23 березня "пощастило" захворіти на всім відомий вірус, тож майже три тижні тягнулись довго і якось по-особливому безпросвітно
на початку квітня став почуватись краще, і 5-го вирішив проскочити на коротку вечірню виправу в культове (в кількох сенсах
) село Зімбабве (це його індіанське ім'я (с) Доктор Хаус). місцину мені підказав Домовий друзяка - тут в гирлі струмка в неглибокій затоці скупчилась хмара верховодок, а місцеві на вудки непогано ловили окунів, підлящиків та часом в'язиків. Я прибув на берег о 16й годині з копійками, і найкращу місцину вже займав дядько, який ловив якраз впроводку.
З снастей я взяв знову басовик Shimano Expride + Twin Power 2500s, оскільки думав збігати ще на сусідній жабівник, спробувати ошукати щупака. Хоча, забігаючи наперед, треба було брати одразу мікроджиговий комплект, і нікуди не бігати, бо часу обмаль.
Поки скручував все докупи - дядько зловив гарного окуня на хробака, тож інтрига та позитивний настрій з'явились. Початок був феєричний: 2 закидання - і 2 потужні клюваки, але мимо. Як виявилось, то було майже все за дві години... Загалом клювань було з десяток, але ошукав я тільки одного окунця (і той вчепився за дупу, якщо щиро). Дядько ж зловив ще двох, і одного непоганого підляща. Такі вони, ці мешканці Зімбабве
Ще разок виходив на вечірню зорьку (с) 11 квітня на канал на Закревського. Тепер вже з мікроджиговою Shimano Soare Ocea + Twin Power 1000PGS. Майже одразу клюнув гарний окунець, який зійшов під ногами. Потім під ними знову зашаруділо - вилізла погрітись дебела красновуха черепаха - якесь падло очевидно викинуло її з квартири. По рибі це було все - тисячі верховодок і тюльок ніхто не турбував, під берегом зустрічались стрічки окуневої ікри... Насамкінець спробував ловити верховодку - мав клювання на "маньячку" та обірвав улюблену Smith Pure 1.5g. Така ось "ковідна" риболовля
