[Косячок]

Можливо й так, однак мені нічого не здалося незрозумілим у стрічці, та й цікавого нічого не побачив, єдине, що після фільму виникли думки - навіщо ці люди йдуть в гори; що взагалі здатна витримати людина аби досягнути своєї мети тощо.
Вдруге дивитися не стану, а якби була ще довша стрічка то й поготів.
А з приводу коментарів інших, то кожному своє, ось наприклад один з них

БЕЗГЛУЗДИЙ ГЕРОЇЗМ (?)

Сходив на цей фільм. Загалом, не жалкую, хоча враження неоднозначні. Загалом, історія цілком банальна - гурт багатих шаленців/героїв пішов у гори, третина не повернулась. Нічого нового у цьому немає. Відчувається, що режисер з Ісландїї Бальтазар Кормякур Семпер не напружувався. Робота, звісно, зроблена велика, але жодної новизни у ній немає Як, зрештою, і у самому фільмі, який вийшов якимсь прісним і занадто простим.

Але знято все дуже добре. Все ж ісландець-режисер знається на холоді, льоді і снігу як ніхтоHappy. Чудова операторська робота від Сальваторе Тотіно. Відзначу прагнення показати все правдиво (тільки чомусь не показано гори сміття та трупів на схилі Евересту), прекрасна природа, намагання акторів викластись на всі сто. Відчувається, Фільм зроблений, що називається, з серцем, багато почуттів. Альпіністи не надлюди якісь, а прості смертні, які бояться і тужать за рідними. 3D був, як завжди, зайвим, адже більша частина фільму - просто розмови, спокійні покази природи з літака та те, як альпіністи видираються на гору. На тлі усіх цих могутніх краєвидів людина видається нікчемною і безсилою піщинкою.

Відторгнення у мене викликала тільки безглуздість того, що відбувалось на екрані, адже нічого героїчного чи корисного у діях ГГ я не бачив. Місцями, під час перегляду, я думав, що зараз мене качка копне від дурнуватості прагнень ГГ - їм забаглось стати енними за числом альпіністами, що видерлись на найвищу гору на Землі. Тому ніякого особливого співчуття навіть до справжніх загиблих альпіністів, які стали прототипами ГГ фільму, я не відчув. Навіть до Дага, який залишився без рук та носа.

Мабуть, це жорстоко, але я просто маю занадто багато клопотів у справжньому житті щоб співчувати людям, що даремно ризикують собою та псують майбутнє своїх рідних. Навряд чи дружина Дага відчула велике задоволення, отримавши каліку-чоловіка, за яким їй доведеться доглядати все життя.

Словом, непоганий фільм, якому я даю 8/10, і то головно за операторську роботу і вірне розуміння снігу. Також за те, що цей фільм може слугувати корисним застереженням для вар'ятів, що попруться "підкорювати гори". Українцям слід пам'ятати: ніхто за ними по дзвінку у посольство ніякий рятівний гвинтокрил не надішле, даремно сподіватись. Загалом, "Еверест" можна дивитись, якщо вам нема що робити, чи ви надто любите гірсько-альпіністську тему. Звичайне пригодницьке кіно, ненабагато краще, аніж старенька "Вертикальна межа" про невдатних підкорювачів К-2 - гори-сусідки Евересту (Джомолунґми).