Це мій рідний (хоча сам народився недалечко в райцентрі,але тут проживаю вже 20 років) вечірньо-нічно-ранковий Луцьк. Саме в такому вигляді моє місто
завжди проводжає (і зустрічає також) кожного разу,коли я їду (повертаюся) на риболовлю. Гарний,правда ?
[
[Ссылки только членам профсоюза. ]
Так само було і сьогодні. Але трохи незвично,бо завжди я їду на рибалку кудись далеко і сам (іноді беру лише одного товариша "старого"),а ось сьогодні поїхав близенько (~60 км) і з сусідом,котрий "стоп"ятсот" разів напрошувася зі мною порибалити,щоб спробувати що то таке рибалка на річці із спіннінгом.
Коли приїхали до водойми,то оптимізму було небагато,оскільки лив дощ і губатий "дихав" не на жарт,але то таке.
Ось тут мені було і продемонстровано Антоном його мегаснасть (телескопічна вудка з помаранчевим кінчиком тестом до 80 грамів,яка оснащена катушкою "ноунейм" з намотаною жилкою). Хлопець із завидною гордістю повідомив,що все це добро йому в магазині продали за 350 грн. Коли він попросив прив"язати до жилки застібку,довжиною сантиметрів 2
,то я,сказавши що це вже перебор,поставив йому акуратненьку із своїх.
Відразу хотів дати йому одну із своїх "модних" приманок,але він запропонував мені почекати з подарунками,оскільки має одну приманку,яку два роки десь знайшов на березі і показав мансовське "копито" кольору "гім...о". Каже:"Давай я його спочатку обірву,а тобі вже і твої приманки буду брати."
Показавши Антонові що таке той джиг,пішов шукати рибу. Через деякий час мав покльовку,сход невеличкого окуня,потім-злюча покльовка (судак точно),але витягнув приманку вже без хвоста. Потім малесенького судачка вимучив,покликав сусіда,щоб показати і швидко відпустив.
Через деякий час чую крик.
Бачу,щось волоче немале. Почав йти до нього,аби допомогти дістати,але не тут то було,коли я наблизився,то Антон вже вскочив майже у воду і своїми руками,ніби граблями,виволік
його-красеня судака. Як з"ясувалося,мало того,що він його вивів на глісер,а навіть мав намір викинути на берег цього,для наших широт,трофея,але не витримала жилка,обірвалася і довелося йому,в паніці,одяг замочити. На мої вмовляння і аргументи відпустити після фото рибу,він не "повівся",мотивуючи це тим,що це
його перша в житті риба,тому мої перенонання відгуку не знайшли,але,якщо бути відвертим,то я його розумію (бо сам першого в житті жереха також не відпустив). До речі,вага рибини становила 4.500 грамів.
Рибалка продовжувалася,я мав ще декілька хороших покльовок,два сходи судака,один з яких був більше кілограма,та щука,приблизно 1.5-1.8 кг зійшла,бо надумав подурачитися,очікуючи Антона,щоб йому показати,як з рибиною потрібно поводити себе,коли вона біля берега.
Не дивлячись на те,що промокли "до нитки" і намерзлися,бо вітрисько продував,рибалка мені дуже сподобалася,відверто.
Я навіть Антону це повідомив,пожартувавши:"Антон,мені сьогодні дуже сподобалася рибалка,хоча нічого нормального не спіймав,але мав гарні покльовки,сходи риби і,якби не ти зі своїм судаком,то взагалі день був би ідеальним !"
Ось тобі,Тарасе,і снасті "модні",і приманки японські,і проводки "мудрьоні",а хлопець з мотикою тебе обловив.
Нічого страшного,бо,по-перше,це ще лишнє підтвердження того,що новачкам дійсно щастить,а,по-друге,сподіватимуся,що цей день викликав в хлопця правильний інтерес до нашого з вами хоббі,та з нього виросте нормальний рибалка. (Лекцію про торбохватство йому було прочитано в повному обсязі і два рази !
)