вирішили відвідати з Гриньою закарпатську річечку, на якій були мабуть з років 8 назад. По дорозі позгадували і компанію того виїзду, і дуже смачний бограч (чомусь дуже сильно закарбувався в голові, як найсмачніший бограч в моєму житті), а ще в той виїзд я вперше побачив саламандру, одним словом виїзд був гарним хоч для мене і важким.
Так от близько 6:30 були вже на місці, дорога вразила, один раз я навіть виходив з машини щоб скерувати проїзд по мосту через річку з незакріплених шпал
Ну але добрались, узгодили тактику і вирушили на пошуки потоковця. На першій точці, Гриня вирішив піймати закарпатський дзен і зображав місцевого Гаврилу з автентичною снастю
він знайшов місцеву снасточку, що являла собою потужний дрин з жилкою, гусячим поплавцем і гачком, навіть з насадженими рачками
а ще біля цієї вудки була порожня пляшка з красномовною назвою "Краля"
Першим рахунок відкрив Григорій Павлович, в досить непримітному місці взяв невеличкого потоковця і мав ще вихід за коливалкою.
Дійшли до місця яке нас найбільше вабило, устя дуже маленької але надзвичайно гарної річечки. Там Гріша бере ще одного невеличкого потоковця
Там же зустріли місцевого Гаврилу, з досить елегантною тенкарою
махове вудлище 4м жилка і пучок хробака, при нас він дьорнув потоковця грам на 30-50, правда відпустив
а ми пішли в гору по течії. Я все ніяк не міг відкритись, мав декілька клювань, і одне досить потужне брання. Одягнувся я не дуже вдало, шорти і сандалі
фраєр
, температура повітря в 6 градусів і досить холодна вода, по відчуттях не більше 8 градусів, думаю вносили коригування в техніку проводки
тому в мене щось не йшло
Вирішили повернутись і заглянути саме на цю маленьку річечку. Що вам сказати кришталева вода, високі перепади по висоті, завали з дерев, дуже тісні умови ловлі, але мені надзвичайно подобається такий типаж потічків.
Навіть не дратувало що з 3-х закидів, два рази приходиться лізти відчіпляти і сама проводка триває з 80 см
Знайшов можна сказати плесо, на якому взяв 2 маленькі форельки по 50грам і одну більшеньку, грам 150
Гріша ж на цьому потічку теж піймав 2 чи навіть 4 форельки. Вийшли з потічка, поспілкувались з місцевими, вони пожалілись як завжди на електриків, на лісорубів, на те що немає води в річках, тому і риби немає, а вони виросли в цих краях і памятають скільки було харіуса і форелі, карочє стандартна тєма як все хреново
. Один з них і мені і Гриші похвалився, що зловив і відпустив форельку, зі словами "ти ж видів, що я відпустив..."
Пішли ми в низ по течії по дорозі, вирішивши що потім будемо підніматись по річці до машини. Сонечко піднімалось, і потроху мене зігрівало
ну й потічок порадував
тому настрій був рішучий і загалом був заряджений на успіх
Нічого особливого нам не траплялось
, хоч місця були дуже перспективні , були невнятні покльовки і невеличкі рибки
. Також біля залізничників трошки половили головня. Вони дивувались що ми відпускаємо рибу, щось до нас говорили, я нічого не розумів, Гриня щось ввічливо підтакував
але теж ніфіга не розумів
Згодом Гриня знову піймав потоковця
я ж збирав горіхи, щось намагався підловлювати і постійно жартував що ось тут дьорну "королеву ями".
Дійшли майже до авто і почали обловлювати ділянку типу ОС
На першій проводці вздовж муру, королева схопила ріджа і перше що зробила вперлась в дно, я навіть подумав що всьо капець, зайшла за камінь і засадила ріджа, а сама звалила. Ну але характер в потоковця не такий як в сома і це тривало 2-3 секунди, далі почались спурти в різні сторони, а так як в мене була не найкраща позиція для прийому риби, я вирішив перейти річку по каменюках, а перед цим вручив Грині фотик. Ну і вже він піймав декілька не постановочних сюжетів мене і риби
взяти її було не дуже легко, але руки загребущі так і тягнуться ...
і нарешті лососіна вже з рожевим хвостом в руках
в тому ж місці в Грині був ще один схід і в мене декілька клювань, карочє ділянка зачьотна. Взагалі помітили відразу, що риба трималась глибших і спокійніших місць, думаю через воду, була дуже холодна, я це "прочувствував" на всі гроші
На цій точці рибалку і закінчили, подумки подякувавши річечці, а на черзі волинські окунці
