[LEO 1979]

Всім доброго дня!
В п’ятницю після роботи здійснили марш кидок з забитого пробками Києва до улюбленого місця на Десні під Остром. Ледь встигли до заходу сонця. Десна зустріла не тільки свіжістю весняної зеленні, співами соловейка, а й кількома сюрпризами. По-перше це шалені зграї голоднючої мошки, яка лізла до роту , в уші і взагалі скрізь, куди тільки можна лізти. По-друге, вочевидь весняною кригою посунуло тополю, яка на довгому глибокому прогоні, лежачи впоперек ріки, трохи уповільнювала течію, та створювала приємний мікроклімат для гарних деснянських лящів, язів та іншої риби. Зараз дерево розвернуло паралельно берегу, на хід води воно майже не впливає, не видно і натяку на хоч якийсь вир чи зворотню течію і як там буде з лящами в другій половині літа та осінню - хто його зна...
Тим не менш, до повної темряви ми склали по фідеру (були втрьох) та навіть зловили кілька білоглазок стандартного деснянського розміру. Потім були довгі посиденьки біля багаття, розмови про все на світі, все ті ж соловейки та поодинокі сплески мабуть жереха або й великого головня.
Я скочив з палатки десь о пів п’ятої, закліпсувався, інтенсивно підгодував (майже класична «салапінка» тільки без ячки), вкинувши поспіль штук вісім кормаків риб’ячого їдла та й почав ловити. Хлопці при цьому продовжували відпочивати, причому Ярослав проспав прямо біля багаття на відкритому повітрі (але на крутій натівській «розкрівушці», в шиманівському зимовому костюмі та під сінтіпоновим спальником) регулярно перевертаючись та рівномірно підкопчуючись димом.
Ловив з патерностером, годівничка-кліточка 100 гр, поводок 0,12 десь 70-80 см з фідергамом, гачки… флагманівські якісь(сподобалися в цілому) з лопаточкою, схожі за формою на пенні хук, №12, потім ставив, овнер з більшим загібом також №12 . З наживок були червоний, білий, червона пінка, пена дрібненька зеленого кольору, та медові пуфи. Риба в принципі зразу відповіла взаємністю. Оптимальним варіантом здавалося два білих і червона пінка, на червоного брало відчутно гірше , пуфи також себе особливо не проявили. Головне, що ніякі ігри з наживкою не міняли «цільову аудиторію»: клювала виключно білоглазка 100-150 гр ваги, та лише десь після восьмої влетіла перша густера, якій я дуже зрадів – хоч якесь різноманіття. Чим вище піднімалося сонце тим гірше клювало, а там і хлопці повставали та почали ловити, коротше до часу дня ми десь кілограма 3-3,5 цього кляпсу нашкребли та ще й кілька густьорок попало. Я ще пробігся з лайтіком, зловив на легкий джиг щупаря грамм 250 і з п’яток окунчиків, та якраз в цей час на мій фідер сталося клювання дня, з підскакуванням прута на метр (зі слів очевидців) та зникненням гачка (може й хижак якійсь влупив чергову білоглазку, а може то був і лящик).
Обмінюючись думками за результати рибалки, дійшли висновку, що десь на місяць Десну треба залишити в спокої.
Вибачте, за багатослівність, навіть не знаю навіщо стільки слів про таку непоказну рибалку. Може для того, щоб через надцять років, глянути свої звіти та зрозуміти, що в другій половині травня краще спрямувати свої риболовні зусилля на якісь інші місця і водойми.
Дякую за увагу.