на розливах однієї з місцевих річок.
серед тижня вирвався поплавать, сонце світить, погода шепче, відпочиваючих чомусь зовсім було мало. рибка теж ні як не виказувала свого місця знаходження. але через пару годин з"явився перший старт і ще через якийсь час натрапив на хмару муті. почалися льожки біля цієї муті, і на одній з них вихід двух сазанчиків, вже думав їхнє щастя, не з під руки. але їхня цікавість їх і погубила. вийшовши з лівої сторони вони кинулись знову в ліво але підмигування, симпатичного гладко поголеного музтчини їх не обійшло стороною і вони вирішили подивиться з близька
. розвернулись і заходячи по кругу підставились під постріл. завжди уходить більший, це як аксиома але в моєму випадку блищий був більший, який потягнув на 5. на зворотньому шляху все та ж пустота. сазанчик виявився деформованим, можливо від дії ел. вудки, частенько такі каліки трапляються, відчуваєш себе не мисливцем, а "санітаром водойми"
.
як завжди потрапляє в око не приємне, після відпочинку ніби місце прибране але по центру стоянки, я так зрозумів вже відїжали, хтось
наклав нагадив по серед гарного місця.
мля... чи люди раз в рік виїжають відпочить??? не розумію.