Закриття весняного сезону, 26-27.03.
Пошукавши півтори дні судаків, яких чітко малював ехолот, та так і не підібравши до них ключик (один малюк не рахується), я вже готова була ні з чим повертатися додому. Народ теж щось не дуже хвалиться уловами, хіба що чула про супер-кльов судачків. Човнів - море, всі щось намагаються знайти: хто вперто тролить, хто на біленькій стоїть, хто швидко переміщається з місця на місце, зриваючи наш човник з якоря...
Багато зустрічей з друзями і нові знайомства, сонячні дні та морози вночі і на світанку, приліт та спів пташок, очікування розквіту всього живого навколо - що ще потрібно для того, щоб скинути з себе гніт і клопоти міського життя?
Таки потрібно ще щось. Точно знаю що: потрібен КЛЬОВ!
Нептун таки зжалився, почувши мою відмову далі рибалити.
Знайдено секретну точку, де клюють тільки залікові щуки. Причому - на джиг. Причому так класно, що без запису на відео і не передати всіх відчуттів, які переживаєш в оті секунди після покльовки! Скажу так: джигую собі я, джигую... І тут легенький такий 'торк!'.А через два підкиди раптом шнур почав 'танцювати' - вітру нема, що б воно означало? - думка не встигла завершитись, як хтось рвонув у мене з рук спінінг...
ооооооооооо.... фрікцион затиснутий, як на судака....
ооооооооооо.... Клюнула 'на вертикалі'. майже під човном...
... треба поспішати, виводити гліссом!
...'не спіши, не рви, що ти робиш?' - з-за спини, як з того світу....
'ФРІКЦИОН!!!!' - а я що вже зроблю? Тут ось пащека відкрилася, наче жерло вулкану, величезна і зубата! Хоч би не промахнувся підсакою!!!
..... Всьо. Трусило мною хвилин 15.
Щира подяка Шаманову за оцю цяцьку, яка подарувала перший в цьому році 'рекордик' - щука 3700!!!
Закриття відбулося. Тепер чекатимемо літа...
