[glugowitch]

В суботу в 05-00 на воді, точніше в машині біля затоки. ДОЩ!!! Да, ДОЩЩЩЩЩяра просто зарядив такий, що треба було перечекати. 05-30 трошки зтих, почав збирати снасті. Одіваючи заброди побачив, що на місті стика вище колін розійшлося, тому глибоко не зміг зайти. Дощ закінчився і я на воді. Хотяновка затока Десни. Пробую на сілікон - нічого, і тут виход на поверхню пари окунців. Зразу ставлю поппер, на першій проводці гарна атака і результат на фото№1. Другий заброс, точна копія першого!!! Красота, активний окунь на поппер - це просто кайф! Потім був виход щупачка але промах. В 07-00 виходи прекратились так же швидко, як розпочалися. Почав змінювати точки, ставив вертушки, рачків - а зась, кльова в суботу більше не було. В неділю думав отосплюсь, но якесь падло врубило музло в 07-00 і я прокинувся. Індульгенція була, тому зібрався і поїхав в Лебедівку. Там я побачив картину маслом:20 см води, як раз для моїх дірявих заброд, які заклеїв суперклеєм, повно водоростей фото№2 і течія. Поставив свою улюблену Азуру Джой в кольорі GOUNOU, грузік 2грм на офсетнік, і пішов шукати шось. А шось - це був окунь спортивного розміру, якого треба було, не побоюсь єтого слова вадрачувати, але задоволення отримано агромаднейше. В полярізаційних окулярах на сонці видно просто все, дивишся а він там сидить і чекає. Виходів на поверхню майже не було, вращалки, поппери чи шось з тройнічками провести просто не можливо, тому силікон на офсетнічку і подброси, подброси і тут він на льоту хапає. Я ж кажу кайф. Короче освоїв проведення силікона в товщі води. Апогеєм став останній, який взяв майже на отвес на кордоні водоростей, просто на витягнутій руці підкидав і він не витримав. Ось мабуть все. Всім миру та кльову!