Значну частину літа 2018 року я присвятив цілеспрямованому лову карася на штучні приманки постійно граючись з оптимальним кольором приманки, граматурою мормишки, пошуком оптимальної товщини шнура та максимально результативної проводки.
Тоді мені довелось на власному досвіді зрозуміти всі скарги фідеристів про непередбачуваність та дивовижно швидку зміну настрою нашої риби дитинства. Однак часом ці ретроспективи нагадують про себе і ми знову і знову прямуємо в минулі приємні миті с посмішкою на обличчі. Власне, так сталось і цього разу...
Озеро вразило зростаючою популяцією бичка, якого з кожним роком стає дедалі більше.Сумним виявився і той беззаперечний факт що в цей вечір окуня мною було спіймано значно менше ніж бичка. Останній, до речі, зовсім не примхливий до подачі приманки чи навіть іі кольору і як і раніше справляє враження риби яка перебуваючи в активній фазі готова спробувати проковтнути абсолютно будь який об'єкт що рухається й подає ознаки життя.
Красень карась жадібно проковтнув мормишку з нанохробаком власного виробництва і потравпив у руки аж після четвертої спроби, даруючи незабутні емоції від виважування на 0,12 флюорокарбоні. Спрацювала мормишка чорного кольору 0,38 грами з двома ледь помітними підривами на дні та паузою. Вже вкотре, саме таке поєднання приносить гарний результат.
Взагалі як на мене для мормишингу найкраще застосовувати короткі параболіки з якомога легшою катушкою максимум двохтисячного розміру. Зазвичай, я ловлю на Abu Garcia DIPLOMAT BORON DBS-612XUL але цього разу мені було цікаво як з цим завданням впорається сімдесят четверта Sawada. Працювати з мормишками у разі необхідності можна, однак іі мінімально комфортна стихія все ж таки 1 гр.
А от чого мені часом не вистачає в своєму Дипломаті так це помаранчевих обмоток кілець як у Савади. Дуже зручно при мінімальному освітленні. Не розумію чому виробники вперто відмовляються взяти на озброєння вже готове рішення яке в фідері вже давно стало нормою.
Зичу всім доброго здоров’я та терпіння.
Слава ЗСУ! 