Цитата:
Допис від Косячок
Мої досягнення? З останнього набрав за 5 місяців 15 кг в тренажерному залі ...
|
Ніфіґа собі ...
Добре,що зараз є де почитати,з ким порадитися,щоб біди не наробити.
А я,дурне,в свій час мав клопіт. Я сам родом з райцентру Горохів Волинської області і проживав навпроти Горохівського радгосп-технікуму. На той час,це був,без перебільшення,"продвинутий" навчальний заклад з надзвичайно хорошою матеріальною базою. В далекому 1988 році почав ходити на зайняття по штанзі,паралельно на легку атлетику+до цього всього кожен день грав в футбол з студентами. Мене завжди брали в команду,бо грав досить гарно та мав м'яч футбольний від самого Олега Блохіна,який мені десь тато "вимутив" за те,що навесні сам два городи прокопав.
І хоча був на той час "ботаном" (по сьогоднішніх мірках),про що вже тут неодноразово вихвалявся золотими медалями та зайнятими першими місцями на олімпіадах по математиці та фізиці
, але кожен Божий день бігав,гонився,займався та "лізав по стромах".
Так ось,десь в 1990 році в згаданому мною навчальному закладі з'являється
перша в області тренажерна зала з великою кількістю хорошого обладнання. Тренажери були жовтого кольору
та іноземного виробництва (ясна річ,адже "совЄт" ні на що,окрім ракет та постійної напруги з удаваним ворогом США не був здатний !!!). Ну,звичайно,"я тут як тут":будемо "качатися".
Щось там ходив,ходив та через деякий час сам собі придумав,що я дуже здоровий хлоп та почав навантажувати молодий організм до нестями. І ось,в один прекрасний день вирішив поставити всі "бліни" на тренажер для прокачки литок стоячи (хто займався,то знає таку штуковину).
Порадитися не сильно було з ким ну і,звичайно,
якісь незрозумілі амбіції та молодеча гординя (слава Богу,минуло,бо в декого,бачу,з роками навпаки прогресує в геометричній прогресії) не давали і я почав ... Під час другого заняття (як зараз пам'ятаю цей день
) чую:хрусь-хрусь-хрусь ...
Потім болі в спині з загостреннями у весняно-осінній період,спеціалісти клініки Козявкіна,легенька реабілітація ... Все добре,але зайняття довелося завершити.
Але навіть такі давнішні зайняття в досить юному віці свої плоди дали,хто би там що не говорив. Багато років пройшло,а від штанги залишилася "кінська" форма ніг,завдячуючи легкій атлетиці навіть зараз
вільно присяду по 20-30 разів на кожній нозі або "попаркурю" понад річкою десяток кілометрів.
Так що,Романе,Бог тобі в поміч і займайся з "клепкою" в голові ! І взагалі,ти молодець:займаєшся,пишеш грамотно,навіть "тролити" вмієш так ювелірно,що не доколупаєшся.
P.S.
"Ах,лента за лентою—набої подавай,
Вкраїнський повстанче,в бою не відступай !"