До речі, також показово те, як з теми підводного полювання перейшли на загальну політику. Як і в темі риболовлі і підводного полювання як її різновиду, головне - вказати на ворога. В риболовлі це стали підводники, які вибили велику рибу ( а йоржі та пічкурі та інша мілкота самі потопилися, про всяк випадок, вгледівши відстріл великої риби, поки до них черга не дійшла)
Отак і житті-політиці. Головне - ворога знайти, який винен в усьому, від обісц*ного під'їзду до звалищ сміття в лісі.
У нас завжди винен "хтось" ... Палить на зупинці людина, зробиш зауваження - і тут же захисники йому є, тому що "а де йому курить тут ?"
В магазині товар продають не по ціні на прилавку ( кажуть, не встигли замінити цінник), вказуеш на це і черга не на твоєму боці, "грамотний знайшовся). Продають рибу "з землі" біля магазину, запитуєш про сертифікат і документи на рибу, черга тебе готова в землю втоптати, бо тут дешева риба а він "грамотний прийшов".
Машини стоять в центрі міста на пішохідних переходах і зупинках громадського транспорту - дзвінок в поліціїю - "у нас немає транспорту".
Ми постійно бачимо порушення і спокійно проходимо мимо ( ну, може в душі "матюкнувшись" на порушника), з одного боку, з принципу "а чого я повинен реагувати", а з іншого "а толку з того що я втручусь, ще винним зроблять". Так нас привчили
вивели породу "істота пофігізмус", і як з цим боротися, порад немає. Ну, окрім того щоб почати з себе. Виконувати закон не тоді, коли "хтось побачить", а завжди і всюди. Таки да, важко, наприклад, іти на пішохідний перехід, коли магазин напроти тебе а перехід "десь там" і всї йдуть ч-з дорогу " як птиця летить". Чи зупинитись на нормі вилову, коли всі поряд набивають торби чим клює і поки клює ... Таки да, важко, але починати треба ...