Було в планах спіймати сьогодні хорошого жереха,тому після сніданку вирушив недалечко,де раніше цього "пірата" було тьма і я успішно його ловив там.
Вдобавок до Соарки,за допомогою котрої часто за ним полюю,інтуїтивно взяв з собою ультралайтовий комплект до якого входив 1000-й Твін та спіннінг,зроблений Сашою
mansом на матажному бланку Супер Траут. Свій поступок цей пояснити досі не можу,бо ніколи раніше два комплекти на рибалку не брав.
І,як з"ясувалося,недарма це зробив. Бо,коли спочатку склав "жереховий набір" та підійшов з ним до ріки,то очі на лоб полізли від надзвичайно малої кількості води в ріці,а тому ніякої мови про наявність жереха,ще й пристойного,бути не могло.
Наш рідний Стир глибинами став нагадувати гірську річку:води,в основному,сантиметрів 30-50,дуже рідко до метра,єдине,що його вирізняє від гірського потічка це відсутність каміння і величезна кількість рослинності у воді.
Але ж не їхати додому,правда ?! Почав бляшки жбурляти і через деякий час,скажена "кромпі" (густірка) звабилася на одну з блешеньок,котру було проведено дуже хитрою проводкою.
Ось тут і було прийнято надзвичайно "важливе рішення" приступити до ловлі іншим комплектом.
Коли зібрав,то все таке делікатне:тонесенький РокФіш від Санлайна,такий самий флюр,катушка мала,палочка тестом до 3.5 грама. Спочатку,в своїй манері "ми нЄ ІщЄм лЬОгкІх путЄй" поліз на дерево,там спіймав головника,згодом ще декількох. Потім з"ясувалося,що вони і в інших місцях непогано клюють. Час від часу,в перервах між головчуками,прокльовували і верхоплавки з мікроокуньчиками.
І хоча я маленьку рибу не люблю ловити,але сьогодні отримав справжнє задоволення від маси покльовок,десь рибинок сорок спіймав. Більш ніж переконаний,що це завдяки делікатній снасті,бо відчуття кардинально інші:чуєш кожне пощіпування рибиною,а ударчик стограмового головника так серце заставляє здригнутися,ніби це риба не менше кілограма.
Також дивне відчуття,коли ти "укрупняєшся" приманкою,котра лишень на півграма важча,ніж попередня.
Це все відбувалося під аккомпанемент сильного вітру,а потім додалося ще й різке похолодання. Тому жодної мови про вечірній кльов і бути не могло,бо навіть в своєму костюмі почав мерзнути (слава Богу,вранці повірив прогнозу погоди і вдівся нормально).
Отже,саме завдячуючи канонічному ультралайту,мій день пройшов дуже добре.
А батькам,котрі мають наміри своїх діток призвичаїти до рибалки дам пораду:якщо є таке бажання і можливість,то "стартуйте" саме з ультралайтової снасті,бо після таких емоцій,які дитина отримає від перших рибалок,вона ніколи та нізащо рибалку не залишить !
P.S. Прошу вибачення у величезної кількості малих рибинок,яких я сьогодні трохи шокував можливістю вдихнути свіжого повітря,обпік теплом рук,заставляв приймати участь у фотосесіях,завдав болю уколами безбородих одинарних гачків та маю надію,що вам це стало наукою від якої ви порозумнішаєте,ростимете хитрішими та великими,щоб далі радувати лишень правильних риболовів,а не закінченних,вічнонедоїдаючих покидьків !
