їздили на батьківщину батьків, Чернігівщина, де частково і моє пройшло дитинство. на відпочинок мінімум часу але ми його з братом використали по повному. як в пісні ВВ "ми були на селі"
. після виконання планових робіт завезли батьків до родичів, а самі на став покупатися та зустрітися з друзями дитинства. зробив я там обкатку "мінчаку"
, і просив ще б на конику покататися, як в юні роки, але сказали проблемка.
знайомий дістав спінінги і ми з ним вдаленько відрибачили. на двох 3 щучки і окунь грам 300. покупалися і на бережочку сиділи гомоніли. була і гармошка і пісні. також і розповів неприємні факти, четверо померло знайомих троє менші за мене, один в аварії інші горілка та наркотики.
підчас розмови Леонід згадав про ставок в сусідньому селі, затоплений яр в якому росла лоза, біля дамби метрів 8 і ніби водичка чиста і давно не спускався. за дивним збігом снаряга лежала в машині. домовився він з власником і наступного дня ми поїхали туди. прозрак не сильно радував, десь метер, містями менше. знайшов я ці верболози і давай по ним шастать. інде як лось продирався з тріском, ліхтарик не сильно допомагав. знайшов намойки під кущами і почав там крутитися. не міг зрозуміти чи це я намутив чи то так і є. і ось помічаю між гілок світле пятно яке шевелиться, можна було шмальнуть але хрін знає що то. висвічую і потроху наближаюся, коли висвітився коропчик який довбався в мулі, він піднявся і в мою сторону шмиганув. розуміючи що про..ав рибу рука з рушницею сама пішла в слід за ним, а той і не сильно поспішав. постріл в догон і невіриться, без надії, а ні ривок і линь пішов в натяжку. вспливаю і підтягую рибину. це якийсь інвалід двічі поломаний але зачьотний. ще поплавав і зрозумів що то як раз і мутила риба. ще потрапляв на муть але безрезультатно. коропчик потягнув на 3,5. уха, барбекю, родичі в шоці, ще стільки риби не їли.
поверталися додому всі з переповниними емоціями і жаліли що мало часу, а по переду 600 км. дороги.