[Саша В.]

9/10/16
На дворі осінь, а десь там крутить дитинство, коли ми ще не мали моторних човнів, катерів з каютами, технологічного одягу і наметів. Зараз ми стали ледачі, дай нам комфорту, усіма цими комфортними речами забивається під дах багажник у позашляховику. Раніше в нас не було усіх тих благ. ОЗК був не тільки плащем, а і наметом, скатертиною, ковдрою і багато чим ще, а весь рибальський скарб компактно лежав у рюкзаку. Але ми їхали на риболовлю не дивлячись ні на що, зупинити нас було неможливо.
От і сьогодні, побачивши за вікном як вітер гне дерева, а з неба л’ється що з відра, я одразу передумав йти на риболовлю. Краще ж налити собі стаканчик віскі, та підкидувати дрова у камін. Але десь закрутило. І вже через деякий час я був на сільському ставку. Шо Вам скати...вітер, дощ, але сидіти дома то хрєнь. Природа не знає поганої погоди, кругом така краса, що навіть від дощу і вітру ловиш кайф. А коли за силіконку чи вобл ера смикає щука, то взагалі перестаєш звертати увагу на погоду, бо погода просто супер, вона класна, вона дарує радість.