Коротенький звіт про риболовлю з човна на столичних дніпровських «просторах» разом з Павлом daiwer, якому довелося побувати і у якості гіда, і капітана, і борт-механіка (кляте двигло
) і просто старого друга і товариша.
Згідно попереднього плану дій, більшу частину цього виїзду ми присвятили пошукам дніпровських кленів, в’язів та жерехів, але, нажаль, результатом цього стали тільки кілька нереалізованих клювань та ще кілька реалізованих окунів
Враховуючи таку ситуацію, ми спробували переключити нашу увагу саме на смугастистиків, але, як виявилось, окуні на «чисто окуньових точках» були сильно перемішані з бичками та цепою
Настала черга перевірити настрої судаків. Після відповідного переходу, на перших же спробах, я заробив потужне клювання, після якого, виконав не менш потужну підсічку, але хитрий судак майстерно ухилився від, здавалося б, 100% нокаутоючого удару
Через деякий час хтось знову обережно притиснув приманку – на цей раз точно в підборіддя
але розмір «жертви» був не той...
Спробували ще трошки попереміщуватись та поперебирати приманки. Павло збив ще кілька нахабних бичків та окунів, а я, після повернення на застібку кейтеківского фетіка, знову заробив ще одне «притискання». Цього разу судачок був трошки більшим, а якщо подивитись через об’єктив камери під правильним ракурсом, то взагалі «гарний»
Вже ближче до обіду ми вирішили ще раз перевірити настрої клеників, але відповіли нам знову тільки окуні