Сьогодні прокинувшись зранку, нічого особливого не планував. Снідаючи передивлявся відео одного нашого блогера і побачивши що у нього клюнув дуже непоганий судак, зрозумів що їду на свою улюблену річку і мені пофіг буде щось чи ні, просто хотілося закинути спінінг і помилуватися красотами жовтневої Десни!!! На місці був десь після обіду, почав з трьохдюймового силікону і так закид за закидом подумав, а може поставити п'ять дюймів і на другій проводке просто зупинилась приманка, на всяк випадок підсік і не даремно... Спочатку думав зачеп, но потім "зачеп" почав пручатися не зрушаючи з місця, прийшлось затягнути фрикцион і тягнути до себе, бо поруч були корчи! Трохи зусіль і побачив, його величність-судакевича)) Як же давно я тебе чекав, йшов як собака на поводку і тут побачив що зачепив його за краєчок губи
Трішечки "камасутри" на колінах і судак в руці
На наступному закиді зачеп і обрив,вже не перев'язувався, сонечко сідало і треба було їхати до дому.
Помітив що спонтанні рибалки бувають дуже несподівані , коли нічого не очікуєш, іноді трапляються приємні сюрпризи
ps. Вагу так і не узнав, бо кантора не було, а кухонні ваги так і не подужали))
Всім гарних рибалок і головне - Миру!