Ранок почався не з кави, якось не склалося, більше полюбляю твав'яний чай. Потім дорога через ліс, який ще дихає ранковою димкою. І от вдалені видніється вода. Швиденько розкладаюсь і роблю перші закиди. Вже з другого рибка відізвалась, і маленький окунець забився на моїй снасті. Мілкотня але все ж риба. Далі клювало на кожнуму закиді, але розмір залишав бажати більшого. Тому знімаю дюймового черв'ячка на грамовій голівці і ставлю ларву на трьохграмовому тягарці. Проведення класичний двійний підрив. Кидаю подалі і вже з першого закиду контакт з рибою, але схід. Витягнувши приманку відправляю її в те ж місце. Бабах! Підсічка... Є. І от той бажаний шум фрикциону, навіть довелося його трохи затягнути. І ось красивий горбань вже в руках.
Кілька секунд милуюсь рибою і знову закид. І одразу ж клюваня, ще закид і ще один красень хоч і трохи менший.
Мені вдалося впіймати ще кілька окуньків, а побім настала тиша. Ні зміна місця, і перебір приманок результату не принесли. Окунь або поплив кудись далі, або просто наївся.
А сонечко почало все більше припікати і на мому облюбованому пляжі почали з'являтися поодинокі відпочиваючі, пора збиратися до дому. Вирішую під кінець ще половити на мушку бомбардою. Верхівка виявилась досить активною і майже кожен закид закінчувався клюванням. Ловля бомбардою на мушку досить цікава , завжди дає можливість піти від нуля, та це вже тема для окремої розмови.
Сонце піднялось вже зовсім високо і настав час збиратися до дому. Цікавою вийшла риболовля, хоч і короткою.