[синоптик]

Згадавши про лайтовий комплект, що ось-ось почав би припадати пилякою (так давно його не брав в руки), вирішив після важкого робочого дня вискочити на пару годинок пошукати щучку і судачка. Звісно я знайшов їх, але розміри не зовсім порадували:





Зате обізвався окунець, кльов якого ставав активнішим з наближенням вечора:







Підійшло замурзане пацаня-пастушок із загіпсованою рукою. "Кіліл" - як назвався він мені розповів що: "... либи багато подохло в плослом году, а в цьому тлохи, а сколо оп'ять подохне, бо вода взе зелена", також сказав що: "... у мене тозе єсть сілікон, тільки немає вудки, соб ним ловить". Ех золоте, сопливе дитинство. "Кіліл" радісно спостерігав за виважуванням окунів, ще й підпрацьовував фотографом, за що йому велика подяка:



Гарно, все таки, відпочивати зі спінінгом після роботи. Краще ніж біля телевізора.



Всім спортивно налаштованим рибалкам НХНЛ!