парі кг, я ж зловив кілька десятків. Але, думаю, задоволення отримав більше, стопудово! Зловлену рибу віддав сусідам по пірсу, також втопив назад, одного бичка згодував чайці.
Наступного разу вода прозора і холодна, і тут вже УЛ виступив на рівних з натуральними наживками. Я зловив тільки одного, але здорового, ще було кілька клювань і пару сходів. У сусідів, аналогічно, по парі-трійці бичків.
А під Миколаївом на Інгулі, двоюрідні брати моєї дружини ловили в цей час щупачків-двушек, "а я нє поєхал..."

П.С.
Зловив крабіка

десь 3см - тримався клешнею за повідок біля твістера.
П.С.2
Фотки залишились у фотіку в Коблево разом з дружиною. Я приїхав раніше - завтра відчалюю на Чемпіонат України з дельтапланерного спорту. УЛ з собою беру обов’язково, можна буде половити в перервах між польотами

.