[Fishing with DRUG]

Серпневе сонечко не дає комфортно провести день на рибалці, заганяючи таких метеолабільних рибаци як я наприклад, в строго визначені рамки - з світанку і до 9.00... Але і цього часу достатньо для того, щоб очистити чакри від різної фігні і цілком віддатися улюбленому хобі.

Полум'яніючий схід сонця веде до вже перевірених рибних місць, і десь там, за стіною метрової кропиви і в'юнку, бобровими норами і поваленими деревами тихо несе свої води загублена річка. Чоботи на ноги і вперед.


Лобатий мовчав - вода впала до просто таки #цемерзость рівня, напевно втік в більш глибокі місця. На обертальні мікроблешні українського виробника почали прокльовувати перші піпісячно-мізинчиково-пальчикові окунці, які відразу ж топилися з сором'язливим почуттям "избиения детей".



З під коряжки для розбавлення улова) і в якості бонуса був дістаний щукошнурок, голодний-преголодний, але, благо, зачепився трійником за верхню щелепу, що дозволило без шкоди для здоров'я і життя дістати останній і відправити доростати.


Форсуючи річку вниз по течії, натрапив на боброву загату, де течія промила невелику ямку, і в якій де-юре має жити і комфортно почувати водяна іхтіоживность. Залізо не спрацювало, ставлю 2-х дюймовий силікон латвійського виробника і.... не прогадав з кулінарними вподобаннями рибоїда на сьогодні. Ревізія цього місця принесла більше десятка різноманітно-різнокаліберних смугастих, найбільший з яких потягнув десь до 200 грам, що для доколінної річки, вважаю, доволі таки непогано.


Куні звели собі кубло прямо на межі загати і активно атакували приманку.



Після того, як з черговою клевакою був знятий з гачка силікон, кльов перестав, бо окуні категорично відмовлялись звертати увагу на інші види, форми і кольори силікону, а "вловистий" був тільки в одному екземплярі.



Відео, як шалені окуні малої річки напевно ніколи ще не бачили такого смачного силікону під катом

Окуні на малій річці

На наступних десятках метрів річки прокльовував ще мілкоокунь, проте річка здивувала знову - проводка невеликого воблера японського виробника між двома напівзатопленими стовбурами принесла 150гр наносудачка - і судаки тут водяться))).



Річка, хоч і невеличка, але багата на іхтіофауну - аналізуючи всі виїзди - 1, 2 і третій вище, в ній є практично всі найпоширеніші види хижака (сома тільки не було) і практично всі представники "білого" хижака. Може тому, що природа тут віддана сама собі і живе тільки по своїм законам. А могло так бути на всіх водоймах України....
Будьте відповідальними, бережіть природу!