Вітаю, колеги.
В п"ятницю раніше втік з роботи, щоб перевірити як воно з кльовом в славномі місті Українка
. Виявилось, що з кльовом все гаразд. Можна сказати, що навіть краще, ніж очікував
.
Дистанції лову: перша біля 27 метрів і друга біля 85 метрів.
Жилка: 0,10, довжиною від 1 м., до 1,2 м.
Гачки: не більше 14 розміру.
Клювало однаково, що на ближній, що на дальній дистанціях. Тому після парочки пійманих хвостів з 85 м., вудку відклав і ловив тільки з ближньої. Найкращим варіантом насадки виявивися бутер з опариша і пари мотилів. Прикормка Sensas плотвина, зафарбована чорним барвником від Browning. В улові плітка, густирка, підлящик. Але прикольний нюанс, найкращий кльов з вечора і до ранку. Після 9-ї ранку рибу просто здуло.
Якось дивно для цього місця, але з вечора і до ранку на березі не було не те, що жодного рибалки, але й жодної живої душі
. Тому в поєднанні з чудовою погодою і активним кльовом, задоволення отримано сто відсоткове
, за тим і їхав
.
А дома мене чекав маленький рибачок, який кожного разу, коли я телефонува і говорив, що тато на рибалці і скоро привезе рибку, починав хнюксати і постійно повторювати: " бибалка, бибалка, іба..."
Ввечері він таки отримав свою ібу
, з якою не міг розтатись до самого сну. А коли спитав у нього куди він зібрався з моїм відром, не зудумуючись відповів, що на бабалку! В цю хвилину я подумав, що мабуть я щасливий. Дворічний карапуз іще ніколи не був на рибалці, але вже мріє про неї