|
Псел.
Винагородою за вчорашні потуги з роботою був заїзд на Псел. Особливих надій не плекав, бо о 15.00 справжні рибалки вже чистять рибу, а я тільки почав годувати того, хто теоретично повинен мене потішити. Спочатку цим "хтось" була усіляка "дрібносьянь", яка своїми тендітними покльовками не давала впасти у відчай, але були чотири клюваки "його" - дніпровського карасика. Одного грам на 500 вдалося взяти. Дуже приємно після зимової перерви виводити сильну рибку на течії... Але швидко минули три з половиною години. Попереду - 100 км додомку по розбитих вщент дорогах.
|