|
Осіння рапсодія
Якимось дивним чином усі обставини склалися в цікаву мозаїку і я, рано завершивши усі справи, як нагороду, отримав кілька годин на одинці з Пслом. Ліс... Швидко глушу машину і починаю прислухатися. Скрізь запах листя: дуб, чорноклен, глід, берест - повітря насичене ароматом осені. Стою зачарований. Потім стріляє думка: ти чого сюди приїхав, швидко накачуй човен і на воду. Вода наче кринична - прозора, тихо плине і устилає дно жовтим листям. Так, розмірковую, треба ставити жилку, а не шнур. Вже не один раз доведено, що по чистій воді жилка разом з тихим воблером дають надію на перемогу. Починаю підбір приманок, проводку і, нарешті, зупинився на Тайні Магалон. Це перекошене чудо наче магніт тягне з усіх щілин щупачків ясельної групи. Так і сталося. За три години було упіймано шість риб'ят, усі під травою. Те, що зветься щукою не прийшло. Брала жадібно і нахабно. Хмари скорочують день, а ще треба гребти до машини, збиратись і додому. Приємні враження залишилися від того, що багато дрібної щучки - виросте колись і порадує нас своїми вибриками. Спогади про рибалку скоротили зворотній шлях і залишили в душі спокій.
|