Поки знайомі повільно, але впевнено перекочовують у фідерну ловлю у зв'язку з жахливою спекою, ми продовжуємо гасати на надувасиках і шукати свого хижака
От і в цю суботу, не зраджуючи традиціям, в половині п'ятого вже на воді. Окунь не підвів. Мордатики, як і минулих вихідних, порадували скаженими кльовами. Із цікавого - два зрізи зубатою на окуневій точці. Інтервал між першою і другою покльовками - хвилин з десять. Загалом пройшли з десяток кілометрів на веслах. Таких запливів раніше не робили.
По судаку сумніше. Він є. Але із усіх кльовів лишень один, схожий на справжнє намагання з'їсти джигу( слід на свинці і розірваний Шайнер ). Все інше - не зрозумілі поодинокі ударчики. Та все стало зрозумілим ближче до вечора. На черговій проводці, після падіння джиги на дно відчув ледь помітний "тюк". Рука рефлекторно зробила підсічку і на іншому кінці шнура відчулась вага. Те що риба зрозумів не одразу, але то був таки кликастий. Йому не пощастило - намагаючись придавити приманку він добряче напоровся "галстуком" на гачок. Ось такою виявилась відповідь на загадку численних безрезультативних кльовів. При відпусканні, мабудь, у знак подяки півкілушний судачок щиро окропив наші пики дніпровською водичкою
. Фото з рибою не виставляю, бо після минулого звіту на наших точках було ельдорадо)))))
П.с. Мали честь поплавати у рядах величних парусних яхт. Ох і краса, скажу я вам.